Рішення № 139018094, 17.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2026Справа № 910/14094/25Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Морозова С.М., розглянувши без повідомлення сторін

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик плюс Україна"

про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик плюс Україна"

до AANDP Export-Import LTD

про стягнення 12 655,06 євро, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістик плюс Україна" (позивач) через систему "Електронний суд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з AANDP Export-Import LTD (відповідач) суми основної заборгованості в розмірі 12 300,00 євро, суми 3% річних в розмірі 355,06 євро та суми пені в розмірі 84 218,63 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору про надання транспортно-експедиторських послуг у міжнародному сполученні №ІТ-24/06/2024-1L від 24.06.2024 року, в частині розрахунку за надані позивачем послуги з організації та забезпечення перевезень.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 позов задоволено повністю стягнуто з AANDP Export-Import LTD на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик плюс Україна" суму коштів в розмірі 12 300,00 євро, суму 3% річних в розмірі 355,06 євро, суму пені в розмірі 84 218,63 грн та суму судового збору у розмірі 10 470,94 грн

10.08.2026 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик плюс Україна" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить покласти понесені ним витрати на правничу допомогу в розмірі 50 000,00 грн на відповідача, а також витрати щодо надання послуг нотаріального перекладу процесуальних документів в розмірі 41 400,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши без повідомлення сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістик плюс Україна" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, суд дійшов висновку про наступне.

Положеннями ст. 221 ГПК України унормовано наступне.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені. (ст. 244 ГПК України).

Положеннями ст. 123 ГПК України унормовано, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частини 1-4 ст. 126 ГПК України).

Як вбачається з поданих позивачем документів про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, між позивачем (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Анво Груп» (виконавець) було укладено Договір про надання правничої допомоги №09-09/25 від 09.09.2025 року, відповідно до умов якого виконавець зобов`язався надавати клієнту за плату правову допомогу.

На підтвердження наданих правових послуг згідно Договору до суду надано:

- рахунок на оплату №1 від 24.09.2025 року на суму 25 000,00 грн;

- рахунок на оплату №1 від 04.08.2026 року на суму 25 000,00 грн;

- акт приймання-передавання виконаних робіт (наданих послуг) №30-09/25 від 30.09.2025 на суму 25 000,00 грн;

- акт приймання-передавання виконаних робіт (наданих послуг) №04-08/26 від 04.08.2026 на суму 25 000,00 грн;

- квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 30.09.2025 року на суму 25 000,00 грн;

- квитанцію до прибуткового касового ордера №1 від 04.08.2026 року на суму 25 000,00 грн.

Судом встановлено, що документи від імені позивача підписано адвокатом Старик В.М.

Старик В.М., є адвокатом в розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", що підтверджується Свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю №000301, інформацією, розміщеною на офіційному веб-сайті Національної Асоціації Адвокатів України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року по справі №922/1964/21 зазначено, що відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 ГПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З врахуванням викладеного, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям (аналогічна правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 911/471/19).

Суд, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Враховуючи викладене та беручи до уваги підготовку матеріалів до судового розгляду, юридичну кваліфікацію правовідносин у справі, Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а тому, розмір заявленого до стягнення із відповідача у даній справі гонорару відповідає критерію розумності.

Таким чином, Суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності, доходить висновку про те, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн.

Позивачем в заяві про ухвалення додаткового рішення також заявлено витрати на переклад позовної заяви та додатків на іноземну мову з їх нотаріальним засвідченням у розмірі 41 400, 00 грн.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 4 частина 3 стаття 123 Господарського процесуального кодексу України).

Так, на обґрунтування понесених витрат на переклад документів на іноземну мову позивач надав:

- рахунок на оплату №222 від 27.11.2025 на суму 41 400,00 грн;

- договір №20/11/25 на надання послуг з перекладу від 20.11.2025;

- акт надання послуг №222 від 27.11.2025 на суму 41 400,00 грн;

- платіжну інструкцію №494 від 28.11.2025 року на суму 41 400,00 грн.

В призначеннях платежів вищезазначених платіжних інструкцій зазначено, що сплата здійснюється за послуги з перекладу та нотаріального засвідчення.

Надавши оцінку поданим позивачем доказам на підтвердження понесених ним витрат на послуги з перекладу, пов`язаних з розглядом цієї справи, зважаючи на обсяг документів, суд вважає, що вартість вказаних послуг з перекладу є цілком обґрунтованою.

З урахуванням викладеного, оскільки позовні вимоги у цій справі задоволено повністю, суд покладає також на відповідача 41 400,00 грн витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрати, пов`язані з перекладом позову), а тому заява в цій частині також підлягає задоволенню.

Отже, керуючись приписами ст.ст. 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Гаражно-будівельного кооперативу "Надія" Дарницького району м. Києва про ухвалення додатково рішення щодо розподілу судових витрат задовольнити.

2. Стягнути з AANDP Export-Import LTD (EC2M 5TU, London, London Wall 65, код ЄДРПОУ 12772596) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик плюс Україна» (код ЄДРПОУ 43634290, адреса: 03190, м. Київ, вул. Безручка Марка, 23-А, цокольне) суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн (п`ятдесят тисяч гривень 00 копійок) та інші судові витрати пов`язані з перекладом позовної заяви та додатків на іноземну мову у розмірі 41 400,00 грн (сорок одна тисяча чотириста гривень 00 копійок).

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

4. Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя С. МОРОЗОВ