Ухвала суду № 139019870, 10.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про відвід (самовідвід) судді

"10" серпня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/973/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

розглянувши матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс", м. Харків

про стягнення 1 170 263,63 грн

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ІТАК" звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" 1.099.985,13 грн основного боргу, 19.890,14 грн пені, 1.989,01 грн 3% річних, 48.399,35 грн 0,2% за користування грошовими коштами на умовах товарного кредиту, 14.044,00грн судового збору, 51.000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому позивач зазначив, що належні докази на підтвердження факту надання правничої допомоги, в тому числі акт наданої правничої (правової) допомоги, у строки, передбачені ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду).

Ухвалою суду від 24.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, справу визнано малозначною та ухвалено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

09.04.2026 на адресу суду через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою суду від 13.04.2026 повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами.

За клопотанням відповідача ухвалою суду від 13.04.2026 здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, почато у справі підготовче провадження та призначено підготовче засідання на 07.05.2026 о 10:00.

15.04.2026 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 24.03.2026 від 16.04.2026 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК" про забезпечення позову відмовлено.

Розпорядженням в.о. Керівника апарату суду від 24.04.2026 відповідно до пункту 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено та здійснено повторний автоматизований розподіл справи №922/973/26 у зв`язку з вагітністю та пологами судді Лавренюк Т.А.

У відповідності до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2026 визначено для розгляду справи № 922/973/26 суддю Жигалкіна І.П.

Ухвалою від 28.04.2026 прийнято до провадження судді Жигалкіна І.П. справу № 922/973/26. Розгляд справи розпочато спочатку за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено справу до розгляду у підготовчому засіданні на "14" травня 2026 р. о 12:00.

14 травня 2025 року представником ТОВ "Імекс Макс" Ющенко В.М. подано до суду заяву (вх. № 11609) про відкладення підготовчого засідання.

Суд своєю ухвалою від 14.05.2026 задовольнив заяву (вх. №11609 від 14.05.2026) ТОВ "Імекс Макс" про відкладення підготовчого засідання та повідомив учасників справи, що підготовче засідання у справі відбудеться 04 червня 2026 року о(б) 11:30 год.

15 травня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" Ющенко В.М. подано до суду відзив на позовну заяву (вх. №11725), в якому останній просить суд: у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК» (код ЄДРПОУ 16476839) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМЕКС МАКС» (код ЄДРПОУ 42831345) про стягнення: 1 099 985,13 грн основного боргу відмовити;19 890,14 грн пені відмовити; 1 989,01 грн 3% річних відмовити; 48 399,35 грн 0,2% за товарний кредит відмовити; 14 044,00 грн судового збору відмовити; 51 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу відмовити або зменшити до розумних меж; у разі гіпотетичного часткового задоволення позовних вимог здійснити їх зарахування із зустрічними вимогами ТОВ «ІМЕКС МАКС» про стягнення збитків у сумі 2 703 859,49 грн в порядку ст. 601 ЦК України; витребувати у Позивача докази, перелічені у п. 3.1 цього відзиву.

15 травня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" Ющенко В.М. подано до суду через систему "Електронний суд" зустрічну позовну заяву (вх. №11724), в якій останній просив суд:

- Визнати недійсним договір поставки № 15 від 13.02.2023, укладений між ТОВ "ІТАК" (код ЄДРПОУ 16476839) та ТОВ "ІМЕКС МАКС" (код ЄДРПОУ 42831345).

- Стягнути з ТОВ "ІТАК" (код ЄДРПОУ 16476839) на користь ТОВ "ІМЕКС МАКС" збитки, завдані неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки № 15 від 13.02.2023, у розмірі 2 703 859,49 грн (два мільйони сімсот три тисячі вісімсот п`ятдесят дев`ять гривень 49 копійок).

- Встановити ТОВ "ІМЕКС МАКС" додатковий строк для подання додаткових письмових доказів, що підтверджують: остаточний розмір збитків (акт списання непридатної плівки, акт перевиставлення штрафних санкцій від ТОВ "ПОТ"); наявність повного договірного ланцюга з ТОВ "ПОТ" та ДП "АОЗ"; факт нарахування та покладення штрафних санкцій на ТОВ "ІМЕКС МАКС"; обставини вилучення частини документів під час обшуку.

- Витребувати у ТОВ «ІТАК» оригінал договору поставки № 15 від 13.02.2023 для проведення судової почеркознавчої експертизи (окремим клопотанням).

15 травня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК» адвокатом Жигалюк Ю.С. подано до суду відповідь на відзив (вх. №11789), в якій останній просить суд: задовольнити в повному обсязі позов ТОВ «ІТАК» про стягнення заборгованості з ТОВ «Імекс Макс»; повернути Відповідачу (за первісним позовом та Позивачу за зустрічним позовом) зустрічну позовну заяву ТОВ «Імекс макс»; відмовити в задоволенні клопотання Відповідача про витребування у Позивача оригіналів довіреностей, актів фактичної передачі продукції, оригіналу договору поставки, акту наданої правничої (правової) допомоги.

15 травня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК» адвокатом Жигалюк Ю.С. подано до суду клопотання про долучення доказів (вх. №11797), в якому останній повідомляє суд, що разом з позовною заявою Позивач долучив до матеріалів справи оригінали специфікацій №43, 44, 45, 46 від 01.12.2025 року (підписані у системі Вчасно), проте з технічних причин не були завантажені файли з кваліфікованими електронними підписами та їх розшифруваннями та керуючись ст.42 ГПК України, просить суд долучити до матеріалів справи специфікації №43, 44, 45, 46 від 01.12.2025 року разом з файлами з кваліфікованими електронними підписами та їх розшифруваннями.

15 травня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК» адвокатом Жигалюк Ю.С. подано до суду клопотання про повернення заявнику зустрічної позовної заяви ТОВ «Імекс Макс» (вх. №11801), в якому останній просить суд визнати зловживанням ТОВ «Імекс Макс» процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства та які спрямовані на безпідставне затягування, перешкоджання розгляду даної справи, зокрема: звернення до суду з завідомо безпідставною зустрічною позовною заявою та за наслідком визнання судом подання ТОВ «ІМЕКС МАКС» завідомо безпідставної зустрічної позовної заяви, повернути заявнику зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 зустрічну позовну заяву (вх. №11724 від 15.05.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" про визнання недійсним договір поставки № 15 від 13.02.2023 та стягнення з ТОВ "ІТАК" збитків, завданих неналежним виконанням зобов`язань за договором поставки № 15 від 13.02.2023, у розмірі 2 703 859,49 грн повернуто заявнику.

04 червня 2026 року представником ТОВ "Імекс Макс" Ющенко В.М. подано до суду заяву про відкладення підготовчого засідання (вх. №13556).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 04.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 25 червня 2026 року о 11:15.

Не погодившись із ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2026, Товариством з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" 01.06.2026 подано до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 у справі №922/973/26 про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ "Імекс Макс" (вх. №11724 від 15.05.2026) та направити справу до Господарського суду Харківської області для розгляду у новому складі суду на стадію вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви ТОВ "Імекс Макс" (вх. № 11724 від 15.05.2026) до спільного розгляду з первісним позовом.

10 червня 2026 року до Господарського суду Харківської області від Східного апеляційного господарського суду надійшов апеляційний запит (вх. №585) разом з ухвалою Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/973/26 від 08.06.2026, якою постановлено витребувати у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/973/26.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.06.2026 постановлено провадження по справі №922/973/26 зупинити до розгляду Східним апеляційним господарським судом апеляційної скарги ТОВ "Імекс Макс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 у справі №922/973/26 та зобов`язати сторін повідомити суд про усунення обставин, що стали підставою для зупинення провадження у справі № 922/973/26, надавши суду відповідні письмові докази.

12 червня 2026 року на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 08 червня 2026 року Господарським судом Харківської області направлено справу № 922/973/26 до Східного апеляційного господарського суду.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" задоволено; ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 у справі №922/973/26 скасовано; справу № 922/973/26 постановлено передати до Господарського суду Харківської області для розгляду зі стадії вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" до спільного розгляду з первісною позовною заявою.

30 липня 2026 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТАК» адвокатом Жигалюк Ю.С. подано до суду клопотання (вх. №18608), в якому останній просить суд поновити провадження у справі №922/973/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТАК" до ТОВ Імекс макс про стягнення заборгованості в сумі 1 170 263,63 грн.

06 серпня 2026 року справу №922/973/26 повернуто зі Східного апеляційного господарського суду до Господарського суду Харківської області.

Після повернення матеріалів справи до Господарського суду Харківської області, суд, ознайомившись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 у справі №922/973/26, дійшов до висновку про заявлення самовідводу.

Суд зазначає, що Господарський суд Харківської області повернув зустрічну позовну заяву (вх. №11724 від 15.05.2026) з підстав, наведених в ухвалі суду від 20.05.2026.

Не погодившись із ухвалою суду від 20.05.2026, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імекс Макс" 01.06.2026 подало до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій скаржник просив скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 у справі №922/973/26 про повернення зустрічної позовної заяви ТОВ "Імекс Макс" (вх. №11724 від 15.05.2026) та направити справу до Господарського суду Харківської області для розгляду у НОВОМУ СКЛАДІ СУДУ на стадію вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви ТОВ "Імекс Макс" (вх. № 11724 від 15.05.2026) до спільного розгляду з первісним позовом.

В подальшому постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.07.2026 апеляційну скаргу ТОВ "Імекс Макс" задоволено; ухвалу Господарського суду Харківської області від 20.05.2026 у справі №922/973/26 скасовано; справу № 922/973/26 постановлено передати до Господарського суду Харківської області для розгляду зі стадії вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви ТОВ "Імекс Макс" до спільного розгляду з первісною позовною заявою.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України, суддя не може брати участь в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумніви в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до частини першої статті 38 ГПК України, з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Згідно частини першої статті 39 ГПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 9901/22/17.

Відповідно до частини першої статті 40 ГПК України, у разі задоволення заяви про відвід судді, який розглядає справу одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Згідно положень Кодексу суддівської етики, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, яка виявляється у змісті судових рішень та під час судового процесу і суддя має дбати про те, щоб його поведінка сприяла збереженню і поглибленню переконання суспільства у неупередженості судді при здійсненні ним своїх професійних обов`язків. Обґрунтований самовідвід свідчить про сумлінне виконання суддею своїх обов`язків. Обґрунтування самовідводу не може піддаватися сумніву.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частин 4, 7 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Відомості про результати розподілу зберігаються в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та мають бути захищені від несанкціонованого доступу та втручання.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 від 27 липня 2006 року) визначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

Відповідно до статті 8 Загальної Декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом. Частиною першою статті шостої Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків. Згідно пункту 12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів.

Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, на засадах верховенства права.

Відповідно до ст. 9 даного Закону, суд створює такі умови, за яких кожному учаснику судового процесу гарантується рівність у реалізації наданих процесуальних прав та у виконанні процесуальних обов`язків, визначених процесуальним законом.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом щодо будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань.

Стаття 6 Конвенції встановлює процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 р. зазначено, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 Господарського процесуального кодексу України.

Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.

В цій частині слід зазначити, що вимога про вмотивованість заяви про самовідвід прямо випливає зі змісту частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України. Аналіз цієї норми права, а також норм статей 35-37 Господарського процесуального кодексу України показує, що законодавець визнає за суддею право на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.

Правова позиція Європейського Суду з прав людини передбачає, що об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmarkjudgmentof 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист Прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При наявності зазначених підстав, суддя повинен заявити самовідвід.

Тобто, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача.

Відповідно до пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01 січня 2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь- якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Також, згідно з приписами статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Згідно статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Рішенням Ради суддів України №1 від 04 лютого 2016 року був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики, у якому зазначено про те, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості; чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.

Окрім того, у Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одне із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим, судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді є результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо ту головним є публічний інтерес.

З аналізу вищевикладеного слідує, що відводу підлягає суддя не лише у раз існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді Наведене вище є іншою обставиною (в розумінні пункту 5 частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України), яка може викликати сумніви у сторін в об`єктивності судді при вирішенні даного спору, що є підставою для самовідводу.

В рішенні у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006 р. Європейський суд з прав людини зауважив, що стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного; стосовно об`єктивного критерію слід визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність - це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Беручи до уваги, що оскільки матеріали судової справи містять певні докази, на підставі яких суд вже висловив свою позицію з урахуванням правової обґрунтованості, а отже у суду фактично вже сформована правова позиція щодо правової природи вимог за зустрічним позовом, доцільності розгляду цих вимог спільно з первісним позовом, відсутності у зустрічному позові належного правового обґрунтування та відповідних процесуальних підстав, прохання у апеляційній скарзі ТОВ "Імекс Макс" направити справу до Господарського суду Харківської області для розгляду у НОВОМУ СКЛАДІ СУДУ на стадію вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви, подальший розгляд даної справи тим же складом суду не забезпечить відсутність сумнів у сторін (учасників провадження у справі) у неупередженості та об`єктивності судді, враховуючи Бангалорські принципи поведінки, у відповідності до Кодекск суддівської етики, тому в контексті «процесуальної» справедливості та для забезпечення об`єктивного подальшого розгляду спору по даній справі, з метою забезпечення виключення будь-якого обґрунтованого сумніву у безсторонності суду, з урахуванням принципу процесуального права, який дає можливість вирішити питання про самовідвід на даній стадії, суддя Жигалкін І.П. вважає за необхідне заявити та задовольнити самовідвід від участі у розгляді даної справи.

Керуючись статтями 32, 35, 38, 39, 232 - 236 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Харківської області,

УХВАЛИВ:

Заявити та задовольнити самовідвід судді Жигалкіна І.П. від участі у розгляді справи № 922/973/26.

Матеріали справи № 922/973/26 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду для розгляду справи, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвалу складено та підписано 10 серпня 2026 року.

Суддя Жигалкін І.П.