Рішення № 139018111, 28.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.07.2026Справа № 910/5314/26Господарський суд міста Києва у складі:

Судді - Бондаренко-Легких Г. П.

за участю секретаря (помічник судді) - Конон В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/5314/26.

За позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"

про стягнення 6 172 155, 59 грн

За участі представників сторін:

Від позивача: Нестерова (Яковченко) І.Г. (в залі суду) - адвокат, довіреність №25/11-5 від 25.11.2025.

Від відповідача: Олійник І.В. (в залі суду) - самопредставництво, витяг з ЄДРПОУ.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про стягнення 6 172 155, 59 грн, з яких 1 290 735, 95 грн - 3 % річних та 4 881 419, 64 грн - інфляційні втрати за порушення грошового зобов`язання по Договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0537-02041-ПП від 01.01.2024 за період червень 2024, липень 2024, серпень 2024, факт порушення якого (грошового зобов`язання) було встановлено у межах справи №910/12860/24.

12.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №910/5314/26, розгляд справи ухвалив здійснювати у порядку загального позовного провадження, та підготовче засідання у справі призначив на 23.06.2026.

28.05.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

02.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовче судове засідання 23.06.2026 прибули представники сторін. Суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 28.07.2026.

В судове засідання по суті 28.07.2026 прибули представники сторін. В судовому засіданні суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення про задоволення позовних вимог.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2024 між НЕК «Укренерго» (ОСП) та Державним підприємством «Регіональні електричні мережі» (далі - ДП «РЕМ», відповідач, користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0537-02041-ПП (далі - Договір) шляхом направлення Відповідачем заяви приєднання та її акцептування Позивачем згідно повідомлення про приєднання до Договору від 17.10.2023 вих.№01/53009.

Відповідно до пункту 6.1 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є 1 календарний місяць.

Відповідно до пункту 6.2 Договору користувач здійснює поетапну оплату планової вартості Послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із такою системою платежів i розрахунків: 1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду; 2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду; 3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.

Відповідно до пункту 6.3 Договору, у разі зміни тарифу на послугу з передач i електричної енергії OCП здійснює розрахунок належної до сплати вартості послуги за новим тарифом, починаючи з дня введення в дію відповідного тарифу, згідно з рішенням HKPEKП про зміну тарифу.

Відповідно до пункту 6.4 Договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів приймання-передачі послуги, наданих OCП, або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноважені на підписання документів в електронній формі.

Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).

Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в Системі управління ринком, що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.

Оплату вартості послуги після коригування обсягів та вартості послуг користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачi послуги (включно) або Акт приймання-передачі послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).

Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі Послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники Акта приймання-передачі послуги та/або акта коригування до актів приймання-передачі послуги в паперовій формі, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі Послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня їх отримання Користувачем.

Відповідно до пункту 6.5 Договору, у разі виникнення розбіжностей за отриманим від ОСП за попередній розрахунковий місяць актом приймання-передачі послуги користувач має право оскаржити зазначені в акті приймання-передачі послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення ОСП (АКО) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє користувача від платіжного зобов`язання у встановлений цим Договором термін. Якщо користувач не надає ОСП повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дати отримання акта приймання-передачі послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей.

ОСП має право на отримання від користувача своєчасну оплату за послугу (підпункт 1 пункту 7.1 Договору).

Відповідно до пункту 9.3 Договору, зокрема, користувач зобов`язується підписувати зі свого боку акти приймання-передачі послуги, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги та повертати ОСП; здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до пункту 10.3 Договору рахунки, акти приймання-передачі, акти коригування до актів приймання-передачі послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачеві, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється стороною на виконання Договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу «Доставлено» у сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, створює права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Позивач зазначає, що відповідачем неналежним чином виконувалися умови Договору за період з червня 2024 року по серпень 2024 року, а саме не здійснювалась оплата наданих Позивачем послуг у зв`язку з чим виникла заборгованість у сумі 28 054 135,85 грн.

Так, відповідач частково оплатив за надану послугу у червні 2024, а тому його заборгованість за червень 2024 року складає 9 124 825,48 грн; за липень 2024 - кошти не сплачено, у зв`язку з чим заборгованість за надану послугу у липні 2024 року складає 9 577 083,92 грн; за серпень 2024 - кошти не сплачено, у зв`язку з чим заборгованість за надану послугу у серпні 2024 складає 9 352 226,45 грн.

З огляду на зазначені обставини, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості за вказаним договорам у розмірі 28 329 233, 12 грн та додатково 3% річних і інфляційні втрати.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/12860/24 позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за договором у розмірі 28 054 135, 85 грн, 3% річних у розмірі 165 480, 51 грн, інфляційні втрати у розмірі 109 616, 76 грн та судовий збір у розмірі 339 950, 80 грн.

11.03.2025 Головний державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, м. Київ відкрито виконавче провадження №77475643 щодо виконання рішення суду 12.12.2024 у справі №910/12860/24.

Станом на 22.04.2026 рішення суду 12.12.2024 у справі №910/12860/24 залишалось не виконаним.

З огляду на зазначене, позивач нарахував відповідачу 3% річних у загальному розмірі 1 290 735, 95 грн та інфляційні втрати у розмірі 4 881 419, 64 грн, які позивач просить стягнути з відповідача, що і є предметом позову у даній справі.

II. Предмет позову.

Предметом позову у справі є матеріально - правові вимоги позивача до відповідача про стягнення з останнього 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 6 172 155, 59 грн.

III. Доводи позивача щодо суті позовних вимог.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

(1) між позивачем та відповідачем укладено договір поставки про надання послуг з передачі електричної енергії №0537-02041-ПП від 01.01.2024;

(2) відповідач в порушення умов договору не здійснив вчасну та повну оплату за передану позивачем відповідачу електричну енергію;

(3) за таких обставин позивач звернувся з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва;

(4) за підсумками розгляду справи №910/12860/24 з відповідача стягнуто наявний борг у розмірі 28 054 135, 85 та додатково 3% річних і інфляційні втрати;

(5) оскільки рішення у справі №910/12860/24 залишається невиконане, позивач у порядку статті 625 Цивільного кодексу України нарахував 3% річних і інфляційні втрати на суму заборгованості за період, який не охоплювався в межах розгляду справи №910/12860/24.

IV. Заперечення відповідача у справі.

Відповідач зазначає, що ним до 30.04.2026 здійснювались оплати, а доводи позивача не підтверджуються доказами, а відтак є не доведеними, необґрунтованими, у зв`язку з чим у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

V. Оцінка судом доказів та висновки суду.

З урахуванням предмету позовних вимог, їх юридичних та фактичних підстав, суд визначає, що перелік обставин, які є предметом доказування у справі, становлять обставини, від яких залежить відповідь на такі ключові питання:

- чи наявні підстави у позивача нараховувати відповідачу 3% річних та інфляційні втрат?

- чи вірно визначені позивачем періоди нарахування пені, 3% річних та інфляційні втрат?

- чи обґрунтовані аргументи відповідача?

- чи обґрунтовані заявлені суми до стягнення, а відтак чи підлягають позовні вимоги задоволенню та в якій частині?

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 290 735, 95 грн та інфляційні втрати у розмірі 4 881 419, 64 грн за період з 10.10.2024 по 22.04.2026, що в свою чергу зумовлено простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання по оплаті за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0537-02041-ПП від 01.01.2024, що було предметом розгляду у справі №910/12860/24.

Оскільки, рішення Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 у справі №910/12860/24 набрало законної сили, тому таке рішення в силу частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України має преюдиційне значення для даної справи.

Так, судом в межах справи №910/12860/24 встановлено: (1) належне виконання позивачем договору №0537-02041-ПП від 01.01.2024; (2) виникнення у відповідача обов`язку оплатити отриманий від позивача товар; (3) порушення відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати за поставлений позивачем товар.

Окрім цього, в межах справи №910/12860/24 позивачем заявлялись вимоги до стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період, який не охоплюється в межах розгляду даної справи.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 стаття 509 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України (частина 2 стаття 509 Цивільного кодексу України).

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є не лише договори й інші правочини, але також завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди іншій особі й інші юридичні факти (частина 2 стаття 11 Цивільного кодексу України).

Отже, завдання майнової (матеріальної) і моральної шкоди породжує зобов`язання між суб`єктом, який таку шкоду завдав, і потерпілим. Залежно від змісту такого зобов`язання воно може бути грошовим або негрошовим.

За змістом статей 524, 533 - 535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Судове рішення про стягнення таких коштів є рішенням про примусове виконання обов`язку в натурі, тобто підтверджує грошове зобов`язання, зокрема те, що виникло у боржника у зв`язку із завданням ним шкоди потерпілому (кредитору).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (частина 1 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі №910/4590/19 зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина 2 стаття 625 Цивільного кодексу України).

Передбачене частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування 3% річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №464/3790/16-ц).

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №703/2718/16-ц та від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц).

Таким чином, у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Отже, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних і інфляційні втрати за несвоєчасне виконання останнім грошового зобов`язання за договорам №0537-02041-ПП від 01.01.2024.

Суд зазначає, що періоди нарахування, вказані позивачем, є правильними.

Заперечення відповідача, судом відхиляються, оскільки останній не надав докази погашення наявної перед позивачем заборгованості, а твердження, що доводи позивача не підтверджуються відповідними доказами не відповідають дійсності, оскільки позивачем долучено до матеріалів справи докази, якими останній обґрунтовує позовні вимоги.

Суд, здійснивши перевірку правильності здійснення позивачем розрахунків, зазначає, що вони є арифметично правильним.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина 3 стаття 13 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач в свою чергу, заперечень та/або пояснень щодо вищезазначених обставин до суду не подав, а також не надав відповідних доказів або контррозрахунку, які б в свою чергу могли спростувати доводи позивача.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 1 стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи в цілому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

VI. Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, у зв`язку з повним задоволенням позовних вимог, суд покладає судовий збір за подання позовної заяви на відповідача.

Заяв та клопотань про понесення позивачем інших судових витрат до суду не надходило та усно у судовому засіданні не заявлялось.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73-77, 86, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" про стягнення 6 172 155, 59 грн - задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85; ідентифікаційний код: 32402870) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; ідентифікаційний код: 00100227) 3% річних у розмірі 1 290 735 (один мільйон двісті дев`яносто тисяч сімсот тридцять п`ять) грн 95 коп., інфляційні втрати у розмірі 4 881 419 (чотири мільйоні вісімсот вісімдесят одна тисяча чотириста дев`ятнадцять) 64 коп. та судовий збір у розмірі 74 065 (сімдесят чотири тисячі шістдесят п`ять) грн 87 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 17.08.2026.

Суддя Г.П. Бондаренко - Легких