Рішення № 139017995, 06.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.08.2026Справа № 910/14470/22

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг"до треті особи,1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Апартментс" 2) Товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ ХОЛ» які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1) Приватне акціонерне товариство "Укроліяжирпром", 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Делівері"про за зустрічним позовом до третя особа, треті особи, проскасування рішень про державну реєстрацію, визнання недійсними акту та свідоцтва, витребування майна з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ ХОЛ» Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Київ Апартментс»; які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за зустрічним позовом 2) Приватне акціонерне товариство «Укроліяжирпром»; 3) Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Делівері» визнання відсутнім права Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Котиш П.О.Представники сторін:

від позивача: Петрик С.А.; Тарасов С.О.;

від відповідача-1: Гук О.О.;

від відповідача-2: Сколоздра В.Р.;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Ярошенко Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На новому розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/14470/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" (далі також - позивач, ТОВ "Імека-Консалтинг") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Апартментс" (далі також - відповідач-1, ТОВ "Київ Апартментс") та Товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ ХОЛ» (далі також - відповідач-2, ТОВ «АКАДЕМ ХОЛ»), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватного акціонерного товариства "Укроліяжирпром" (далі також - третя особа-1, ПрАТ "Укроліяжирпром"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Делівері" (далі також - третя особа-2, ТОВ "Смарт Делівері"), у якому позивач просить (з урахуванням задоволення заяви позивача від 15.08.2024 про залучення співвідповідачем ТОВ «Академ Хол»):

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56761310 від 23.02.2021, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39020150 від 28.12.2017, прийняте Державним реєстратором КП "Центр державної реєстрації" м. Києва Демченко Мариною Олександрівною;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 57466742 від 05.04.2021, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Зубковою Ольгою Леонідівною;

- визнати недійсним акт № 63818418 про передачу об`єкта нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8%, загальною площею 2 675,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єфремова Академіка, 5, стягувачу ТОВ "Київ Апартментс" в рахунок погашення боргу (ВП № НОМЕР_1), складений приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лисенком С.О. від 23.12.2020;

- визнати недійсним свідоцтво про право власності на об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8%, загальною площею 2 675,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єфремова Академіка, 5, за ТОВ "Київ Апартментс" серія та номер: 512, видане 23.02.2021, видавник: приватний нотаріус Войтовський В. С., рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56761310 від 23.02.2021, приватний нотаріус Войтовський В. С.;

- витребувати з незаконного володіння ТОВ «Академ Хол» на користь ТОВ "Імека-Консалтинг" об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8%, загальною площею 2 675,4 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Єфремова Академіка, 5.

Під час розгляду даної справи суд врахував, що статтею 316 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що вказівки, які містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи. Постанова суду касаційної інстанції не може містити вказівок для суду першої або апеляційної інстанції про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про переваги одних доказів над іншими, про те, яка норма матеріального права повинна бути застосована і яке рішення має бути прийнято за результатами нового розгляду справи.

Тож, судом під час нового розгляду справи враховуються вказівки, які містяться у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2024 року.

22.07.2024 відповідач-1, а 14.08.2024 позивач надали письмові пояснення у справі з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14470/22.

31.10.2024 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8 (чотири цілих вісім десятих), Загальна площа (кв.м): 2675.4, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою м. Київ, вулиця Єфремова Академіка (вулиця Уборевича Командарма), будинок 5 та шляхом заборони Міністерству юстиції України, його територіальним органам, суб`єктам державної реєстрації прав та державним реєстраторам прав на нерухоме майно, ТОВ «Академ Хол» вчиняти дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 заяву ТОВ "Імека-Консалтинг" про забезпечення позову задоволено.

Відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2024 в частині заборони ТОВ «Академ Хол» вчиняти будь-які дії щодо проведення підготовчих, вишукувальних, будівельних робіт та інших дій, які можуть призвести до зміни характеристик нерухомого майна (незавершеного будівництва), а саме - незавершене будівництво, Адміністративно-офісний центр і бібліотека, відсоток готовності складає 4,8 (чотири цілих вісім десятих), Загальна площа (кв.м): 2675.4, Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1452227680000, який знаходиться за адресою м. Київ, вулиця Єфремова Академіка (вулиця Уборевича Командарма), будинок 5 скасовано. У задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині відмовлено.

Крім того, 07.11.2024 ТОВ «Академ Хол» подало зустрічну позовну заяву про визнання відсутнім права ТОВ «Імека-Консалтинг» на об`єкт незавершеного будівництва адміністративного центру за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5.

Ухвалою від 26.11.2024 прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Академ Хол» (далі також - позивач за зустрічним позовом) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Імека-Консалтинг» (далі також - відповідач за зустрічним позовом) та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 910/14470/22.

27.11.2024 відповідачем-2 подано відзив на позов, а 11.12.2024 від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву.

Позивач за зустрічним позовом 04.12.2024 надав відповідь на відзив. 14.03.2026 відповідачем-2 долучено до справи копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 по справі № 6/291.

З огляду на строки розгляду справи та на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 15.05.2025.

13.05.2025 позивач звернувся до суду із клопотанням про зупинення провадження у справі № 910/14470/22 до винесення Касаційним господарським судом рішення у справі № 6/291, за наслідками розгляду касаційної скарги ТОВ "Імека-Консалтинг" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Відповідачем-1 подані письмові заперечення проти зупинення від 15.05.2025.

Зважаючи на надходження від позивача клопотання про зупинення, в судовому засіданні 15.05.2025 суд оголосив перерву до 03.07.2025.

У судове засідання 03.07.2025 прибув керівник позивача та представник відповідача-1.

Керівник позивача безпосередньо в судовому засіданні 03.07.2025 наполягав на задоволенні клопотання про зупинення, а представник відповідача-1 натомість - проти зупинення заперечував.

Суд, керуючись положеннями ч. 3 ст. 195 Господарського процесуального кодексу України відмовив у задоволенні клопотання позивача про зупинення та розпочав розгляд справи по суті.

В судовому засіданні 03.07.2025 за участі керівника позивача та представника відповідача-1, на виконання вимог ст. 316 ГПК України було досліджено всі вказівки, викладені у постанові Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/14470/22. У той же час, представник відповідача-1 усно заявив про оголошення перерви з метою дочекатися остаточного рішення Верховного Суду в справі № 6/291.

У судовому засіданні оголошено перерву до 14.08.2025.

В подальшому, в судових засідання за усними клопотаннями представників сторін неодноразово оголошувалась перерва, у тому числі - до закінчення розгляду Верховним Судом справи № 6/291.

20.05.2026 до суду від позивача надійшла заява про повернення до стадії підготовчого провадження, поновлення процесуального строку та долучення доказів.

Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 21.05.2026 наполягав на поверненні в підготовче провадження та на поновленні строку для долучення доказів. Представник відповідача-1 проти вказаного клопотання заперечив у повному обсязі. З огляду на надходження вказаного клопотання, у судовому засіданні 21.05.2026 оголошено перерву до 02.07.2026.

01.07.2026 до суду від відповідача-2 надішли письмові пояснення по справі, у яких також викладені заперечення проти повернення до стадії підготовчого провадження.

Безпосередньо в судовому засіданні 02.07.2026 представники позивача та відповідача-1 надали усні пояснення щодо заявлених у справі клопотань.

Суд, керуючись положеннями статті 207 ГПК України визнав поважними причини пропуску строку ТОВ "Імека-Консалтинг" на подання доказів та долучив до справи копію ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 18.04.2025 у справі № 754/15954/20 та докази подання нової заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.

Втім, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про повернення на стадію підготовчого провадження.

Чинним господарським процесуальним законодавством не встановлено порядку та підстав для повернення до стадії підготовчого провадження. Повернення до стадії підготовчого провадження не є загальною практикою, а є виключенням та застосовується судом у виняткових випадках (схожу правову позицію викладено у постановах Верховного суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 у справі № 913/317/18).

Відповідно до сталої позиції Верховного Суду, для вирішення питання щодо можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття суд першої інстанції має встановити:

(1) чи є обставини, якими сторона обґрунтовує таку необхідність, вагомими;

(2) чи відповідні процесуальні дії можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Надавши оцінку доводам представника позивача, суд дійшов висновку про недоведення наявності виключних підстав для повернення до стадії підготовчого провадження. Клопотання позивача від 20.05.2026 в частині повернення на стадію підготовчого провадження задоволенню не підлягає.

Після вирішення клопотань суд продовжив розгляд справи по суті, завершив стадію вступного слова та почав з`ясування обставин справи та перевірку їх доказами.

Безпосередньо в судовому засіданні 02.07.2026 враховано обставини, на які посилаються представники позивача та відповідача-1 як на підставу своїх вимог та заперечень, досліджено докази, якими вони обґрунтовуються.

Також, заслухано доводи щодо зустрічного позову. Представник позивача проти зустрічного позову заперечив у повному обсязі, а представник відповідача-1 доводи, викладені у зустрічній позовній заяві підтримав.

Суд закінчив з`ясування обставин та перевірку їх доказами, оголосив перерву на стадії судових дебатів до 06.08.2026.

На початку судового засідання 06.08.2026 наголошено, що від Товариства з обмеженою відповідальністю «МІСТ ІНВЕСТМЕНТ» надійшла заява про вступ у справу третьою особою, відповідно до якої заявник просить:

- залучити до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «МІСТ ІНВЕСТМЕНТ»;

- повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні та продовжити підготовче засідання;

- відкласти судове засідання, надати час для ознайомлення з матеріалами справи та надання пояснень.

Представник позивача Петрик С.А. та третьої особи-2 надали усні пояснення щодо вказаного клопотання.

Представник відповідача-2 проти залучення третьої особи та повернення на стадію підготовчого провадження не заперечував.

Натомість, представник позивача Тарасов С.О. проти клопотання ТОВ «МІСТ ІНВЕСТМЕНТ» про залучення третьою особою та повернення в підготовче провадження заперечив у повному обсязі.

Крім того, представником позивача Тарасовим С.О. 04.08.2026 подано заяву про:

1. Прийняття заяви до розгляду та поновлення представнику позивача адвокату Тарасову С.О. строку на її подання.

2. Повернення із стадії судових дебатів на початок стадії судового розгляду справи.

3. Дослідження у судовому засіданні наступних доказів:

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.01.2022 (т. 1 а.с. 63);

- заявка про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.02.2021 (т. 2 а.с. 8);

- рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень № 56761310 від 23.02.2021 (т. 2 а.с.15);

- свідоцтво від 23.02.2021 (т. 2 а.с. 15);

- матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 (т. 1 а.с. 240-250);

- інформаційна довідка № 311673543 від 05.10.2022 (т.2 а.с. 43);

- витяг про державну реєстрацію прав № 37074714 від 29.12.2012 (т. 2 а.с. 47);

- інформаційна довідка № 390998374 від 14.08.2024 (т. 5 а.с. 78)

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 11.01.2024 (т.6 а.с. 57).

4. Надання представнику позивача адвокату Тарасову С.О. оголосити вступне слово у справі, відповісти на питання суду, що ставилися судом 02.07.2026 в судовому засіданні, а також надати пояснення щодо зібраних судом у справі доказів та прийняти участь у їх дослідженні.

Представник позивача Петрик С.А. вказану заяву від 04.08.2026 підтримав, представники відповідачів проти задоволення такої заяви заперечили, а представник третьої особи-2 залишив її вирішення на розсуд суду.

Суд наголосив, що на момент подання представником позивача Тарасовим С.О. заяви від 04.08.2026, стадію з`ясування обставин справи та дослідження доказів завершено. Всі наявні у справі докази були досліджені судом у судовому засіданні 02.07.2026 за участі представників позивача та відповідача-1.

Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливості повернення зі стадії судових дебатів до стадії вступного слова учасників справи та повторного дослідження доказів після завершення закінчення відповідної стадії розгляду справи по суті.

За своїм змістом заява представника позивача від 04.08.2026 є письмовою заявою в розумінні ст.ст. 169, 170 ГПК України та може бути використана під час виступу в судових дебатах, оскільки нові докази разом з такою заявою не подані.

Водночас, з метою забезпечення реалізації представником позивача Тарасовим С.О. права на виклад своєї позиції щодо заявлених вимог і заперечень, суд вважає за необхідне надати йому можливість виступити у судових дебатах та навести доводи щодо обставин справи і доказів, які вже були досліджені судом, у тому числі звернути увагу суду на конкретні докази, наявні в матеріалах справи та зазначені в поданому клопотанні, без їх повторного дослідження судом.

Крім того, суд зауважив на можливості посилатися у судових дебатах лише на обставини і докази, досліджені в судовому засіданні відповідно до положень ст. 218 Господарського процесуального кодексу України.

Заяву представника позивача від 04.08.2026 суд задовольнив частково, а саме наступні пункти прохальної частини: п. 1 в частині прийняття заяви до розгляду, п. 3 в частині наголошення на переліку доказів, які мають значення для справи та п. 4 в частині надання пояснень.

У задоволенні решти вимог заяви від 04.08.2026, зокрема п.1 про поновлення строку на подання; п. 2 про повернення зі стадії судових дебатів на початок стадії судового розгляду, п. 3 щодо дослідження доказів та п. 4 в частині оголошення вступного слова, надання відповідей на питання суду, що ставилися в судовому засіданні 02.07.2026 та прийняття участі в дослідженні доказів - суд відмовляє.

Крім того, під час своєї промови представник позивача наголосив на постанові Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2026 у справі № 6/291, згідно з якою постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291 залишено в силі.

При цьому, представник позивача зауважив, що рішення суду (постанова апеляції) не є доказом, а має бути прийнята до уваги з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача у судових дебатах наполягали на задоволені позовних вимог в повному обсязі та заперечували проти задоволення зустрічного позову.

Натомість, представники відповідачів проти позову заперечували, а зустрічні позовні вимоги вважають обґрунтованими та наполягають на їх задоволенні.

Представник третьої особи-2, у свою чергу, заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивоване необхідністю ознайомитися з матеріалами справи новому представнику.

Судом наголошено, що за час нового розгляду справи від ТОВ «Смарт Делівері», ані в підготовчому провадженні, ані під час розгляду спору по суті, не надходили заяви та клопотання. У третьої особи-2 було достатньо часу для залучення представника та ознайомлення з матеріалами справи. Оскільки представником третьої особи-2 не доведено наявності поважних причин для відкладення слухання даної справи на стадії дебатів, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення.

Також, керуючись ст.ст. 50, 182 ГПК України, суд вирішив відмовити в задоволенні заяви ТОВ «МІСТ ІНВЕСТМЕНТ» від 06.08.2026, про залучення третьою особо, повернення на стадію підготовчого та про відкладення. Адже питання про вступ у справу третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору вирішується у підготовчому провадженні.

Після вирішення вказаних вище клопотань суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

Рішення в даній справі ухвалено з урахуванням ст.ст. 219, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Законодавчі вимоги щодо застосування преюдиції у господарському процесі передбачені ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Вказаний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/9823/17.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.

При цьому, суд зазначає, що преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 в справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» та від 28.11.1999 року в справі «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Христов проти України» від 19.02.2009 та "Пономарьов проти України" від 03.04.2008).

Отже, обставини, які встановлені в рішеннях у справі № 6/291, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

При цьому, суд наголошує, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Натомість судове рішення саме як таке не є доказом для суду. У певних випадках обставини, встановлені в судовому рішенні в іншій справі, можуть мати преюдиційне значення для суду під час розгляду конкретної справи. Вказану правову позицію наведено у п.п. 17.5., 17.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.03.2024 у справі № 191/4364/21.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 за позовом ТОВ "Імека-Консалтинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю «Святошинінвестбуд» та Відкритого акціонерного товариства «Укроліяжирпром» визнано право власності за ТОВ "Імека-Консалтинг" на об`єкт незавершеного будівництва адміністративно-офісного центру за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5, будівельною готовністю «нульовий цикл» (фундамент) вартістю 4 998 288,40 грн.

29.12.2012 на підставі зазначеного судового рішення за ТОВ "Імека-Консалтинг" було зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва (реєстраційний номер майна 38912967) за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, буд. 5.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 скасовано; у позові відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2015 та додаткову постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2015 у справі № 6/291 скасовано повністю; апеляційне провадження щодо здійснення перегляду рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 припинено.

В подальшому, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Т.М.М.» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 12.07.2017, рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

28.12.2017 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 39020150, за ПрАТ «Укроліяжирпром» було зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5, відсоток готовності 4,8%; підставою для державної реєстрації стали: договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 23.12.1998, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.03.1998 № 473, дозвіл на виконання будівельних робіт від 24.05.1999 № 125-Лн, довідка ТОВ «Проекттехсервісбуд» від 26.08.2016, постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291, ухвала Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі № 6/291 та ухвала Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 6/291.

25.01.2018 ТОВ "Імека-Консалтинг" звернулося до апеляційного суду із заявою про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.02.2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02.08.2018, у задоволенні заяви ТОВ «Імека-Консалтинг» від 25.01.2018 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 відмовлено.

23.12.2020 приватним виконавцем Лисенко С. О. прийнято постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення заборгованості у виконавчому провадженні, якою постановлено, зокрема, передати стягувачу - ТОВ «Київ Апартментс» в рахунок погашення заборгованості майно - незавершене будівництво, відсоток готовності 4,8%, за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 5, що належить боржнику - ПрАТ «Укроліяжирпром» на підставі договору на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди від 23.12.1998, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 04.03.1998 № 473, дозволу на виконання будівельних робіт від 24.05.1999 №125-Лн, довідки ТОВ «Проекттехсервісбуд» від 26.08.2016, постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291, ухвали Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 у справі № 6/291 та ухвали Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2017 у справі № 6/291.

23.02.2021 приватним нотаріусом Войтовським В.С. на підставі акту № 63818418 про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, складеного приватним виконавцем Лисенком С. О. 23.12.2020, видано свідоцтво № 512, яким посвідчено, що ТОВ «Київ Апартментс» належить на праві власності майно, що складається з об`єкта незавершеного будівництва, відсоток готовності 4,8%, за адресою: вул. Академіка Єфремова, 5, м. Київ, площею 2 675,4 кв. м, яке передано в рахунок погашення боргу, що раніше належало ПрАТ «Укроліяжирпром».

23.02.2021 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 56761310, за ТОВ «Київ Апартментс» було зареєстровано право власності на об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 5, відсоток готовності 4,8%; підставою для державної реєстрації стало свідоцтво від 23.02.2021 № 512, видане приватним нотаріусом Войтовським В. С.

22.02.2021 ТОВ «Імека-Консалтинг» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Імека-Консалтинг» від 22.02.2021 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291.

Постановою Верховного Суду від 14.12.2021 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2021 у справі № 6/291 скасовано з передачею справи до Північного апеляційного господарського суду для нового розгляду заяви ТОВ «Імека-Консалтинг» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20.09.2022, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 скасовано; апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариство з обмеженою відплвідальністю «Фірма Т.М.М.» на рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2009 закрито.

ТОВ «Імека-Консалтинг» звернулось до приватного нотаріуса Забавської Н. В. про реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва.

Постановою приватного нотаріуса Забавської Н. В. від 05.10.2022 №01-30/199 відмовлено ТОВ «Імека-Консалтинг» у вчиненні реєстраційної дії - державної реєстрації права власності на нерухоме майно - об`єкт незавершеного будівництва за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 5, м. Київ, будівельною готовністю «нульовий цикл» (фундамент), вартістю 4 998 288,40 грн.

26.06.2023 за Актом приймання-передачі майна у статутний капітал ТОВ «Київ Апартментс» передало, а ТОВ «Академ Хол» прийняло до статутного капіталу належне ТОВ «Київ Апартментс» нерухоме майно: об`єкт незавершеного будівництва (адміністративно-офісний центр і бібліотека), відсоток готовності 4,8% за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, буд. 5, площею 2675,4 кв.м.

Рішенням № 68400373 від 11.07.2023 державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Зубкової Ольги Леонідівни було внесено зміни до записів про право власності за номером 50953093 до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на спірне майно та зазначено, що власником є ТОВ «Академ Хол».

Підставою для внесення запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зокрема, зазначено: акт приймання-передачі, серія та номер: б/н, виданий 26.06.2023, видавник: ТОВ «Київ Апартментс», ТОВ «Академ Хол»; рішення про передачу майна, речових прав на майно як внесок (внесення майна до статутного (складеного) капіталу (статутного фонду), вступні, членські та цільові внески членів кооперативу тощо), серія та номер: б/н, виданий 23.06.2023, видавник: ТОВ «Київ Апартментс».

Тобто, станом на дату розгляду справи № 910/14470/22 спірне майно перебуває у власності ТОВ «Академ Хол», що не заперечувалося учасниками справи.

04.04.2024 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу, якою відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі №6/291 залишено в силі. Витрати по сплаті судового збору за подання заяви покладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М.".

10.07.2024 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду ухвалив постанову, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." залишено без задоволення. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2024 у справі № 6/291 залишено без змін.

12.02.2025 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 - задоволено. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291 скасовано, відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 - залишено в силі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.03.2026 у даній справі касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" залишено без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі №6/291 - залишено без змін.

20.06.2026 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" надійшла заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій позивач просив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 року у справі № 6/291. Ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Фірма «Т.М.М.» у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами та залишити в силі постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 року у справі № 6/291.

Відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 23.07.2026 у справі № 6/291 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека- Консалтинг" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 - задоволено, постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 року у справі № 6/291 - скасовано ухвалено нове рішення, яким відмовлено ТОВ «Фірма «Т.М.М.» у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022 у справі № 6/291 - залишено в силі.

Як вбачається із доводів викладених у постанові від 23.07.2026 (яка станом на час розгляду справи № 910/14470/22 по суті, набрала законної сили):

«… фактично в даній справі здійснюється четвертий перегляд за нововиявленими обставинами. Разом з цим, підставою кожного перегляду були обставини наявності або фальсифікації доказів, а саме: інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 від 18.03.2008, від якого залежить висновок суду апеляційної інстанції щодо порушення прав ТОВ «Фірма «Т.М.М.». Тоді як підтвердження факту підробки договору було встановлено в ухвалах Деснянського районного суду міста Києва, одна з яких була скасована. А за результатом нового розгляду цієї ж кримінальної справи було постановлено нову ухвалу від 18.04.2025, яка набрала законної сили і є підставою для цього перегляду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." не є стороною даної справи, а рішення місцевого суду не є таким, що прийнято про права, інтереси та (або) обов`язки останнього, відтак апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." була помилково прийнята до провадження Київського апеляційного господарського суду - є правомірним з урахуванням встановленого факту підробки в кримінальній справі. А тому апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Т.М.М." на рішення Господарського суду м. Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 - було правомірно закрито.

В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що всі процесуальні рішення (постанови) після ухвалення постанови 15.06.2016 стосувались лише можливості перегляду рішення 16.07.2009 у справі за нововиявленими обставинами через фальсифікацію інвестиційно-підрядного договору № ІП 18-03-08 від 18.03.2008. Така ситуація фактично виникла в даній справі через існування у різні проміжки часу (протягом 10 років) рішень судів про наявність та (або) встановлення факту фальсифікації такого договору, які в подальшому переглядались та скасовувались судами вищих інстанцій. Відповідно, в даній справі здійснювався черговий перегляд за нововиявленими обставинами».

З огляду на наведені вище обставини, у справі № 6/291 залишилося в силі рішення - постанова Північного апеляційного господарського суду від 14.06.2022, якою визнано право власності на спірне майно за ТОВ "Імека-Консалтинг" (за позивачем у справі № 910/14470/22).

Тому, у межах розгляду справи № 910/14470/22 позивач, як власник майна, звернувся із позовом про витребування такого майна з незаконного володіння ТОВ «Академ Хол», про скасування відповідних реєстраційних дій та правовстановлюючих документів.

Предметом розгляду у справі є позовні вимоги ТОВ «Імека-Консалтинг» про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 56761310 від 23.02.2021, індексний номер: 39020150 від 28.12.2017, індексний номер: 57466742 від 05.04.2021; визнання недійсним акту № 63818418 про передачу об`єкта нерухомого майна (незавершеного будівництва); визнання недійсним свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва); витребування з незаконного володіння ТОВ «Академ Хол» на користь ТОВ «Імека-Консалтинг» об`єкту нерухомого майна (незавершеного будівництва).

Спір за зустрічним позовом виник у зв`язку з тим, як стверджує ТОВ «Академ Хол», що спірне нерухоме майно ніколи не було зареєстроване за ТОВ "Імека-Консалтинг" як власником в порядку, визначеному ч. 2 ст. 182 ЦК України, а отже ТОВ "Імека-Консалтинг" ніколи не був належним власником цього майна. Відтак, право власності на майно, на момент його переходу до ТОВ «Київ Апартментс» на підставі Свідоцтва № 512 від 23.02.2021 року, Акту про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, серія №63818418 від 23.12.2020 року, постанови, яка винесена 23.12.2020 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 було правомірно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ПрАТ «Укроліяжирпром», що підтверджено, зокрема, рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2020 року по справі № 910/7829/19.

Судом під час нового розгляду справи враховано вказівки, які містяться у постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05.06.2024 року, зокрема:

- відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

- право власника згідно зі статтею 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини 1 статті 388 ЦК України);

- висновок, що позивачем не наведено, на якій саме з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України, ТОВ "Імека-Консалтинг" просить витребувати у відповідача спірний об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва) суперечить наведеним позивачем у позовній заяві доводам та не ґрунтується на матеріалах справи;

- відповідно до висновку об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеному у постанові від 11.11.2019 у справі № 756/15538/15-ц, за змістом статті 388 ЦК України, майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею;

- висновок про те, що скасування судового рішення не свідчить про вибуття спірного майна з володіння власника поза його волею та не є підставою для витребування цього майна у добросовісного набувача не відповідає наведеному вище висновку об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду;

- суд витребовує нерухоме майно на користь власника останнього з незаконного володіння того, за ким таке майно зареєстроване саме на праві власності. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовну презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності). Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності;

- стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод спрямована на захист особи від будь якого посягання держави на право особи мирно володіти своїм майном, а тому до спірних правовідносин про витребування об`єкту нерухомого майна (незавершеного будівництва) із володіння ТОВ "Київ Апартментс" та повернення його у власність ТОВ "Імека-Консалтинг", тобто до правовідносин між двома господарюючими суб`єктами, положення зазначеною статті не підлягають застосуванню.

Сторони скористалися своїм правом на подання письмових пояснень з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05.06.2024 у справі № 910/14470/22.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи вказівки касаційної інстанції, суд відзначає наступне.

Відповідно до статей 317 і 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України).

Як неодноразова зазначала Велика Палата Верховного Суду (постанова від 15.05.2019 у справі № 522/7636/14-ц, від 30.06.2020 у справі № 19/028-10/13) власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними. Захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 та 388 ЦК України.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України.

Статтею 388 ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (частина 1).

Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень (частина 2).

Отже, право власника згідно зі статтею 388 ЦК України на витребування майна від добросовісного набувача пов`язане з тим, в який спосіб майно вибуло з його володіння. Коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування майна від добросовісного набувача, є вичерпним. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (пункт 3 частини 1 статті 388 ЦК України).

Як стверджує позивач на обґрунтування своїх вимог, ТОВ "Імека-Консалтинг" втратило можливість користуватися та розпоряджатися своїм майном, яке належало Товариству на праві власності, у зв`язку з вибуттям такого майна із володіння поза волею власника.

Тобто, позивач посилається на п. 3 ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України як на підставу для витребування спірного об`єкта нерухомого майна (незавершеного будівництва) у ТОВ «Академ Хол» (попередній власник майна при первісному розгляді справи ТОВ «Київ Апартментс»).

У позовній заяві вказано, що реєстрація речового права на об`єкт незавершеного будівництва на користь ПАТ «Укроліяжирпром» та, у подальшому, на користь ТОВ «Київ Апартментс» була протиправною з огляду на наступне.

Представники ТОВ "Імека-Консалтинг" під час розгляду справи неодноразово звертали увагу суду на те, що в 2012 році спірне майно було зареєстроване за позивачем в КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна», про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав від 29.12.2012 № 37074714 (т. 2 а.с 47). Підстава для реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва за ТОВ "Імека-Консалтинг" - рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009.

Крім того, з долученого до позовної заяви Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно вбачається наявність запису по реєстрацію права власності на спірне майно за ТОВ "Імека-Консалтинг" (т. 1 а.с. 22).

З наявних у матеріалах справи фактичних даних вбачається, що 23.12.1998 Київська міська державна адміністрація на підставі розпорядження від 04.03.1998 року уклала з ВАТ «Укроліяжирпром» договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди № 75-5-00029, яким останньому передано в тимчасове довгострокове користування строком на 49 років земельну ділянку загальною площею 4247 м.кв. із земель громадської забудови, згідно з планом землекористування для будівництва, експлуатації та обслуговування адміністративно-офісного приміщення центру «Укроліяжирпром» на 180 робочих місць і бібліотеки на 20 тис. томів на вул. Командарма Уборевича, 5 у Ленінградському районі.

24.05.1999 ВАТ «Укроліяжирпром» отримало дозвіл Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва на виконання будівельних робіт № 125-ЛН відповідно до проектної документації, що узгоджена та зареєстрована Головним управлінням архітектури та містобудування за № 508 від 28.12.1996.

У квітні 2009 ТОВ "Імека-Консалтинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Святошинінвестбуд» та ВАТ «Укроліяжирпром» про визнання права власності на об`єкт незавершеного будівництва адміністративного центру за адресою: м. Київ, вул. Командарма Уборевича, 5, будівельною готовністю «нульовий цикл» (фундамент) вартістю 4998288,40 грн.

Позовні вимоги в справі № 6/291 були обґрунтовані тим, що на підставі двох договорів про відступлення права вимоги від 01.03.2009, укладених з ТОВ «Укрінвестбуд» та ТОВ «Литий Камінь», як первісними кредиторами, позивач набув право вимоги до ТОВ «Святошинінвестбуд» на оплату виконаних робіт за договорами від 19.05.2005 № 508/1 та від 01.08.2005 № 7, укладеними підрядником з ТОВ «Укрінвестбуд» та ТОВ «Литий Камінь» відповідно.

Як вже було наголошено вище, рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 позов ТОВ "Імека-Консалтинг" задоволено та визнано право власності на майно. Вказане рішення скасоване постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016, яку залишено без змін постановою Вищого господарського суду від 12.07.2017.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на майно, саме постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 року по справі № 6/291, разом з іншими документами, була підставою для реєстрації права власності на спірне майно за ТОВ «Укроліяжирпром».

Оскільки станом на дату прийняття рішення про державну реєстрацію прав на спірне майно за ПрАТ «Укроліяжирпром» 28.12.2017 рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2009 у справі № 6/291 було скасоване, то обмежень щодо реєстрації права власності на майно на той час не було. Крім того, як вбачається з Інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на майно, ПрАТ «Укроліяжирпром» крім постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 надало ще й ряд інших підтверджуючих документів, а саме:

- договір на право тимчасового довгострокового користування землею на умовах оренди, серія та номер: 75-5-00029, виданий 23.12.1998, видавник: Київська міська державна адміністрація, ВАТ «Укроліяжирпром»; Розпорядження, серія та номер: 473, виданий 04.03.1998, видавник: Київська міська державна адміністрація; дозвіл на виконання будівельних робіт, серія та номер: 125-Лн, виданий 24.05.1999, видавник: Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва; Довідка, серія та номер: 177/26/16, виданий 26.08.2016, видавник: ТОВ «Проекттехсервісбуд» (т. 1 а.с. 19).

Підсумовуючи наведене вище, можна дійти висновку, що і ТОВ «Імека-Консалтинг» у 2012 році, як і ПрАТ «Укроліяжирпом» у 2017 році, при реєстрації права власності на спірне майно використовували відповідні рішення суду в справі № 6/291, які були чинні на момент проведення таких реєстраційних дій.

Оскільки постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016 у справі № 6/291 була чинною до ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови від 14.06.2022, то у 2017 році для ПрАТ «Укроліяжирпром» не було обмежень щодо подання документів на реєстрацію права власності.

Також, правомірність реєстрації спірного майна за ПрАТ «Укроліяжирпром» була предметом розгляду справи № 910/7829/19 за позовом ТОВ "Імека-Консалтинг" до ПрАТ «Укроліяжирпром» про скасування рішення про державну реєстрацію прав на майно за ПрАТ «Укроліяжирпром».

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.12.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.04.2021 та постановою Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/7829/19 у позові відмовлено, адже не було встановлено підстав для скасування рішення про державну реєстрацію від 28.12.2017.

Зважаючи на наведене вище, суд встановив, що державна реєстрація права власності за ПрАТ «Укроліяжирпром» була проведена, у тому числі, на підставі судового рішення, яке на момент вчинення відповідних реєстраційних дій набрало законної сили та було чинним, а відтак, становило належну правову підставу для проведення такої реєстрації.

При цьому, право власності позивача на спірне майно свого часу також було зареєстроване на підставі судового рішення, ухваленого в межах тієї ж самої справи (№ 6/291), яке станом на 28.12.2017 було скасоване. Отже, сама по собі попередня державна реєстрація права власності за позивачем не свідчить про неправомірність наступної реєстрації права за ПрАТ «Укроліяжирпром», здійсненої на підставі судового рішення, чинного на момент її проведення.

Відсутність правових підстав для скасування державної реєстрації права власності за ПрАТ «Укроліяжирпром» була встановлена також під час розгляду іншої судової справи (910/7829/19).

За таких обставин, позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 39020150 від 28.12.2017, прийняте Державним реєстратором КП "Центр державної реєстрації" м. Києва Демченко Мариною Олександрівною. Позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Враховуючи те, що позовні вимоги ТОВ "Імека-Консалтинг" про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 56761310 від 23.02.2021; індексний номер: 57466742 від 05.04.2021; визнання недійсними акта № 63818418 про передачу об`єкта нерухомого майна (незавершеного будівництва) та свідоцтва про право власності на об`єкт нерухомого майна (незавершеного будівництва) є похідними одна від одної в розумінні ст. 173 ГПК України, то суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Як було встановлено вище, ТОВ «Київ Апартментс» набуло право власності на спірне майно згідно з рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 23.02.2021 № 56761310, підставою для державної реєстрації стало свідоцтво від 23.02.2021 № 512, видане приватним нотаріусом Войтовською В.С.

Згідно з інформацією, викладеною у свідоцтві від 23.02.2021, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовська В.С. посвідчила, що ТОВ «Київ Апартментс» належить на праві власності майно, яке складається з: об`єкта незавершеного будівництва (Адміністративно-офісний центр і бібліотека), відсоток готовності 4,8% за адресою: м. Київ, вул. Академіка Єфремова,5, площею 2675, 4 кв.м., вартістю 3125 470,00 грн, яке передане в рахунок погашення боргу, що раніше належало на праві власності ПрАТ «Укроліяжирпром».

Позивач наголошував, що матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_1 свідчать про порушення процедури реалізації майна, передбаченої ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» (у відповідній редакції), адже виконавцем не було проведено публічних торгів, а лише після отримання згоди від боржника та стягувача майно було передано в рахунок боргу.

Відповідно до інформації, викладеної у постанові приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 23.12.2020 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 (т. 2 а.с. 26), виконавець керувався ч. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».

Положеннями ч. 8 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції станом на 10.12.2020) передбачено, що у разі якщо при відкриття виконавчого провадження виконавцем накладено арешт на майно боржника, боржник за погодженням із стягувачем має право передати йому таке майно або реалізувати його та передати кошти від його реалізації стягувачу в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

Тобто, вказаними положеннями Закону прямо передбачено право боржника (за наявності згоди стягувача) передати майно в рахунок боргу. При цьому, реалізація такого майна відбувається лише у разі необхідності передачі стягувачу саме коштів.

Згідно з постановою від 23.12.2020 стягувачу ТОВ «Київ Апартментс» в рахунок погашення заборгованості за виконавчими документами: наказ № 914/2563/19 від 17.08.2020; № 914/2562/19 від 18.08.2020; № 914/2561/19 від 17.03.2020, було передано майно, що належить боржнику - ПрАТ «Укроліяжирпром».

Вказані обставини передачі майна від боржника до стягувача в межах виконавчого провадження не суперечать вимогам законодавства та мають відмінний механізм від передбаченої ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» процедури реалізації майна (у тому числі шляхом проведення торгів).

Тож, доводи позивача про невідповідність вимогам законодавства передачі майна у виконавчому провадженні в рахунок погашення боргу, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Крім того, з метою виконання вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 05.06.2024, судом було враховано правову позицію Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 756/15538/15-ц постанова від 11.11.2019.

Відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у вказаній справі, за змістом статті 388 ЦК України, майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але в подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею.

Враховуючи наведений правовий висновок Верховного Суду, суд виходить з того, що позивач обґрунтовує вимогу про витребування спірного майна передбаченою пунктом 3 частини першої статті 388 ЦК України підставою - вибуттям майна з його володіння поза його волею, пов`язуючи таке вибуття зі скасуванням судового рішення, на підставі якого за ним було визнано та зареєстровано право власності.

Водночас установлені у цій справі обставини не свідчать про те, що перехід права власності на спірне майно до ПрАТ «Укроліяжирпром» відбувся безпосередньо на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано. Таким рішенням право власності за ПрАТ «Укроліяжирпром» не визнавалося, спірне майно йому не передавалося та питання про його витребування від позивача не вирішувалося. Державна реєстрація права власності за Товариством була здійснена на підставі самостійних правовстановлюючих документів останнього, тоді як судове рішення про відмову у визнанні права власності за позивачем було лише одним із документів, поданих державному реєстратору.

За таких обставин сам факт подальшого скасування зазначеного судового рішення не дає підстав ототожнювати встановлені у цій справі обставини з вибуттям майна з володіння власника на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано, у розумінні наведеного правового висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11.11.2019 у справі № 756/15538/15-ц.

Більше того, наведеними вище обставинами справи підтверджується, що ПрАТ «Укроліяжирпром» набуло право власності на спірне майно не лише на підставі постанови Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2016, а з урахуванням надання реєстратору підтверджуючих документів.

Судом надано також оцінку набуття права власності на нерухоме майно Товариством з обмеженою відповідальністю «Академ Хол» та вище було встановлено, що майно було набуте на підставах не заборонених законодавством за відплатним правочином.

Отже, підсумовуючи наведене вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ "Імека-Консалтинг" до ТОВ "Київ Апартментс" та ТОВ «АКАДЕМ ХОЛ» у повному обсязі. Відсутні підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України для витребування майна від добросовісного набувача та відсутні підстави вважати, що право власності на майно набуте ПрАТ «Укроліяжирпром» (у подальшому ТОВ «Київ Апартментс» та ТОВ «Академ Хол») з порушенням законодавства.

У той же час, за результатами розгляду зустрічного позову ТОВ «Академ Хол» суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог та про відсутність підстав для задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.

ТОВ «Академ Хол» стверджує, нібито за ТОВ «Імека-Консалтинг» ніколи не було зареєстровано право власності на спірне майно (обєкт незавершеного будівництва, ПрАТ «Укроліяжирпром», ТОВ «Київ Апартментс» та ТОВ «Академ Хол» набували право власності на спірне майно у встановленому законом порядку та є добросовісними набувачами.

Перш за все, слід відмітити, що зі змісту зустрічної позовної заяви ТОВ «Академ Хол» не можливо встановити на захист якого саме порушеного права направлений зустрічний позов. Правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених прав, право на позов у особи виникає після порушення відповідачем її права та захисту підлягає саме порушене право.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У той же час, звертаючись із зустрічним позовом про визнання відсутнім у ТОВ «Імека-Консалтинг» права власності на спірне нерухоме майно, позивач за зустрічним позовом має довести не лише обставини, які, на його думку, спростовують наявність відповідного права в іншої особи, а й наявність власного порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу, для захисту якого заявлено таку вимогу, а також те, що її задоволення призведе до ефективного відновлення такого права (інтересу).

Проте, наведені позивачем за зустрічним позовом обставини за своїм змістом спрямовані насамперед на спростування підстав первісного позову та доведення відсутності у ТОВ "Імека-Консалтинг" права на витребування спірного майна, тобто становлять заперечення проти заявлених до нього вимог. Саме по собі прагнення отримати судове підтвердження відсутності права в іншої особи, без встановлення того, яке саме право позивача за зустрічним позовом буде відновлено внаслідок ухвалення такого рішення, не свідчить про ефективність обраного способу судового захисту.

Крім того, суд враховує, що питання щодо права власності ТОВ "Імека-Консалтинг" на спірне майно було предметом судового розгляду в справі № 6/291, за результатами перегляду якої за нововиявленими обставинами, чинним на час розгляду цієї справи судовим рішенням залишено в силі рішення про визнання за ним права власності на відповідне нерухоме майно.

Твердження позивача за зустрічним позовом про те, що первісний позивач не набував та не здійснював державної реєстрації права власності на спірне майно, не відповідає встановленим судом обставинам та спростовується наявними у матеріалах справи доказами. Подальша зміна реєстраційних записів та неодноразовий перегляд відповідних судових рішень не спростовують самого факту існування такої державної реєстрації у відповідний період.

Таким чином, заявлена ТОВ «Академ Хол» зустрічна вимога не спрямована на ефективне відновлення конкретного порушеного права позивача за зустрічним позовом, а фактично зводиться до спростування правової позиції ТОВ "Імека-Консалтинг". За таких обставин обраний позивачем за зустрічним позовом спосіб захисту не відповідає змісту права (інтересу), за захистом якого він звернувся, та не забезпечує ефективного вирішення відповідного спору, що є підставою для відмови у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.

Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з`ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України , покладаються на ТОВ «Імека-Консалтинг», а витрати зі сплати судового збору за подання позову зустрічного позову - на ТОВ «Академ Хол».

За приписами статті 145 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

Беручи до уваги норми процесуального закону, врахувавши, що суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, то вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2024, з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі № 910/14470/22 заходи забезпечення позову підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 75, 76, 77, 86, 129, 145, 182, 232, 233, 237, 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Апартментс" та Товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ ХОЛ» відмовити повністю.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2024, з урахуванням постанови Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі № 910/14470/22.

3. У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АКАДЕМ ХОЛ» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імека-Консалтинг" відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17.08.2026 року.

Суддя Ю.О.Підченко