Рішення № 139017709, 13.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/573/26

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Давидюка В.К.

секретар судового засідання: Фісунов І.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: Рог А.С. (в режимі відеоконференції) - ордер серії АО №1220827 від 14.05.2026;

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОКУС ПРОДУКТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аленруд"

про стягнення 89 354,65 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "КРОКУС ПРОДУКТ" звернулося до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аленруд" 89 354,65 грн з яких: 56 962,50 грн основного боргу, 2762,29 грн пені, 920,76 грн. 10% річних, 797,48 грн інфляційних та 27 911,62 грн пені у розмірі 1% за кожний день прострочення.

Ухвалою від 29.05.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 23.06.2026.

22.06.2026 на адресу суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 23.06.2026 суд продовжив строк розгляду справи по суті на підставі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 та відклав розгляд справи по суті на 13 серпня 2026.

12.08.2026 від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення 56 962,50грн основного боргу та вирішення справи в частині позовних вимог про стягнення з відповідача 2762,29 грн пені, 920,76 грн. 10% річних, 797,48 грн інфляційних та 27 911,62 грн пені у розмірі 1% за кожний день прострочення.

Ухвалою від 13.08.2026 суд прийняв відмову Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОКУС ПРОДУКТ" від частини позовних вимог у розмірі 56 962,50грн (сума основного боргу за договором поставки №КР-157 від 25.03.2025) у справі №906/573/26. Закрив провадження у справі №906/573/26 в частині стягнення 56 962,50грн основного боргу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аленруд" від 22.06.2026 про закриття провадження у справі - відмовив. За вказаного, спір розглядається щодо позовних вимог про стягнення з ТОВ "Аленруд" 2762,29 грн пені, 920,76 грн. 10% річних, 797,48 грн інфляційних та 27 911,62 грн пені у розмірі 1% за кожний день прострочення.

Представник позивача у судовому засіданні 13.08.2026 позовні вимоги підтримала в частині стягнення пені, річних та інфляційних за порушення строків оплати товару.

Відповідач повноважного представника у судове засідання 06.08.2026 не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду до електронного кабінету .

Згідно з частиною 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представника відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, господарський суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності останнього.

У судовому засіданні 13.08.2026 суд оголосив скорочений текст рішення про часткове задоволення позову.

ВСТАНОВИВ:

25.03.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "КРОКУС ПРОДУКТ"(постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аленруд"(покупець, відповідач) укладено договір поставки №КР-157, за умовами якого постачальник зобов`язався поставити покупцю сировину для харчової промисловості (надалі за текстом - товар), а покупець зобов`язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти товар та вчасно здійснити його оплату.

Найменування, ціна, кількість (вага), асортимент товару визначаються видатковими накладними, які вважаються специфікаціями до договору та становлять його невід`ємну частину (п. 1.2. договору).

01.11.2025 сторони уклали додаткову угоду якою виклали п. 4.1. договору в наступній редакції: "п. 4.1. Оплата здійснюється покупцем протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання від постачальника товару".

На виконання умов договору поставив відповідачу товар на загальну суму 56 962,50грн., що підтверджується видатковою накладною №1077від 13.03.2026 (а.с. 29).

Посилаючись на те, що відповідач не здійснив оплату вартості поставленого йому товару, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача 89 354,65 грн з яких: 56 962,50 грн основного боргу, 2762,29 грн пені, 920,76 грн. 10% річних, 797,48 грн інфляційних та 27 911,62 грн пені у розмірі 1% за кожний день прострочення.

Після відкриття провадження у справі відповідач сплатив позивачу кошти в сумі 56 962,50 грн, у зв`язку з чим позивач відмовився від позову в цій частині. Ухвалою від 14.08.2026 суд закрив провадження у справі в частині стягнення 56 962,50 грн основного боргу за п. 2 ч. 1ст. 231 ГПК України.

З огляду на вказане, предметом спору є нараховані позивачем 2762,29 грн пені, 920,76 грн. 10% річних, 797,48 грн інфляційних та 27 911,62 грн пені у розмірі 1% за кожний день прострочення.

Розглядаючи позовні вимоги в цій частині, суд враховує таке.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, пеня є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як передбачено ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Водночас ст. 547 ЦК України в імперативному порядку визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Натомість, в укладеному сторонами договорі нарахування пені взагалі не обумовлено.

З урахуванням викладеного, суд вважає нарахування пені необґрунтованим, тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

За ч. 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У п. 5.3. договору сторони погодили, що покупець, у разі порушення умов договору, зобов`язаний сплатити наступні штрафні санкції:

5.3.1. за несвоєчасність оплати поставленого товару (прострочення оплати), покупець зобов`язаний сплатити на користь постачальника основну суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 10 (десять) відсотків річних.

Перевіривши розрахунки 10% річних та інфляційних за визначені позивачем періоди, суд встановив, що обгрунтовано заявлена сума інфляційних склала 797,47грн, 10% річних - 811,52грн.

Згідно з ч.1 ст.ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1ст.77 ГПК України).

Відповідно дост.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно з ч.1ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 797,47грн інфляційних та 811,52грн 10% річних. У задоволенні позову в частині стягнення 2762,29 грн пені, 123,29 грн. 10% річних, та 27 911,62 грн пені у розмірі 1% за кожний день прострочення слід відмовити за безпідставністю їх нарахування.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аленруд" (12301, Житомирська обл., Житомирський р-н, селище Черняхів, вул.Коростенська, будинок 101, ід. код 39009440) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КРОКУС ПРОДУКТ" (39631, Полтавська обл., місто Кременчук, вул. Київська, будинок 62, ід. код 05808735):

- 797,47грн інфляційних;

- 811,52грн 10% річних.

- 1984,84грн судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 17.08.26

Суддя Давидюк В.К.

Сторонам - через "Електронний суд".