Рішення № 139020034, 10.08.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"10" серпня 2026 р. Справа № 924/286/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., при секретарі судового засідання Гусько О.В., розглянувши заяву приватного підприємства ППН Плюс про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу

за позовом приватного підприємства ППН Плюс с. Стара Ушиця, Кам`янець Подільського району, Хмельницької області

до товариства з обмеженою відповідальністю Лама Агро м. Кам`янець Подільський Хмельницької області

про розірвання договору суборенди земельної ділянки № 1 від 31.05.2021, укладеного між приватним підприємством ППН Плюс та товариством з обмеженою відповідальністю Лама-Агро, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:00:007:0096, площею 8.25 га., цільове призначення: (01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця (РНОНМ: 1596603468224), припинивши речове право суборенди земельної ділянки, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.05.2021, номер запису про інше речове право 42323784.

про розірвання договору суборенди земельної ділянки № 2 від 31.05.2021, укладеного між приватним підприємством ППН Плюс та товариством з обмеженою відповідальністю Лама-Агро, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:00:007:0097, площею 10.8 га., цільове призначення: (01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця (РНОНМ: 1596503768224), припинивши речове право суборенди земельної ділянки, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.05.2021, номер запису про інше речове право 42321649.

про розірвання договору суборенди земельної ділянки № 3 від 31.05.2021, укладеного між приватним підприємством ППН Плюс та товариством з обмеженою відповідальністю Лама-Агро, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:00:007:0095, площею 10.95 га., цільове призначення: (01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця (РНОНМ: 1596630068224), припинивши речове право суборенди земельної ділянки, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.05.2021, номер запису про інше речове право 42322618.

про зобов`язання товариство з обмеженою відповідальністю Лама-Агро повернути приватному підприємству ППН Плюс земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:00:007:0096, площею 8.25 га., 6822455800:00:007:0097, площею 10.8 га., 6822455800:00:007:0095, площею 10.95 га., з цільовим призначенням: (01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування яких: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця.

Представники сторін:

від позивача: Гречанюк А.в. адвокат згідно ордеру

від відповідача: не з`явився

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину додаткового рішення.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство ППН Плюс с. Стара Ушиця, Кам`янець Подільського району, Хмельницької області звернулося з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю Лама Агро м. Кам`янець Подільський Хмельницької області

про розірвання договору суборенди земельної ділянки № 1 від 31.05.2021, укладеного між приватним підприємством ППН Плюс та товариством з обмеженою відповідальністю Лама-Агро, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:00:007:0096, площею 8.25 га., цільове призначення: (01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця (РНОНМ: 1596603468224), припинивши речове право суборенди земельної ділянки, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.05.2021, номер запису про інше речове право 42323784.

про розірвання договору суборенди земельної ділянки № 2 від 31.05.2021, укладеного між приватним підприємством ППН Плюс та товариством з обмеженою відповідальністю Лама-Агро, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:00:007:0097, площею 10.8 га., цільове призначення: (01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця (РНОНМ: 1596503768224), припинивши речове право суборенди земельної ділянки, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.05.2021, номер запису про інше речове право 42321649.

про розірвання договору суборенди земельної ділянки № 3 від 31.05.2021, укладеного між приватним підприємством ППН Плюс та товариством з обмеженою відповідальністю Лама-Агро, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:00:007:0095, площею 10.95 га., цільове призначення: (01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця (РНОНМ: 1596630068224), припинивши речове право суборенди земельної ділянки, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.05.2021, номер запису про інше речове право 42322618.

про зобов`язання товариство з обмеженою відповідальністю Лама-Агро повернути приватному підприємству ППН Плюс земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:00:007:0096, площею 8.25 га., 6822455800:00:007:0097, площею 10.8 га., 6822455800:00:007:0095, площею 10.95 га., з цільовим призначенням: (01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування яких: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 22.07.2026р. позов задоволено.

Розірвано договір суборенди земельної ділянки № 1 від 31.05.2021, укладений між приватним підприємством ППН Плюс та товариством з обмеженою відповідальністю Лама-Агро, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:00:007:0096, площею 8.25 га., цільове призначення: (01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця (РНОНМ: 1596603468224), припинивши речове право суборенди земельної ділянки, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.05.2021, номер запису про інше речове право 42323784.

Розірвано договір суборенди земельної ділянки № 2 від 31.05.2021, укладени між приватним підприємством ППН Плюс та товариством з обмеженою відповідальністю Лама-Агро, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:00:007:0097, площею 10.8 га., цільове призначення: (01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця (РНОНМ: 1596503768224), припинивши речове право суборенди земельної ділянки, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.05.2021, номер запису про інше речове право 42321649.

Розірвано договір суборенди земельної ділянки № 3 від 31.05.2021, укладений між приватним підприємством ППН Плюс та товариством з обмеженою відповідальністю Лама-Агро, предметом якого є земельна ділянка з кадастровим номером 6822455800:00:007:0095, площею 10.95 га., цільове призначення: (01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця (РНОНМ: 1596630068224), припинивши речове право суборенди земельної ділянки, яке зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.05.2021, номер запису про інше речове право 42322618.

Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю Лама-Агро повернути приватному підприємству ППН Плюс земельні ділянки з кадастровими номерами 6822455800:00:007:0096, площею 8.25 га., 6822455800:00:007:0097, площею 10.8 га., 6822455800:00:007:0095, площею 10.95 га., з цільовим призначенням: (01.01) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування яких: Хмельницька обл., Кам`янець-Подільський р-н, смт. Стара Ушиця.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю Лама-Агро на користь приватного підприємства ППН Плюс 23961,60 грн. витрат зі сплати судового збору.

27.07.2026р. позивачем на адресу суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 60000,00 грн. судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Ухвалою суду від 29.07.2026р. заяву приватного підприємства «ППН Плюс» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/286/26 призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.08.2026р.

Представник позивача у судовому засіданні 10.08.2026р. просить заяву про розподіл судових витрат задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 10.08.2026р. не з`явився. Крім того, 07.08.2026р. на адресу суду надіслав клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу, в якій просить відмовити у задоволенні заяви ПП «ППН Плюс» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з ТОВ «Лама Агро» витрат на професійну правничу допомогу, а у разі якщо суд дійде висновку про наявність підстав для їх відшкодування, зменшити розмір витрат до суми, яка відповідатиме критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності. В обгрунтування посилається на те, що позивачем не доведено фактичного понесення витрат на професійну правничу допомогу.

Вказує на те, що на підтвердження своїх вимог позивач надав: договір про надання правничої допомоги від 11.03.2026; акт приймання-передачі наданих послуг від 24.07.2026; детальний опис виконаних робіт.

Зауважує, що позивач не надав жодного належного доказу того, що грошові кошти у сумі 60 000 грн фактично сплачені адвокатському об`єднанню або що у позивача виник безумовний обов`язок здійснити таку оплату та до матеріалів справи не долучено: платіжного доручення; виписки банку; квитанції; іншого розрахункового документа, який підтверджує оплату послуг.

Зазначає, що сам по собі договір та акт приймання-передачі не підтверджують фактичного понесення судових витрат, а лише свідчать про оформлення договірних відносин між клієнтом та адвокатським об`єднанням.

Вважає, що позивач не довів реальності заявлених до компенсації витрат.

Вказує на те, що позивач не надав жодного платіжного документа, який би підтверджував фактичну сплату 60 000 грн. адвокатському об`єднанню, не розкрив порядок формування гонорару, не навів розрахунку часу, витраченого адвокатом, а в детальному описі робіт зазначив лише загальні формулювання із приміткою «фіксовано», а тому відсутня можливість перевірити реальність, необхідність та співмірність заявлених витрат, що відповідно до наведених правових висновків Верховного Суду є самостійною підставою для відмови у їх стягненні або, як мінімум, для істотного зменшення їх розміру.

Звертає увагу суду на те, що договір не містить обґрунтування розміру гонорару.

Пунктом 4.1 договору визначено лише фіксований розмір винагороди 60 000 грн. При цьому , договір не містить: порядку формування гонорару; погодинної ставки адвоката; кількості годин, необхідних для виконання доручення; критеріїв визначення саме такого розміру винагороди; будь-якого економічного чи правового обґрунтування її розміру.

Зазначає, що відсутність у договорі механізму визначення вартості правничої допомоги унеможливлює перевірку співмірності заявлених витрат. Крім того детальний опис робіт не містить інформації, необхідної для перевірки співмірності витрат. У детальному описі робіт Акту приймання-передачі послуг до Договору про надання правничої допомоги від 11 березня 2026 року зазначено лише три загальні позиції: підготовка позовної заяви; представництво у підготовчому провадженні; представництво під час розгляду справи по суті. При цьому у графі "вартість" зазначено лише "фіксовано".

Окрім того, зазначає, що не визначено: скільки часу витрачено на кожну дію; який обсяг процесуальних документів підготовлено; які саме процесуальні документи були складені; скільки годин адвокат витратив на підготовку та участь у кожному судовому засіданні; яку частину загальної суми становить кожен вид робіт.

Вважає, що суд позбавлений можливості перевірити відповідність заявленої суми фактичному обсягу виконаної роботи.

Також вважає, що заявлена сума не відповідає критерію співмірності.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг; ціною позову та значенням справи для сторони.

Звертає увагу на те, що у даній справі предметом спору було: розірвання трьох договорів суборенди земельних ділянок; припинення права суборенди; повернення земельних ділянок.

Зазначає, що справа не вимагала проведення експертиз, допиту свідків, дослідження великого масиву доказів чи застосування складних спеціальних знань.

Вказує, що позивачем підготовлено один позов, не подавалося значної кількості додаткових процесуальних документів, участь представника обмежилася шістьма судовими засіданнями, а тому вважає, що заявлена до стягнення сума 60 000 грн. є явно завищеною щодо фактичної складності спору та обсягу виконаних робіт.

Також зазначає, що домовленість між клієнтом та адвокатським об`єднанням щодо фіксованого гонорару є виключно їх приватними договірними відносинами.

Вважає, що такі домовленості самі по собі не покладають на іншу сторону спору обов`язку компенсувати повний розмір заявленої винагороди.

Крім того, вважає, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд повинен перевірити: чи були витрати фактично понесені; чи були вони необхідними, чи є їх розмір розумним та співмірним.

Вважає, що позивачем не доведено фактичного понесення витрат, не

підтверджено їх документально, не обґрунтовано розмір заявленого гонорару та не

доведено його співмірність із характером і складністю даної справи, не виконав покладений

на нього процесуальний обов`язок доказування. На підставі наведеного просить в задоволенні заяви відмовити або істотно зменшити суму компенсації.

При розгляді заяви представника позивача про розподіл судових витрат суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Витрати на професійну правничу допомогу є судовими витратами, пов`язаними з розглядом справи.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Статтею 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч. 1 ст. 16 ГПК України).

Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 16 ГПК України).

Питання щодо розподілу судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу, не вирішувалось при ухваленні рішення за результатами розгляду справи № 924/286/26.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.07.2026р. позивачем на адресу суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 60000,00 грн. судових витрат на оплату професійної правничої допомоги.

Згідно з ч.7 ст.116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга чи інші документи чи матеріали чи грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

З огляду на викладене, заяву подано в межах строку, встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

За приписами ч. 2 ст. 124 ГПК України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, за приписами ГПК України попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат сторона має подати до суду разом з першою заявою по суті спору, якими відповідно до приписів ч. 2 ст. 161 ГПК України є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Представник позивача у позовній заяві вказав, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв`язку із розглядом справи, становить 60000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката. Також повідомив про подання до суду доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Заява представника позивача про розподіл судових витрат, згідно з якою останній просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лама - Агро" 60000,00 грн. витрат на правову допомогу адвоката надійшла до суду 27.07.2026р.

На підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової допомоги № б/н від 11.03.2026р., акт прийому - передачі наданих послуг від 24.07.2026р., ордер на надання правничої допомоги серія ВХ №1124845 від 27.04.2026р.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст. 1 вищевказаного Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України „Про адвокатуру і адвокатську діяльність. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 19.02.2020 року у справі №910/16223/18.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, зробленого у постанові від 06.03.2019 у справі № 922/1163/18, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Отже, розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Як вбачається із наданих доказів, 11.03.2026 між адвокатським об`єднанням «Адвокатська контора «Місяць і партнери» (далі «Адвокатське об`єднання») та приватним підприємством «ППН Плюс» (далі - клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №б/н (далі - договір), згідно з п. 1.1 якого Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу (правову) допомогу: підготовка та подання до Господарського суду Хмельницької області позовної заяви про розірвання договорів суборенди земельних ділянок від 31.05.2021, № 1, 2, 3, укладених між Приватним підприємством «ППН ПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛАМА-АГРО», та представництво інтересів Клієнта в ході розгляду справи в суді першої інстанції.

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що за роботу виконану Адвокатським об`єднанням, Клієнт сплачує грошові кошти в сумі визначеній у розмірі 60 000 гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 4.2 договору сума сплачена за надану правову допомогу за даним Договором, є гонораром Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги.

Даний Договір укладений на строк до повного виконання його умов та набирає чинності з моменту його підписання. (п. 6.1 договору).

Договір підписано сторонами та скріплений печатками.

На виконання умов договору 24.07.2026р. між сторонами підписано акт прийому - передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №б/н від 11.03.2026, за умовами п. 1 якого Адвокатське об`єднання надало, а Клієнт отримав такі юридичні послуги, відповідно до умов Договору про надання правничої допомоги від 11.03.2028, а саме:

- підготовка проекту позовної заяви про розірвання договорів суборенди земельних ділянок від 31.05.2021, № 1, 2, 3, укладених між ПП «ППН ПЛЮС» та ТОВ «ЛАМА-АГРО»,

- представництво інтересів Клієнта в межах судової справи №924/286/26, на стадії підготовчого провадження 27.04.2026, 11.05.2026, 25.05.2026,

- представництво інтересів Клієнта в межах судової справи №924/286/26, на стадії розгляду справи по-суті 10.06.2026, 29.06.2026, 22.07.2026. Всього фіксованого гонорару: 60000,00 грн.

У п. 2 акту вказано, що загальна вартість послуг (виконаних робіт) вказаних у п. 1 цього Акта складає фіксований розмір - 60000 гривень 00 копійок (шістдесят тисяч гривень, 00 копійок).

Відповідно до п. 3 даного акту, сторони визнають, що правова допомога за Договором про надання правничої допомоги, укладеним між Сторонами, надана Адвокатським об`єднанням у повному обсязі та відповідає домовленості Сторін. Сторони підтверджують, що не мають ї не матимуть в майбутньому будь-яких претензій одна, до одної щодо якості, об`єму, строкам та вартості наданих послуг (виконаних робіт).

Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками.

Також надання адвокатом Гречанюком А.В. професійної правничої допомоги ПП «ППН Плюс» у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/286/26 підтверджується ордером на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №124845 від 27.04.2026р.

Таким чином, позивач згідно з вимогами ст. 74 ГПК України довів надання йому послуг професійної правничої допомоги під час розгляду справи №924/286/26 у Господарському суді Хмельницької області.

Згідно з ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.02.2021 у справі №922/743/20, від 24.11.2020 у справі №911/4242/15.

В той же час відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.

Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд в тому числі і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5-7, 9 ст. 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19).

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткові постанови від 28.04.2021 у справі №902/1051/19 та від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

Крім того, згідно з висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 правовою позицією, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява N 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги. ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§55).

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Зважаючи на усе вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 60000,00 грн., є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Отже, при здійсненні розподілу витрат судом надано правову оцінку обґрунтованості заявлених витрат з врахуванням критеріїв: пов`язаності витрат з розглядом справи; обґрунтованості та пропорційності їх розміру до предмета спору, значення справи для сторін.

З огляду на такі обставини суд вважає за можливе застосувати положення частини 5 статті 129 ГПК України та врахувати під час вирішення питання про розподіл судових витрат наведені вище обставини. На думку суду заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу не є в повній мірі обґрунтованим та пропорційним до предмета спору.

Оцінюючи витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат, суд робить висновок про те, що обґрунтованим, розумним, справедливим та співрозмірним у даному випадку є призначення позивачу 10000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Окрім того, суд зазначає, що розподіляючи витрати за послуги адвоката останній вказує, що наявні в матеріалах справи докази понесення судових витрат пов`язаних із наданням правничої допомоги не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі за рахунок іншої сторони, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Адвокат та Клієнт, керуючись принципом вільного волевиявлення щодо укладення договору про надання правової допомоги, вправі погодити між собою розмір та вартість такої допомоги. Клієнт має право погодитись або не погодитися із запропонованими тарифами (вартістю послуг) зважаючи на свої фінансові можливості. У разі ж погодження та підписання відповідного договору - клієнт оплачує вартість послуг адвоката за результатами їх надання та підтвердження.

Проте, інший учасник у справі, на якого просить Клієнт покласти понесені ним витрати на правову допомогу - не зобов`язаний повністю за свій рахунок відшкодовувати усю суму заявлених витрат на правову допомогу. Як вказано вище, при визначенні суми до відшкодування суд має виходити з критерію розумності їх розміру, з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За таких обставин, надаючи оцінку заявлених до стягнення витрат позивача на оплату послуг адвоката у справі, суд зробив висновок про часткове покладення на відповідача витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 232, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву приватного підприємства «ППН Плюс» про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №924/286/26 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Лама Агро (м. Кам`янець Подільський, Хмельницької області, вул. Маршала Харченка,24, код 43090312) на користь приватного підприємства ППН Плюс (с. Стара Ушиця, Кам`янець Подільського району, Хмельницької області, вул. Українська,5-А, кв. 1, код 33916972) 10000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 17.08.2026р.

Суддя С.В. Гладій

Віддрук: 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 1 (електронний суд)

3 - відповідачу (32306, м. Кам`янець Подільський, Хмельницької обл., вул. Маршала Харченка,24, код 43090312)(реком. з повід.)