Рішення № 139019954, 06.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2104/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатої В.В.

при секретарі судового засідання Корнух В.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10) 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9) про визнання недійсними рішень за участю представників:

позивача - Козак О.І.;

відповідача - Комаров М.С.;

3-ої особи - Пономаренко В.С.;

ВСТАНОВИВ:

11.06.2026 до Господарського суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просив суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Харківенергозбут» про визнання недійсними з моменту прийняття рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23 квітня 2026 року та оформлені Протоколом №16, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, шляхом:

1. Заборони позачерговим загальним зборам акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які скликані Фондом державного майна України на 15.06.2026, приймати рішення:

- з першого питання порядку денного: «Обрання членів Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»;

- з другого питання порядку денного: «Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради»;

2. Заборони Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» (Код ЄДРПОУ: 30370711, Місцезнаходження: 04107, місто Київ, вул. Якубенківська, будинок 7-Г):

- консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236, засвідчену кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої особи депозитарної установи, в єдиний документ - перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026;

- надсилати особі (особам), що уповноважена (уповноважені) на взаємодію з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026, перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах, разом з документами отриманими від депозитарних установ, оформленими відповідно до підпункту 5 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.2026 заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви (вх.№2104/26 від 11.06.2026) - задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом: 1. Заборони позачерговим загальним зборам акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які скликані Фондом державного майна України на 15.06.2026, приймати рішення: з першого питання порядку денного: «Обрання членів Наглядової ради приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут»; з другого питання порядку денного: «Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради»; 2. Заборони Центральному депозитарію - ПАТ «Національний депозитарій України» (Код ЄДРПОУ: 30370711, Місцезнаходження: 04107, місто Київ, вул. Якубенківська, будинок 7-Г): консолідувати інформацію, отриману від депозитарних установ відповідно до підпункту 4 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів» затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236, засвідчену кваліфікованим електронним підписом або удосконаленим електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої особи депозитарної установи, в єдиний документ - перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026; надсилати особі (особам), що уповноважена (уповноважені) на взаємодію з Центральним депозитарієм при проведенні загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут», які скликані на 15.06.2026, перелік акціонерів, які подали бюлетені для участі у дистанційних загальних зборах, разом з документами отриманими від депозитарних установ, оформленими відповідно до підпункту 5 пункту 69 Розділу XIII «Порядку скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів», затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 березня 2023 року № 236.

17.06.2026 через систему «Електронний суд» представником Фонду державного майна України подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову за вх. № 14705, в якому заявник просив скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.06.2026 у справі № 922/2104/26.

Того ж дня (17.06.2026) ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", в якому просить визнати недійсними з моменту прийняття, рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", які відбулися 23 квітня 2026 року та оформлені Протоколом №16, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" у повному складі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами голосування з 1-3 питань порядку денного річними Загальними зборами акціонерів ПрАТ "Харківенергозбут" було прийнято рішення лише про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" у повному складі, без обрання нового складу Наглядової ради, що позивач вважає істотним порушенням порядку проведення загальних зборів, встановленого Статутом товариства та Законом України «Про акціонерні товариства», у зв`язку з чим, на думку ОСОБА_1 , означене рішення Загальних зборів є протиправним та таким, що підлягає визнанню недійсним з моменту його прийняття.

Також позивач стверджує, що він є міноритарним акціонером ПрАТ "Харківенергозбут" та є власником простих іменних акцій у кількості 10 шт., номінальною вартістю 0,20 грн., що становить 0,000003% у статутному капіталі емітента.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Фонду державного майна України про скасування заходів забезпечення позову (вх. № 14705 від 17.06.2026).

Іншою ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2104/26. Постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено підготовче засідання на 13.07.2026 о 16:00 год. Крім того, цією ухвалою суду залучено до участі у справі Фонд державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9, код ЄДРПОУ 00032945) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

25.06.2026 через електронну пошту суду надійшла ухвала Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2026 у справі № 922/2104/26, якою, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.06.2026 у справі № 922/2104/26 та витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи № 922/2104/26.

На виконання вказаної ухвали суду апеляційної інстанції від 22.06.2026 місцевим господарським судом 25.06.2026 надіслані відповідні матеріали оскарження ухвали.

03.07.2026 через систему «Електронний суд» за вх. № 16279 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким останній просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПрАТ «Харківенергозбут» про визнання недійсними з моменту прийняття рішення річних Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут», які відбулися 23 квітня 2026 року та оформлені Протоколом №16, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, відмовити.

07.07.2026 через систему «Електронний суд» за вх. № 16495 від представника Фонду державного майна України отримана заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.07.2026 заяву представника Фонду державного майна України про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 16495 від 07.07.2026) - задоволено. Постановлено підготовче засідання у справі № 922/2104/26 призначене на "13" липня 2026 р. о 16:00 год та наступні судові засідання провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника Фонду державного майна України - Пономаренка Владислава Сергійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

09.07.2026 через систему «Електронний суд» представником позивача подано відповідь на відзив за вх. № 16822.

10.07.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача подані заперечення (на відповідь на відзив) за вх. № 16922.

13.07.2026 через систему «Електронний суд» Фондом державного майна України подані пояснення третьої особи щодо позову або відзиву за вх. № 16944.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.07.2026 знято з розгляду справу № 922/2104/26, призначену до розгляду у судовому засіданні на "13" липня 2026 р. о 16:00 год. Призначено розгляд справи № 922/2104/26 у судовому засіданні на "20" липня 2026 р. о 16:30 год. Попереджено, що дату та час проведення судового засідання може бути змінено, з урахуванням поточної обстановки у місті Харкові, про що учасників справи буде повідомлено додатково ухвалою суду.

20.07.2026 через систему «Електронний суд» представником Фонду державного майна України подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вх. № 17567, в якій просить: здійснювати розгляд справи № 922/2104/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему у Фонді державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9) із застосуванням комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «ВКЗ» (https://vkz.court.gov.ua/) за участі представника Фонду: Ломако Євгеній Олегович - тел: НОМЕР_1 ; Кабінет «EasyCon»: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; або Вакуляк Юлія Анатоліївна - тел: НОМЕР_2 ; Кабінет «EasyCon»: e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_3 ).

В судовому засіданні 20.07.2026 на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 06.08.2026 о 13:40 год.

29.07.2026 (під час перебування судді у відпустці) через систему «Електронний суд» представником ОСОБА_1 подано клопотання за вх. № 18543.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.08.2026 клопотання представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. №18543 від 29.07.2026) - задоволено. Постановлено судове засідання у справі № 922/2104/26 призначене на "06" серпня 2026 р. о 13:40 год провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника позивача - адвоката Козак Олени Ігорівни ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) з використанням власних технічних засобів (за допомогою системи для проведення відеоконференцій https://vkz.court.gov.ua).

В судовому засіданні 06.08.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи заперечували проти позовних вимог, просили в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є міноритарним акціонером Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» (далі - Товариство) та є власником простих іменних акцій у кількості 10 шт., номінальною вартістю 0,20 грн., що становить 0,000003% у статутному капіталі емітента.

Окрім цього, згідно інформації, яка розміщена в базі даних про ринок цінних паперів (SMIDA) за посиланням: https://smida.gov.ua/index.php/db/owners/42206328/2026/1, держава Україна (в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності - Фонду державного майна України (далі також - ФДМУ)), володіє 166754183 шт. простих іменних акцій ПрАТ «Харківенергозбут», що становить 65.0010% у статутному капіталі товариства.

19 березня 2026 року Наглядовою радою ПрАТ «Харківенергозбут» було прийнято рішення про скликання та проведення дистанційних річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» (протокол № 1/2026 від 19.03.2026) відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України «Щодо визначення особливостей проведення загальних зборів акціонерних товариств та загальних зборів учасників корпоративних інвестиційних фондів на період дії воєнного стану» від 16.02.2023 р. № 154 (із змінами). Річні загальні збори вирішено проводити дистанційно згідно з Порядком скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 (далі - Порядок).

Цим же рішенням Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут», до порядку денного річних загальних зборів, зокрема, було включено наступні питання:

1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут».

2. Обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут». Можливість підрахунку голосів та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання № 1 проєкту порядку денного.

3. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради. Можливість підрахунку голосів з питання та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання № 2 проєкту порядку денного.

23 квітня 2026 року відбулися річні Загальні збори акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут», які були призначені рішенням Наглядової ради від 19.03.2026 року (№ 1/2026 від 19.03.2026).

Згідно Протоколу №16 річних Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» (далі - Протокол), за результатами кумулятивного голосування по першому питанню порядку денного прийнято рішення про припинення повноважень Наглядової ради товариства у повному складі. При цьому, склад Наглядової ради, повноваження якого припинено, був обраний рішенням річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 30 квітня 2025 року.

Щодо прийняття рішення по другому питанню порядку денного (Обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут») у Протоколі зазначено, що підрахунок голосів з цього питання порядку денного лічильною комісією не здійснювався у зв`язку із відсутністю бюлетеня для кумулятивного голосування, затвердженого особою, яка скликає ці річні Загальні збори.

Тобто, з питання №2 порядку денного підрахунок голосів не здійснювався, рішення зборами не приймалося.

Щодо прийняття рішення по третьому питанню порядку денного - Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради, слід зазначити, що підрахунок голосів із зазначеного питання порядку денного також не здійснювався, оскільки відповідно до рішення Наглядової ради (Протокол №1/2026 від 19 березня 2026 року), визначено наявність взаємозв`язку між питаннями, включеними до порядку денного річних загальних зборів акціонерів 2 та 3. Підрахунок голосів та прийняття рішення з питання №3 залежить від прийняття рішення з питання №2 проєкту порядку денного.

Відсутність результатів голосування та не прийняття рішення з другого питання порядку денного обумовило неможливість підрахунку голосів з третього питання порядку денного.

Отже, за результатами голосування з 1-3 порядку денного, річними Загальними зборами акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» було прийнято рішення лише про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, без обрання нового складу Наглядової ради, що, на думку позивача, є істотним порушенням порядку проведення загальних зборів встановленого Статутом товариства, ЗУ «Про акціонерні товариства», тобто таке рішення Загальних зборів є протиправним та підлягає визнанню недійсним з моменту їх прийняття.

Відповідно до пункту 15.1. Статуту ПрАТ «Харківенергозбут» затвердженого річними загальними зборами акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 25 квітня 2025 року (далі - Статут) управління діяльністю та контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається цим Статутом та законодавством України. Структура управління Товариства є дворівневою.

Згідно п. 15.2. Статуту Органами Товариства є: 1) Вищий орган Товариства - Загальні збори; 2) Наглядова рада; 3) Виконавчий орган Товариства (колегіальний) - Дирекція.

Органи Товариства діють в межах своїх повноважень та компетенції, що визначається цим Статутом та законодавством (Пункт 15.3. Статуту).

Посадовими особами органів Товариства є фізичні особи - Голова та члени Наглядової ради. Генеральний директор та члени Дирекції (далі - Члени Дирекції), Корпоративний секретар (Пункт 15.4. Статуту).

Обрання та припинення повноважень посадових осіб органів Товариства здійснюється відповідно до Статуту та законодавства України (Пункт 15.5. Статуту).

Відповідно до п. 16.1 Статуту ПрАТ «Харківенергозбут» вищим органом Товариства є Загальні збори. Загальні збори можуть бути річними або позачерговими. Усі Загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Згідно п. 16.2. Статуту Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства, крім тих, що віднесені до компетенції Наглядової ради законодавством або Статутом.

Підпунктами 23, 24, 25 пункту 16.2.1 Статуту передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів, зокрема належить: обрання членів Наглядової ради; затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради; прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради, крім випадків, встановлених Законом України «Про акціонерні товариства».

Втім, на переконання позивача, рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23 квітня 2026 року, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, є недійсним, оскільки вказане рішення прямо суперечить вимогам ч. 1 ст. 80 ЗУ «Про акціонерні товариства», якою передбачено, що прийняття загальними зборами рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради можливе лише у разі одночасного прийняття загальними зборами рішення про обрання нових членів.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Враховуючи вказане, позивач звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просить визнати недійсними з моменту прийняття, рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", які відбулися 23 квітня 2026 року та оформлені Протоколом №16, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" у повному складі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та установчих документів товариства.

Корпоративні права набуваються особою з моменту набуття права власності на частку (акцію, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі юридичної особи.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом:

1) брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом;

2) брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку;

3) у випадках, передбачених законом та установчим документом, вийти з юридичної особи;

4) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, паїв та інших об`єктів цивільних прав, що засвідчують участь у юридичній особі, у порядку, встановленому законом;

5) одержувати інформацію про діяльність юридичної особи у порядку, встановленому установчим документом;

6) одержати частину майна юридичної особи у разі її ліквідації в порядку та у випадках, передбачених законом, установчим документом (право на ліквідаційну квоту).

Учасники юридичних осіб можуть також мати інші права, встановлені статутом та законом.

Законом можуть бути встановлені для певних осіб обмеження щодо володіння корпоративними правами. Законом можуть бути встановлені умови та/або обмеження щодо реалізації окремих корпоративних прав певними особами.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Стаття 97 Цивільного кодексу України передбачає, що управління товариством здійснюють його органи або безпосередньо його єдиний учасник - фізична особа у разі прийняття таким учасником рішення про це та після внесення відповідних відомостей до єдиного державного реєстру. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом або установчими документами товариства. До складу органів управління товариства не можуть бути обрані особи, визнані за рішенням суду винними у заподіянні збитків товариству своїми діями (бездіяльністю), якщо такі збитки виникли внаслідок порушення такою особою своїх обов`язків. Таке обмеження застосовується протягом трьох років з дати виконання такого рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон №2465-IX) акціонерне товариство - це господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість часток однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

Акціонерами товариства можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава в особі органу, уповноваженого управляти державним майном, або територіальна громада в особі органу, уповноваженого управляти комунальним майном, які є власниками акцій товариства (стаття 5 Закону №2465-IX).

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 27 Закону №2465-IX кожною простою акцією акціонерного товариства її власнику - акціонеру надається однакова сукупність прав, включаючи права на: 1) участь в управлінні товариством; 2) отримання дивідендів; 3) отримання у разі ліквідації товариства частини його майна або вартості частини майна товариства; 4) отримання інформації про господарську діяльність товариства. Одна проста голосуюча акція товариства надає акціонеру один голос для вирішення кожного питання на загальних зборах, крім випадків проведення кумулятивного голосування. Акціонери - власники простих акцій товариства можуть мати й інші права, передбачені законодавством та статутом акціонерного товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону №2465-IX загальні збори акціонерів можуть вирішувати будь-які питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції наглядової ради або ради директорів законом або статутом акціонерного товариства. Статутом приватного акціонерного товариства, крім товариств, 50 і більше відсотків акцій яких прямо або опосередковано належать державі, може передбачатися, що загальні збори акціонерів можуть вирішувати будь-які питання, у тому числі ті, що належать до компетенції наглядової ради або ради директорів. Якщо кількість акціонерів приватного акціонерного товариства перевищує 100, рішення про включення до статуту такого приватного акціонерного товариства відповідного положення приймається більш як 95 відсотками голосів акціонерів від їх загальної кількості. Наглядова рада, рада директорів має право включити до порядку денного загальних зборів акціонерів будь-яке питання, що віднесено до її виключної компетенції законом або статутом акціонерного товариства, для його вирішення загальними зборами.

Відповідно до п. 26 ч. 2 ст. 39 Закону №2465-IX до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, зокрема, належить: прийняття рішення про припинення повноважень членів наглядової ради або ради директорів, крім випадків, встановлених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №2465-IX установчим документом акціонерного товариства є його статут.

Відповідно до пункту 15.1. Статуту ПрАТ «Харківенергозбут» затвердженого річними загальними зборами акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» від 25 квітня 2025 року (далі - Статут) управління діяльністю та контроль за фінансово-господарською діяльністю Товариства здійснюють його органи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається цим Статутом та законодавством України. Структура управління Товариства є дворівневою.

Згідно п. 15.2. Статуту Органами Товариства є: 1) Вищий орган Товариства - Загальні збори; 2) Наглядова рада; 3) Виконавчий орган Товариства (колегіальний) - Дирекція.

Органи Товариства діють в межах своїх повноважень та компетенції, що визначається цим Статутом та законодавством (Пункт 15.3. Статуту).

Посадовими особами органів Товариства є фізичні особи - Голова та члени Наглядової ради, Генеральний директор та члени Дирекції (далі - Члени Дирекції), Корпоративний секретар (Пункт 15.4. Статуту).

Обрання та припинення повноважень посадових осіб органів Товариства здійснюється відповідно до Статуту та законодавства України (Пункт 15.5. Статуту).

Відповідно до п. 16.1 Статуту ПрАТ «Харківенергозбут» вищим органом Товариства є Загальні збори. Загальні збори можуть бути річними або позачерговими. Усі Загальні збори, крім річних, вважаються позачерговими.

Згідно п. 16.2. Статуту Загальні збори можуть вирішувати будь-які питання діяльності Товариства, крім тих, що віднесені до компетенції Наглядової ради законодавством або Статутом.

Підпунктами 23, 24, 25 пункту 16.2.1 Статуту передбачено, що до виключної компетенції Загальних зборів, зокрема належить:

- обрання членів Наглядової ради;

- затвердження умов цивільно-правових договорів, трудових договорів (контрактів), що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради;

- прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради, крім випадків, встановлених Законом України «Про акціонерні товариства».

Судом встановлено, що 19 березня 2026 року Наглядовою радою ПрАТ «Харківенергозбут» було прийнято рішення про скликання та проведення дистанційних річних загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» (протокол № 1/2026 від 19.03.2026) відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України «Щодо визначення особливостей проведення загальних зборів акціонерних товариств та загальних зборів учасників корпоративних інвестиційних фондів на період дії воєнного стану» від 16.02.2023 р. № 154 (із змінами). Річні загальні збори вирішено проводити дистанційно згідно з Порядком скликання та проведення дистанційних загальних зборів акціонерів, затвердженим рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06.03.2023 № 236 (далі - Порядок).

Цим же рішенням Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут», до порядку денного річних загальних зборів, зокрема, було включено наступні питання:

1. Прийняття рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут».

2. Обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут». Можливість підрахунку голосів та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання № 1 проєкту порядку денного.

3. Затвердження умов цивільно-правових договорів, що укладаються з членами Наглядової ради, встановлення розміру їх винагороди, обрання особи, уповноваженої на підписання договорів (контрактів) з членами Наглядової ради. Можливість підрахунку голосів з питання та прийняття рішення з цього питання залежить від прийняття рішення з питання № 2 проєкту порядку денного.

Судом також встановлено, що 23 квітня 2026 року відбулися річні Загальні збори акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут», які були призначені рішенням Наглядової ради від 19.03.2026 року (№ 1/2026 від 19.03.2026).

Згідно Протоколу №16 річних Загальних зборів акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» (далі - Протокол), за результатами кумулятивного голосування по першому питанню порядку денного прийнято рішення про припинення повноважень Наглядової ради товариства у повному складі.

По питанню № 2 порядку денного у Протоколі зазначено, що підрахунок голосів з цього питання порядку денного лічильною комісією не здійснювався у зв`язку із відсутністю бюлетеня для кумулятивного голосування, затвердженого особою, яка скликає ці річні Загальні збори.

Отже, з питання №2 порядку денного підрахунок голосів не здійснювався, рішення Загальними зборами не приймалося.

Так само по питанню №3 порядку денного підрахунок голосів із зазначеного питання не здійснювався.

В протоколі Загальних зборів зазначено, що відповідно до рішення Наглядової ради (Протокол №1/2026 від 19 березня 2026 року), визначено наявність взаємозв`язку між питаннями, включеними до порядку денного річних загальних зборів акціонерів 2 та 3. Підрахунок голосів та прийняття рішення з питання №3 залежить від прийняття рішення з питання №2 проєкту порядку денного.

Відсутність результатів голосування та неприйняття рішення з питання порядку денного № 2 обумовлює неможливість підрахунку голосів з питання № 3.

Таким чином, за результатами голосування з 1-3 порядку денного, річними Загальними зборами акціонерів ПрАТ «Харківенергозбут» було прийнято рішення лише про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, без обрання нового складу Наглядової ради.

Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що у разі якщо обрання членів наглядової ради здійснювалося шляхом кумулятивного голосування, загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень лише стосовно всіх членів наглядової ради.

Враховуючи наведене, слід дійти висновку, що рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут», які відбулися 23 квітня 2026 року, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, прямо суперечить вимогам ч. 1 ст. 80 ЗУ «Про акціонерні товариства», якою передбачено, що прийняття загальними зборами рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради можливе лише у разі одночасного прийняття загальними зборами рішення про обрання нових членів.

Заперечуючи проти позову відповідач та третя особа наголошують на тому, що відсутність результатів голосування з питання № 2 порядку денного, а саме обрання членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут», обумовлено причинами, які не залежали від Загальних зборів та про які вказано у Протоколі № 16 Загальних зборів, а саме - у зв`язку із відсутністю бюлетеня для кумулятивного голосування, який мала би затвердити Наглядова рада Товариства, як особа, яка скликала ці річні Загальні збори. Таким чином, Загальні збори об`єктивно не могли прийняти рішення з указаного питання, що не є порушенням вимог вказаної вище ч. 1 ст. 80 ЗУ «Про акціонерні товариства», оскільки для голосування з питання № 1 порядку денного жодних перешкод не було, з огляду на положення Статуту Товариства, відповідно до п. 16.1 якого вищим органом Товариства є Загальні збори.

Крім цього, на переконання відповідача та третьої особи, Законом України «Про акціонерні товариства» не визначено випадків, коли Загальні збори не мають права приймати рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради товариства, а отже, на їх думку, рішення Загальних зборів з питання № 1 порядку денного є повністю правомірним.

Втім, суд вважає наведені твердження відповідача та третьої особи необґрунтованими, з огляду на наступне.

Як було вище зазначено, відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України «Про акціонерні товариства» загальні збори можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів.

А отже, стаття 80 Закону містить вичерпне регулювання питання дострокового припинення повноважень членів наглядової ради.

При цьому Закон:

- не передбачає можливості достроково припинити повноваження всієї наглядової ради без одночасного формування нового складу;

- не містить застереження про можливість залишити товариство без наглядової ради через неприйняття рішення про її обрання;

- не ставить законність рішення про припинення повноважень у залежність від причин, з яких новий склад не був сформований.

Слід також зауважити, що відсутність затвердженого бюлетеня для голосування не змінює юридичного факту, що новий склад наглядової ради не був обраний, при тому, що закон пов`язує можливість дострокового припинення повноважень саме з одночасним обранням нового складу. Тому незалежно від причин неприйняття рішення про обрання нових членів наглядової ради обов`язкова умова, встановлена ч. 1 ст. 80 Закону, залишилася невиконаною.

Отже, частина перша статті 80 Закону України «Про акціонерні товариства» встановлює єдину корпоративну процедуру, яка складається з двох нерозривно пов`язаних юридичних дій - дострокового припинення повноважень чинного складу наглядової ради та одночасного обрання нового складу. Якщо рішення про обрання нового складу не прийнято, незалежно від причин такого неприйняття (відсутність бюлетенів, порушення процедури кумулятивного голосування, недостатність голосів чи будь-які інші обставини), не виконано обов`язкову умову, встановлену законом. За таких обставин рішення про дострокове припинення повноважень чинного складу наглядової ради не відповідає вимогам ч. 1 ст. 80 Закону, не може породжувати передбачених законом правових наслідків і підлягає визнанню недійсним.

Щодо наявності порушеного права та інтересів позивача, суд зазначає наступне.

Звертаючись до суду з позовом, позивачем вказано, що оскаржуваним рішенням річних загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут» було достроково припинено повноваження членів наглядової ради товариства, без одночасного прийняття рішення про обрання нових членів, внаслідок чого в товаристві утворився управлінський вакуум, що полягає у відсутності сформованого та правомочного складу наглядової ради, як органу, що здійснює захист прав акціонерів товариства. Тобто, внаслідок прийняття оскаржуваного рішення річних загальних зборів ПрАТ «Харківенергозбут» та дострокового припинення повноважень членів наглядової ради товариства, без одночасного прийняття рішення про обрання нових членів, товариство протягом майже двох місяців перебувало у стані управлінської невизначеності, що безпосередньо впливає на ефективність управління, показники господарської діяльності та зменшення прибутку, оскільки за відсутності сформованої Наглядової ради, рішення про вчинення значних правочинів або про попереднє надання згоди на вчинення такого правочину не приймаються, а перевірки фінансово-господарської діяльності чи аудиторські перевірки фінансово-господарської діяльності Товариства, не можуть бути здійснені.

За змістом положень ст. 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес.

Особа, яка звертається до суду з позовом, реалізуючи передбачене ст.55 Конституції України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на судовий захист, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право та/або охоронюваний законом інтерес порушені особою, до якої пред`явлений позов, тобто вказує у позові власне суб`єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту, а також зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права/інтересу. У свою чергу, суд має перевірити ці доводи позивача, на яких ґрунтуються заявлені вимоги.

Підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та / або законного інтересу. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 02.09.2022 у справі № 916/144/17.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19 зазначено, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів‚ корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду в постанові від 27.01.2025 у справі №910/14503/23 наголосив, що господарським судам під час вирішення спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід враховувати приписи ГПК України та з`ясувати наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного права або законного інтересу у правовідносинах, на захист яких подано позов, а також питання про наявність чи відсутність факту їх порушення, невизнання або оспорювання.

Учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом.

Корпоративними відносинами є відносини між учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) юридичних осіб, у тому числі які виникають між ними до державної реєстрації юридичної особи, а також відносини між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, пайовиками) щодо виникнення, здійснення, зміни і припинення корпоративних прав.

Підставами для припинення корпоративних прав учасника юридичної особи та, відповідно, корпоративних відносин, зокрема, можуть бути: 1) відчуження частки у статутному капіталі; 2) вихід учасника з товариства; 3) виключення учасника з товариства; 4) смерть фізичної особи або припинення юридичної особи (з можливістю правонаступництва чи без такої).

Отже, учасник юридичної особи здійснює свої суб`єктивні корпоративні права, доки у його власності знаходиться частка (акція, пай або інший об`єкт цивільних прав, що засвідчує участь особи в юридичній особі) у статутному капіталі.

Вказана правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 травня 2025 року по справі №917/2019/23.

У корпоративних відносинах об`єктом захисту є корпоративні права учасника товариства (пункт 111 постанови Верховного Суду від 06.03.2025 у справі №916/596/23, пункт 45 постанови Верховного Суду від 20.02.2025 у справі №910/6681/23).

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що право на судовий захист шляхом оскарження рішень органів управління акціонерного товариства пов`язане із порушенням не лише суб`єктивних корпоративних прав, а й охоронюваних законом інтересів (законних інтересів), які у свою чергу можуть становити самостійний об`єкт судового захисту.

Водночас важливим є те, що особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, порушеного рішенням, що оскаржується.

Зміст поняття «охоронюваний законом інтерес» був визначений Конституційним Судом України у рішенні № 18-рп/2004 від 01 грудня 2004 року, відповідно до якого це поняття треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, яке є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний Суд України у мотивувальній частині зазначеного рішення вказав на те, що:

- легітимний інтерес акціонерного товариства не є простою сукупністю законних інтересів його акціонерів. Індивідуальні інтереси останніх, як правило, відрізняються суперечливістю, а нерідко й конфліктністю, оскільки спрямовуються на пошук і використання або створення шляхів і засобів для задоволення різних за обсягом і змістом потреб та відрізняються різними мотивами у таких бажаннях і прагненнях. Не можуть бути завжди тотожними інтереси власника однієї акції та інтереси держателя контрольного пакету акцій, лабільні інтереси міноритарного (дрібного) акціонера, стратегічні інтереси акціонерного товариства у цілому тощо (абзац 1 підпункту 4.1. пункту 4);

- акціонер може захищати свої безпосередні права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства; порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом (абзац 1 підпункту 4.4. пункту 4).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду по справі №922/2013/21 від 06 жовтня 2022 року міститься висновок про те, що будь-яке рішення, прийняте органами акціонерного товариства, так чи інакше стосується інтересу акціонера, який може бути прямим, опосередкованим чи потенційним. Кожний акціонер має (чи принаймні повинен мати, діючи добросовісно) інтерес у тому, щоб органи управління діяли відповідно до закону. Це так званий інтерес «всіх та кожного» у легітимності прийнятих рішень, який поряд з цим має абстрактний та загальний характер.

З огляду на функції наглядової ради, визначені у Законі України «Про акціонері товариства», а саме: здійснення захисту прав акціонерів товариства, управління акціонерним товариством, а також контроль та регулювання діяльності виконавчого органу, акціонер має безсумнівно законний інтерес в обранні членів наглядової ради.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 є міноритарним акціонером Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» та є власником простих іменних акцій у кількості 10 шт., номінальною вартістю 0,20 грн., що становить 0,000003% у статутному капіталі емітента, та був акціонером ПрАТ «Харківенергозбут» на час прийняття оскаржуваного рішення річних Загальних зборів акціонерів товариства про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут» у повному складі, а тому позивач має безсумнівний законний інтерес в дотриманні загальними зборами положень ст. 80 ЗУ «Про акціонерні товариства» та одночасному прийнятті рішення про обрання нових членів Наглядової ради ПрАТ «Харківенергозбут», оскільки остання є органом, покликаним захищати права всіх акціонерів, включаючи позивача.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем та визнаються судом такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 231, 236-238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсними з моменту прийняття, рішення річних Загальних зборів акціонерів Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", які відбулися 23 квітня 2026 року та оформлені Протоколом №16, з першого питання порядку денного про припинення повноважень членів Наглядової ради ПрАТ "Харківенергозбут" у повному складі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10, код ЄДРПОУ 42206328).

Третя особа: Фонд державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9, код ЄДРПОУ 00032945).

Повне рішення складено "17" серпня 2026 р.

СуддяВ.В. Усата

справа № 922/2104/26