Ухвала суду № 139018690, 13.08.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/13388/18-ц пр. № 6-423/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Литвинової І. В.

за участю секретаря судового засідання Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про заміну стягувача та поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , -

УСТАНОВИВ:

До Печерського районного суду м. Києва надійшла заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго», у якій представник просить суд постановити ухвалу про заміну стягувача з Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» у судовому наказі від 12 грудня 2018 року у справі № 757/13388/18-ц про стягнення боргу з ОСОБА_1 ; поновити строк на пред`явлення виконавчого документу до виконання - судового наказу від 12 грудня 2018 року у справі № 757/13388/18-ц про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви заявник зазначав, що 12 серпня 2018 року Печерським районним судом м. Києва прийнято рішення у справі № 757/13388/18-ц за заявою ПАТ «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яким вимоги заяви задоволено. 11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго» укладено договір про відступлення права вимоги № 603-18 та № 602-18 відповідно до яких ПАТ «Київенерго» відступило, а КП «Київтеплоенерго» набуло права грошової вимоги до боржника з оплати спожитих до 01 серпня 2018 року послуг.

Заявник зазначає, що виконавче провадження не було відкрито, відомості про виконавчі провадження стосовно боржника у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень відсутні. Крім того, стосовно пропущенного строку пред`явлення виконавчого документа, заявник зазначив, що неодноразово звертався до суду із заявами по цій справі, на що судом надавалися відповіді. Посилався на те, що у зв`язку із збройною агресією РФ після нанесення ракетного удару було пошкоджено будівлю СП «Енергозбут», що призвело до тривалого упорядкування документів та пропущення строку пред`явлення виконавчого документа.

Учасники в судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду повідомлялись належним чином, від представника заявника надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони провадження.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, встановивши на їх підставі фактичні обставини та характер правовідносин між сторонами та заінтересованими особами, визначивши правові норми, що підлягають застосуванню, суд уважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, керуючись таким.

У відповідності до ст. 442 ЦПК у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником , заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. (ч. 1, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виходячи із цих норм, зокрема, п. 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку зі такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання.

Аналогічні правові висновки викладені в Постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 та Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах.

Заміна сторони чи третьої особи у спірних правовідносинах (процесуальне правонаступництво) можлива на будь-якій стадії процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Саме таких правових висновків дійшов Касаційного адміністративний суду у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі N 2-а-3494/11.

У статті 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України "Про виконавче провадження" (далі - Закон N 1404-VIII) органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону N 1404-VIII).

Згідно з статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України, зокрема у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Вирішувати питання про заміну сторони виконавчого провадження потрібно з урахуванням норм Закону N 1404-VIII.

Так, частиною п`ятою статті 15 Закону N 1404-VIII передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України.

Також, у справі № 5/128 (постанова від 30.07.2019) Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність виконавчого листа, у якому заявник просить здійснити заміну, унеможливлює здійснення такої заміни.

Отже, до видачі виконавчого листа - змінюється сторона (стягувач) у справі, після видачі виконавчого листа і до відкриття виконавчого провадження здійснюється заміна боржника чи стягувача у виконавчому листі, після відкриття виконавчого провадження - заміна сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 грудня 2018 року заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Київенерго», ОСОБА_1 , про заміну стягувача вже була предметом розгляду Печерського районного суду м. Києва, за результатами якого ухвалою суду від 12 грудня 2018 року у задоволенні заяви було відмовлено.

Під час розгляду зазначеної заяви судом було встановлено, що судовий наказ видавався, однак доказів відкриття виконавчого провадження учасниками справи надано не було. Крім того, судом встановлено, що із заявою про заміну процесуального правонаступника стягувача, а саме з ПАТ «Київенерго» на КП «Київтеплоенерго», заявник до винесення судового наказу до суду першої інстанції не звертався.

Саме з огляду на встановлені обставини суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну сторони стягувача та відмовив у її задоволенні.

Таким чином, зазначені обставини вже були предметом судового розгляду та встановлені ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року. При цьому під час звернення із заявою, яка розглядається судом у даній справі, інших даних, які б спростовували встановлені судом обставини або свідчили про наявність підстав для іншого вирішення питання про заміну стягувача, суду не надано.

За таких обставин суд вважає за необхідне врахувати встановлені ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року обставини при вирішенні питання, порушеного заявником, оскільки наведені ним відомості не містять нових обставин, які б свідчили про зміну обставин порівняно з тими, що були предметом судового розгляду у 2018 році.

Стосовно поновлення пропущеного строку на пред`явлення до виконання, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою, другою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців; строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до положень статті 433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась до суду, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що слід поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчого листа, з метою виконання судового рішення, тому керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 1-33, 351-355, 431, 433, 442 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про заміну стягувача та поновлення пропущеного строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання у справі за заявою Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , - задовольнити частково.

Поновити строк на пред`явлення виконавчого документа до виконання - судового наказу від 12 грудня 2018 року у справі № 757/13388/18-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

В інші частині заяви - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. В. Литвинова