Постанова № 139020931, 08.07.2026, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/3655/26

Провадження № 3/487/737/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Кузьменко В.В., за участю секретаря судового засідання Ліщука Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173, ч. 1 ст. 51 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Миколаєва надійшли матеріали з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Згідно протоколу, складеного 23.04.2026 року серії ВАБ №219298, 23.04.2026 року близько 14:00 години за адресою: АДРЕСА_2 , громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в громадському місці, в магазині АТБ біля кас вчиняв дрібне хуліганство, а саме: виражався нецензурною лайкою, чим порушував громадський порядок і спокій громадян, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Крім того, до Заводського районного суду міста Миколаєва надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №219162 від 23.04.2026 року про притягнення ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Судом встановлено, що 23.04.2026 року приблизно о 13:30 годин за адресою: м. Миколаїв, вул. Озерна, 13/13, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у супермаркеті «АТБ» таємно викрав з полиці магазину напій 0,5 Revo AlcoEnergy, пиріжок 60г mini з м`ясною начинкою, піцу 120г Понтіно з куркою, сік 0,5 Sandora томатний, фісташки 150 г «Своя лінія», хот-дог 110 г з ковбасою, на загальну суму 566 гривень 56 копійок без ПДВ, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Вказані справи про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51, ст. 173КУпАП, знаходяться у провадженні судді Заводського районного суду міста Миколаєва Кузьменка В.В.

Відповідно ч. 2 до ст. 36 КУпАП у разі, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Виходячи з вищенаведеного, на підставі ст. 36 КУпАП, суд вважає за доцільне об`єднати вищезазначені справи про адміністративні правопорушення в одне провадження.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до норм статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 51 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки.

Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Так, у п. 41 рішенні Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява № 50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Згідно ст. 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи. Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС.

Направлення повідомлення про дату, час та місце розгляду справи на адресу правопорушника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного повідомлення адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 51 КпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн, ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод із урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини поширюється також на справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності (Lutz v. Germany, § 182; Schmautzer v. Austria; Malige v. France).

Гарантії статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод включають зобов`язання суддів надавати достатні підстави для винесення рішень (H. v. Belgium (Н. проти Бельгії), § 53). Достатні підстави демонструють сторонам, що їхню справу було ретельно розглянуто.

Хоча національний суд користується певним правом розсуду, обираючи аргументи і приймаючи докази, він зобов`язаний обґрунтувати свої дії підставами для винесення рішень (Suominen v. Finland (Суомінен проти Фінляндії), § 36).

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

У листі Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45, визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.

Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Зважаючи на викладені обставини, оскільки ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не подавав письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з`явився, його поведінка свідчить про свідоме затягування та не бажання брати участь у розгляді справ. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумі строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (ст. 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Європейський суд з прав людини також вказує на те, що право бути присутнім на суді над самим собою не є абсолютним, а тому застосування процедури in absentia є поширеним у країнах членах Ради Європи. Зокрема, у рішеннях у справі «Да Лус Домінгеш Ферейра проти Бельгії» від 24 травня 2007 року, у справі «Пуатрімоль проти Франції» від 23 листопада 1993 року, у справі «Кромбах проти Франції» від 13 лютого 2001 року Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що здійснення судового розгляду та ухвалення судового рішення за відсутності обвинуваченого не можна розглядати як порушення положень Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод з боку держави у разі, коли немає підстав вважати, що обвинувачений не був належно повідомлений про розпочате щодо нього судове провадження.

Відтак, суд відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст. 1, 245 КУпАП, та розгляду справ в межах строків, які передбачені ст. 38 КУпАП.

У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0, 5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно зі ст. 173 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51, ст. 173 КУпАП, що стверджується зібраними у справі доказами, зокрема:

- протоколами про адміністративне правопорушення серії ВАБ №219298 та ВАБ №219162 від 23.04.2026 року;

- відеозаписом з БК474660, 470539;

- протоколом АЗ №101103 про адміністративне затримання від 23.04.2026 року;

- заявою ОСОБА_2 від 23.04.2026 року;

- поясненнями ОСОБА_2 від 23.04.2026 року;

- актом інвентаризації.

Відтак, суд вважає, що вина ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, так суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь її вини, майновий стан, приймаючи до уваги відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують адміністративну відповідальність, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51, ст. 173 КУпАП, так суд дійшов висновку про доцільність застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 51 КУпАП.

Визначений вид покарання за своєю мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».

У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2026 року складає 665 грн. 60 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1, 9, 23, 33, 36, 51, 221, 276-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративну справу №3/487/737/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та адміністративну справу №3/487/738/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення об`єднати в одне провадження, надавши справам загальний номер провадження №3/487/737/26.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 51, ст. 173 КУпАП та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень в дохід держави ((Отримувач Миколаїв.ГУК/Заводськ.р-н/21081100; ЄДРПОУ 37992030; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Номер рахунку (IBAN)UA698999980313030106000014480; Код класифікації доходів бюджету 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок у дохід держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена в Миколаївському апеляційному суді через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Суддя В.В. Кузьменко