Рішення № 139019378, 05.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.08.2026 Справа № 914/3486/23

За позовом: Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, м. Стрий

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут, м. Львів

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 161 098, 57 грн

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут, м. Львів

до Управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, м. Стрий

про стягнення 201 000, 00 грн

Суддя Никон О.З.

Секретар судового засідання Тарас Ю.Р.

за участю представників:

від прокуратури: Букаловська Л.Є. прокурор;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебуває первісна позовна заява Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 161 098, 57 грн та зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз Збут до Управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області 201 000, 00 грн заборгованості, з яких: 185 922, 18 грн кошти за недотримання щодобового споживання планових обсягів природного газу; 8 031, 69 грн неустойка (штраф), 7 046, 13 грн компенсація вартості послуги доступу до потужності.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.12.2023 відкрито загальне позовне провадження.

Ухвалою від 20.12.2023 суд зупинив провадження у справі до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2321/22 та оприлюднення повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Провадження у справі поновлено ухвалою суду від 25.04.2024.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.05.2024 прийнято зустрічну позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.05.2024 зупинено провадження у справі № 914/3486/23 до розгляду Верховним судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 904/1553/23.

Ухвалою суду від 19.01.2026 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 03.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 05.08.2026.

03.08.2026 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні 05.08.2026 прокурор заперечила щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи, підтримала первісні позовні вимоги, просила їх задовольнити, у задоволенні зустрічного позову просила відмовити.

Сторони явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили.

Розглянувши клопотання відповідача, суд враховує, що відкладення розгляду справи є правом суду, а не обов`язком. При цьому, основною передумовою для відкладення розгляду справи є неможливість її вирішення у відповідному судовому засіданні.

Оскільки неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, а відповідач висловив свою позицію у відзиві на позов, клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Аргументи сторін.

Щодо первісного позову.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок укладення додаткових угод № 3 від 12.08.2021, № 4 від 30.08.2021, № 5 від 14.09.2021, № 6 від 20.09.2021, № 7 від 27.09.2021, № 8 від 30.09.2021, № 9 від 18.10.2021, № 10 від 20.10.2021, № 11 від 22.10.2021, № 12 від 25.10.2021, № 13 від 25.10.2021, № 14 від 26.10.2021 до договору про постачання природного газу № 41FB797-8493-21 від 17.06.2021 ціна за одиницю товару, визначеного в договорі, з початку його дії збільшилась більше ніж на 10%, що не відповідає вимогам пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі (далі - Закон). Також прокурор ствердив, що долучені відповідачем цінові довідки є фактографічними та не містять узагальненої інформації щодо рівня цін товару на внутрішньому ринку України. Тому прокурор просив суд визнати недійсними оспорювані додаткові угоди, оскільки такі не створюють жодних правових наслідків, окрім тих, що пов`язані з їх недійсністю та стягнути з відповідача 161 098, 57 грн безпідставно одержаних коштів.

Відповідач у відзиві на позовну заяву ствердив, що інформація щодо коливання цін на ринку природного газу у 2021 році в сторону збільшення є загальновідомою; довідки торгово-промислової палати є належними доказами щодо коливання цін; прокурор не обґрунтував в чому саме полягає порушення прав та інтересів позивача.

Прокурор у відповіді на відзив повторно звернув увагу, що долучені відповідачем цінові довідки є фактографічними; ствердив, що постачальник не обґрунтував чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за запропонованою на тендері ціною; щодо представництва інтересів позивача, зазначив, що незаконність укладення додаткових угод, на підставі яких витрачаються державні кошти, не відповідає суспільним інтересам, які підлягають захисту.

Щодо зустрічного позову.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані порушенням позивачем умов договору в частині відхилення в сторону збільшення/зменшення добового обсягу споживання у порівнянні з підтвердженим обсягом споживання природного газу в червні-жовтні 2021 року. Тому відповідач просив стягнути з позивача 201 000, 00 грн заборгованості, з яких: 185 922, 18 грн кошти за недотримання щодобового споживання планових обсягів природного газу; 8 031, 69 грн неустойка (штраф), 7 046, 13 грн компенсація вартості послуги доступу до потужності.

Прокурор заперечив щодо наявності підстав для задоволення зустрічного позову, стверджуючи про недійсність додаткових угод.

Обставини справи.

17 червня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут (Постачальник) та Управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області (Споживач) уклали договір № 41FB797-8493-21 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі - договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність споживачу y 2021 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Річний плановий обсяг постачання - до 57, 270 тис. куб.м. Ціна за 1 тис. куб.м, природного газу становить 11 963,8912 грн (пункти 1.3, 3.2 договору).

Планові обсяги постачання газу по місяцях визначені в п.1.3 договору, зокрема: травень 2,500 куб.м., червень 2,500 куб.м., липень - 2,500 куб.м., серпень - 2,500 куб.м., вересень 10,000 куб.м., жовтень 37,270 куб.м., листопад - 0 куб.м., грудень - 0 куб.м.

Гранична ціна Договору становить 685 167, 51 грн (пункт 3.7 договору).

Відповідно до пункту 2.5. договору, обсяг споживання природного газу споживачем у розрахунковому періоді не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу. Допускається відхилення споживання обсягу природного газу протягом розрахункового періоду у розмірі +-3% від підтвердженого обсягу природного газу у відповідну газову добу.

Згідно з пунктом 3.3. договору, зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору.

Відповідно до пункту 6.2.2. договору, якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг поставленого Споживачеві газу буде перевищувати підтверджений обсяг газу на цей період, Споживач сплачує Постачальнику штраф за перевищення обсягу постачання газу за формулою, наведеною в договорі.

Якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання газу за Договором буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), Споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується штраф, від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період (пункт 6.2.3 договору).

Відповідно до пункту 6.2.4 договору, у випадку недотримання Споживачем щодобового споживання планового обсягу газу у місяці постачання, тобто у разі зникнення добового небалансу, Споживач зобов`язаний не пізніше 18 числа місяця, наступного за місяцем постачання, на підставі відповідного рахунку відшкодувати Постачальнику:

- у разі позитивного небалансу - суму різниці між вартістю природного газу без урахування компенсації вартості послуги доступу до потужності, визначеною за ціною згідно з пунктом 3.2 цього Договору та вартістю природного газу за маржинальною ціною продажу природного газу, зазначеною на сайті Оператора ГТС України за посиланням: https://tsoua.com/.

- у разі негативного небалансу - суму різниці між вартістю природного газу, без урахування компенсації вартості послуги доступу до потужності, визначеною за ціною згідно з пунктом 3.2 цього Договору та вартістю природного газу за маржинальною ціною придбання природного газу, зазначеною на сайті Оператора ГТС України за посиланням: https://tsoua.com/.

Відповідно до п. 6.2.5 договору, у разі відхилення в сторону збільшення чи зменшення добового обсягу споживання газу у порівнянні з підтвердженим обсягом споживання, Споживач зобов`язаний не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем постачання, на підставі відповідного рахунку Постачальника сплатити Постачальнику компенсацію вартості послуги доступу до потужності.

У 2021 році сторони уклали додаткові угоди до договору:

додатковою угодою №1 від 17.06.2021, сторони домовились внести зміни у відповідність пункт 1 договору, в частині математичних розрахунків та неточності, допущені при публікації оголошення про закупівлю;

додатковою угодою №2 від 23.07.2021 сторони збільшили ціну газу з 01.07.2021 до 13 159, 0839 грн за 1000 куб.м з ПДВ;

додатковою угодою №3 від 12.08.2021 сторони збільшили ціну газу з 01.08.2021 до 14 473, 6764 грн за 1000 куб.м з ПДВ;

додатковою угодою №4 від 30.08.2021 сторони збільшили ціну газу з 01.08.2021 до 15 919, 6967 грн за 1000 куб.м з ПДВ;

додатковою угодою №5 від 14.09.2021 сторони збільшили ціну газу з 01.09.2021 до 17 509, 9644 грн за 1000 куб.м з ПДВ;

додатковою угодою №6 від 20.09.2021 сторони збільшили ціну газу з 01.09.2021 до 19 259, 2098 грн за 1000 куб.м з ПДВ;

додатковою угодою №7 від 27.09.2021 сторони збільшили ціну газу з 01.09.2021 до 21 183, 2048 грн за 1000 куб.м з ПДВ;

додатковою угодою №8 від 30.09.2021 сторони збільшили ціну газу з 01.09.2021 до 23 299, 4069 грн за 1000 куб.м з ПДВ;

додатковою угодою №9 від 18.10.2021 сторони збільшили ціну газу з 01.10.2021 до 25 627, 0176 грн за 1000 куб.м з ПДВ;

додатковою угодою №10 від 20.10.2021 сторони збільшили ціну газу з 01.10.2021 до 28 187, 1567 грн за 1000 куб.м з ПДВ;

додатковою угодою №11 від 22.10.2021 сторони збільшили ціну газу з 01.10.2021 до 31 003, 0537 грн за 1000 куб.м з ПДВ;

додатковою угодою №12 від 25.10.2021 сторони збільшили ціну газу з 01.10.2021 до 34 100, 2588 грн за 1000 куб.м з ПДВ;

додатковою угодою №13 від 25.10.2021 сторони збільшили ціну газу з 01.10.2021 до 37 506, 875 грн за 1000 куб.м з ПДВ;

додатковою угодою №14 від 26.10.2021 сторони збільшили ціну газу з 01.10.2021 до 37 673, 8912 грн за 1000 куб.м з ПДВ;

додатковою угодою №15 від 10.11.2021 сторони зменшили суму договору до 360 639, 51 грн.

На підтвердження коливання цін відповідач надсилав позивачу цінові довідки Львівської торгово-промислової палати.

На виконання договору та укладених додаткових угод, постачальник поставив, а споживач отримав та відповідно оплатив наступний об`єм природного газу:

згідно з актом приймання-передачі від 17.06.2021 в кількості 2495,65 куб.м. за ціною за 1 куб. м. - 9,969909300 грн без ПДВ на загальну суму 29 857, 68 грн з ПДВ, що підтверджено платіжними дорученнями №156 від 25.06.2021 на суму 10 268, 40 грн; №265 від 25.06.2021 на суму 17 589, 28 грн;

згідно з актом приймання-передачі від 30.06.2021 в кількості 1396,99 куб.м. за ціною за 1 куб. м. - 9,969909300 грн без ПДВ на загальну суму 16 713, 43 грн з ПДВ, що підтверджено платіжним дорученням №178 від 13.07.2021 на суму 16 713, 43 грн;

згідно з актом приймання-передачі від 31.07.2021 в кількості 921 куб.м. за ціною за 1 куб. м. - 10099,60 грн без ПДВ на загальну суму 12 119, 52 грн з ПДВ, що підтверджено платіжним дорученням №195 від 12.08.2021 на суму 12 119, 52 грн;

згідно з актом приймання-передачі від 31.08.2021 в кількості 757,24 куб.м. за ціною за 1 куб. м. - 13,2663306 грн без ПДВ на загальну суму 12 054, 96 грн з ПДВ, що підтверджено платіжним дорученням №195 від 15.09.2021 на суму 12 054, 96 грн;

згідно з актом приймання-передачі від 30.09.2021 в кількості 1221,06 куб.м. за ціною за 1 куб. м. - 19,416170000 грн без ПДВ на загальну суму 28449,97 грн з ПДВ, що підтверджено платіжними дорученнями від 18.10.2021 №268 на суму 19 000, 00 грн та №498 на суму 9 449, 97 грн;

згідно з актом приймання передачі від 03.11.2021 в кількості 5981,13 куб.м. за ціною за 1 куб. м. - 31,3949093 грн без ПДВ на загальну суму 225 332, 44 грн з урахуванням ПДВ, що підтверджено платіжними дорученнями №299 від 18.11.2021 на суму 127 111, 71 грн та №553 від 18.11.2021 на суму 98 220, 73 грн.

Прокурор ствердив, що додаткові угоди №3-14 укладені з порушенням вимог чинного законодавства України про публічні закупівлі та повинні бути визнані судом недійсними. Крім того, у зв`язку із визнанням недійсними додаткових угод просив суд стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно отримані кошти на суму 161 098, 57 грн, які сплатив позивач на виконання таких додаткових угод.

ТОВ Львівгаз збут вважає, що додаткові угоди №3-14 є чинними та обґрунтованими, тому відсутні підстави для визнання їх недійсними. В свою чергу, оскільки позивач допустив відхилення в сторону зменшення/збільшення добового обсягу споживання газу у порівнянні з підтвердженим обсягом споживання у червні-жовтні 2021 року, із споживача природного газу підлягає до стягнення 201 000,00 грн, з яких: 185 922, 18 грн кошти за недотримання щодобового споживання планових обсягів природного газу; 8 031, 69 грн неустойка (штраф), 7 046, 13 грн компенсація вартості послуги доступу до потужності.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з позовом.

Згідно з абзацом 1-2 частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Матеріали справи містять листування прокуратури та позивача. Позивач у листі-відповіді від 14.07.2023 зазначив, що такий не звертався з позовом до суду у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору та не заперечив щодо такого звернення прокуратурою.

06 жовтня 2023 року прокуратура скерувала позивачу лист, в якому повідомила про вжиття заходів представницького характеру та звернення до суду з позовом у цій праві.

Як вбачається із позовної заяви, у ситуації, що склалася, встановлено порушення інтересів держави, зокрема, використання коштів з порушенням вимог законодавства.

Водночас попри виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави в спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо оскарження вищевказаних додаткових угод, та повернення зайво сплачених коштів.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Суд встановив, що протягом тривалого часу позивач не вживав заходів щодо відновлення порушеного права шляхом визнання додаткових угод недійсними та стягнення зайво сплачених коштів.

Зазначене вище свідчить про бездіяльність позивача та доводить необхідність застосування представницьких повноважень прокурором з метою захисту порушених інтересів держави та звернення до суду з позовом.

Щодо первісного позову.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлює Закон України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі», метою аукціонів є економія коштів та прозора конкуренція, а визначальним критерієм відбору переможця пропозиція ціни, нижчої за ринкову.

Згідно зі статтями 632, 638 Цивільного кодексу України ціна є істотною умовою договору та установлюється за домовленістю сторін.

Суд встановив, що сторони під час укладання договору про постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 17.06.2021 погодили ціну 1 тис. куб. метрів природного газу 11 963, 8912 грн з урахуванням компенсації вартості послуги доступу до потужності.

Отже, рішення відповідача як переможця про підписання договору є його добровільним волевиявленням про те, що він погоджується з умовами договору, в тому числі з ціною за одиницю товару на день підписання договору.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 632 Цивільного кодексу України зміна ціни після укладання договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 суд дійшов таких висновків:

- ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається (п.88);

- зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (п.89);

- у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі (п.90).

В іншому випадку не досягається мета Закону № 922-VIII, яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Водночас 24.06.2026 набула чинності нова редакція Закону України «Про публічні закупівлі», якою п. 2 ч.5 ст. 41 Закону викладений в наступній редакції: «збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю / внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Обмеження щодо збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару (без обмеження кількості змін).

Згідно з розділом «Прикінцеві та перехідні положення» Положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року N 922-VIII в редакції цього Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" від 25 грудня 2015 року N 922-VIII.

Разом з тим, незмінною умовою для підвищення ціни залишається наявність належного документального підтвердження факту її коливання на ринку відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону.

Відповідно до сталої практики Верховного Суду, сам лише факт зростання ринкових цін не тягне за собою автоматичного збільшення ціни договору. Для правомірного підвищення вартості постачальник зобов`язаний надати документ від компетентної організації, який чітко порівнює поточну ціну з попередньою для підтвердження коливання у конкретний період, причому кожна додаткова угода потребує окремого доказу. Крім того, закон вимагає від постачальника довести непередбачуваність такого подорожчання на момент проведення тендеру та обґрунтувати, що виконання укладеного договору за початковою ціною стало для нього вочевидь невигідним чи збитковим. Будь-які недобросовісні домовленості про збільшення ціни без такого обґрунтування нівелюють результати закупівлі та завдають шкоди бюджету.

У справі №920/19/24 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що експертні висновки ТПП України можуть використовуватися для підтвердження коливання ціни товару на ринку. Втім судам, у порядку статті 86 ГПК України, слід їх досліджувати та оцінювати за критеріями належності, допустимості, достовірності, вірогідності з точку зору саме факту коливання ціни на товар.

Суд встановив, що укладаючи додаткові угоди до договору сторони посилались на цінові довідки Львівської торгово-промислової палати, а саме:

- для укладання додаткової угоди №3 від 12.08.2021 надано цінову довідку від 16.08.2021, підставою складання якої є заява замовника від 13.08.2021; оскільки укладення додаткової угоди передувало поданню заявки замовником, підстав для укладення 12.08.2021 додаткової угоди та збільшення ціни суду не надано;

- для укладення додаткової угоди №5 від 14.09.2021 надано цінову довідку від 09.09.2021, яка містить інформацію про середньозважені ціни на природний газ за результатами торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» та довідково-інформаційні дані щодо приведеної вартості природного газу на європейському хабі TTF до кордону України за період з 01.09.2021 і 13.08.2021, а також цінову довідку від 13.09.2021 з такими ж даними, однак за період з 11.09.2021 і 01.09.2021;

- для укладення додаткової угоди №6 від 20.09.2021 надано цінову довідку від 16.09.2021, яка містить лише довідково-інформаційні дані щодо приведеної вартості природного газу на європейському хабі TTF до кордону України за період з 11.09.2021 і 16.09.2021;

- для укладення додаткової угоди №7 від 27.09.2021 надано цінову довідку від 24.09.2021, яка містить лише довідково-інформаційні дані щодо приведеної вартості природного газу на європейському хабі TTF до кордону України за період з 18.09.2021 і 22.09.2021;

- для укладення додаткової угоди №9 від 18.10.2021 надано цінову довідку від 05.10.2021, яка містить тільки довідково-інформаційні дані щодо приведеної вартості природного газу на європейському хабі TTF до кордону України за період з 29.09.2021 і 04.10.2021, а також цінову довідку від 19.10.2021 з такими ж даними, однак за період з 04.10.2021 і 15.10.2021;

- для укладення додаткової угоди №11 від 22.10.2021 надано цінову довідку від 21.10.2021, яка містить лише інформацію про середньозважені ціни на природний газ за результатами торгів на ТБ «Українська енергетична біржа» станом на 21.10.2021.

Оцінюючи ці довідки, суд встановив, що такі не містять інформації про динаміку цін ні станом на дату їх формування, ні станом на дату укладення додаткових угод; довідки не відображають рівень та динаміку цін, які мали місце (як в бік збільшення, так і в бік зменшення) та пропорційності їх зростання після періоду, за який здійснювався аналіз ціни; в довідках зазначено періоди, окремі дати, які обрані на власний розсуд та не відповідають періодам, показники середньозваженої ціни за які необхідно було враховувати.

Відсутність таких відомостей підтверджено і тим, що в усіх цінових довідках зазначено, що такі є фактографічними та не мають узагальнюючої інформації щодо рівня цін (півня зміни ціни) товару на внутрішньому ринку.

Більше того, постачальник не довів, що таке зростання цін було непрогнозованим на момент подання тендерної пропозиції, і не обґрунтував, що подальше виконання договору за початковою ціною стало для нього вочевидь невигідним чи неможливим.

Документів, які б підтвердили необхідність коливання ціни в бік збільшення та відповідно правомірності укладення додаткових угод № 4, 8, 10, 12-14 матеріали справи не містять.

Закон України «Про публічні закупівлі» встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених статтею 41 Закону, а саме: має бути коливання ціни на товар на ринку в сторону збільшення; факт коливання має бути належним чином обґрунтованим та документально підтвердженим.

Неухильним аспектом при збільшені ціни за одиницю товару є підтвердження (наявність) факту коливання ціни такого товару на ринку та встановлення саме пропорції такого коливання.

Враховуючи встановлені обставини, матеріали справи не містяь належних та допустимих доказів, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку та належного обґрунтування для зміни істотних умов договору.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Враховуючи наведене, розглянувши матеріали та перевіривши обставини справи суд зазначає, що укладені додаткові угоди № 3-14 суперечать вимогам законодавства, зокрема, частині 5 статті 41 Закону Про публічні закупівлі та положенням статей 203, 632 Цивільного кодексу України.

Тому суд дійшов висновку, що такі угоди слід визнати недійсними.

Щодо вимоги про стягнення відповідача зайво сплачених коштів.

Згідно з частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Недійсність додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються договором.

Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Упродовж серпня-жовтня 2021 року відповідач поставив позивачу природний газ в обсязі 7 959, 43 куб.м., вартістю 265 837, 37 грн.

Однак розрахунок за поставлений газ повинен здійснюватися за ціною, погодженою сторонами в додатковій угоді 2, а саме 13, 1590839 грн з ПДВ.

Тому за поставлену кількість природного газу позивач мав сплатити 104 738, 80 грн.

Оскільки додаткові угоди № 3-14 є недійсними та не породжують правових наслідків, то підстава для оплати природного газу за встановленою у них ціною відпала, а тому грошові кошти, на підставі норм статей 216, 1212 Цивільного кодексу України на суму 161 098, 57 грн відповідач має повернути позивачу.

Враховуючи викладене, первісні позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо зустрічного позову.

Частиною 5 статті 12 Закону України Про ринок природного газу визначені істотні умови договору, зокрема, згідно з пунктом 6 передбачено, що договір постачання повинен містити таку істотну умову, як порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Однак положення договору не відповідають визначеній законодавством відповідальності за недотримання підтвердженого обсягу природного газу, що призвело до безпідставної зміни правової природи такої відповідальності та встановленого порядку її застосування.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Фактично, у розрахунку позивача спотворено правову природу штрафу, як разового платежу.

Цілком обґрунтовано, що фактичне споживання природного газу є динамічним процесом, який неможливо точно визначити наперед, тому до фактів недотримання підтвердженого (запланованого) обсягу природного газу законодавець визначив певні наслідки та механізм їх застосування, який позивачем не дотримано. Зміна правової природи наведеної відповідальності призвела до того, що споживач опинився в умовах, за яких він зобов`язаний сплачувати штраф в будь-якому випадку, оскільки точно запланувати обсяги фактичного споживання не можливо з об`єктивних причин.

Так, статтею 1 розділу VІІ Правил постачання природного газу визначено, що відшкодування збитків споживачем, що не є побутовим (крім споживачів, постачання яким здійснюється в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України на суб`єктів ринку природного газу на підставі статті 11 Закону України Про ринок природного газу), постачальнику здійснюється таким чином та в таких випадках:

1) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) споживання природного газу, що закуплений постачальником за договором постачання природного газу, буде менший від підтвердженого обсягу природного газу (за умови, що підтверджений обсяг відповідав замовленому споживачем), постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків у розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період;

2) якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу його постачальником буде перевищувати підтверджений обсяг природного газу на цей період, постачальник має право вимагати від споживача відшкодування збитків за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою В = (Vф - Vп) x Ц х K.

Таким чином, правова природа відповідальності за недотримання планових обсягів постачання є відмінною, ніж застосована відповідачем при пред`явленні зустрічного позову.

Водночас визначення в договорі штрафу, а не збитків не звільняє позивача від обов`язку доведення в діях відповідача складу цивільного правопорушення.

Суд зазначає, що збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема, невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів, тощо.

Однак відповідач не довів жодним чином складових елементів цивільного правопорушення.

Більше того, у пункті 1.2 договору сторони погодили річний плановий обсяг постачання газу до 57, 270 тис. куб.м., а позивач спожив лише 12, 773 07 тис. куб.м.

Тобто сторони в договорі погодили максимальну межу обсягу, яку споживач може спожити, однак такий не містить положення про обов`язковий мінімальний обсяг споживання.

Тому фактичне споживання в обсязі, меншому за граничний показник, повністю відповідає буквальному змісту домовленості та не є порушенням умов договору споживачем.

З урахуванням викладеного, підстави для задоволення зустрічних позовних вимог відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Судові витрати.

Судовий збір на підставі приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткові угоди № 3 від 12.08.2021, № 4 від 30.08.2021, № 5 від 14.09.2021, № 6 від 20.09.2021, № 7 від 27.09.2021, № 8 від 30.09.2021, № 9 від 18.10.2021, № 10 від 20.10.2021, № 11 від 22.10.2021, № 12 від 25.10.2021, № 13 від 25.10.2021, № 14 від 26.10.2021 до договору про постачання природного газу № 41FB797-8493-21 від 17.06.2021.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут (місцезнаходження: 49038, місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, будинок 22, приміщення 144; ідентифікаційний код: 39594527) на користь Управління освіти Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області (місцезнаходження: 82400, Львівська обл., місто Стрий, вул. Т. Шевченка, будинок 107; ідентифікаційний код: 43968702) 161 098, 57 грн.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут (місцезнаходження: 49038, місто Дніпро, вул. Княгині Ольги, будинок 22, приміщення 144; ідентифікаційний код: 39594527) на користь Львівської обласної прокуратури (місцезнаходження: 79005, м. Львів, пр. Шевченка, буд. 17/19; ідентифікаційний код: 0291003) 34 892, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

6. У задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.08.2026.

Суддя Никон О.З.