Рішення № 139018023, 13.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.08.2026Справа № 910/2269/26

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Корм Хаус»до1) Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГОР" 2) Публічного акціонерного товариства «КСГ БАНК» 3) Фонду гарантування вкладів фізичних осібпровизнання недійсним договорів Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Котиш П.О.Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача-1: Одаренко К.О.;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Кузьмік Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/2269/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм Хаус» (далі також - позивач, ТОВ «Корм Хаус») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аргор» (далі також - відповідач-1, ТОВ «Аргор»), Публічного акціонерного товариства «КГС Банк» (далі також - відповідач-2, ПАТ «КГС Банк»), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також -відповідач-3, Фонд), відповідно до якого позивач просить:

- визнати недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL0N628172/1 від 28.01.2026, ціна договору 2 987 338,88 грн;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав № GL0N628172 від 28.01.2026, ціна договору 3 999,68 грн;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу рухомого майна № GL0N628172/2 від 28.01.2026, ціна договору 53 621,44 грн.

24.03.2026 до суду від відповідача-2 надійшов відзив, а 06.04.2026 позивач подав відповідь на відзив.

06.04.2026 відзив подав і відповідач-1.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 13.08.2026.

Крім того, ухвалою від 09.07.2026 суд частково задовольнив клопотання позивача та витребував у ПАТ «КСГ БАНК» Додаток № 1 до Договору купівлі-продажу майнових прав № GL0N628172 від 28.01.2026 року та Додаток № 1 до договору про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги № GL0N628172/1 від 28.01.2026 року та долучити їх до матеріалів справи № 910/2269/26.

27.07.2026 відповдач-2 на виконання вимог ухвали суду від 09.07.2026 надав витребувані докази.

Представники відповідачів-1,-3 безпосередньо в судовому засіданні 13.08.2026 заперечували проти заявленого позову та надали усні пояснення у справі.

З огляду на відсутність представника позивача в судовому засіданні 13.08.2026, суд, керуючись ч. 6 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України оголосив стислий зміст позовної заяви.

Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст.ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників відповідачів-1,-3, врахувавши викладені в позовній заяві обставини, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2026 року відбувся аукціон з продажу активів Публічного акціонерного товариства «КСГ БАНК», організатором якого є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, відповідно до протоколу електронного аукціону № GFD001-UA-20260105-76300. Найменування оператора, через електронний майданчик якого було заведено інформацію про лот в ЕТС: dgf.prozorro.sale. Найменування оператора, через електронний майданчик якого переможець електронних торгів набув право участі в електронних торгах: ТОВ «ДержакуплОла».

Номер лота: GLON628172. Власник активів (майна) (найменування банку): Публічне акціонерне товариство «КСГ БАНК». Статус: Аукціон відбувся.

Дата та час початку електронного аукціону: 12.01.2026 09:50:00.

Дата та час завершення електронного аукціону: 12.01.2026 16:50:32.

Найменування активів (майна) / лота (склад лота): Пул активів (майна) ПАТ «КСГ БАНК», а саме: Права вимоги за кредитними договорами № 02/180214, № 03/180214/840, № 02/121213-ФЛ/980, № 27/201113, № 03/190612, № 07/270516, № 3, № 1P, № 05/050912, що укладені з юридичними особами, Дебіторська заборгованість суб`єктів господарювання в кількості 132 одиниці, Основні засоби в кількості 114 одиниць, Приміщення площею 1777,3 кв.м під банк у підвалі, на 1-му та 2-му поверхах будівлі літ.А-9 з прибудовою адміністративно-допоміжних приміщень банку літ.А"-2 та літ. А" - 4 за адресою: м.Донецьк, пр. Титова, буд. 8б. Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 11221512. Інвентарний № 417141, Майнові права за дебіторською заборгованістю невстановлених осіб (нестача основних засобів).

Початкова (стартова) ціна лота: 4 495 966,73 грн без ПДВ.

Ціна продажу лота: 3 044 960,00 грн без ПДВ.

Розмір гарантійного внеску: 449 596,67 грн.

Переможець аукціону: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аргор».

За результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20260105-76300 від 12.01.2026 року між ТОВ «АРГОР» та ПАТ «КСГ БАНК», було укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GLON628172/1 від 28.01.2026 року, ціна договору 2 987 338,88 грн; договір купівлі-продажу майнових прав № GLON628172 від 28.01.2026 року, ціна договору 3 999,68 грн; договір купівлі-продажу рухомого майна № GLON628172/2 від 28.01.2026 року, ціна договору 53 621,44 грн.

Загальна вартість 3 044 960,00 грн.

З наявних у справі доказів вбачається, що ТОВ «КОРМ ХАУС» було учасником аукціону. Зокрема, позивач зареєструвався на сайті електронного майданчика, оператором якого є ТОВ «Українська універсальна біржа», для участі у електронних торгах № GFD001-UA-20260105-76300 за лотом № GLON628172 та сплатив гарантійний внесок у розмірі 449 596,67 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 128246 від 09.01.2026 року.

12.01.2026 оператором електронного майданчика ТОВ «Держзакупівлі.Онлайн» сформовано Протокол електронних торгів № GFD001-UA-20260105-76300, статус: аукціон відбувся, згідно якого переможцем визнано учасника ТОВ «АРГОР», яким запропоновано цінову пропозицію у розмірі 3 044 960,00 грн. Відповідно до вищезазначеного протоколу переможець переможець зобов`язався:

- здійснити повну оплату коштів за лот, які повинні надійти на рахунок банку (банків) не пізніше кінця 18 (вісімнадцятого) робочого дня з дати формування ЦБД протоколу електронного аукціону, або забезпечити відкриття банком-емітентом на користь банку (банків) безвідкличного акредитиву на умовах, визначених у рішенні Фонду, та надати банку (банкам) підтвердження відкриття такого акредитиву не пізніше кінця 18 (вісімнадцятого) робочого дня з дати формування ЦБД протоколу електронного аукціону;

- підписати договір купівлі-продажу/відступлення права вимоги придбаного активу(вів)(майна) протягом 20 (двадцяти) робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу електронного аукціону.

Протокол електронного аукціону сформовано 12.01.2026 об 16:50:32.

За твердженнями позивача, продаж 12.01.2026 року на електронному торговому майданчику на відкритих торгах (аукціону) номер лота GLON628172 активів ПАТ «КСГ БАНК» відбулося з порушенням ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 50, ч. 12, ч. 17 ст. 51 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», п. 1 Розділу ІІ п. 1, п. 3 Розділу V, п. 3 Розділу VI положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24.03.2016 № 388, що з урахуванням приписів ст. 203, ст. 215 ЦК України, має наслідком визнання судом недійсними результатів відкритих торгів (аукціону проведеного 12.01.2026 року на електронному торговому майданчику ТОВ «Держзакупівлі.Онлайн» в частині продажу активів ПАТ «КСГ БАНК», номер лоту Nє GLON628172, а це в свою чергу є підставою для визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GLON628172/1 від 28.01.2026 року, ціна договору 2 987 338,88 грн; договору купівлі-продажу майнових прав № GLON628172 від 28.01.2026 року, ціна договору 3 999,68 грн; договору купівлі-продажу рухомого майна № GLON628172/2 від 28.01.2026 року, ціна договору 53 621,44 грн. укладених між ТОВ «АРГОР» та ПАТ «КСГ БАНК».

Відповідачі проти позовних вимог заперечували в повному обсязі, посилаючись, здебільшого, на наступне:

- 20 січня 2026 року ТОВ «АРГОР» здійснило повну оплату за лот № GL0N628172 на належні реквізити ПАТ «КСГ Банк» відповідно до платіжної інструкції № 4351765801 від 20.01.2026 року;

- Договір укладений між банком та ТОВ «АРГОР» за своїм змістом є договором відступлення прав вимоги, відповідно до якого застосовуються як положення ст. ст. 632, 655, 656 ЦК України, так і ст. ст. 512-519 ЦК України;

- 25.12.2025 року Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1225 - затверджено умови продажу активів неплатоспроможного ПАТ «КСГ БАНК» шляхом виставлення активів по формуванню один банк-один пул. За вказаним рішенням визначено перелік усіх активів неплатоспроможного банку, які підлягатимуть продажу на відкритих торгах із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової ціни лоту;

- активи що входили разом до пулу, а саме - права вимоги за кредитними договорами; основні засоби, приміщення площею 1777,3 кв. м; майнові права на дебіторську заборгованість - виставлялися на прилюдні торги за якісними критеріями кожен окремо.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Оцінюючи належність обраного позивачем (прокурором) способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Оскільки процедура закупівлі (торгів) завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

Велика Палата Верховного Суду в пункті 104 постанови від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20 також дійшла висновку про те, що в разі коли торги завершуються оформленням договору купівлі-продажу, оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) і протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Згідно з частинами першою, третьою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Отже, виходячи зі змісту статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Оскільки підставою заявлених вимог про визнання недійсними договорів позивач визначає, у тому числі, порушення, допущені під час підготовки та проведення відкритих торгів (аукціону), за результатами яких укладено оспорювані правочини, оцінка наявності передбачених статтями 203, 215 Цивільного кодексу України підстав їх недійсності потребує встановлення дотримання визначеного законодавством порядку реалізації відповідних активів банку, а також правових наслідків стверджуваних позивачем порушень для дійсності укладених за результатами таких торгів договорів.

Як встановлено вище, Протокол електронного аукціону сформовано 12.01.2026 об 16:50:32. Згідно з протоколом, переможець був зобов`язаний здійснити повну оплату за лот не пізніше кінця 18 робочого дня з дати формування ЦБД протоколу електронного аукціону.

З наявних у справі доказів вбачається, що ТОВ «АРГОР», як переможець аукціону, 19.01.2026 сплатив повну вартість за лот №GL0N628172 в сумі 3 044 960,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №10 від 19.01.2026 року. Тобто, переможець дотримався строків здійснення оплати за лот.

28.01.2026 року між ПАТ «КСГ Банк» та ТОВ «АРГОР» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL0N628172/1 від 28.01.2026 року, договір купівлі-продажу майнових прав №GL0N628172 від 28.01.2026 року, договір купівлі-продажу рухомого майна №GL0N628172/2 від 28.01.2026 року.

Таким чином, ТОВ «АРГОР», як переможець аукціону, виконав належним чином узяті на себе зобов`язання з приводу оплати та письмового укладення відповідних договорів. В свою чергу зі сторони продавця лоту, організатора торгів та оператора не надходило жодних претензій щодо порушення порядку проведення, не виконання зобов`язань чи укладення договорів, зі сторони переможця.

Отже наведені позивачем доводи щодо невиконання переможцем аукціону зобов`язань не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Щодо доводів позивача про те, що Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за своєю правовою природою є договором факторингу, а ТОВ «АРГОР» відсутній в Державному реєстрі фінансових установ, суд вважає за необхідне наголосити на такому.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 513 ЦК України правочин, щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

У ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відступлення права вимоги (уступка вимоги - цесія) являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора (цедента) новому кредиторові (цесіонарію). Цесія - це факт заміни особи у зобов`язанні, що виникає в силу укладення відповідного договору купівлі-продажу, міни чи дарування прав, що випливають із зобов`язання. Так. договір відступлення права вимоги може бути оплатним, якщо в ньому передбачений обов`язок нового кредитора надати первісному кредитору якесь майнове надання замість отриманого права вимоги, і чинний Цивільний кодекс України такого не забороняє.

Нормами Цивільного кодексу України не встановлено заборони щодо оплатності договору цесії, сторони самі визначають оплатний він чи безоплатний. Якщо договір цесії є оплатним, то до нього застосовуються положення про договір купівлі-продажу а якщо - безоплатний, то - застосовуються положення про договір дарування.

Уступка права вимоги стосується виключно заміни сторони (кредитора) у зобов`язанні, не впливає на зміст самого зобов`язання і заміна сторони у зобов`язанні ніяким чином не порушує права та інтереси боржника.

Поняття договору факторингу визначено у частині першій статті 1077 ЦК України, відповідно до якої за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Стосовно фактора законодавець зазначає, що цією стороною договору факторингу може бути банк та інша організація, яка може здійснювати банківські операції. Клієнтом у факторингових операціях є, як правило, комерційні юридичні особи, а також фізичні особи-підприємці.

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною іншої сторони шляхом передачі в її розпорядження певної суми грошових коштів. Таким чином, договір факторингу передбачає, передусім, обов`язковість платності за відступлення права грошової вимоги, та мету отримання додаткового доходу. Ціна договору є істотною умовою договору факторингу.

Отже, назвати договором факторингу можна лише той договір, який відповідає сукупності наведених нижче умов, а саме:

- предметом договору є відступлення грошової вимоги;

- фактор передає або зобов`язується передати в розпорядження іншої сторони грошові кошти;

- відступлення здійснюється за плату;

- окрім плати, договір факторингу повинен мати на увазі отримання фактором додаткового доходу в тому чи іншому вигляді.

Разом з тим, щодо суб`єктного складу таких правовідносин частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

При цьому договір відступлення права вимоги та договір факторингу можуть мати схожі умови, проте їх правова природа, предмет та мета укладення суттєво відрізняються, а правова природа відповідного договору незалежно від його назви визначається, виходячи зі змісту прав та обов`язків сторін договору.

Питання правової природи відступлення права вимоги, факторингу, розмежування факторингу і відступлення права вимоги (цесії) були предметом детального аналізу низки постанов Великої Палати Верховного Суду в постановах ВП ВС від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 та від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.

Так, у постанові ВП ВС від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16 викладена правова позиція щодо розмежування правочинів з відступлення права вимоги (цесії) та договору факторингу.

1) Суб`єктний склад (п.п. 51-55):

Учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа (ст.ст. 2, 512-518 ЦК України).

Суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнт, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 1079 ЦК України); фактор, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ч. 3 ст. 1079 ЦК України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором, що вбачається із ч. 1 ст. 1077 ЦК України, ст. 350 ГК України, ч. 5 ст. 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

2) Предмет (п. 56 Постанови)

Під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. ЦК України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (ст. 515 ЦК України).

Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (ст. 1078 ЦК України).

3) Мета укладення правочинів (п. 59):

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права.

Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника

4) Оплатність та ціна (п.п. 60-62):

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно.

За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату. Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

5) Форма (п. 66):

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (ст. 513 ЦК України).

У постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 ВП ВС визначено наступні ознаки правочинів про відступлення права вимоги та договору факторингу:

Ознаки договору відступлення права вимоги:

1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні;

2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо);

3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним;

4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання;

5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Отже, за договором відступлення права вимоги первісний кредитор у конкретному договірному зобов`язанні замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Договір факторингу має такі ознаки:

1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату;

2) зобов`язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим;

3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги;

4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом № 2664-ІІІ умови;

5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.

Вирішуючи у цій справі виключну правову проблему щодо розмежування правочину відступлення права вимоги та договору факторингу, ВП ВС дійшла висновку, що слід виходити з наведених вище суттєвих ознак указаних договорів, які відрізняють договір відступлення права вимоги від договору факторингу.

Так, якщо предметом та метою укладеного договору є відступлення права вимоги, а інші суттєві умови договору притаманні як договорам відступлення права вимоги, так і договорам факторингу, то за відсутності доказів, що підтверджують надання новим кредитором фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) попередньому кредитору, у суду немає підстав вважати такий договір відступлення права вимоги договором факторингу.

Якщо укладений договір відступлення права вимоги містить умови, які притаманні виключно договору факторингу, або навпаки, то суд має з`ясувати, який саме договір укладений сторонами, з урахування всієї сукупності його суттєвих ознак.

За ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Згідно ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 3 ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підсумовуючи наведене, враховуючи суб`єктний склад, ціну, предмет та мету укладення, Договір укладений між банком та ТОВ «АРГОР» за своїм змістом є договором відступлення прав вимоги, відповідно до якого застосовуються як положення ст. ст. 632, 655, 656 ЦК України, так і ст. ст. 512-519 ЦК України, оскільки за укладеним договором жодна із сторін не передає грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а тому не є договором факторингу у розумінні чинного законодавства.

За таких умов, для укладення Договору про відступлення прав вимоги покупець права вимоги не повинен в обов`язковому порядку мати статус фінансової установи та мати відповідний дозвіл (ліцензію).

Положення нормативно-правових актів, якими врегульовано процедуру ліквідації банку, допускають продаж майна банку, який перебуває в стадії виведення з ринку (ліквідації), шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов`язання на конкурсних засадах будь-яким суб`єктам правовідносин, у тому числі без статусу банку або фінансової установи.

Положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та прийняті на його виконання нормативно-правові акти Фонду, які не містять заборони щодо придбання фізичними особами майна неплатоспроможного банку шляхом відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення, є пріоритетними щодо інших нормативних актів України.

Відповідач-1 не набув права здійснювати фінансові операції відносно боржника, оскільки за умовами договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги у нього виникло лише право вимагати виконання зобов`язань у розмірі та обсязі, які існували на момент укладення цього договору, без можливості нарахування додаткових процентів і неустойки, право на нарахування яких мав первісний кредитор.

Оскільки правовідносини стосуються реалізації активу неплатоспроможного банку, на які поширюється Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та Положення № 388, що є спеціальними нормами регулювання спірних відносин, оскаржуваний договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги є договором купівлі-продажу права вимоги, а не договором факторингу, як стверджує позивач.

Таким чином, відсутні підстави для визнання недійсним договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги №GL0N628172/1 від 28.01.2026, адже він за своєю правовою природою є договором відступлення, а його укладення не суперечить вимогам законодавства щодо форми, змісту і суб`єктного складу.

Судом також було надано оцінку доводам позивача про не оприлюднення в установленому порядку інформації та порушення порядку проведення та організації торгів.

Фонд гарантування безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб; здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом (п.п. 2, 4, 9 ч. 1 ст. 48 Закону про СГВФО).

Пунктами 1, 2, 3 статті 50 Закону про СГВФО визначено, що з дня початку процедури ліквідації банку Фонд приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку.

До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом, а також ліцензія, гудвіл. Майно банку, що включається до ліквідаційної маси, підлягає оцінці Фондом у порядку, встановленому Фондом. Перелік майна банку, що підлягає оцінці суб`єктами оціночної діяльності, встановлюється Фондом. Для проведення оцінки майна Фонд має право залучати суб`єктів оціночної діяльності з оплатою їх послуг за рахунок ліквідаційної маси банку.

Активи банку визначаються як ресурси, контрольовані банком у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до збільшення економічної вигоди у майбутньому. Активи банку відображаються в активі балансу банку та включають: кошти в касі банку, кошти на кореспондентських рахунках, кошти в резервних фондах банку, надані кредити юридичним i фізичним особам,надані міжбанківські кредити, державні облігації, цiннi папери, вкладення у факторингові та лiзинговi операції, дебітори, кошти, вкладені у спільну господарську діяльність та ін.

Положенням про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування № 2 від 05.07.2012 (надалі - Положення про виведення неплатоспроможного банку) зокрема визначено, що порядок організації передпродажної підготовки, реалізації майна банку, у тому числі консолідованого продажу майна банку (кількох банків), затверджується виконавчою дирекцією Фонду гарантування (пункт 5.1. Розділу V).

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Закону про СГВФО Фонд:

Після затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування результатів інвентаризації майна банку та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає передпродажну підготовку та реалізацію майна банку у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Фонду гарантування, за найвищою вартістю у найкоротший строк.

Кошти одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у черговості визначеній статтею 52 Закону про СГВФО.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що законодавець наділив Фонд гарантування та уповноважену особу Фонду гарантування обов`язком вчиняти дії щодо реалізації активів та/або зобов`язань банку за найвищою вартістю.

Пункт 5.2. Положення про виведення неплатоспроможного банку передбачає, що Фонду гарантування заборонено відчужувати майно банку до затвердження виконавчою дирекцією Фонду гарантування способу, порядку, складу та умов відчуження майна такого банку, що включено до його ліквідаційної маси, крім випадків надання виконавчою дирекцією Фонду гарантування дозволу на реалізацію окремого майна з метою запобігання збиткам або ризикам його втрати чи пошкодженню, а також у випадках, передбачених Законом.

Абзацом 5 пункту 5.6. та пунктом 5.11. Положення про виведення неплатоспроможного банку передбачено, що інформація про вибраний спосіб та порядок продажу (умови, строки, порядок оплати, місце, початкова ціна тощо) майна банку або кількох банків оприлюднюється на офіційному веб-сайті Фонду та веб-сайті банку, майно якого реалізується.

Згідно рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 388 від 24.03.2016 «Про затвердження Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2016 р. за № 606/28736 (надалі - Положення щодо організації продажу) метою цього Положення є визначення порядку організації продажу активів (майна), що включені до ліквідаційної маси банку, що ліквідується, крім майна, визначеного у частині тринадцятій статті 51 Закону, у тому числі визначення принципів та критеріїв черговості продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, які застосовуються при формуванні як планів продажу активів (майна) на рівні банків, що ліквідуються, так і пропозицій з продажу окремих активів/пулів активів (майна).

Пунктом 1 Розділу ІІІ Положення щодо організації продажу визначено що, порядок підготовки до продажу активів (майна) банків, що ліквідуються, включає проведення інвентаризації активів (майна), здійснення оцінки активів (майна), формування ліквідаційної маси, розробку плану продажу активів (майна).

Згідно з пунктом 2 Розділу ІІІ Положення щодо організації продажу, результати інвентаризації, формування ліквідаційної маси та плану продажу активів (майна) затверджуються Фондом.

Відповідно до п. 6. ст. 51 Закону про СГВФО, майно (активи) банку або кількох банків (пули активів) може бути реалізоване у такий спосіб:

1) на відкритих торгах (аукціоні);

2) шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі.

Пунктом 1 Розділу VІ Положення щодо організації продажу визначено, що на відкритих торгах (аукціоні) можуть продаватися такі види активів (майна) банку, що ліквідується:

- основні засоби;

- нерухоме майно;

- майно банку у вигляді єдиного майнового комплексу;

- майно банку, щодо обороту якого встановлене обмеження;

- дебіторська заборгованість;

- майнові права;

- права вимоги.

Інші види активів (майна) можуть продаватися у спосіб, визначений законодавством.

Пунктом 2 Розділу VІ Положення щодо організації продажу визначено, що продаж активів (майна) банку, що ліквідується, на відкритих торгах (аукціоні) може проводитися в електронній формі, у тому числі через ЕТС (електронну торгову систему).

Таким чином, активи банку, які включені до ліквідаційної маси, підлягають продажу на відкритих торгах (аукціоні).

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 30 серпня 2016 року № 239-рш/БТ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КСГ БАНК» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 30 серпня 2016 року №1656, «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КСГ БАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 159 від 13.02.2025 року - відкликано повноваження ліквідатора неплатоспроможного ПАТ «КСГ БАНК», а ліквідаційну процедуру вирішено здійснювати Фондом безпосередньо.

25.12.2025 року Рішенням виконавчої дирекції Фонду № 1225 - затверджено умови продажу активів неплатоспроможного ПАТ «КСГ БАНК» шляхом виставлення активів по формуванню один банк-один пул.

За вказаним рішенням визначено перелік усіх активів неплатоспроможного банку, які підлягатимуть продажу на відкритих торгах із використанням електронної торгової системи для проведення електронного аукціону, який складається з автоматичного покрокового зниження початкової ціни лоту. Активи розподілено на категорії.

Наявними у справі доказами підтверджено, що продаж активів (майна) банку, здійснювався на відкритих торгах (аукціоні), що проводився в електронній формі.

Інформацію про аукціон, лот, документація та посилання на публічний паспорт активу було розміщено на електронному майданчику: dgf.prozorro.sale.

Більше того, позивач приймав безпосередню участь в аукціоні та мав можливість ознайомитися із лотом та розміщеною замовником документацією.

Інформація в публічному паспорті активу вказана у відповідності до п. 1 р. 5 «Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються» затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 388 від 24.03.2016 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2016 р. за № 606/28736, де вказано, що банк на своєму веб-сайті і Фонд на своєму офіційному веб-сайті оприлюднюють публічні паспорти активів (майна) та паспорти відкритих торгів (аукціонів) за формою та структурою інформації.

Публічний паспорт активу (майна) містить: найменування банку; основні дані за кредитом; стан претензійно-позовної роботи та роботи по стягненню заборгованості; інформація щодо забезпечення кредиту, у тому числі опис застави забезпечення (без зазначення найменування/прізвища, ім`я та по батькові, місцезнаходження/місця проживання, фінансового стану, крім стадії банкрутства або санації); інформація про наявність поручителів, у тому числі майнових поручителів; інші чинники, що впливають на якість активу кредиту (його забезпечення), у тому числі місце надання/ місце проживання поручителя/місцезнаходження предмета застави; журнал проведених відкритих торгів (аукціону).

Пунктом 2 розділу V Положення щодо організації продажу передбачено, що протягом п`яти робочих днів з дати отримання заявки про зацікавленість у придбанні активу(ів) (майна), але не пізніше дня, що передує дню проведення відкритих торгів (аукціону), банк підписує з таким потенційним покупцем договір щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом, у тому числі банківської таємниці та персональних даних. Після цього банк надає потенційному покупцю проект договору купівлі-продажу активів (майна) та забезпечує можливість ознайомлення з документами щодо активу(ів) (майна) на період до дати проведення відкритих торгів (аукціону) у кімнаті даних у робочий час упродовж робочого тижня, а також щодо активів (майна), визначених Фондом, на спеціальному захищеному веб-сайті, доступ до якого забезпечується Фондом цілодобово.

Таким чином, позивач не був позбавлений права ознайомитись з документами щодо активу (майна) до початку торгів.

Позивачем не надано доказів на доведення вчинення Фондом порушення порядку оприлюднення інформації чи проведення аукціону. Жодних зауважень щодо оприлюдненого Публічного паспорта активу до початку або під час проведення аукціону від учасників не надходило. Наведені вище обставини також свідчать про наявність у Фонду права на продаж активів банку, адже ліквідаційна процедура здійснювалась безпосередньо Фондом.

Дослідивши порядок підготовки та проведення електронного аукціону, обсяг і повноту оприлюдненої Фондом інформації щодо пулу активів, наявність у Фонду повноважень на їх реалізацію, а також правову природу та зміст укладених за результатами аукціону договорів, суд дійшов висновку про відсутність порушень вимог законодавства як при проведенні аукціону, так і при укладенні оспорюваних правочинів. Відтак обставини, з якими позивач пов`язує недійсність спірних договорів, свого підтвердження не знайшли, а передбачені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України підстави для визнання їх недійсними відсутні.

За таких обставин позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм Хаус» про визнання недійсними договору про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги № GL0N628172/1 від 28.01.2026, ціна договору 2 987 338,88 грн; договору купівлі-продажу майнових прав № GL0N628172 від 28.01.2026, ціна договору 3 999,68 грн; договору купівлі-продажу рухомого майна № GL0N628172/2 від 28.01.2026, ціна договору 53 621,44 грн задоволенню не підлягають.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Корм Хаус» до Товариства з обмеженою відповідальністю "АРГОР", Публічного акціонерного товариства «КСГ БАНК», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2026 року.

Суддя Ю.О.Підченко