Рішення № 139018019, 17.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

17.08.2026Справа № 910/670/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД"

до Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про зобов`язання внести зміни до особового рахунку

Суддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

без виклику.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» (далі також - позивач, ТОВ «ГРЕЙНСВАРД») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі також - відповідач, АТ «Укрзалізниця») про зобов`язання АТ «Українська залізниця» внести зміни до особового рахунку ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 1 107 048,12 грн.

Відповідно до ухвали від 27.01.2026 відкрито провадження у справі № 910/670/26, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику учасників справи.

09.02.2026 відповідачем подано відзив, у якому також заявлено про застосування строків позовної давності. Позивач 17.02.2026 подав відповідь на відзив.

Крім того, 19.02.2026 відповідач скористався своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив.

23.02.2026 позивач надав додаткові пояснення, а 13.04.2026 звернувся до суду із клопотанням про долучення судової практики.

Відповідач, у свою чергу, 15.04.2026 надав письмові заперечення проти приєднання до матеріалів справи рішення Господарського суду міста Києва від 10.04.2026 у справі № 910/772/26.

Суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Натомість судове рішення саме як таке не є доказом для суду. У певних випадках обставини, встановлені в судовому рішенні в іншій справі, можуть мати преюдиційне значення для суду під час розгляду конкретної справи. Вказану правову позицію наведено у п.п. 17.5., 17.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 191/4364/21.

У той же час, пунктом 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України передбачено, що у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Тож, надання позивачем копії рішення суду у справі № 910/772/26 не суперечить наведеним вимогам законодавства.

Розглядаючи дану справу судом враховано, що згідно з ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд також враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙСНВАРД» (як замовником) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (як перевізником) укладено Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 43-41564379/2020-001 (далі - Договір) шляхом прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укласти публічний договір (оферти), що підтверджується Повідомленням про укладення Договору.

Згідно з п. 1.1 предметом Договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Залізниці, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.

Відповідно до п. 1.5 Договір є публічним, за яким Залізниця бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється Залізницею як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП) (п. 1.6 Договору).

06.03.2020 Акціонерне товариство «Українська залізниця» (перевізник) надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю «Грейнсвард» (замовник) повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №43-41564379/2020-001. Відкрито позивачу особовий рахунок з ідентичним номером - 2829531.

16.08.2022 Залізницею оприлюднено нову редакцію Договору, яка введена в дію з 16.08.2021.

Згідно з пунктом 1.10. Договору, договір є укладеним з дня надання замовнику перевізником інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору.

25.06.2025 Залізницею оприлюднено нову редакцію Договору, яка введена в дію з 01.07.2025.

Відповідно до п. 8.1 Договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи Залізниці.

Пунктом 8.8 Договору передбачено, що у випадку судового розгляду справи чи виникненні претензійної практики використовується візуальне відображення електронних документів на папері.

Згідно з п. 4.1 Договору, розрахунки за цим Договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» АТ «Укрзалізниця».

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що оплата послуг здійснюється в національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у розд. 15 Договору.

Згідно з п. 2.3.4 Договору Залізниця зобов`язана вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійсненні перевезення і надані послуги, пов`язані з перевезенням вантажу та надавати Товариство відповідні розрахункові документи в електронній формі.

Відповідно до п. 4.5 Договору щодобово, упродовж періоду виконання Договору, Залізниця надає Товариству переліки перевізних документів в електронному вигляді, які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених позивачем на виконання Договору за звітну добу.

Пунктом 9.6 Договору визначено, що умови Договору мають пріоритет (вищу силу) над іншими правочинами укладеними між Сторонами, крім договору про надання послуг перевезення вантажів залізничним транспортом з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника. У випадку наявності суперечностей між Договором та такими іншими правочинами (крім договору про надання послуг перевезення вантажів залізничним транспортом з узгодженими строками та обсягами у власних вагонах перевізника), виконанню підлягатимуть умови встановлені Договором.

Згідно з п. 14 Договору невід`ємною частиною Договору є додатки.

Як вбачається із доводів, викладених у позові, Залізницею сформовано та направлено Товариству Переліки від 22.07.2025 № 20250722 та від 28.07.2025 № 20250728, ознайомившись з якими, встановлено, що з особового рахунку на підставі Відомостей плати за користування вагонами №№ 03059947р, 03059948р, 03059950р, 03059951р, 03059952р, 03059953р, 05059963р, 05059966р, 05059967р, 05059968р, 07059987р, 07059988р, 07059989р, 07059990р, 07059992р, 07059993р, 07059994р, 09051906р, 14040059р, 29040913, 30049926р Залізницею в односторонньому порядку списано грошові кошти у сумі 1 107 048,12 грн з ПДВ. При цьому, вказані Відомості Товариству не надавались, про їх складання Товариство не повідомлялось.

19.09.2025 позивач направив на адреси філії "Центр транспортної логістики" та регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" лист №2025/КВ-22, яким повідомив про порушення порядку здійснення розрахунків та вимагав вчинення дій, відповідно до Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, та роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 №04-5/601.

Докази надання відповідачем відповіді на зазначений лист у матеріалах справи відсутні.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що з особового рахунку позивача в односторонньому порядку списано оплату за користування вагонами у сумі 1 107 048,12 грн на підставі відомостей плати за користування вагонами №№ 03059947р, 03059948р, 03059950р, 03059951р, 03059952р, 03059953р, 05059963р, 05059966р, 05059967р, 05059968р, 07059987р, 07059988р, 07059989р, 07059990р, 07059992р, 07059993р, 07059994р, 09051906р, 14040059р, 29040913, 30049926р. При цьому, відповідач зазначені вище відомості позивачу не надавав, про їх складання позивач не був повідомлений, в системах електронного документообігу відомості не відображені та їх зміст позивачу невідомий, внаслідок чого АТ "Укрзалізниця" порушено встановлений чинним законодавством та договором порядок здійснення розрахунків.

З огляду на наведене, позивач просить зобов`язати АТ "Укрзалізниця" внести зміни до особового рахунку ТОВ "Грейнсвард" № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 1 107 048,12 грн.

Відповідач проти заявленого позову заперечував у повному обсязі, посилаючись, здебільшого, на таке:

- з початку березня 2025 на адресу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» по залізничній станції Кролевець надійшла велика кількість вагонів - більша ніж та, яку технічно міг обробити Вантажоотримувач на своїй під`їзній колії. Тому, вагони, що продовжували прибувати, були спочатку розміщені відповідачем на станційних коліях станції Кролевець в очікуванні подавання їх на під`їзну колію, а, згодом, коли станційні колії були вже максимально заставлені вагонами ТОВ «ГРЕЙНСВАРД», інші вагони, почали зупиняти на підходах до станції призначення;

- в очікуванні подачі на під`їзну колію були зупиненні більше 600 вагонів, які прибували на адресу ТОВ «ГРЕЙНСВАРД».

- протягом березня - квітня 2025 позивач поступово переробив усі вагони, що прибули на його адресу по станції Кролевець, та колії станцій Конотоп, Бахмач-Пасажирський і власне Кролевець були звільненні;

- за час займання вагонами станційних колій позивачу були нараховані платежі у відповідності до обставин;

- актами загальної форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження вагонів на станції Кролевець та на підході до неї (на станціях Конотоп та Бахмач-Пасажирський) відповідно до Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317, розрахована плата за користування вагонами по відомостях ф. ГУ-46 в розмірі 1 193 790,00 грн з урахуванням ПДВ 20%. При обрахуванні збору за користування вагонами був застосований коефіцієнт 5,139 згідно наказу Мінінфраструктури від 22.06.2022р. №441 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 2022 за №689/38025;

- станом на початок травня 2025 на жодному первинному письмовому документі, який стосується даної справи, немає заперечень, застережень чи зауважень від Вантажоотримувача. Не має жодної перешкоди у уповноважених представників ТОВ «ГРЕЙНСВАРД» навідатись до приміщень станції Кролевець і ознайомитись з усіма первинними документами, отримати свої примірники;

- строк на звернення до суду у позивача сплив до 01 грудня 2025 року. Позов був поданий 23 січня 2026.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Відповідно до статті 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом частин 2, 3 статті 909 ЦК України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов`язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Частиною 1 статті 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У частині 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

У статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, встановлено, що Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Відповідно до статті 62 Статуту та пункту 1.1 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 (далі - Правила №644) порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею, згідно з чинним законодавством.

Платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг можуть уноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше не передбачено законодавством, на станціях або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць

Пунктом 2.5 Правил № 644 встановлено, що платник за договором у порядку передоплати перераховує на рахунок розрахункового підрозділу залізниці кошти для оплати перевезень і додаткових послуг.

Відповідно до пункту 2.6 Правил № 644 розрахунковий підрозділ веде облік надходження коштів на особовий рахунок платника і використання їх платником для оплати перевезень та наданих залізницею послуг.

Облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

У пункті 3 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 (далі - Правила №113), зокрема визначено, що облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, пам`яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23. За договором між вантажовласником і залізницею всі ці документи можуть оформлятися і надаватися в електронному вигляді.

Відповідно до абзаців 1-4 пункту 4 Правил №113 відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.

Відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред`явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із зауваженнями.

Відомість плати за користування вагонами (контейнерами) складається у трьох примірниках - два для залізниці і один для вантажовласника, окремо для вагонів і для контейнерів.

Усі спірні питання з розрахунків за перевезення вантажів і додаткових послуг платники регулюють безпосередньо з станціями, які нараховували платежі, і розрахунковими підрозділами, що провадили розрахунки. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно-позовному порядку (пункт 2.10 Правил №644).

Отже, вищевказаними нормами закріплено обов`язок АТ "Укрзалізниця" надати на узгодження ТОВ "Грейнсвард" накопичувальні картки та/або відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, а у випадку висловлення заперечення - заборону одностороннього списання коштів.

Наведеними положеннями Статуту залізниць України, Правил №644 та Правил №113 врегульовано порядок обліку та погодження нарахувань за перевезення вантажів і додаткові послуги, а також визначено перелік первинних документів, на підставі яких здійснюється списання коштів з особового рахунку платника.

Із системного аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що підставою для обліку використаних коштів є належним чином оформлені перевізні документи, накопичувальні картки та відомості плати за користування вагонами і контейнерами, які підлягають обов`язковому наданню вантажовласнику та підтверджуються підписами уповноважених представників сторін. При цьому, у разі незгоди з зазначеними у таких документах даними, вантажовласник має право підписати їх із зауваженнями, що свідчить про необхідність попереднього погодження відповідних нарахувань між сторонами.

Таким чином, вищевказаними нормами закріплено обов`язок залізниці надати вантажовласнику (позивачу) для ознайомлення та погодження накопичувальні картки та/або відомості плати за користування вагонами і контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу. Натомість, у разі наявності заперечень з боку платника, такі нарахування набувають спірного характеру та підлягають врегулюванню у передбаченому порядку, що виключає можливість їх одностороннього списання залізницею без узгодження з платником.

Також, з матеріалів справи вбачається, що сторони домовились про використання електронного документообігу, для забезпечення якого відповідачем розроблено та затверджено Технологію формування та обробки електронних відомостей плати за користування вагонами ф.ГУ-46, відомостей плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу ф.ГУ-46а та накопичувальних карток ф.ФДУ-92 (далі - Технологія).

Згідно з пунктом 2 Технології для створення накопичувальних карток та/або відомостей працівником залізниці спочатку створюється "чернетка" в програмному забезпеченні АРМ ПЗ/АРМ ТВК, яка надалі відправляється вантажовласнику на узгодження.

Відповідно до пункту 3 Технології вантажовласнику надається можливість виконати одну з двох технологічних операцій: узгодити накопичувальну карту та/або відомість або ініціювати оформлення її у паперовій формі.

При цьому, ініціювання паперової форми, згідно з пунктом 3.2 Технології, виконується у випадку незгоди клієнта з даними, які містяться у такій накопичувальній картці та/або відомості.

З урахуванням приписів пунктів 3.3 та 4.3 Технології, час на підписання розрахункових документів в паперовій формі із запереченням складає 24 години, починаючи з часу передачі таких на узгодження в АС Клієнт УЗ.

У пункті 2.1.7 договору сторони погодили, що замовник має право підписати розрахунковий документ у паперовій формі із запереченням протягом двох робочих днів від дня надання такої вимоги.

Таким чином, накопичувальна картка та/або відомість в будь-якому випадку має бути надана вантажовласнику, який протягом двох робочих днів має право узгодити її або підписати із запереченням, у свою чергу, в залізниці право на списання коштів виникає лише після узгодження або пропуску строку на вчинення дій.

Крім того, у пункті 19 оглядового листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства" від 29.11.2007 №01-8/917 вказано, що "залізниця не може списувати із сум попередньої оплати, які знаходяться на особовому рахунку клієнта залізниці у Технологічному центрі по обробці перевізних документів (далі - ТехПД), нараховані платежі на підставі первинних документів, підписаних вантажовідправником (вантажоодержувачем) із запереченнями, застереженнями, зауваженнями.

У пункті 5.1 Роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 № 04-5/601 зазначено, що згідно з Правилами розрахунків за перевезення вантажів та Типовим договором про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення розрахунковий підрозділ залізниці на підставі укладеного договору отримані в порядку передоплати суми зараховує на особовий рахунок платника і списує їх в міру оформлення та надходження розрахункових документів за здійснені перевезення, надані послуги.

Списання коштів з особового рахунку проводиться на підставі перевізних документів, накопичувальних карток, відомостей плати за користування вагонами та контейнерами. Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, включаються в накопичувальні картки.

Перевізні документи, відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки мають бути підписані уповноваженим працівником платника. У разі відмови від підписання зазначених документів залізниця складає акт загальної форми, додає його до відповідного документа та надсилає в ТехПД для списання грошей з особового рахунку.

У разі незгоди платника з підставами або розміром нарахування, він має право звернутись до залізниці з вимогою повернути у встановленому Статутом порядку на особовий рахунок зайво нараховану суму.

Однак, якщо платник підписує відомості плати за користування вагонами і контейнерами, накопичувальні картки із запереченнями, зауваженнями чи застереженням, залізниця не має права списувати спірні суми із попередньої оплати. В такому разі спір має регулюватись платником безпосередньо із станціями, які нарахували платежі. У разі недосягнення домовленості спірні питання вирішуються в претензійно позовному порядку за позовом залізниці.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 01.12.2008 №1454 слова у тексті Порядку №644 "Технологічні центри з оброблення перевізних документів (ТехПД)" без зміни суті замінені на "Розрахункові підрозділи залізниць".

Отже, у разі висловлення платником (у цьому випадку позивачем) заперечень щодо даних, зазначених у відомостях та/або накопичувальних картках, відповідні суми набувають статусу спірних, у зв`язку з чим залізниця позбавлена права на їх одностороннє списання з особового рахунку платника. У такому випадку обов`язок щодо врегулювання спору та стягнення належних платежів покладається на залізницю шляхом ініціювання претензійно-позовної процедури у встановленому законом порядку.

Враховуючи вищевикладене, доводи позивача про те, що останній має право бути ознайомленим з даними, зазначеними у накопичувальній картці та/або відомості, а також має право підписати такі документи із запереченням є обґрунтованими. Ненадання вказаних платнику документів є порушенням зазначеного порядку.

У той же час, відповідач не надав позивачу відомостей плати за користування вагонами №№ 03059947р, 03059948р, 03059950р, 03059951р, 03059952р, 03059953р, 05059963р, 05059966р, 05059967р, 05059968р, 07059987р, 07059988р, 07059989р, 07059990р, 07059992р, 07059993р, 07059994р, 09051906р, 14040059р, 29040913, 30049926р на підставі яких Залізницею в односторонньому порядку списано грошові кошти у сумі 1 107 048,12 грн.

Відповідачем також не надано належних і допустимих доказів на підтвердження надання позивачу відомостей плати, накопичувальних карток, повідомлення про їх складання або відображення відповідних даних у системах електронного документообігу.

Відповідач в порушення умов договору, Правил № 644, Правил № 113 та Технології відповідач здійснив безакцептне списання коштів з попередньої оплати з рахунку позивача на суму 1 107 048,12 грн.

Заперечення відповідача проти позову зводяться до того, що нарахування спірних коштів здійснено обґрунтовано. Проте, такі доводи не відносяться до предмета доказування у цій справі, оскільки предметом спору в цій справі є не правомірність нарахування коштів за послуги користування вагонами, а порушення відповідачем встановленого законодавством порядку списання коштів з особового рахунку позивача.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов`язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Визначаючи предмет позову, як спосіб захисту права чи інтересу, важливим є перелік способів захисту цивільного права та інтересу, наведений у статті 16 ЦК України, за приписами якої способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

За приписами статей 15, 16 ЦК України способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Іншими словами, це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц).

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Згідно з пунктом 7.4 договору, у випадку задоволення грошових вимог (претензій) замовника, перевізник має право відобразити відповідні грошові суми на особовому рахунку замовника в якості попередньої оплати. Належним способом захисту в судовому порядку прав та інтересів замовника щодо відображення перевізником в особовому рахунку використання замовником коштів (провізних платежів, неустойки, відшкодування збитків, інших), є відновлення становища, яке існувало до їх порушення - внесення відповідних змін до особового рахунку замовника про зарахування коштів на нього.

З огляду на встановлені вище обставини та неправомірність дій відповідача, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо зобов`язання АТ "Укрзалізниця" внести зміни до особового рахунку ТОВ "Грейнсвард" № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 1 107 048,12 грн, а обраний спосіб захисту є ефективним способом відновлення порушеного права позивача.

Крім того, судом прийнято до уваги заяву відповідача про застосування строку позовної давності. Як стверджує відповідач, предметом позову є правовідносини, які виникли під час перевезення вагонів Вантажовідправника. Таким чином, даний позов - позов, що випливає з перевезення.

З первинних документів вбачається, що ці відносини склалися з 05 березня 2025 (дата відправлення першої партії вагонів із станції відправлення) і тривали до початку квітня, коли були оформленні усі відповідні документи для оплати отриманих послуг.

Таким чином, про порушення своїх прав (списання коштів за отримані послуги) позивач довідався або міг дізнатися, на думку відповідача, не пізніше 10 травня 2025, так як остання відомість по вагонам, які стосуються цієї справи, була оформлена 09 травня 2025.

Відповідно до статті 256, частин 3, 4 статті 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому, суд наголошує, що перш ніж застосувати позовну давність, необхідно з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушено, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Положеннями ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а ст. 258 ЦК України - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.

Частиною 3 ст. 925 Цивільного кодексу України, яка є загальною нормою, визначено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

При цьому, частиною 1 ст. 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до п. 134 Статуту залізниць України, претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зокрема, згідно з п. «ж» частини другої цієї статті, зазначені терміни обчислюються з дня встановлення обставин, що спричинили заявлення претензії.

Пунктом 136 Статуту залізниць України передбачено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Частиною 4 ст. 909 та 920 Цивільного кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Отже, ст. 134, 136 Статуту залізниць України, є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності за позовами щодо прострочення доставки вантажу.

Як зазначалось у позовній заяві, позивачем було направлено Лист вих. № 2025/КВ-22 від 19.09.2025 з вимогою повернення коштів протягом шести місяців з моменту виявлення відповідного порушення. Тобто, з дотримання вимог п. 134 Статуту залізниць України.

Оскільки відповіді на лист позивач не отримав, спірної суми коштів на його рахунок повернуто не було, то ТОВ «Грейнсвард» скористалося своїм правом на подання позову до суду.

Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов`язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку її розгляду незалежно від того, чи пред`являлася відповідна претензія до перевізника.

Отже, шестимісячний термін для пред`явлення даного позову до залізниці має обраховуватись упродовж 6 місяців, після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями ст.ст. 134, 136 Статуту залізниць України, оскільки визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.

Схожі за змістом правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 04.03.2020 у справі № 905/487/19 (об`єднана палата), від 10.09.2019 у справі № 905/2303/18, від 13.08.2019 у справі № 910/11614/18, від 11.04.2019 у справі № 905/729/18 та ін.

Тож, підсумовуючи наведене вище, доводи відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Дійсно, позивач довідався (або міг довідатися) про порушене право в травні 2025 року, у вересні 2025 ним направлено лист з метою досудового врегулювання, а у зв`язку з ненаданням відповіді, Товариством 23.01.2026 було подано до суду відповідний позов.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" обґрунтований та підлягає задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі викладеного, враховуючи задоволення позовних вимог та положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 231, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" задовольнити.

2. Зобов`язати Акціонерне товариство "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) внести зміни до особового рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕЙНСВАРД» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літ. А, 3-й поверх; код ЄДРПОУ 41564379) № 2829531 шляхом відображення (відновлення, збільшення) на ньому грошової суми у розмірі 1 107 048,12 грн.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; код ЄДРПОУ 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРЕЙНСВАРД" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32, літ. А, 3-й поверх; код ЄДРПОУ 41564379) судовий збір в розмірі 13 284,58 грн.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 17.08.2026.

Суддя Ю.О. Підченко