Ухвала суду № 139019517, 17.08.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

17 серпня 2026 року Справа № 915/1287/23

м.Миколаїв

Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В., розглянувши без виклику сторін заяву ОСОБА_1 б/н від 11.08.2026 (вхід.№11914/26 від 12.08.2026) про відвід судді Ільєвої Л.М. від розгляду справи

за спільним позовом: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

до відповідача: Акціонерного товариства Миколаївобленерго,

про: стягнення 559061,25 грн,-

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Господарського суду Миколаївської області Ільєвої Л.М. перебуває справа №915/1287/23 за спільним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Акціонерного товариства Миколаївобленерго про стягнення заборгованості зі сплати дивідендів у загальному розмірі 559061,25 грн.

12.08.2026 від позивача - ОСОБА_1 через систему Електронний суд до суду надійшла заява б/н від 11.08.2026 (вхід.№11914/26), в якій заявник просить суд відвести суддю Ільєву Л.М. від розгляду справи №915/1287/23.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.08.2026 вказану заяву передано для розгляду судді Ільєвій Л.М..

В ухвалі від 13.08.2026 головуючий у справі суддя дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та ухвалив передати справу №915/1287/23 для розгляду заявленого відводу складу суду, визначеному у відповідності до порядку, встановленого ч.1 ст.32 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №36 від 14.08.2026 Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи №915/1287/23 в частині розгляду заяви про відвід головуючого судді призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №915/1287/23 в частині розгляду заяви ОСОБА_1 (вхід.№11914/26 від 12.08.2026) про відвід головуючого судді у зазначеній справі шляхом визначення головуючого судді (який не входить до складу суду, що розглядає справу) для розгляду зазначеної заяви.

Підставою призначення повторного автоматизованого розподілу справи №915/1287/23 в частині розгляду заяви про відвід головуючого судді у зазначеній справі є ухвала суду від 13.08.2026, постановлена в порядку ч.3 ст.39 ГПК України.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2026 справу №915/1287/23 в частині розгляду заяви про відвід складу суду передано на розгляд судді Мавродієвій М.В..

Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що суддя Ільєва Л.М. на початку підготовчого засідання 10.08.2026 заявила, що позивача ОСОБА_1 , який брав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, не видно на відео, так як екран чорний. У той же час ОСОБА_1 зазначив, що такого не може бути, так як він чітко бачить себе, суд, свого представника на відео, а тому суд також повинен його бачити. Більше того, сигнал відеозв`язку надходить з центрального сервера ЄСІТС з міста Києва, а тому, якщо би суд не бачив ОСОБА_1 , то суд не бачив би нікого. Після цього суддя Ільєва Л.М. запропонувала позивачу перезавантажити персональний комп`ютер, однак ОСОБА_1 відмовився це робити, відповівши, що технічна проблема не в його обладнанні, а в суді, після чого суддя сказала секретарю судового засідання викликати технічного працівника. Після появи технічного представника, суддя та секретар повідомили, що зображення з`явилось та позивача стало видно на екрані. Позивач ОСОБА_1 вважає, що його з самого початку судового засідання було видно на екрані, однак суддя Господарського суду Миколаївської області Ільєва Л.М., заручившись підтримкою присутніх в залі судового засідання секретаря судового засідання та представника АТ «Миколаївобленерго», вирішила не допустити до участі у судовому засіданні персонально позивача ОСОБА_1 .

Більше того, суддя Ільєва Л.М., запропонувавши позивачу перезавантажити персональний комп`ютер, чітко усвідомлювала, що без запрошення секретаря судового засідання Голубицький С.Г. не зможе повторно зайти у відеоконференцію в якості учасника справи з можливістю виступити на трибуні.

Ще одним доказом упередженості судді Ільєвої Л.М. до позивача ОСОБА_1 позивач вважає те, що при відкритті відеофайлу Протоколу судового засідання в режимі конференції №6894367 від 10.08.2026 у справі №915/1287/23 усі вищеописані події, які тривали орієнтовно 1,5-2 хв., відсутні. Тобто, цей період судового засідання або не записувався, або пізніше був вирізаний (змонтований). Сказане підтверджується тим, що в Протоколі судового засідання в режимі конференції №6894367 від 10.08.2026 у справі №915/1287/23 вказано наступне: включено відеозапис конференції 09:24:37; відкриття підготовчого засідання відбулося 09:24:48; закриття 09:53:37. Отже, судове засідання тривало орієнтовно 29 (двадцять дев`ять) хвилин. З відеофайлу судового засідання вбачається його тривалість 0:28:57, тобто, період суперечки між суддею Ільєвою Л.М. та позивачем ОСОБА_1 не потрапив у Протокол судового засідання в режимі конференції №6894367 від 10.08.2026 у справі №915/1287/23.

Вказані обставини, на думку заявника, викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості або об`єктивності судді Ільєвої Л.М.

Розглянувши заяву про відвід судді, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про судоустрій і статус суддів кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), у тому числі якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Визначення юридичного змісту оціночної категорії безсторонній суд зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий - що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України (Заява №33949/02) від 09.11.2006 вказано: стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

У пункті 49 рішення у справі Білуха проти України Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У пункті 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Європейський суд з прав людини також звертає увагу на те, що для вирішення питання про незалежність суду з точки зору статті 6 §1 Конвенції необхідно брати до уваги серед іншого, на ... існування гарантій проти зовнішнього тиску та наявність зовнішніх ознак незалежності (п.80 рішення Суду по справі Салов проти України №65518/01 від 06.09.2005 року).

У світлі прецедентної практики Європейського Суду з прав людини об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім (див.: Hauschidt v. Denmark judgment of 24 May 1989, Series A. No. 154, p. 48).

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої зацікавленості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Наведені ОСОБА_1 обставини за своєю суттю є його зауваженнями щодо перевірки якості зв`язку та належної роботи обладнання перед початком технічної фіксації судового засідання. При цьому події, які описані позивачем відбувались публічно, при включених о 09:02:02 секретарем судового засідання камері та мікрофоні, тобто позивач мав можливість чути та бачити усе, що відбувалось у залі судового засідання під час обговорення технічних проблем з відеозв`язком.

Викладені позивачем у заяві зауваження до технічного запису судового засідання від 10.08.2026; зауваження судді щодо неякісного відеозв`язку та незгода з пропозицією судді перезавантажити комп`ютер, а також припущення позивача щодо відсутності у судді наміру повторно запросити ОСОБА_1 зайти у відеоконференцію в якості учасника справи, не вказують про недопуск учасника справи до участі у судовому засіданні.

Навпаки, протокол судового засідання від 10.08.2026 свідчить про участь позивача у підготовчому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку, надання ним відповідних пояснень, розгляд судом заявлених ним клопотань тощо.

Таким чином, твердження ОСОБА_1 про наявність сумнів в неупередженості та об`єктивності судді ґрунтуються виключно на його суб`єктивній оцінці викладених обставин та припущеннях, оскільки факт не допуску позивача до участі у підготовчому засіданні не підтверджений належними і допустимими доказами.

Відповідно, зазначені позивачем ОСОБА_1 обставини не можуть бути підставою для відводу судді у даній справі.

Інших обставин, які б викликали сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, чи свідчили б про певну особисту зацікавленість судді, або його прихильність до однієї із сторін у справі, заявником не зазначено та відповідних доказів не подано.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність передбачених статтями 35, 36 ГПК України підстав для відводу судді Ільєвої Л.М. від розгляду справи №915/1287/23, у зв`язку з чим в задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 11.08.2026 (вхід.№11914/26 від 12.08.2026) про відвід судді слід відмовити.

Керуючись ст.ст.35, 36, 38, 39, 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 б/н від 11.08.2026 (вхід.№11914/26 від 12.08.2026) про відвід судді Ільєвої Л.М. від розгляду справи №915/1287/23, відмовити.

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України та підписано суддею 17.08.2026.

Суддя М.В.Мавродієва