Рішення № 139018177, 30.04.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2026 р. м. Київ Справа № 911/144/26

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу, м. Київ,

Макарівської селищної ради, Київська обл., Бучанський р-н., с-ще. Макарів

до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, м. Київ

про стягнення 677322,70 грн.

секретар судового засідання: Самусь В.С.

За участю представників:

прокурор: Ламшина О.О.;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: Саносян І.М. (самопредставництво).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу, Макарівської селищної ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення 677322,70 грн шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що у період з 16.04.2024 р. по 19.04.2024 р. працівниками державної лісової охорони філії «Макарівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України та працівниками Столичного відділу управління контролю за використанням лісового та мисливського господарства Департаменту безпеки Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України під час обстеження лісових масивів виявлено пні незаконних рубок 146 дерев на території Небелицького лісництва в адміністративних межах Макарівської селищної ради. Прокурор зазначає, що відповідачем, як лісокористувачем, в порушення ст.ст. 19, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України не було забезпечено охорону і збереження лісу від незаконної рубки. У результаті вказаного порушення державі заподіяно шкоду у сумі 677322,70 грн., розраховану згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 р. Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, яку прокурор, посилаючись на п. 5 ч. 2 ст. 105, ст. 107 Лісового кодексу України, ст. 1166 ЦК України, просить стягнути з відповідача на користь держави в особі Макарівської селищної ради.

Ухвалою господарського суду Київської області від 21.01.2026 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 19.02.2026 р.; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов.

11.02.2026 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у повному обсязі в задоволенні позовних вимог. Відповідач посилається на те, що Державна екологічна інспекція Столичного округу не є належним позивачем у цій справі. На думку відповідача, з огляду на те, що Державна екологічна інспекція Столичного округу, її посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Інспекція позбавлена можливості щодо пред`явлення до ДП «Ліси України» позову про стягнення збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, оскільки розрахунок збитків проведено не особами, що здійснюють контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, не на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт порушень, які виявлені за результатами державного контролю за додержанням вимог природоохоронного законодавства фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та юридичними особами. На думку відповідача, позовні вимоги не містять доказів, які вказували би на неправомірність поведінки відповідача та не вказують які саме дії відповідач повинен був вчинити відповідно до вимог ведення лісового господарства з метою забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок, однак їх не вчинив. Відповідач вказує, що акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства є лише наслідком дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному чи адміністративному провадженні. Відповідач зазначає, що позивачем перекладається відповідальність органу досудового розслідування на постійного лісокористувача, однак відповідач не наділений повноваженнями щодо проведення слідчих дій. За позицією відповідача, виключно через не встановлення органом досудового розслідування осіб, винних у незаконній рубці дерев, позивач вважає, що збитки завдані інтересам держави мають бути відшкодовані постійним лісокористувачем. Відповідач вважає, що викладені у позовній заяві обставини, якими прокурор обґрунтовує заявлені позовні вимоги, з урахуванням діючого нормативного регулювання та правових висновків Верховного Суду щодо підстав для покладення майнової відповідальності на учасника господарських відносин, свідчать про відсутність у спірних правовідносинах усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення та, відповідно про відсутність підстав для задоволення позову у повному обсязі. Відповідач стверджує, що він вчасно і в повній мірі здійснював комплекс заходів, спрямованих на охорону та збереження лісів від незаконних рубок відповідно до вимог чинного законодавства. Дана обставина позовною заявою та доданими до неї документами не спростовується.

18.02.2026 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від прокурора надійшла відповідь на відзив, в якій він просить позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Прокурор вказує, що у позовній заяві прокурором детально зазначено порушення вимог лісового законодавства, яке здійснив відповідач, як постійний лісокористувач, за результатами чого наявна шкода у розмірі ціни даного позову. Подаючи даний позов щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства, вчиненим невстановленими особами на підвідомчій відповідачу території, прокурор виходив з того, що обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, а також створення сприятливих умов для їх охорони, захисту та відтворення відповідно до ст. ст. 19, 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України покладено на відповідача, як на постійного лісокористувача. За твердженнями прокурора, працівниками державної лісової охорони ДП «Ліси України» не вжито дієвих заходів контролю лісових насаджень від незаконних рубок, внаслідок чого допущено масові незаконні (самовільні) рубки 146 дерев. Прокурор зазначає, що вжиття посадовими особами відповідача дій щодо повідомлення правоохоронних органів про виявлення незаконної порубки також не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини відповідача. Прокурор вказує, що згідно з матеріалами відповідач повідомив правоохоронні органи вже про факт здійсненої незаконної рубки дерев невстановленими особами; крім цього, кримінальне провадження за даним фактом не спростовує незабезпечення належної охорони лісових насаджень відповідачем, внаслідок чого скоєно незаконну порубку та відповідно завдано шкоду, а отже дії щодо фіксування правопорушення, вчиненого у невстановлені дату та час, жодним чином не спростовують вини відповідача і не свідчать про вжиття усіх заходів щодо належного забезпечення охорони лісу. Водночас прокурор зазначає, що протиправна поведінка відповідача, яка полягала у невиконанні обов`язку щодо охорони і збереження лісового фонду, призвела до незаконної рубки дерев, чим спричинено шкоду навколишньому природному середовищу. На думку прокурора, акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства та відповідні розрахунки розмірів шкоди в сумі 677322,70 грн складено та обраховано уповноваженими особами відповідно до законодавства, а тому є належними та допустимими доказами у спірних правовідносинах відповідно до ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.02.2026 р. відкладено підготовче засідання на 12.03.2026 р.

23.02.2026 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення (на відповідь на відзив), в яких він просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи заперечень складаються з аргументів, які вже були викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву.

12.03.2026 р. до господарського суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких представник відповідача просив для підтвердження статусу ДП «Ліси України» як універсального правонаступника припиненого ДП «Макарівське лісове господарство» долучити до матеріалів справи додані до пояснень документи. Вказане клопотання судом задоволено, оскільки на стадії підготовчого провадження виникло питання щодо місця розташування земельної ділянки, на якій відбулась незаконна рубка дерев, а надані докази підтверджують обставини, які визнані сторонами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.03.2026 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.04.2026 р.

30.03.2026 р. засобами електронного зв`язку до господарського суду Київської області від позивача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, в якому він повідомив, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх у повному обсязі, а також просить розглядати справу № 911/144/26 за наявними в справі матеріалами за відсутності представника Макарівської селищної ради.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.04.2026 р. відкладено судове засідання на 30.04.2026 р.

Прокурор у підготовчих засіданнях та судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Представник позивача-1 у жодне підготовче засідання та судове засідання не з`явився. Позивач-1 про причини неявки представника у підготовчі засідання та судові засідання суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчих засідань та судових засідань повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

Представник позивача-2 у жодне підготовче засідання та судове засідання не з`явився. Позивач-2 про причини неявки представника у підготовчі засідання та судові засідання суд не повідомив, про дату, час та місце проведення підготовчих засідань та судових засідань повідомлений належним чином відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується довідками про доставку електронних листів. Крім того, як вже зазначалось 30.03.2026 р. засобами електронного зв`язку до господарського суду Київської області від позивача-2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, в якому він повідомляє, що позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх у повному обсязі, а також просить розглядати справу № 911/144/26 за наявними в справі матеріалами за відсутності представника Макарівської селищної ради.

Представник відповідача у підготовчих засіданнях та судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до абзаців першого, другого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно з абзацами першим-третім частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

В якості позивача-1 прокурор вказав Державну екологічну інспекцію Столичного округу.

Відповідно до п. ґ) ч. 1 ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 р. № 275, встановлено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (п. 1 Положення № 275).

Одними з основних завдань Держекоінспекції є: реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду; охорони, захисту, використання і відтворення лісів (п. 3 Положення № 275).

Державна екологічна інспекція Столичного округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується, та діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію Столичного округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 20.03.2023 р. № 18. Повноваження інспекції поширюються на територію міста Києва та Київської області (п. 1 Положення № 18).

Згідно з пп. 5 п. 2 розділу ІІ Положення № 18 інспекція в межах своїх повноважень здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами нерезидентами вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів, зокрема щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу, застосування пестицидів і агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах.

Таким чином, Державна екологічна інспекція Столичного округу уповноважена здійснювати державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, національного використання, відтворення та охорони природних ресурсів, а тому є належним позивачем у даній справі.

Київська обласна прокуратура звернулась із листом від 05.12.2025 р. № 12/2-987вих-25 до Державної екологічної інспекції Столичного округу, в якому, посилаючись на незаконну порубку дерев, внаслідок якої завдано шкоду у розмірі 677322,70 грн, просила у термін до 16.12.2025 р. повідомити Київську обласну прокуратуру чи зверталася Державна екологічна інспекція Столичного округу до суду з позовом до ДП «Ліси України» про стягнення шкоди в сумі 677322,70 грн за незаконну рубку дерев у виділі 9 кварталу 35, у виділі 11 кварталу 34, у виділі 6 кварталу 16, у виділі 1 кварталу 52 Небелицького лісництва ДП Ліси України, або повідомити про неможливість звернення до суду з вказаних питань з метою вжиття заходів представницького характеру Київською обласною прокуратурою в порядку, визначеному ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

У відповідь на лист прокуратури від 05.12.2025 р. № 12/2-987вих-25 Державна екологічна інспекція Столичного округу листом від 09.12.2025 р. № 9/6/2-30/3812 повідомила, що Інспекція не заперечує щодо пред`явлення Київською обласною прокуратурою позову в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу про стягнення збитків заподіяних державі, внаслідок порушення природоохоронного законодавства за фактом, викладеним у листі. Окрім того, Інспекція повідомила, що у разі подання Київською обласною прокуратурою позовної заяви Інспекцією позовні вимоги будуть підтримані в повному обсязі.

В якості позивача-2 прокурор визначив Макарівську селищну раду.

Згідно з пп. 1 п. б) ч. 1 ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить здійснення контролю за додержанням природоохоронного законодавства, використанням і охороною природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів.

Статтею 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Оскільки місцем заподіяння шкоди внаслідок незаконної порубки дерев є Небелицьке лісництво, яке знаходиться в адміністративних межах Макарівської територіальної громади, то органом місцевого самоврядування, до повноважень якого належить здійснення контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є Макарівська селищна рада.

Київська обласна прокуратура звернулась із листом від 05.12.2025 р. № 12/2-986вих-25 до Макарівської селищної ради, в якому, посилаючись на незаконну порубку дерев, внаслідок якої завдано шкоду у розмірі 677322,70 грн., просила у термін до 16.12.2025 р. повідомити Київську обласну прокуратуру чи зверталася Макарівська селищна рада до суду з позовом до ДП «Ліси України» про стягнення шкоди в сумі 677322,70 грн за незаконну рубку дерев у виділі 9 кварталу 35, у виділі 11 кварталу 34, у виділі 6 кварталу 16, у виділі 1 кварталу 52 Небелицького лісництва ДП Ліси України, або повідомити про неможливість звернення до суду з вказаних питань з метою вжиття заходів представницького характеру Київською обласною прокуратурою в порядку, визначеному ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

У відповідь на лист прокуратури від 05.12.2025 р. № 12/2-986вих-25 Макарівська селищна рада листом від 09.12.2025 р. № 03-23/3584 повідомила, що станом на 08.12.2025 р. збитки у розмірі 677322,70 грн до бюджету Макарівської селищної ради не надходили. Також Макарівська селищна рада повідомила, що вона позбавлена контролюючих повноважень та не в змозі самостійно зібрати всі належні та допустимі докази з метою підготовки позову до суду. Враховуючи відсутність можливості звернення до суду, з метою захисту інтересів громади, Макарівська селищна рада не заперечувала щодо вжиття заходів представницького характеру Київською обласною прокуратурою в порядку, визначеному ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

Матеріали справи містять лист від 25.12.2025 р. № 12/2-1075вих-25 до Макарівської селищної ради, в якому прокуратура повідомила раду, що нею підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу, Макарівської селищної ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення шкоди розміром 677322,70 грн за незаконну рубку дерев. Прокуратура повідомила, що вищезазначений позов буде пред`явлено до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Макарівської селищної ради.

Матеріали справи містять лист від 25.12.2025 р. № 12/2-1076вих-25 до Державної екологічної інспекції Столичного округу, в якому прокуратура повідомила інспекцію, що нею підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу, Макарівської селищної ради до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про стягнення шкоди розміром 677322,70 грн за незаконну рубку дерев. Прокуратура повідомила, що вищезазначений позов буде пред`явлено до господарського суду Київської області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Столичного округу.

Доказів надання позивачами відповідей на вказаний лист прокурора, чи вжиття ними будь-яких заходів реагування, матеріали справи не містять.

Суд враховує, що згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пунктах 76-81 постанови від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18:

« 76. Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

77. Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

78. Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

79. Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

80. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

81. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.».

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В контексті викладених положень Закону України «Про прокуратуру» та висновків Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку, що прокурор належним чином обґрунтував підстави для представництва ним інтересів держави і подав даний позов з дотриманням вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру», та повідомив позивачів про звернення з позовною заявою.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, суд

ВСТАНОВИВ:

16.04.2024 р. провідним інженером з охорони та захисту лісу філії Макарівське лісове господарство Місюлою Максимом Юрійовичем, за участю майстра лісу Небелицького лісництва Федорка Вячеслава Володимировича складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства про те, що 16.04.2024 р. о 16 год. 20 хв. у Небелицькому лісництві квартал 35 виділ 9 було виявлено самовільну рубку дерев породи сосна в кількості 6 дерев, відповідальність за що передбачена ст. 65 КУпАП.

Із вказаного акта вбачається, що в результаті самовільної рубки дерев породи сосна у кількості 6 штук заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 64315,46 грн.

17.04.2024 р. провідним інженером з охорони та захисту лісу філії Макарівське лісове господарство Місюлою Максимом Юрійовичем, за участю майстра лісу Небелицького лісництва Федорка Вячеслава Володимировича складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства про те, що 17.04.2024 р. о 11 год. 45 хв. у Небелицькому лісництві квартал 34 виділ 11 було виявлено самовільну рубку дерев породи сосна в кількості 25 дерев, відповідальність за що передбачена ст. 65 КУпАП.

Із вказаного акта вбачається, що в результаті самовільної рубки дерев породи сосна в кількості 25 дерев заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 147484,87 грн.

17.04.2024 р. провідним інженером з охорони та захисту лісу філії Макарівське лісове господарство Місюлою Максимом Юрійовичем, за участю майстра лісу Небелицького лісництва Федорка Вячеслава Володимировича складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства про те, що 17.04.2024 р. о 13 год. 10 хв. у Небелицькому лісництві квартал 16 виділ 6 було виявлено самовільну рубку дерев породи дуб, вільха, граб, ясен, береза в кількості 30 дерев, відповідальність за що передбачена ст. 65 КУпАП.

Із вказаного акта вбачається, що в результаті самовільної рубки дерев породи дуб, вільха, граб, береза в кількості 30 дерев заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 201001,51 грн.

19.04.2024 р. майстром лісу Небелицького лісництва Устименком Іваном Івановичем, за участю майстра лісу Кручка Павла Юрійовича складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства про те, що 19.04.2024 р. о 10 год. 45 хв. у Небелицькому лісництві квартал 52 виділ 1 було виявлено самовільну рубку дерев породи сосна в кількості 84 дерева та берези в кількості 1 дерева, відповідальність за що передбачена ст. 65 КУпАП.

Із вказаного акта вбачається, що в результаті самовільної рубки дерев породи сосна в кількості 84 дерева та берези в кількості 1 дерева заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 264520,86 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідачем, як лісокористувачем, в порушення ст.ст. 19, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України не було забезпечено охорону і збереження лісу від незаконної рубки, в результаті чого державі заподіяно шкоду у сумі 677322,70 грн.

Згідно з абз. 1 ст. 3 Лісового кодексу України лісові відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», цим Кодексом, іншими законодавчими актами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Згідно зі ст. 1 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.

Статтею 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу (ч. 5 ст. 86 Лісового кодексу України).

Статтею 89 Лісового кодексу України визначено, що охорону і захист лісів на території України здійснює, зокрема, лісова охорона інших постійних лісокористувачів і власників лісів.

Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок (ст. 90 Лісового кодексу України).

Статтею 93 Лісового кодексу України передбачені завдання контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Зокрема, такими завданнями є запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.

За змістом п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (ст. 107 Лісового кодексу України).

Отже організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.

Отже цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.02.2020 у справі № 920/1106/17 та від 30.11.2021 у справі № 926/2174/20.

Макарівською селищною радою прийнято рішення № 18-02-VIII від 17.12.2020 "Про початок реорганізації Кодрянської селищної, Андріївської, Борівської, Великокарашинської, Гавронщинської, Забуянської, Колонщинської, Комарівської, Копилівської, Королівської, Липівської, Людвинівської, Маковищанської, Мар`янівської, Мотижинської, Наливайківської, Небелицької, Ніжиловицької, Пашківської, Шахтинської, Рожівської, Ситняківської, Фасівської, Червонослобідської, Юрівської сільських рад шляхом приєднання до Макарівської селищної ради", яким, зокрема, вирішено почати процедуру реорганізації Юрівської сільської ради та Ніжиловицької сільської ради шляхом приєднання до Макарівської селищної ради.

Пунктом 36 рішення визначено, що Макарівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Ніжиловицької сільської ради.

02.07.2021 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис № 1003401120011000646 про державну реєстрацію припинення Ніжиловицької сільської ради (код 04362390, місцезнаходження: 08021, Київська обл., Макарівський р-н, село Ніжиловичі, вул. Першотравнева, будинок 4-А) в результаті реорганізації.

Пунктом 50 рішення визначено, що Макарівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Юрівської сільської ради.

02.07.2021 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис № 1003401120013000497 про державну реєстрацію припинення Юрівської сільської ради в результаті реорганізації.

Таким чином, правонаступником Ніжиловицької сільської ради та Юрівської сільської ради є Макарівська селищна рада.

Земельні ділянки (виділ 9 квартал 35, виділ 11 квартал 34, у виділ 6 квартал 16, виділ 1 квартал 52 Небелицького лісництва ДП Ліси України), на яких виявлено факт незаконної порубки дерев, знаходяться на території Макарівської селищної ради, яка є правонаступником Ніжиловицької сільської ради та Юрівської сільської ради, що вбачається з планшетів № 3 та № 5 лісовпорядкування Небелицького лісництва ДП «Макарівський лісгосп».

Також, у матеріалах справи наявна копія Проекту Інв. № 87 Прим. № 2 організації та розвитку лісового господарства Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» Київського обласного та по м. Києву Управління лісового та мисливського господарства (Небелицьке лісництво), який включає таксаційний опис, відомості поквартальних підсумків Державного підприємства «Макарівське лісове господарство», з якого вбачається розташування ділянок, на яких відбулась вирубка дерев, в межах земель лісогосподарського призначення.

Під час розгляду справи, заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Небелицьке лісництво на момент виявлення рубки дерев знаходилось в межах Макарівської територіальної громади.

Наведені обставинами сторонами не заперечувались.

Відповідно до п. 5 Прикінцевих Положень Лісового кодексу України до здійснення державної реєстрації, але не пізніше 1 січня 2027 року, державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, іншими державними і комунальними підприємствами та установами права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані їм у постійне користування до набрання чинності Земельним кодексом України, таке право підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування - це єдині документи, що підтверджують приналежність земельної ділянки до земель лісового фонду, у тому числі які раніше надавались для інших потреб або відносились до інших категорій земель.

Усі землі, на які є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування, є земельними ділянками лісового фонду України.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами, зокрема, Інструкцією про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986 р.

Зокрема, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування.

При цьому правова позиція, згідно з якою планово-картографічні матеріали лісовпорядкування є належними доказами наявності права постійного користування спеціалізованого державного лісогосподарського підприємства та віднесення земель до категорії лісогосподарського призначення, неодноразово висловлена судами вищої інстанції, а саме у постановах Верховного Суду України, зокрема від 30.09.2015 р. у справі № 6-196цс15, від 24.12.2014 р. у справі № 6-212цс14, від 21.01.2015 р. у справі № 6-224цс 14, так і в правових висновках Великої Палати Верховного Суду - у постанові від 07.11.2018 р. у справі № 488/5027/14, постановах Верховного Суду, зокрема від 30.01.2018 р. у справі № 707/2192/15, від 21.02.2018 р. у справі № 488/5476/14, від 04.09.2019 р. у справі № 185/3252/14, від 16.08.2023 р. у справі № 676/4200/21.

З матеріалів лісовпорядкування вбачається, що земельні ділянки на яких відбулась незаконна рубка дерев перебували в постійному користуванні ДП Макарівський лісгосп (Небелицьке лісництво).

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України № 937 від 28.10.2022 р. припинено Державне підприємство "Макарівське лісове господарство" шляхом реорганізації, а саме приєднанням до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (код 44768034).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (ч. 5 ст. 104 Цивільного кодексу України).

Згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, державну реєстрацію припинення Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» здійснено 12.04.2023 р., про що здійснено відповідний запис № 1003401120026000189 в Реєстрі.

Також з інформації, що міститься в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що правонаступником Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» (код 00992160) є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» (код 44768034).

Відповідно до передавального акта від 03.01.2023 р. балансових рахунків, основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів, а також матеріалів лісовпорядкування та документів, які підтверджують речові права на земельні ділянки, нерухоме майно та інше ДП Макарівське лісове господарство, яке координується Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства, до державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, як правонаступника переходять речові права на земельні ділянки, які перебували у постійному користуванні ДП Макарівське лісове господарство, а також всі процесуальні права та обов`язки, результати рішень судових справ, в яких стороною чи третьою стороною є ДП Макарівське лісове господарство.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 321522198 від 31.01.2023 р. право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222788600:06:011:0005 площею 200,9258 га зареєстровано за № 48409435 від 08.11.2022 р. за Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ № 002954 від 08.10.2004 р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування на землю за № 001, Наказу Державного агентства лісових ресурсів України № 65 від 09.01.2023 р., Передавального акта від 03.01.2023 р.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 320259694 від 16.01.2023 р. право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3222780400:05:041:0001 площею 1075,949 га зареєстровано за № 42899714 від 05.07.2021 р. за Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) на підставі Державного акта на право постійного користування землею серії І-КВ №002942 від 20.05.2004, Наказу Державного агентства лісових ресурсів України №65 від 09.01.2023, Передавального акта від 03.01.2023 р.

Отже територія, на якій виявлено факт незаконної рубки дерев, перебувала у користуванні та під охороною Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Таким чином наявні у матеріалах справи матеріали лісовпорядкування та відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно підтверджують те, що земельні ділянки, на яких відбулась вирубка дерев, перебували на момент вирубки дерев у постійному користуванні ДСГП Ліси України.

Відповідно до п.п. 1.4.19. п. 1.4. Статуту ДСГП Ліси України, затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 04.03.2024 р. № 53, Підприємство є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Макарівське лісове господарство» на підставі наказу Державного агенства лісових ресурсів України від 28.10.2022 р. № 937 «Про припинення державного підприємства «Макарівське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення».

Відповідно до п. 3.2 Статуту основними напрямами діяльності підприємства є: забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу (пп. 3.2.2); запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства, а також використання лісових ресурсів і мисливських тварин (пп. 3.2.3).

Пунктом 4.6 Статуту встановлено, що підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно із законодавством.

Таким чином, після здійснення реорганізації, фактичним постійним лісокористувачем земельних ділянок лісогосподарського призначення в Небелицькому лісництві визначено Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України».

Отже саме на Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», як на землекористувача земельних ділянок, на яких відбулась незаконна рубка 146 дерев, та його працівників, покладений обов`язок проведення заходів щодо збереження лісонасаджень від самовільних рубок, за неналежне виконання якого останній має нести встановлену чинним законодавством відповідальність.

Як вже зазначалось, 16.04.2024 р. провідним інженером з охорони та захисту лісу філії Макарівське лісове господарство Місюлою Максимом Юрійовичем, за участю майстра лісу Небелицького лісництва Федорка Вячеслава Володимировича складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства про те, що 16.04.2024 р. о 16 год. 20 хв. у Небелицькому лісництві квартал 35 виділ 9 було виявлено самовільну рубку дерев породи сосна в кількості 6 дерев, відповідальність за що передбачена ст. 65 КУпАП.

Із вказаного акта вбачається, що в результаті самовільної рубки дерев породи сосна у кількості 6 штук заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 64315,46 грн, що розрахована за постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 р.

17.04.2024 р. провідним інженером з охорони та захисту лісу філії Макарівське лісове господарство Місюлою Максимом Юрійовичем, за участю майстра лісу Небелицького лісництва Федорка Вячеслава Володимировича складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства про те, що 17.04.2024 р. о 11 год. 45 хв. у Небелицькому лісництві квартал 34 виділ 11 було виявлено самовільну рубку дерев породи сосна в кількості 25 дерев, відповідальність за що передбачена ст. 65 КУпАП.

Із вказаного акта вбачається, що в результаті самовільної рубки дерев породи сосна в кількості 25 дерев заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 147484,87 грн, що розрахована за постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 р.

17.04.2024 р. провідним інженером з охорони та захисту лісу філії Макарівське лісове господарство Місюлою Максимом Юрійовичем, за участю майстра лісу Небелицького лісництва Федорка Вячеслава Володимировича складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства про те, що 17.04.2024 р. о 13 год. 10 хв. у Небелицькому лісництві квартал 16 виділ 6 було виявлено самовільну рубку дерев породи дуб, вільха, граб, береза в кількості 30 дерев, відповідальність за що передбачена ст. 65 КУпАП.

Із вказаного акта вбачається, що в результаті самовільної рубки дерев породи дуб, вільха, граб, береза в кількості 30 дерев заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 201001,51 грн, що розрахована за постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 р.

19.04.2024 р. майстром лісу Небелицького лісництва Устименком Іваном Івановичем, за участю майстра лісу Кручка Павла Юрійовича складено акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства про те, що 19.04.2024 р. о 10 год. 45 хв. у Небелицькому лісництві квартал 52 виділ 1 було виявлено самовільну рубку дерев породи сосна в кількості 84 дерева та берези в кількості 1 дерева, відповідальність за що передбачена ст. 65 КУпАП.

Із вказаного акта вбачається, що в результаті самовільної рубки дерев породи сосна в кількості 84 дерева та берези в кількості 1 дерева заподіяно шкоду лісовому господарству на суму 264520,86 грн, що розрахована за постановою Кабінету Міністрів України № 665 від 23.07.2008 р.

Відповідно до п. 2.5 Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України від 31.08.2010 р. № 262, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.09.2010 р. за № 863/18158, у разі якщо виявлено факт порушення лісового законодавства, однак особу порушника встановити неможливо (порушник вчинив правопорушення і зник з місця події), посадовою особою органу лісового господарства складається акт огляду місця вчинення порушення лісового законодавства. Складений акт протягом трьох днів з моменту виявлення правопорушення направляється до органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення для встановлення особи порушника. Виявлені при цьому незаконно добуті лісові ресурси вилучаються, про що зазначається в акті.

Отже акти огляду місця вчинення лісопорушення, складені посадовими особами органу лісового господарства, до яких відноситься відповідач, є належними та допустимими доказами в розумінні ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, на підтвердження факту вчинення порушення лісового законодавства.

У постанові від 24.02.2021 р. у справі № 906/366/20 Верховний Суд дійшов висновків про те, що матеріали перевірки, за результатом яких встановлено лісопорушення працівниками лісокористувача, є достатніми та належними доказами.

Враховуючи викладене, акти від 16.04.2024 р., від 17.04.2024 р. та від 19.04.2024 р. огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства та вказані в ньому розрахунки завданих збитків, є належним та допустимим доказом вчинення протиправного діяння у вигляді незаконної вирубки лісу.

Як встановлено судом, предметом діяльності ДСГП «Ліси України» серед іншого є забезпечення охорони лісів від незаконних рубок та запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства.

Викладене свідчить про те, що відповідач здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду підприємства.

Однак, факт вчинення вказаного правопорушення свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу відповідачем.

Таким чином, наведені обставини у їх сукупності є належним підтвердженням протиправної поведінки відповідача, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 88 постанови від 13.05.2020 р. у справі № 9901/93/19 дійшла висновку, що виходячи з вимог частини другої статті 19, статей 63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня та 19 вересня 2018 року у справах № 909/976/17, 925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів.

Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень. Таким чином, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.

Отже цивільно-правову відповідальність за порушення природоохоронного законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів, а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні їх працівниками та не перешкоджанні незаконному вирубуванню лісових насаджень, внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев невстановленими особами.

Отже прокурором було доведено протиправну поведінку відповідача, яка полягає у незабезпеченні належної охорони і захисту лісів від незаконної вирубки на підвідомчій йому території.

При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Вищевказана позиція у справах даної категорії, ще раз підтверджена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.02.2021 р. у справі № 906/366/20, в якій Верховний Суд вчергове зазначив, що визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев, при цьому не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування.

З огляду на викладене посилання відповідача на те, що позовні вимоги не містять доказів, які вказували би на неправомірність поведінки відповідача та не вказують, які саме дії відповідач повинен був вчинити відповідно до вимог ведення лісового господарства з метою забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок, однак їх не вчинив, не заслуговують на увагу.

Заперечення відповідача що фактично позивачем перекладається відповідальність органу досудового розслідування на постійного лісокористувача, однак відповідач не наділений повноваженнями щодо проведення слідчих дій, також судом відхиляються, оскільки цивільна відповідальність постійного лісокористувача виникає незалежно від результатів кримінального провадження та факту встановлення безпосереднього виконавця рубки.

Доводи відповідача про нібито вчасне та повне здійснення комплексу заходів з охорони та захисту лісів спростовуються самим фактом вчинення незаконної рубки дерев на підконтрольній йому ділянці лісу, що свідчить про протиправну бездіяльність постійного лісокористувача у вигляді незабезпечення належної охорони та захисту лісових насаджень.

Статтею 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, серед іншого, передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Положеннями статті 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Частиною 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що шкода заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, в розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено ст. 1166 Цивільного кодексу України яка встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи; неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду зокрема підстав невиконання завдавачем шкоди покладених на нього обов`язків; 2) наявність шкоди; під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо); 3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.

Враховуючи вимоги статті 1166 Цивільного кодексу України у вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Як встановлено судом, факт порушення лісового законодавства - незаконної рубки дерев підтверджується актами від 16.04.2024 р., від 17.04.2024 р. та від 19.04.2024 р. огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, складеними посадовими особами відповідача.

Виявлене посадовими особами Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме рубка 146 дерев здійснена на території (виділ 9 квартал 35, виділ 11 квартал 34, у виділ 6 квартал 16, виділ 1 квартал 52 Небелицького лісництва ДП Ліси України), підвідомчій постійному лісокористувачу - Державному спеціалізованому господарському підприємству «Ліси України».

Оскільки відповідачем не надано жодних доказів відсутності його вини та вчинення ним дій, спрямованих на збереження та охорону лісів та недопущення самовільної рубки лісу, створення сприятливих умов щодо охорони лісу та недопущення самовільної (незаконної) рубки невідомими особами на наданих відповідачу в користування земельних ділянках, суд дійшов висновку про наявність складу цивільного правопорушення.

На підтвердження розміру шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки дерев в Небелицькому лісництві квартал 35, виділ 9, прокурор надав розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, складений провідним інженером з охорони та захисту лісу відділу лісового та мисливського господарства філії Макарівське лісове господарство ДП Ліси України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665, відповідно до якого розмір збитків за 6 зрублених дерев становить 64315,46 грн.

З акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 16.04.2024 р. також вбачається, що розмір шкоди внаслідок самовільної рубки 6 дерев породи сосна становить 64315,46 грн.

На підтвердження розміру шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки дерев в Небелицькому лісництві квартал 34, виділ 11, прокурор надав розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, складений провідним інженером з охорони та захисту лісу відділу лісового та мисливського господарства філії Макарівське лісове господарство ДП Ліси України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665, відповідно до якого розмір збитків за 25 зрублених дерев становить 147484,87 грн.

З акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.04.2024 р. також вбачається, що розмір шкоди внаслідок самовільної рубки 25 дерев породи сосна становить 147484,87 грн.

На підтвердження розміру шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки дерев в Небелицькому лісництві квартал 16, виділ 6, прокурор надав розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, складений провідним інженером з охорони та захисту лісу відділу лісового та мисливського господарства філії Макарівське лісове господарство ДП Ліси України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665, відповідно до якого розмір збитків за 30 зрублених дерев становить 201001,51 грн.

З акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.04.2024 р. також вбачається, що розмір шкоди внаслідок самовільної рубки 30 дерев породи дуб, вільха, ясен, граб, береза становить 201001,51 грн.

На підтвердження розміру шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки дерев в Небелицькому лісництві квартал 52, виділ 1, прокурор надав розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, складений провідним інженером з охорони та захисту лісу відділу лісового та мисливського господарства філії Макарівське лісове господарство ДП Ліси України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665, відповідно до якого розмір збитків за 85 зрублених дерева становить 264520,86 грн.

З акта огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 19.04.2024 р. також вбачається, що розмір шкоди внаслідок самовільної рубки 85 дерев породи сосна та берези становить 264520,86 грн.

Відповідно до Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами незаконним вирубуванням та пошкодженням дерев і чагарників до ступеня припинення росту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665, за кожне дерево, вирубане або пошкоджене до ступеня припинення росту, діаметр дерев у корі біля шийки кореня яких становить: 10 см і менше 42,00 грн.; 10,1 14 см 74,00 грн.; 14,1 18 см 190,00 грн.; 18,1 22 см 390,00 грн.; 22,1 26 см 685,00 грн.; 26,1 30 см 1080,00 грн.; 30,1 34 см 1449,00 грн.; 34,1 38 см 1845,00 грн.; 38,1 42 см 2266,00 грн.; 42,1 46 см 2688,00 грн.; 46,1 50 см 3109,00 грн.; за кожне 1-сантиметрове перевищення 50-сантиметрового діаметра 105,00 грн.; за кожний кущ чагарнику 105,00 грн

З акта від 16.04.2024 р. огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства та розрахунку збитків у ньому вбачається, що у кварталі 35 виділі 9 Небелицького лісництва було виявлено незаконну рубку 6 дерев породи сосна діаметром дерева 37-74 см.

З акта від 17.04.2024 р. огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства та розрахунку збитків у ньому вбачається, що у кварталі 34 виділі 11 Небелицького лісництва було виявлено незаконну рубку 25 дерев породи сосна діаметром дерева 18-46 см.

З акта від 17.04.2024 р. огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства та розрахунку збитків у ньому вбачається, що у кварталі 16 виділі 6 Небелицького лісництва було виявлено незаконну рубку 30 дерев з яких 24 дерева породи дуб діаметром 20-52 см; 2 дерева породи вільха діаметром 28-40 см; 1 дерево породи ясен діаметром дерева 63 см; 2 дерева породи граб діаметром 30 см; 1 дерево породи береза діаметром 40 см.

З акта від 19.04.2024 р. огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства та розрахунку збитків у ньому вбачається, що у кварталі 52 виділі 1 Небелицького лісництва було виявлено незаконну рубку 85 дерев з яких 84 дерева породи сосна діаметром 17-41 см; 1 дерево породи береза діаметром 16 см.

Відповідно до Порядку проведення індексації такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу підприємствами, установами, організаціями та громадянами Індексація такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, проводиться починаючи з 1 січня 2009 р. за формулою Ні = Нп х І / 100, де Ні - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у поточному році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; Нп - проіндексований розмір такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу у попередньому році, гривень з копійками (з округленням до двох десяткових знаків) за одну одиницю; І - індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік, відсотків.

Згідно з наявним у матеріалах справи розрахунком збитків, сума шкоди загалом становить 677322,70 грн (64315,46 грн + 147484,87 грн + 201001,51 грн + 264520,86 грн)

Таким чином, розмір шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу, становить 677322,70 грн.

Контррозрахунку розміру шкоди, завданої внаслідок незаконної вирубки лісу, відповідачем до суду не надано, наявний в матеріалах справи розрахунок не спростовано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що розрахунок шкоди виконаний самим відповідачем.

Таким чином, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується склад цивільного правопорушення, зокрема: протиправна поведінка відповідача, яка виражається в неналежному виконанні своїх обов`язків щодо охорони та захисту лісу; розмір шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, обрахований відповідно до чинних Такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 р. № 665; безпосередній причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою відповідача, оскільки шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; а також вина відповідача, що полягає в протиправній бездіяльності та неперешкоджанні його посадовими особами незаконному вирубуванню лісових насаджень та порушенню природно-заповідного режиму.

Отже вимоги прокуратури про стягнення з відповідача 677322,70 грн шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу, є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Приписами ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

За змістом пп. 2 п. 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 р. № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку.

Оскільки незаконну рубку вчинено в адміністративних межах Макарівської територіальної громади Київської області, то заподіяну шкоду належить стягувати за місцем заподіяння шкоди, відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» на казначейський рахунок спеціального фонду за реквізитами рахунку сільської ради згідно коду бюджетної класифікації. В означеному випадку це грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, код класифікації доходів 24062100.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9 А, код 44768034) на користь держави в особі Макарівської селищної ради (08001, Київська обл., Бучанський р-н, селище Макарів, вул.Димитрія Ростовського, будинок 30, код 04362183) 677322,70 грн (шістсот сімдесят сім тисяч триста двадцять дві грн 70 коп) шкоди, заподіяної незаконною порубкою лісу.

Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, місто Київ, вул. Руставелі Шота, будинок 9 А, код 44768034) на користь Київської обласної прокуратури (01601, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2, код 02909996) 10159,84 грн. (десять тисяч сто п`ятдесят дев`ять грн 84 коп) судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.08.2026 р.

Суддя О.О. Рябцева