Ухвала суду № 139019551, 07.08.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

07 серпня 2026 року Справа № 915/999/26

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е. М., розглянувши заяву (вх. № 10831/26 від 28.07.2026) Фізичної особи-підприємця Вакалюка Дмитра Миколайовича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про видачу судового наказу за вимогою до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія ЕКОНОМ ПЛЮС, вул. Дмитра Яворницького, буд. 2, частина складського приміщення № 1, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54018 (код ЄДРПОУ 34268112) про стягнення заборгованості за договором поставки № 53/19 від 01 листопада 2019 року у розмірі 109 574, 70 грн.,

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернувся Фізична особа-підприємець Вакалюк Дмитро Миколайович із заявою про видачу судового наказу, в якій заявник просить суд видати судовий наказ про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія ЕКОНОМ ПЛЮС заборгованості за договором поставки № 53/9 від 01 листопада 2019 року у розмірі 109 574, 70 грн.

Підставою звернення із заявою заявником зазначено обставини щодо неналежного виконання боржником Товариством з обмеженою відповідальністю Торговельна компанія ЕКОНОМ ПЛЮС умов договору поставки № 53/19 від 01.11.2019 щодо оплати за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 109 574, 70 грн.

Розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Вакалюка Дмитра Миколайовича (заява вх. № 10831/26 від 28.07.2026) та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 2 ст. 12 ГПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ГПК України умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4, 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено:

- вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

- перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Судом встановлено, що позивачем до заяви про видачу судового наказу не додано доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, а саме: доказів на підтвердження виконання постачальником своїх договірних зобов`язань щодо поставки товару покупцю (боржнику), зокрема, товарні накладні, які відповідно до умов п. 2.6, п. 2.6.1 договору є підтвердженням факту поставки товару покупцю та первинними документами, які підтверджують господарську операцію, в розумінні ст. 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

У справах № 905/1198/17, № 905/3062/17, № 916/1727/17 Верховний Суд виснував, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу (постанова КГС ВС від 04.07.2024 у справі № 911/2502/22).

З огляду на наведене вбачається, що заява Фізичної особи-підприємця Вакалюка Дмитра Миколайовича про видачу судового наказу подана з порушенням вимог п. 5 ч. 2 ст. 150 ГПК України, оскільки заявником не подано доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, що в силу положень п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ГПК України про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Враховуючи, що заявником подано заяву, яка не відповідає вимогам ст. 150 ГПК України, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Відповідно до ст. 153 ГПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 151 ГПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. 147-148, 150-153, 233-235, 254-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Фізичній особі-підприємцю Вакалюку Дмитру Миколайовичу (заява вх. № № 10831/26 від 28.07.2026) у видачі судового наказу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 255-259 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е. М. Олейняш