Рішення № 139019728, 17.08.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.08.2026м. СумиСправа № 920/751/26Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи №920/751/26

за позовом Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми,

Сумська область, 40030, код ЄДРПОУ 23823253)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Дегтярьова Сергія Миколайовича

(

АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

про стягнення 255 590 грн 17 коп.,

Суть спору. 08.06.2026 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд:

- Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дегтярьова Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Сумської міської ради (м. Суми, пл. Незалежності, 2, код 23823253) кошти в сумі 255 590,17 грн за використання без оформлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:03:001:0093 площею 0,0941 га за адресою м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, 24 за період з 01.01.2023 р. по 31.12.2025 р. та за використання без оформлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:15:003:0148 площею 0,5042 га за адресою м. Суми, вул. Івана Піддубного, 27 за період з 25.02.2023 р. по 31.12.2025 р.

- Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дегтярьова Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Сумської міської ради (м. Суми, пл. Незалежності, 2, код 23823253) в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Садова, 33, код 40456009) судовий збір у розмірі 3833,85 грн, сплачений при поданні позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2026, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 12.06.2026 позовну заяву залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви та зазначено спосіб усунення недоліків.

15.06.2026 через підсистему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву (вх.№3165) про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 16.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №920/751/26 та постановлено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

22.06.2026 через електронну пошту відповідачем надіслано до суду лист (вх.№2311/26), відповідно до змісту якого вказує, що в зв`язку з об`єктивними обставинами, спричиненими військовими діями, виробничі потужності відповідача не функціонують, з огляду на що відповідач позбавлений можливості сплачувати грошові кошти за користування земельними ділянками, які перебувають у власності позивача, а тому просить суд скасувати плату за землю.

Згідно із статтею 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частин першої четвертої статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 11.10.2007, зареєстрованого в реєстрі за №5642 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Відповідачем на праві приватної власності зареєстровано нерухоме майно (нежитлове приміщення загальною площею 287,9 кв.м.), розташоване за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова (Воровського), буд. 24 (а.с. 39-40).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.03.2026 №НВ-0000497862026 зазначене нерухоме майно Відповідача розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності, площею 0,0941 га, кадастровий номер 5910136600:03:001:0093, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, цільове призначення - 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, власником якої є Сумська міська рада (а.с. 11-16).

Окрім цього, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за Відповідачем на праві приватної власності зареєстровано нерухоме майно (нежитлове приміщення цех №3-Г загальною площею 1937 кв.м.), розташоване за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Івана Піддубного, буд. 27/5-А (а.с. 38).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 25.03.2026 № НВ-0000497822026 зазначене нерухоме майно Відповідача розміщене на земельній ділянці комунальної форми власності площею 0,5042 га, кадастровий номер 5910136300:15:003:0148, категорія земель землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, цільове призначення 11.03 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств, власником якої є Сумська міська рада (а.с. 17-22). Зазначена земельна ділянка була виділена Відповідачу на підставі рішення Сумської міської ради від 29.01.2020 № 6319-МР та рішення від 27.03.2024 № 4624-МР шляхом поділу земельної ділянки площею 1,8930 га, кадастровий номер 5910136300:15:003:0076 на дві 1,3888 га (кадастровий номер 5910136300:15:003:0167) та 0,5042 га (кадастровий номер 5910136300:15:003:0148) (а.с. 48, 57-58).

У той же час, відомості щодо укладання між Сумською міською радою та Фізичною особою-підприємцем Дегтярьовим Сергієм Миколайовичем (далі ФОП Дегтярьов Сергій Миколайович) договору оренди вищевказаних земельних ділянок комунальної власності під нерухомим майном Відповідача у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Сумській області, зазначеної в листі (а.с. 47) по Відповідачу як платнику відсутня сплата земельного податку та/або орендної плати за вказані вище земельні ділянки за 2023-2025 роки.

Листом від 24.09.2025 №06.01-16/1257 Позивач звертався до Відповідача з вимогою про усунення порушень земельного законодавства та необхідність належного оформлення користування вищевказаними земельними ділянками під належним йому нерухомим майном (а.с. 43), а також відповідно до змісту листа від 14.01.2026 №06.01-16/45 пропонував добровільно сплатити розмір недоотриманих доходів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:03:001:0093 та земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136300:15:003:0148 (а.с. 41-42).

Поряд з цим, матеріали справи не містять відповіді ФОП Дегтярьова Сергія Миколайовича на вищевказані листи-повідомлення та/або виконання їх вимог.

Відповідно до розрахунку Сумської міської ради за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 місцевий бюджет недоотримав доходу в сумі 96 423 грн 46 коп. за користування Відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:03:001:0093 та 159 166 грн 71 коп. доходу за користування Відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:15:003:0148 за період з 25.02.2023 по 31.12.2025 (а.с. 59).

При цьому, за твердженням Позивача, Відповідач продовжує користуватися означеними земельними ділянками комунальної власності під належним йому нерухомим майном по теперішній час, попри відсутність договору оренди таких земельних ділянок.

Таким чином, в обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що з 01.01.2023 по 31.12.2025 Відповідач користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:03:001:0093 та з 25.02.2023 по 31.12.2025 земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136300:15:003:0148 без правовстановлюючих документів, а тому, відповідно до положень статей 1212 - 1214 ЦК України, повинен відшкодувати Сумській міській раді 255 590 грн 17 коп. (96 423 грн 46 коп. + 159 166 грн 71 коп.) безпідставно збережених коштів за вказаний період.

Вирішуючи спір у даній справі суд керується наступним.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується через право постійного користування або право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Суд встановив, що Відповідач у період з 01.01.2023 по 31.12.2025 (спірний період відповідно до наданого Позивачем розрахунку) був власником нерухомого майна розташованого за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова (Воровського), буд. 24 та в період з 25.02.2023 по 31.12.2025 (спірний період відповідно до наданого Позивачем розрахунку) був власником нерухомого майна розташованого за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Івана Піддубного, буд. 27/5-А. Вказане підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 38-39).

За змістом частини 1 статті 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання об`єкту нерухомості, що належить Відповідачу на праві власності, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому, у зв`язку з користуванням відповідачем нерухомим майном, презюмується його користування земельною ділянкою, якщо іншого не доведено.

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельних ділянок, а тому, відповідно, не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку.

Єдиною можливою формою здійснення плати за землю для Відповідача, як землекористувача, є орендна плата на підставі договору оренди земельної ділянки.

Суд встановив, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення Відповідачем права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136600:03:001:0093 та земельною ділянкою з кадастровим номером 5910136300:15:003:0148 у спірні періоди, зокрема укладення договору оренди та державної реєстрації права оренди.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 цього Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

До моменту оформлення власником об`єктів нерухомості права оренди земельних ділянок, на яких ці об`єкти розташовані, відносини з фактичного користування земельними ділянками без укладених договорів їх оренди та недоотримання їхнім власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.

Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у постановах від 23 травня 2018 року у справі № 629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17, від 04.12.2019 по справі №917/1739/17.

Отже, у випадку використання землекористувачем сформованої земельної ділянки комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору оренди власник такої земельної ділянки (орган місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади) може захистити своє право на компенсацію йому вартості неотриманої орендної плати в порядку статті 1212 ЦК України.

Суд встановив, що земельна ділянка за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова (Воровського), буд. 24, площею 0,0941 га, на якій розташоване нерухоме майно Відповідача, є сформованою, останній присвоєний кадастровий номер 5910136600:03:001:0093; земельна ділянка за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Івана Піддубного, буд. 27, площею 0,5042 га, на якій розташоване нерухоме майно Відповідача, є сформованою, останній присвоєний кадастровий номер 5910136300:15:003:0148.

Власником вищевказаних земельних ділянок відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є Сумська міська рада.

За таких обставин, у період користування спірними земельними ділянками без укладення відповідного договору оренди Відповідач мав сплачувати власнику земельних ділянок Сумській міській раді орендну плату.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За статтею 18 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (ст. 20 Закону України «Про оцінку земель»).

У відповідності до статті 23 Закону України «Про оцінку земель», технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5. статті 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Щодо розміру недоотриманого доходу за користування ділянкою кадастровий номер 5910136600:03:001:0093 за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, буд. 24.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку розмір безпідставно збережених коштів проведений з урахуванням площі спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, на підставі нормативно грошової оцінки, зазначеної у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.11.2025 № НВ-5901183292025 (а.с. 36).

При цьому, відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру, відомості про нормативно грошову оцінку вказаної земельної ділянки у 2023 та 2024 відсутні, а відтак Сумською міською радою обраховано нормативно-грошову оцінку з урахуванням відповідного коефіцієнту індексації такої земельної ділянки у 2023 та 2024.

Згідно з п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України (далі- ПК) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Таким чином, розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2023-2024 роки розраховувався з урахуванням листа ГУ Держгеокадастру від 13.01.2025 №6-28-0.22-18/71-25 та листа ГУ Держгеокадастру від 12.01.2024 №6-28-0.222-600/2-24 щодо визначення індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 - 2024 роки, відповідно до яких значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік становить 1,051, за 2024 рік 1,12 (а.с. 45-46).

Отже, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2024 рік становить: 1 934 358,99 : 1,12 = 1 727 106 грн 24 коп.

Тоді як, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2023 рік становить: 1 727 106,24 : 1,051 = 1 643 298 грн 04 коп.

Розглянувши та перевіривши вказаний вище розрахунок, суд встановив, що даний розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

Рішенням Сумської міської ради від 24.06.2020 № 7000-МР «Про встановлення плати за землю» підпунктом 1.3 визначаються ставки орендної плати з 01.01.2021 року за користування земельними ділянками згідно з додатком 3.

Рішенням Сумської міської ради від 14.07.2022 №3025-МР було внесено зміни до рішення від 24.06.2020 №7000-МР «Про встановлення плати за землю». У відповідності до додатку 3 вказаного рішення для виду цільового призначення 03.07. «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» ставка встановлена на рівні 2%.

Рішенням Сумської міської ради від 09.08.2023 №3994-МР знову було внесено зміни до рішення від 24.06.2020 №7000-МР «Про встановлення плати за землю», яким, зокрема, викладено в новій редакції пільгові ставки орендної плати за користування земельними ділянками в період з 01.01.2024 на період дії воєнного стану відповідно до додатку 5 (діє з 01.01.2025 року).

Згідно додатку 5 рішення від 09.08.2023 №3994-МР для виду цільового призначення 03.07. «Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі» ставка встановлена на рівні 2%, крім їдальні (заклади громадського харчування) - 1,5%.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку під час визначення суми орендних платежів за період 01.01.2023 по 31.12.2025 останнім враховано: нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:03:001:0093 за 2025 рік, що складає 1 934 358 грн 99 коп.; нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:03:001:0093 з застосуванням значення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2024 рік (1,12), що складає 1 727 106 грн 24 коп.; нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5910136600:03:001:0093 з застосуванням значення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік (1,051), що складає 1 643 298 грн 04 коп. розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виходячи з цільового призначення земельної ділянки 2 % (за 2023 рік та 2024 рік) та 1,5 % (за 2025 рік).

Суд при перевірці здійсненого Позивачем розрахунку порушень вимог чинного законодавства не виявлено.

Щодо розміру недоотриманого доходу за користування ділянкою кадастровий номер 5910136300:15:003:0148 за адресою: Сумська область, м. Суми, вул. Івана Піддубного, буд. 27.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку розмір безпідставно збережених коштів проведений з урахуванням площі спірної земельної ділянки, сформованої як об`єкт цивільних прав, на підставі нормативно грошової оцінки, зазначеної у витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 06.11.2025 № НВ-9984904212025 (а.с. 37).

При цьому, відповідно до інформації ГУ Держгеокадастру, відомості про нормативно грошову оцінку вказаної земельної ділянки у 2023 та 2024 відсутні, а відтак Сумською міською радою обраховано нормативно-грошову оцінку з урахуванням відповідного коефіцієнту індексації такої земельної ділянки у 2023 та 2024.

Згідно з п.289.1 ст.289 Податкового кодексу України (далі- ПК) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І:100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Таким чином, розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за 2023-2024 роки розраховувався з урахуванням листа ГУ Держгеокадастру від 13.01.2025 №6-28-0.22-18/71-25 та листа ГУ Держгеокадастру від 12.01.2024 №6-28-0.222-600/2-24 щодо визначення індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023 - 2024 роки, відповідно до яких значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік становить 1,051, за 2024 рік 1,12 (а.с. 45-46).

Отже, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2024 рік становить: 4 058 754,96 : 1,12 = 3 623 888 грн 36 коп.

Тоді як, нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки за 2023 рік становить: 3 623 888,36 : 1,051 = 3 448 038 грн 40 коп.

Розглянувши та перевіривши вказаний вище розрахунок, суд встановив, що даний розрахунок є обґрунтованим та арифметично правильним.

У відповідності до витягу з Державного земельного кадастру № НВ-0000497822026 від 25.03.2026 вид цільового призначення спірної земельної ділянки визначений як 11.03. «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств».

Рішенням Сумської міської ради від 24.06.2020 № 7000-МР «Про встановлення плати за землю» підпунктом 1.3 визначаються ставки орендної плати з 01.01.2021 року за користування земельними ділянками згідно з додатком 3.

Рішенням Сумської міської ради від 14.07.2022 №3025-МР та Рішенням Сумської міської ради від 09.08.2023 №3994-МР було внесено зміни до рішення від 24.06.2020 №7000-МР «Про встановлення плати за землю».

Зокрема згідно додатку 5 рішення від 09.08.2023 №3994-МР для виду цільового призначення 11.03. «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств» ставка встановлена на рівні 1,5%.

Відповідно до наданого Позивачем розрахунку під час визначення суми орендних платежів за період 25.02.2023 по 31.12.2025 останнім враховано: нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:15:003:0148 за 2025 рік, що складає 4 058 754 грн 96 коп.; нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:15:003:0148 з застосуванням значення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2024 рік (1,12), що складає 3 623 888 грн 36 коп.; нормативно-грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:15:003:0148 з застосуванням значення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2023 рік (1,051), що складає 3 448 038 грн 40 коп. розмір відсотку від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, виходячи з цільового призначення земельної ділянки 1,5%.

Суд при перевірці здійсненого Позивачем розрахунку порушень вимог чинного законодавства не виявлено.

Щодо клопотання Відповідача про скасування плати за землю у зв`язку з військовими діями, наведеного у листі (вх.№2311/26), суд зазначає наступне.

Так, чинним законодавством України дійсно передбачено можливість звільнення від нарахування та сплати плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за державні й комунальні земельні ділянки), за наявності на те відповідних підстав.

Зокрема, п.п. 69.14. Податкового кодексу України встановлено, що починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.

Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Отже, відповідно до вказаних вище положень звільнення від нарахування та сплати плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за державні й комунальні земельні ділянки) можливе виключно за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Разом з тим, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, місто Суми, в межах якого знаходиться земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:03:001:0093 та земельна ділянка з кадастровим номером 5910136300:15:003:0148, у спірний період до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією не належало.

Окрім цього, суд звертає увагу Відповідача, що означений правовий механізм звільнення від нарахування та сплати плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за державні й комунальні земельні ділянки) буквально передбачає обов`язок звільнення від нарахування та сплати земельного податку та/або орендної плати за державні й комунальні земельні ділянки.

Тоді як вже було встановлено раніше Відповідач не є ані платником земельного податку (оскільки Відповідач не є власником спірних земельних ділянок), ані платником орендної плати (з огляду на відсутність укладеного між Позивачем (як власником) та Відповідачем (як користувачем) договору оренди спірних земельних ділянок).

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги Сумської міської ради про стягнення з Фізичної особи-підприємця Дегтярьова Сергія Миколайовича на свою користь 255 590 грн 17 коп. (96 423 грн 46 коп. + 159 166 грн 71 коп.) безпідставно збережених коштів.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України сплачений Позивачем судовий збір у розмірі 3 833 грн 85 коп. підлягає стягненню на його користь з Відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дегтярьова Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, Сумська область, 40030, код ЄДРПОУ 23823253) кошти в сумі 255 590 (двісті п`ятдесят п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто) грн 17 коп. за використання без оформлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5910136600:03:001:0093 площею 0,0941 га за адресою - Сумська область, м. Суми, вул. Юрія Вєтрова, буд. 24 за період з 01.01.2023 по 31.12.2025 та за використання без оформлення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 5910136300:15:003:0148 площею 0,5042 га за адресою - Сумська область, м. Суми, вул. Івана Піддубного, 27 за період з 25.02.2023 по 31.12.2025.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Дегтярьова Сергія Миколайовича ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Сумської міської ради (майдан Незалежності, буд. 2, м. Суми, Сумська область, 40030, код ЄДРПОУ 23823253) в особі Департаменту забезпечення ресурсних платежів Сумської міської ради (вул. Садова, 33, м. Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 40456009) відшкодування витрат зі сплати судового збору в сумі 3 833 (три тисячі вісімсот тридцять три) грн 85 коп.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 17.08.2026.

СуддяС.В. Заєць