Рішення № 139017702, 11.08.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/153/26

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Давидюка В.К.

секретар судового засідання: Фісунов І.Л.

за участю представників сторін:

від позивача: від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

прокурор: Бондарчук Л.Г. - посвідчення №071147 від 01.03.2023;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Ковельської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі

1) Ковельської міської ради;

2) Виконавчого комітету Ковельської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп"

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 96 522,00 грн

Процесуальні дії у справі.

Керівник Ковельської окружної прокуратури Волинської області в інтересах держави в особі Ковельської міської ради та Виконавчого комітету Ковельської міської ради звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом, у якому просить суд:

- визнати недійсною додаткову угоду №1 від 07.02.2025 до договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти №26 від 27.01.2025, укладену між Виконавчим комітетом Ковельської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп";

- визнати недійсною додаткову угоду №2 від 18.02.2025 до договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти №26 від 27.01.2025, укладену між Виконавчим комітетом Ковельської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп";

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" на користь Виконавчого комітету Ковельської міської ради кошти в розмірі 96 522,00грн, з яких: 44 862,00 грн пені та 51 660,00 грн штрафу.

Ухвалою від 10.02.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 19.03.2026.

Ухвалою від 19.03.2026 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 16.04.2026.

Ухвалою від 16.04.2026 суд відклав підготовче засідання на 12.05.2026.

Ухвалою від 12.05.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу №906/153/26 до судового розгляду по суті на 18.06.2026.

Прокурор у судовому засіданні 18.06.2026 підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач повноважного представника у судове засідання 18.06.2026 не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, що підтверджується довідкою про доставку ухвали суду до електронного кабінету ТОВ "Комерс Еліт Солюшнс Груп".

Згідно з частиною 1 ст.202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на те, що явка сторін у судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представника відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, господарський суд визнав за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності останнього.

У судовому засіданні 18.06.2026 суд оголосив скорочений текст рішення про задоволення позову.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що укладення додаткових угод № 1 від 07.02.2025 та №2 від 18.02.2025 про продовження терміну договору про закупівлю №26 від 27.01.2025 є неправомірними, оскільки жодних доказів на підтвердження причин для несвоєчасної поставки, як вбачається з матеріалів, наданих Ковельською міською радою, продавець не надав. При цьому згідно пункту 1.6 договору товар перебував у власності ТОВ "Комерс Еліт Солюшнс Груп".

З огляду на викладене, прокурор вважає, що додаткові угоди №1 та №2 укладені сторонами з порушенням вимог п. 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними в судовому порядку в силу частини 1 статті 203 та статті 215 ЦК України.

Крім того, враховуючи, що товар поставлено не в межах строку, прокурором нараховано 44 862,00 грн пені та 51 660,00 грн штрафу.

Матеріали справи не містять відзиву чи будь-якої іншої заяви відповідача, в яких було б викладено процесуальну позицію останнього з приводу заявленого позову.

Щодо представництва прокуратурою інтересів держави.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави у суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частина 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У рішенні від 08.04.1999 N З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічні позиції викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи №806/1000/17 та від 08.02.2019 №915/20/18).

Аналіз ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, представництво прокурором інтересів держави у суді: по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге, прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі не вчинення цим органом дій спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру", навівши відповідне обґрунтування цього.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6, 7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

На території міста Ковеля таким органом є Ковельська міська рада.

Статтею 64 БК України визначено склад доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад, зокрема в п.39 ч.1 цієї статті передбачено, що до доходів загального фонду бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб`єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів відповідних бюджетів місцевого самоврядування.

Згідно з ч.3 ст.16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Порушення інтересів держави у цій справі прокурор обґрунтовує тим, що договір №26 від 27.01.2025 профінансовано за рахунок коштів місцевого бюджету. Більше того, вказаний договір укладався з метою придбання товарів, призначених для подальшої передачі ЗСУ та іншим військовим формуванням, що беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації проти України. Саме тому в даному випадку суттєвою та вагомою умовою договору є своєчасна поставка товару (квадрокоптерів).

Матеріалами справи підтверджується те, що витрати на оплату квадрокоптерів за договором №26 від 27.01.2025, укладеним між Виконавчим комітетом Ковельської міської ради та ТОВ "Комерс Еліт Солюшнс", здійснювалися за рахунок коштів міського бюджету.

Враховуючи викладене, у даному випадку Ковельська міська рада та Виконавчий комітет Ковельської міської ради є органами, уповноваженими на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів держави, порушених відповідачем.

За приписами ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

З матеріалів справи вбачається, що Ковельською окружною прокуратурою направлено листи до Ковельської міської ради та до Виконавчого комітету Ковельської міської ради від 05.01.2026 та від 26.01.2026 з повідомленням про виявлені порушення законодавства в частині прострочення виконання зобов`язання зі сторони постачальника по договору №26 від 27.01.2025, а також з проханням надати інформацію щодо вжитих заходів задля усунення порушень законодавства, у тому числі про звернення до суду із відповідним позовом та наведено розрахунок позовних вимог (а.с. 38-44).

У відповідь на вказані повідомлення Виконавчий комітет Ковельської міської ради у листі від 30.01.2026 повідомив, що на адресу ТОВ "Комерс Еліт Солюшнс" було направлено претензію з вимогою сплатити пеню та штраф, однак вказана претензія залишена без відповіді та задоволення. З урахуванням вказаного виконком просив прокуратуру застосувати заходи представницьких повноважень на захист інтересів держави в інтересах органу місцевого самоврядування (а.с. 45).

Матеріалами справи підтверджується, що в порядку ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" Ковельська окружна прокуратура повідомила Ковельську міську раду та Виконавчий комітет Ковельської міської ради, що нею ініційовано пред`явлення позову про визнання недійсними додаткових угод та стягнення коштів (а.с. 51).

Зважаючи на те, що позивачі самостійно не звернулися до суду з відповідним позовом, суд приходить до висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в особі позивачів - Ковельської міської ради та Виконавчого комітету Ковельської міської ради.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

27.01.2025 Виконавчим комітетом Ковельської міської ради (покупець, позивач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" (продавець, відповідач) укладено договір №26 від 27.01.2025 про закупівлю товару за бюджетні кошти (а.с. 20-23).

За умовами п. 1.1. договору продавець зобов`язався передати у власність покупцю, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити товар - Квадрокоптер DJI Mavic 3T Enterprise (Thermal), Квадрокоптер DJI Mavic 3 Fly More Combo, код ДК 021:2015: 34710000-7 Вертольоти, літаки, космічні та інші літальні апарати з двигуном.

За умовами п. 1.2. договору загальна кількість товару, найменування, одиниці виміру товару та ціна одиниці товару визначаються сторонами у специфікації, що є додатком №1 до цього договору (надалі іменується "специфікація).

Строк поставки товару - до 07.02.2025 (п. 1.4. договору).

Ціна на кожну одиницю товару вказується у Специфікації та встановлюється в національній валюті України (п. 2.1. договору).

Загальна вартість договору складає 1 740 000,00 грн (один мільйон сімсот сорок тисяч гривень, 00коп.) без ПДВ (п. 2.2. договору).

У п. 5.4. договору сторони визначили, що датою передачі і моментом переходу до покупця права власності на товар є дата передачі товару покупцю, яка зазначена в накладній.

Пунктом 6.4 договору визначено, що за порушення строку поставки товару за договором продавець зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості не поставленого товару за кожен день прострочення (включно з днем фактичної поставки, відповідно до видаткової накладної), але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленого товару. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання. За прострочення товару понад 30 днів продавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості несвоєчасно поставленого товару.

За умовами п. 10.1., 10.2. договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (у разі наявності) та діє до 31.12.2025, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань.

У підписаній сторонами специфікації (додаток №1 до договору) сторони погодили поставку 6 квадрокоптерів DJI Mavic 3T Enterprise (Thermal) та 9 квадрокоптерів DJI Mavic 3 Fly More Combo на загальну суму 1 740 000,00грн (а.с. 23 (на звороті).

06.02.2025 відповідач звернувся до позивача-2 з листом №06/02-1 у якому просив продовжити строк поставки товару - до 18.02.2025 у зв`язку з тим, що 06.02.2025 постачальником квадрокоптерів DJI Mavic повідомлено про затримки у виробництві, що пов`язано із браком комплектуючих, яке має наслідком затримки у постачанні відповідного товару (а.с. 27).

07.02.2025 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору про закупівлю №26 від 27.01.2025, у якій погодили строк поставки товару - до 18.02.2025 (а.с. 24).

12.02.2025 відповідач частково поставив товар на загальну суму 1 002 000,00грн, що підтверджується видатковою накладною №48 від 12.02.2025 (а.с. 25).

12.02.2025 позивач2 здійснив оплату поставленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією №86/859 від 12.02.2025 (а.с. 26).

17.02.2025 відповідач направив позивачу2 лист №17/02-1 у якому просив продовжити строк поставки товару - до 28.02.2025 у зв`язку з тим, що 17.02.2025 логістичною компанією, що здійснює перевезення квадрокоптерів повідомлено про збій логістичних шляхів при транспортуванні товару з Китаю до Польщі (а.с. 28 (на звороті).

18.02.2025 сторони підписали додаткову угоду №2 до договору про закупівлю №26 від 27.01.2025, у якій погодили строк поставки товару - до 28.02.2025 (а.с. 28).

02.04.2025 відповідач поставив товар на загальну суму 738 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною №149 від 02.04.2025 (а.с. 29).

02.04.2025 позивач2 здійснив оплату поставленого товару, що підтверджується платіжною інструкцією №233/484 від 02.04.2025 (а.с. 30).

Проте, як вказує прокурор, зважаючи на відсутність правових підстав для внесення змін до істотних умов договору, додаткова угода № 1 від 07.02.2025 та додаткова угода №2 від 18.02.2025 укладені сторонами з порушенням вимог п. 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними в судовому порядку, в силу частини 1 статті 203 та статті 215 ЦК України.

Враховуючи, що товар поставлено не в межах строку, прокурором нараховано 44 862,00 грн пені та 51 660,00 грн штрафу.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; інші юридичні факти.

Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд (ч. 1 ст. 12 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 14 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Як визначено ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому ст. 650 Цивільного кодексу України визначено, що особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах (публічних торгах), конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

Правові та економічні засади здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг визначені Законом України "Про публічні закупівлі", норми якого є спеціальними та визначають правові підстави внесення змін та доповнень до договорів, укладених за наслідком публічних закупівель, і їх потрібно застосовувати переважно щодо норм ЦК України та ГК України, які визначають загальну процедуру внесення змін до договору (дана правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 926/3421/22).

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі / спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Особливості укладання договору про закупівлю та внесення змін до нього врегульовані статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", яка містить загальне правило, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю (п. 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Вказана норма передбачає можливість внесення змін до договору про закупівлю (зміна істотних умов) щодо продовження строку виконання зобов`язань у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження (дана правова позиція наведена в постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі № 910/21806/17, від 06.06.2023 у справі № 910/21100/21).

Крім того, в умовах воєнного стану публічні закупівлі здійснюються також з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості), затверджені постановою КМУ від 12 жовтня 2022 р. № 1178.

Відповідно до п. 17 Особливостей закупівель договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з п. 10, п. 13 Особливостей укладається відповідно до ЦК України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім ч.ч. 2-5, 7-9 ст. 41 Закону, та цих особливостей.

Підпунктом 19.4 Особливостей визначено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 652 зазначеного Кодексу у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Як вказано судом вище, 06.02.2025 відповідач звернувся до позивача-2 з листом №06/02-1 у якому просив продовжити строк поставки товару - до 18.02.2025 у зв`язку з тим, що 06.02.2025 постачальником квадрокоптерів DJI Mavic повідомлено про затримки у виробництві, що пов`язано із браком комплектуючих, яке має наслідком затримки у постачанні відповідного товару (а.с. 27).

07.02.2025 сторони підписали додаткову угоду №1 до договору про закупівлю №26 від 27.01.2025, у якій погодили строк поставки товару - до 18.02.2025 (а.с. 24).

Крім того, 17.02.2025 відповідач направив позивачу2 лист №17/02-1 у якому просив продовжити строк поставки товару - до 28.02.2025 у зв`язку з тим, що 17.02.2025 логістичною компанією, що здійснює перевезення квадрокоптерів повідомлено про збій логістичних шляхів при транспортуванні товару з Китаю до Польщі (а.с. 28 (на звороті).

18.02.2025 сторони підписали додаткову угоду №2 до договору про закупівлю №26 від 27.01.2025, у якій погодили строк поставки товару - до 28.02.2025 (а.с. 28).

Разом з тим, матеріали справи не містять документального підтвердження наявності обставин для продовження строку дії договору про закупівлю, які зазначені відповідачем у листах від 06.02.2025 та від 17.02.2025.

З огляду на викладене, суд вважає, що додаткові угоди №1 та №2 до договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти №26 від 27.01.2025 укладені сторонами з порушенням вимог п. 4 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання їх недійсними.

Що стосується заявлених прокурором 44 862,00 грн пені та 51 660,00 грн штрафу, слід зазначити таке.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За змістом ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, відповідно до п. 6.4. договору за порушення строку поставки товару за договором продавець зобов`язаний сплатити покупцю пеню в розмірі 0,1 % вартості не поставленого товару за кожен день прострочення (включно з днем фактичної поставки, відповідно до видаткової накладної), але не більше 30% вартості несвоєчасно поставленого товару. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов`язання. За прострочення товару понад 30 днів продавець додатково сплачує штраф у розмірі 7 % вартості несвоєчасно поставленого товару.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор нарахував до стягнення з відповідача на підставі п.7.2 договору за порушення строків виконання зобов`язання з поставки товару 38 560,00 грн пені та 64 400,00 грн штрафу.

Перевіривши здійснені прокурором розрахунки пені та штрафу (а.с.5), суд встановив, що розрахунки є обґрунтованими та арифметично правильними.

Розрахунки здійснено за допомогою Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій інформаційно-пошукової програми "Ліга:Закон".

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами статей 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі на загальну суму 96 522,00грн, з яких: 44 862,00 грн пені та 51 660,00 грн штрафу.

З огляду на задоволення позову та приписи ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь Волинської обласної прокуратури.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсною додаткову угоду №1 від 07.02.2025 до договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти №26 від 27.01.2025, укладену між Виконавчим комітетом Ковельської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп".

3. Визнати недійсною додаткову угоду №2 від 18.02.2025 до договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти №26 від 27.01.2025, укладену між Виконавчим комітетом Ковельської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" 10001, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Київська, будинок 77, ід. код 45203623) на користь Виконавчого комітету Ковельської міської ради (45000, Волинська обл., місто Ковель, вул. Незалежності, будинок 73, ід. код 04051313):

- 44 862,00 грн пені

- 51 660,00 грн штрафу.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерс Еліт Солюшнс Груп" 10001, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Київська, будинок 77, ід. код 45203623) на користь Волинської обласної прокуратури (43000, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Винниченка, будинок 15, ід. код 02909915):

- 7 987,20грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 17.08.26

Суддя Давидюк В.К.

Прокурору та сторонам - через "Електронний суд".