Рішення № 139017931, 16.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.07.2026Справа № 910/9477/24 (910/595/26)

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Б; ідентифікаційний номер 37479424)

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" (01001, м. Київ, пл. Спортивна, 1-А; ідентифікаційний номер 42874865)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна країна" (01029, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 7; ідентифікаційний номер 42681250)

про визнання договору недійсним, спростування майнових дій та застосування наслідків недійсності правочину

та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" арбітражної керуючої Камінської Анни Анатоліївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" (01001, м. Київ, пл. Спортивна, 1-А; ідентифікаційний номер 42874865)

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна країна" (01029, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 7; ідентифікаційний номер 42681250)

про визнання договору недійсним, спростування майнових дій та стягнення 12 213 815,40 грн

в межах справи №910/9477/24

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" (03150, місто Київ, вулиця Казимира Малевича, будинок 86 Б; ідентифікаційний код 37479424)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" (01023, місто Київ, площа Спортивна, будинок 1-А; ідентифікаційний код 42874865)

про банкрутство

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

1. Стислий виклад позиції позивача та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

В обґрунтування позовних вимог позивач та третя особа із самостійними вимогами на предмет спору посилаються на те, що спірний договір комерційної концесії № 2Р/2021 від 01.01.2021 з усіма додатковими угодами до нього є недійсним в силу його фраудаторності, оскільки, вчинений на шкоду боржнику та іншим кредиторам, що призвело до фактичної неможливості виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та ведення нормальної господарської діяльності.

В якості підстав для визнання правочину недійсним, спростування майнових дій та застосування наслідків недійсності правочину позивач та третя особа із самостійними вимогами посилаються на ч. 1, 2 ст. 42 КУзПБ, вказуючи, що боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, а також, що боржником укладено договір із заінтересованою особою.

2. Стислий виклад позиції відповідачів

У поданих відзивах відповідачі заперечують щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що оспорюваний договір був укладений задовго до відкриття провадження у справі про банкрутство та до настання строку виконання зобов`язань перед позивачем, що виключає його зв`язок із неплатоспроможністю боржника. Сам по собі статус заінтересованої особи не свідчить про недобросовісність правочину, особливо з огляду на те, що цей договір є типовим для діяльності ТОВ "Креативна країна" та застосовується до всіх суб`єктів, які працюють під відповідним брендом.

Крім того, відповідач-1 вказує, що позивачем не доведено яким чином оспорюваний правочин порушує його права.

3. Процесуальні дії у справі

У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/9477/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" на стадії розпорядження майном введеної ухвалою суду від 03.10.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна країна", в якому просить суд:

- визнати недійсним (фраудаторним) договір комерційної концесії № 2Р/2021 від 01.01.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Креативна країна" з усіма додатками і додатковими угодами до нього;

- спростувати майнові дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" щодо підписання актів наданих послуг за Договором комерційної концесії № 2Р/2021 від 01.01.2021;

- застосувати наслідки недійсності правочину (реституції), а саме, повернути отримане за недійсним правочином шляхом стягнення з Товариством з обмеженою відповідальністю "Креативна країна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" грошових коштів у сумі 12 213 815,40 грн, що були отримані за договором комерційної концесії № 2Р/2021 від 01.01.2021 як фраудаторним правочином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" залишено без руху та встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в сумі 143 903,38 грн.

03.02.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" про усунення недоліків з доданою до неї уточненою позовною заявою, згідно якої позивач просить суд:

- визнати недійсним (фраудаторним) договір комерційної концесії №2Р/2021 від 01.01.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Креативна країна" з усіма додатками і додатковими угодами до нього, із застосуванням наслідків недійсності правочину;

- спростувати майнові дії Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" щодо підписання актів наданих послуг за договором комерційної концесії №2Р/2021 від 01.01.2021 за період з 2021 року по 2024 рік.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2026 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна країна" про визнання договору недійсним, спростування майнових дій та застосування наслідків недійсності правочину до розгляду в межах справи № 910/9477/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 05.03.2026.

24.02.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна країна" надійшов відзив на позовну заяву.

03.03.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" надійшла відповідь на відзив.

03.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер", Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна країна", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" про визнання договору комерційної концесії № 2Р/2021 від 01.01.2021 недійсним, спростування майнових дій та стягнення 12 213 815,40 грн.

05.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича про відкладення розгляду справи.

05.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" про відкладення розгляду справи.

05.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" про допит свідків.

05.03.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У зв`язку з перебуванням судді Стасюка С.В. на лікарняному в період з 05.03.2026 по 08.03.2026 судове засідання в даній справі, що призначене на 05.03.2026 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 призначено судове засідання на 16.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.03.2026 прийнято позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича у справі № 910/9477/24 (910/595/26) до свого провадження. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено розгляд позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича спільно з первісним позовом на 16.04.2026.

26.03.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна країна" надійшов відзив на позов розпорядника майна арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича.

26.03.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" надійшов відзив на позов розпорядника майна арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича.

26.03.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" надійшло клопотання про витребування доказів.

27.03.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" надійшли доповнення до клопотання про витребування доказів.

14.04.2026 до Господарського суду міста Києва від арбітражної керуючої Камінської Анни Анатоліївни надійшло клопотання про заміну третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору - розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер", арбітражного керуючого Безпалого Сергія Олександровича на його процесуального правонаступника - розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" арбітражну керуючу Камінську Анну Анатоліївну.

15.04.2026 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" надійшли заперечення на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" про витребування доказів задоволено частково. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" (01001, м. Київ, пл. Спортивна, 1-А; ідентифікаційний номер 42874865) надати Господарському суду міста Києва банківські виписки по всіх поточних, депозитних та інших банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" за період з 2020 по 2025 роки включно. Закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/9477/24 (910/595/26) призначено на 14.05.2026.

29.04.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" про роз`яснення судового рішення, а саме, ухвали суду від 16.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" про роз`яснення судового рішення, а саме, ухвали суду від 16.04.2026 та додані до неї документи повернуто без розгляду.

05.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" про роз`яснення судового рішення, а саме, ухвали суду від 16.04.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2026 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" про роз`яснення судового рішення, а саме ухвали Господарського суду міста Києва від 16.04.2026.

13.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-2 про повернення на стадію підготовчого провадження.

У судовому засіданні 14.05.2026 представник відповідача-2 заявив клопотання про залишення позовних заяв без розгляду через зловживання процесуальними правами та надав дане клопотання для долучення до матеріалів справи.

За наслідками розгляду у судовому засіданні клопотання відповідача-2 про повернення на стадію підготовчого провадження, суд ухвалив відмовити в його задоволенні (дана інформація занесена до протоколу с/з 14.05.2026), з огляду на наступне.

Так, у постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21 Верховний Суд зазначив, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого судового провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадії процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Отже заявляючи вимоги про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Натомість, суд вказує, що заявником не наведено вагомих обставин, які потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Судове засідання 14.05.2026 відкладено на 28.05.2026.

28.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшла заява розпорядника майна арбітражної керуючої Камінської Анни Анатоліївни із викладеними в ній поясненнями, в якій заявник також просила суд визнати дії відповідача-1 щодо невиконання ухвали суду та приховування інформації про господарські операції зловживанням процесуальними правами.

28.05.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

У судовому засіданні суд заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши клопотання відповідача-2 про залишення позовних заяв без розгляду через зловживання процесуальними правами, ухвалив відмовити в його задоволенні у зв`язку з необґрунтованістю (дана інформація занесена до протоколу с/з 28.05.2026).

Судове засідання 28.05.2026 відкладено на 18.06.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 відкладено судове засідання на 16.07.2026.

У судовому засіданні 16.07.2026 суд розглянувши клопотання відповідача-1 про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та заслухавши пояснення представників сторін, ухвалив відмовити в його задоволенні (дана інформація занесена до протоколу с/з 16.07.2026).

У даному засіданні представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" підтримала позовні вимоги та просила суд про задоволення позову, арбітражна керуюча також підтримала позов третьої особи із самостійними вимогами та просила суд про задоволення обох позовів.

Представники відповідачів заперечили щодо задоволення позовів та просили суд відмовити в їх задоволенні.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 16.07.2026 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення позивача, арбітражної керуючої та представників відповідача-1 та 2, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

01.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Креативна країна" укладено договір комерційної концесії № 2P/2021 від 01.01.2021, згідно якого ТОВ "Креативна країна" надає ТОВ "Креативний штат Гулівер" невиключне право на використання об`єктів інтелектуальної власності, а ТОВ "Креативний штат Гулівер" зобов`язується сплачувати винагороду за наданий комплекс прав.

Договором комерційної концесії визначено, що сума винагороди (роялті) ТОВ "Креативна країна" за один календарний рік складає відповідний процент від суми річного валового доходу за основним видом діяльності, згідно бухгалтерського рахунку 70 "Доходи від реалізації" ТОВ "Креативний штат Гулівер" та складала у: 2021 році - 8,3%; 2022 році - 2,9%; 2023 році - 27%; 2024 році - 11,5%.

При цьому, відповідно до п. 5.5. договору комерційної концесії розрахунковий період за цим договором становить один календарний місяць та розпочинає відлік з початку першого числа календарного місяця і завершується закінченням останнього дня календарного місяця включно.

Так, відповідно до даних бухгалтерського рахунку 70 "Доходи від реалізації" за період з 01.01.2023 по 01.10.2024 загальна сума винагороди (роялті) ТОВ "Креативна країна" складає 11 061 601,20 грн (7 838 096,72 грн за 2023 рік та 3 223 504, 47 грн за 2024 рік) з яких ТОВ "Креативний штат Гулівер" сплачено 1 650 000 грн.

Відтак, звертаючись до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника ТОВ "Креативна країна" вказано, що заборгованість ТОВ "Креативний штат Гулівер" перед ТОВ "Креативна країна" за договором комерційної концесії складає 9 411 601, 20 грн. Зазначені обставини підтверджуються договором комерційної концесії № 2P/2021 від 01.01.2021, актами надання послуг за вказаним договором, платіжними інструкціями з АТ КБ "ПриватБанк", відомостями з даних бухгалтерського обліку (копії яких кредитором було додано до заяви з кредиторськими вимогами)

Доводи позивача ТОВ "Денза Констракшен" та третьої особи із самостійними вимогами розпорядника майна боржника арбітражної керуючої Камінської Анни Анатоліївни зводяться до того, що спірний договір комерційної концесії № 2P/2021 від 01.01.2021 є недійсним на підставі статі 42 КУзПБ з огляду на його фраудаторний характер, оскільки боржником укладено договір із заінтересованої особою, та вчинено на шкоду боржнику та інших кредиторів, що, у свою чергу, призвело до фактичної неможливості виконання боржником зобов`язань перед кредиторами та унеможливило ведення ним нормальної господарської діяльності та боржником укладено договір із заінтересованої особою.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до частини 1 ст. 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду у складі суддів судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13 критерієм для застосування норм ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства та ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі і до заяв, поданих після введення в дію Кодексу України з процедур банкрутства, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство.

Стаття 42 КУзПБ встановлює підстави, з яких правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, а також правові наслідки визнання таких правочинів недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, якщо вони завдали збитків боржнику або кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Згідно ч. 2 ст. 42 КУзПБ правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

У разі визнання недійсними правочинів боржника з підстав, передбачених частиною першою або другою цієї статті, кредитор зобов`язаний повернути до складу ліквідаційної маси майно, яке він отримав від боржника, а в разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість грошовими коштами за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. За результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу (ч. 3, 4 ст. 42 КУзПБ).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 відкрито провадження у справі № 910/9477/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер"; визнано грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" в розмірі 11 783 262, 95 грн; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядника майна.

Провадження у справі про банкрутство на відміну від позовного провадження, призначенням якого є визначення та задоволення індивідуальних вимог кредиторів, одним із завдань має задоволення сукупності вимог кредиторів неплатоспроможного боржника. При цьому обов`язковим завданням провадження у справі про банкрутство є справедливе задоволення усієї сукупності кредиторів. Тому провадження у справах про банкрутство об`єктивно формується на засадах конкурсу кредиторів.

Тобто призначення провадження у справі про банкрутство полягає у збалансуванні реалізації прав та законних інтересів учасників справи. Досягнення цієї мети є можливим за умови гарантування: 1) охорони інтересів кредиторів від протизаконних дій інших кредиторів; 2) охорони інтересів кредиторів від недобросовісних дій боржника; 3) охорони боржника від протизаконних дій кредиторів.

Раціональність механізму конкурсної процедури полягає саме в тому, що вона надає інструментарій для узгодження прав та інтересів усіх кредиторів, а також забезпечує взаємні права та інтереси сукупності кредиторів і боржника. При цьому інструментом гарантування прав кожного із сукупності кредиторів є принцип конкурсного імунітету, за яким кредитор не має права задовольнити свої вимоги до боржника інакше, як в межах відкритого провадження у справі про банкрутство. Кредитори можуть задовольнити свої вимоги за правилами конкретної конкурсної процедури (висновок викладений у постановах судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2019 у справі №910/9535/18 та від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15).

За цих умов категорія фраудаторності у процедурі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами.

Отже, можливість оспорення правочину боржника у межах справи про банкрутство є одним із юридичних інструментів гарантування збільшення ліквідаційної маси боржника та як результат захисту інтересів кредиторів шляхом максимально можливого задоволення їх вимог.

Так, зі змісту позовних заяв Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" та третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору: розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" арбітражної керуючої Камінської Анни Анатоліївни вбачається, що укладений договір комерційної концесії № 2Р/2021 від 01.01.2021 з усіма додатковими угодами до нього є недійсним в силу його фраудаторності, оскільки, вчинений на шкоду боржнику та іншим кредиторам, що призвело до фактичної неможливості виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами та ведення нормальної господарської діяльності.

В якості підстав для визнання правочину недійсним, спростування майнових дій та застосування наслідків недійсності правочину позивач та третя особа із самостійними вимогами посилаються на ч. 1, 2 ст. 42 КУзПБ, вказуючи, що боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим, а також, що боржником укладено договір із заінтересованою особою.

Разом з тим, суд відзначає, що обов`язковою умовою задоволення позову про визнання правочину недійсним є доведеність позивачем факту порушення його прав або охоронюваних законом інтересів внаслідок укладення оспорюваного правочину.

Так, відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного (господарського) права (законного інтересу) в разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі в судовому порядку. Зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала (зокрема у постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18), що застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Також Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (такі висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19, від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).

Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №910/3009/18).

Позивач, як особа, якій належить право на звернення до суду з позовом за захистом свого права та інтересу, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, що потребують судового захисту, та спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб, який не суперечить закону і який він просить суд визначити у рішенні (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17).

Провадження у справах про банкрутство є однією з форм господарського процесу, тому в його межах повинні виконуватися завдання господарського судочинства та досягатися його мета - ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (постанова судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №916/4644/15).

Водночас Верховний Суд неодноразово наголошував (зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №914/2350/18(914/608/20)), що провадження у справах про банкрутство є самостійним видом судового провадження і характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, застосуванням спеціальних способів захисту тощо.

З моменту відкриття (порушення) стосовно боржника провадження у справі про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми законодавства про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ за участю боржника щодо інших законодавчих актів України.

Законодавство про банкрутство визначає особливі способи захисту інтересів учасників справи про банкрутство, які з урахуванням принципу щодо переваги застосування спеціальних норм права над загальними мають застосовуватися переважно щодо загальних цивільно-правових способів захисту у процедурах банкрутства.

У свою чергу, суд вказує, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2026 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" про закриття провадження у справі. Припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" та повноваження розпорядника майна арбітражної керуючої Камінської Анни Анатоліївни. Припинено дію мораторію, введеного ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2024 у справі № 910/9477/24. Провадження у справі № 910/9477/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" закрито.

В даній ухвалі судом було вказано наступне: "…Отже, з огляду на викладене вище, судом встановлено, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" у процедурі розпорядження майном у даній справі здійснено одночасне погашення кредиторської заборгованості перед всіма конкурсними кредиторами, а також, здійснено оплату грошової винагороди арбітражних керуючих Безпалова С.О. та Камінської А.А., та відшкодовано ініціюючому кредитору витрати на авансування грошової винагороди арбітражного керуючого.".

Відтак, враховуючи, що ухвалою суду від 16.07.2026 було закрито провадження у справі № 910/9477/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" у зв`язку з одночасним погашенням кредиторської заборгованості, зокрема, й перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен", то за таких обставин, позивачем не доведено наявності його порушеного цивільного права або інтересу за захистом якого останній міг би звернутися до суду, шляхом подання позову, саме як кредитором у справі про банкрутство.

Відповідно, одночасно із закриттям 16.07.2026 провадження у справі № 910/9477/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер", третя особа із самостійними вимогами - арбітражний керуючий також втрачає право у відповідності до ст. 42 КУзПБ на оскарження правочинів вчинених боржником.

При цьому, оскільки положення ч. 1, 2 ст. 42 КУзПБ передбачають повноваження господарського суду визнання недійсними правочинів вчинених боржником з визначених вказаною нормою підстав саме у межах провадження у справі про банкрутство, за заявою арбітражного керуючого та кредитора, то закриття провадження у справі про банкрутство автоматично нівелює такі повноваження суду.

Оскільки під час розгляду справи за позовами кредитора та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору підстави для визнання недійсними правочинів відпали, з огляду на закриття провадження у справі № 910/9477/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер", суд дійшов висновку про неможливість задоволення позову.

Згідно п. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовів Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" та третьої особи із самостійними вимогами - арбітражного керуючого про визнання договору недійсним, спростування майнових дій та застосування наслідків недійсності правочину.

Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав відповідь на питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

При цьому, суд відзначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза Констракшен" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86-Б; ідентифікаційний номер 37479424) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" (01001, м. Київ, пл. Спортивна, 1-А; ідентифікаційний номер 42874865) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна країна" (01029, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 7; ідентифікаційний номер 42681250) про визнання договору недійсним, спростування майнових дій та застосування наслідків недійсності правочину - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

3. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" арбітражної керуючої Камінської Анни Анатоліївни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативний штат Гулівер" (01001, м. Київ, пл. Спортивна, 1-А; ідентифікаційний номер 42874865) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Креативна країна" (01029, м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 8, корп. 7; ідентифікаційний номер 42681250) про визнання договору недійсним, спростування майнових дій та стягнення 12 213 815,40 грн - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 14.08.2026.

Суддя Сергій СТАСЮК