Ухвала суду № 139017697, 17.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_________________

У Х В А Л А

17.08.2026р. Справа № 905/294/26

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

при секретарі Руденко Е.В., -

розглянувши у відкритому попередньому засіданні матеріали

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452)

з грошовими вимогами до боржника у розмірі 1.100.517.832,94 грн. в порядку ст. 45 КУзПБ, -

у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ДОНБАСЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 23343582),

розпорядник майна - арбітражний керуючий Юринець Арсен Володимирович (свідоцтво № 455 від 14.03.2013), -

за участю представників (в режимі відеоконференції):

від заявника: Юзвенко В.Г.

від боржника: Жукова Л.А.

від розпорядника майна: Юринець А.В.

від ініціюючого кредитора (ТОВ "СЛАВКЛІНСЕРВІС"): Якушенко В.А.

від кредитора (ТОВ "Юридична компанія "Декстер"): не з`явились, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.05.2026 у справі № 905/294/26 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства ДОНБАСЕНЕРГО; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Юринець Арсена Володимировича; вирішені інші процедурні питання.

На офіційній сторінці Верховного Суду веб-порталу Судова влада України опубліковано повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "ДОНБАСЕНЕРГО" (№79454 від 19.05.2026).

16.06.2026, тобто в строк, визначений у частині 1 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» через підсистему «Електронний суд» надійшла заява з грошовими вимогами до Публічного акціонерного товариства «ДОНБАСЕНЕРГО» в розмірі 1.100.517.832,94 грн. (вх.№ 2622/26 від 16.06.26).

Вказана заява мотивована наявністю у боржника невиконаного грошового зобов`язання, що складається з основного боргу за поставлений постачальником «Останньої надії» природний газ у період з 17.11.2022 по 31.12.2022 на суму 656.882.637,73 грн., а також нарахованої пені 167.003.798,05 грн., інфляційних втрат 211.428.128,07 грн. та 3% річних 65.197.944,29 грн., крім того 5324,80 грн. витрат зі сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги до боржника.

На підтвердження вимог надано суду наступні документи: правовстановлюючі документи підписанта, розрахунок заявлених вимог, платіжна інструкція № 0000041617 від 16.06.2026 про сплату судового збору у сумі 5324,80 грн., Інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» (Форма №10), акти приймання-передачі природного газу № 15647 від 30.11.2022 та № 17299 від 31.12.2022, Інформацію АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунок ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за період з 01.11.2022 по 31.05.2026, Інформацію щодо закріплення споживача з ЕІС-кодом в Реєстрі споживачів постачальників, вимогу про сплату заборгованості за спожитий газ від 09.09.2025 № 119/4.2.2-67892-2025, відповідь на вимогу за № 01-1.3/01116, листування з ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», постанову Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.05.2025 у справі № 905/998/23, реєстр пар споживачів на 01.01.2020 ПОН портфель, витяг з інформаційної платформи інформації щодо остаточної алокації відборів споживача, договір № 05/2022-ПОН купівлі-продажу природного газу від 11.05.2022 з додатковими угодами, акти приймання-передачі природного газу № 11-ЗС від 30.11.2022 та № 12-ЗС від 31.12.2022.

Ухвалою від 17.06.2026 господарський суд прийняв вказану заяву та призначив її до розгляду у попередньому засіданні, встановив боржнику та розпоряднику майна строк для надання повідомлення про результати розгляду поданої заяви з грошовими вимогами, вирішив інші процедурні питання.

В попередньому засіданні суду від 28.07.2026 по справі № 905/294/26 оголошено перерву до 17.08.2026, визнано явку представників сторін не обов`язковою, вирішені інші процедурні питання, про що повідомлено заявника, боржника, розпорядника майна та ініціюючого кредитора відповідною ухвалою, яка доставлена їм в зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд».

Всі процесуальні акти суду у цій справі оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень веб-порталу Судова влада України в мережі Інтернет, відомості якого є офіційними та загальнодоступними для безоплатного перегляду згідно Закону України "Про доступ до судових рішень", що свідчить про наявність додаткової можливості у сторін ознайомитись із судовими рішеннями у даній справі.

На дату судового засідання надійшли наступні документи:

- від боржника: клопотання № 2026/07/08/1-ДЕ від 08.07.2026 про долучення до матеріалів справи доказів направлення розпоряднику майна і кредитору повідомлення за результатами розгляду заяви про грошові вимоги, з додатками (вх.№ 3178/26 від 08.07.26).

За змістом повідомлення від 07.06.2026 № 01-1.7/00621 ПАТ «ДОНБАСЕНЕРГО» вказує, що не визнає вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» повністю, посилаючись на те, що судовими рішеннями у господарській справі № 905/998/23 та 905/1110/25, що набрали законної сили, заявнику було повністю відмовлено в задоволенні його вимог про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, поставлений у листопаді-грудні 2022 року, а також нараховані інфляційні та річні.

- від заявника: додаткові пояснення (вх.№3196/26 від 09.07.2026), в яких наполягає на задоволенні заявлених вимог в повному обсязі.

- від розпорядника майна-арбітражного керуючого: відомості № 13/07/26-3 від 13.07.2026 про результати розгляду вимог кредиторів, з додатками (вх.№ 01-41/5005/26 від 14.07.26), за змістом яких повідомляє, що заявлені вимоги ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» не визнає повністю.

В судовому засіданні 17.08.2026 прийняли участь в режимі відеоконференції представник заявника, представник боржника, арбітражний керуючий, представник ініціюючого кредитора та підтримали власні аргументи, вимоги та заперечення. Інші учасники (кредитор ТОВ «ЮК Декстер») не з`явились.

Враховуючи, що учасники провадження про розгляд справи повідомлені завчасно належним чином, з метою дотримання процесуальних строків розгляду поданої заяви з грошовими вимогами до боржника, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони (стаття 42 Господарського процесуального кодексу України), суд вважає за можливе розглянути заяву ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «СИСТЕМА» з грошовими вимогами в даному судовому засіданні за наявними у матеріалах справи доказами.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника у справі про банкрутство та розгляду судом відповідних заяв регламентовані, зокрема, нормами статей 45, 46, 47 Кодексу України з процедур банкрутства (далі КУзПБ).

Суд виходить з наведених вище норм КУзПБ у сукупності з положеннями процесуального закону стосовно диспозитивності у господарському процесі, прав і обов`язків сторін у справі про банкрутство, доведення стороною відомостей, викладених в обґрунтування своїх вимог і заперечень, порядку надання доказів, та вважає за необхідне звернутися до усталених правових висновків Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, за якими:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови: від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).

- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

- під час розгляду кредиторських вимог до боржника у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17).

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів (ч.6 ст.45 КУзПБ).

З наданих матеріалів встановлено, що Господарським судом Донецької області розглядались справи № 905/998/23 та 905/1110/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» боргу, 3% річних та інфляційних.

У справі 905/998/23 позовні вимоги були обґрунтовані тим, що за відсутності постачання природного газу іншим постачальником Компанією як постачальником «останньої надії» та Товариством як споживачем укладено Типовий договір постачання природного газу, на підставі якого позивач поставив відповідачу природний газ у період з 17.11.2022 до 30.12.2022. Часткова неоплата з відповідним простроченням відповідачем послуг постачання природного газу у вказаний період стала підставою для звернення Компанії до суду з цим позовом.

За результатами нового розгляду справи 905/998/23 Господарський суд Донецької області рішенням від 20.01.2025, яке залишено без змін Східним апеляційним господарським судом постановою від 13.03.2025 та Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановою від 20.05.2025, у позові відмовив повністю.

У справі 905/1110/25 позов обґрунтований тим, що відповідно до пункту 7 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на нього було покладено спеціальний обов`язок до 30.04.2023 (включно) постачати природний газ споживачам, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво-важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, до яких, зокрема, належить Слов`янська теплова електрична станція відповідача. На виконання вказаного Положення в період з 17.11.2022 по 31.12.2022 позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 667.865.705,45 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу. Проте, оплату за переданий газ відповідач здійснив лише частково, в розмірі 10.983.067,72 грн, що свідчить про наявність у нього заборгованості в сумі 656.882.637,73 грн, на яку позивач нарахував 3% річних.

Рішенням Господарського суду Донецької області у справі №905/1110/25 від 23.02.2026 було позовні вимоги задоволено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 рішення Господарського суду Донецької області від 23.02.2026 у справі №905/1110/25 скасовано. Прийняте нове рішення. У задоволенні позовних вимог відмовлено.

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення у справі №905/1110/25 колегія суддів апеляційної інстанції виходила з того, що на виконання умов договору №05/2022-ПОН від 11.05.2022 сторонами було підписано акти приймання-передачі газу на загальну суму 870.398.344,32 грн, а саме: №11-ЗС від 30.11.2022 на суму 193.968.559,04 грн з ПДВ; №12-ЗС від 31.12.2022 на суму 676.429.785,28 грн з ПДВ.

Разом з тим, наказом №385 від 14.11.2022 Міністерства енергетики України затверджено Перелік споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України. До вказаного переліку віднесено Слов`янську теплову електричну станцію Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» (код ЄДРПОУ 23343582) ЕІС код 56ХО0000N9JG600Y.

Як вказував позивач, на виконання вимог Положення ПСО, у листопаді та грудні 2022 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» на користь Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі Слов`янської теплової електричної станції поставлявся природний газ.

На підтвердження належного виконання позивачем обов`язків з постачання природного газу і прийняття такого газу відповідачем були надані підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі природного газу на загальну суму 667.865.705,45 грн, а саме: №15647 від 30.11.2022 на суму 145194221,57 грн з ПДВ; №17299 від 31.12.2022 на суму 522671483,88 грн з ПДВ.

В рахунок погашення вищевказаної заборгованості відповідачем здійснено платежі на загальну суму 10.983.067,72 грн, на підтвердження чого позивачем надано інформацію, отриману від Акціонерного товариства «Ощадбанк» щодо таких оплат: 09.02.2023 на суму 5.122.785,97 грн, 13.02.2023 на суму 4.018.188,73 грн, 15.02.2023 на суму 1.842.093,02 грн.

Між сторонами не існує спору щодо постачання позивачем природного газу відповідачу та щодо часткової сплати відповідачем вартості отриманого природного газу.

Однак, відповідач вважав, що у нього відсутнє зобов`язання щодо оплати відповідних обсягів газу, оскільки вартість отриманих обсягів, на його думку, має бути компенсована в порядку норм постанови №1194 від 03.12.2020 Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку визначення компенсації, що надається суб`єктам ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки».

Наразі, оскільки позивач вважав, що у правовідносинах з відповідачем Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» діяло як постачальник «останньої надії» на підставі типового договору постачання природного газу, то у 2023 році звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» про стягнення основного боргу у розмірі 656.882.637,73 грн, 3% річних у розмірі 5.160.672,04 грн та інфляційних втрат у розмірі 15.863.196,76 грн.

За результатами розгляду справи №905/998/23 суди дійшли висновку, що постачання природного газу Публічному акціонерному товариству «Донбасенерго» (як споживачу) у період з 17.11.2022 до 31.12.2022 відбувалося не за правилами та не у порядку постачання постачальником «останньої надії», а є наслідком виконання спеціальних обов`язків, покладених Кабінетом Міністрів України, з огляду на віднесення товариства до Переліку споживачів електричної енергії та природного газу, які не належать до категорії побутових споживачів і виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності України.

Відтак, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» звернулось до відповідача в порядку норм статті 530 Цивільного кодексу України з вимогою №119/4.2.2-67892-2025 від 09.09.2025 про сплату заборгованості за спожитий природний газ в сумі 656.882.637,73 грн протягом 7 днів з дня отримання вимоги.

Оскільки відповідач вказану вимогу не задовольнив, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

За висновком Східного апеляційного господарського суду у справі №905/1110/25, як у справі № 905/998/23 так і у справі № 905/1110/25 позивач просив суд стягнути з відповідача один і той же розмір заборгованості, яка виникла за поставлений газ за один і той же період, але обґрунтовує різними підставами щодо його оплати.

Проте, підстави для стягнення основної заборгованості за поставлений відповідачу газ у період, зокрема, листопад-грудень 2022 року, досліджувалися під час розгляду справи №905/998/23.

Розглядаючи справу № 905/998/23 судами було встановлено наступні обставини.

- надані АТ НАК Нафтогаз України пояснення від 18.10.2023 р. № 14/4-830-23 містять інформацію про врахування у рахунку компенсації ПСО за виконання спеціальних обов`язків у 2022 р. дебіторської заборгованості ПАТ «Донбасенерго» перед ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у розмірі 656.882.638,00 грн.

- ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» діяло виключно в рамках виконання спеціальних обов`язків, покладених на нього державою і не було незалежним комерційним постачальником природного газу. Відповідно, передача природного газу кінцевому споживачу ПАТ «Донбасенерго» - відбулося не за типовим договором постачання, а на виконання спеціальних обов`язків, які було встановлено Постановою КМУ від 06.03.2022 № 222.

- Постанова № 222, як і жоден інший законодавчий акт, який би регламентував порядок здійснення виконання спеціальних обов`язків не містить посилання на оплатність послуг з постачання природного газу , адже сама правова природа виконання спеціальних обов`язків не передбачає отримання прибутку жодним із суб`єктів таких правовідносин.

- постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2020 № 1194 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2023 № 628) затверджено Порядок визначення компенсації, що надається суб`єктами ринку природного газу, на яких покладаються спеціальні обов`язки (далі Постанова № 1194), який визначає механізм розрахунку компенсації, що надається суб`єктом ринку природного газу, на яких відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» покладаються спеціальні обов`язки щодо забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі формування ринку природного газу (далі компенсація).

-АТ НАК «Нафтогаз України» зверталось до Державної аудиторської служби України та Міністерства енергетики України із відповідним розрахунком компенсації за виконання спеціальних обов`язків у період з 01.03.2022 до 31.12.2022. У цьому розрахунку було включено дебіторську заборгованість ПАТ «Донбасенерго» перед ТОВ «ГК «Натфогаз Україна» у розмірі 656.882.638 грн.

- відповідно до п.12. Статуту ТОВ «ГК «Нафтогаз Україна» позивач входить до Групи «Нафтогаз», його інтереси співпадають з інтересами АТ «НАК «Нафтогаз Україна» як корпоративного центру всієї Групи «Нафтогаз», що діє в інтересах всієї групи. Звітність позивача включається до консолідованої фінансової звітності групи «Нафтогаз». Це означає, що ТОВ «ГК Нафтогаз України» діє не як незалежний ринковий суб`єкт, а як частина загальної корпоративної структури, фінансова діяльність якій координується АТ «НАК «Нафтогаз України»

- взаємозв`язок цих компаній підтверджено також тим, що ТОВ «ГК «Нафтогаз України» виконує спеціальні обов`язки, покладені на нього державою, використовуючи ресурс природного газу, наданий АТ «НАК «Нафтогаз України», фінансування закупівлі газу, необхідного для виконання ПСО, здійснюється саме АТ «НАК «Нафтогаз України».

- ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» - відносно відповідача діяло виключно як суб`єкт передачі природного газу від власника АТ НАК «Нафтогаз України» до споживача.

- Відсутність у позивача матеріально-правового інтересу щодо предмета спору, оскільки грошові кошти за поставлений відповідачу природний газ, відповідно до положень Постанови № 1194, підлягають компенсації на користь АТ «Нафтогаз України» з урахуванням вимог бюджетного законодавства.

Суд звернув увагу на те, що борг відповідача, який позивач намагався стягнути, підлягав компенсації державою відповідно до Постанови КМУ №1194. Тобто замість того, щоб вимагати гроші з ПАТ «Донбасенерго», ТОВ «ГК «Нафтогаз України» мало б звернутися за відшкодуванням своїх витрат у встановленому державою порядку. Оскільки цей механізм компенсації існував, а позивач його не використав, суд вирішив, що немає підстав стягувати кошти з відповідача.

За таких обставин, судова колегія погодилася зі ствердженням апелянта про те, що суд першої інстанції, розглядаючи справу № 905/1110/25 фактично переглянув своє рішення по справі № 905/998/23 та прийшов до протилежних висновків, в частині, як наявності (відсутності) у позивача матеріально-правового інтересу щодо предмета спору так і наявності (відсутності) підстав для стягнення з відповідача заборгованості за отриманий газ.

Відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Верховний Суд у постанові від 15.10.2019 у справі № 908/1090/18 зазначив про те, що згідно з частиною 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдиційність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Відповідно до статті 284 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Таким чином, оскільки на дату судового засідання у цій справі сторонами не надано доказів зміни чи скасування постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.06.2026 у справі №905/1110/25, обставини, встановлені постановою суду апеляційної інстанції у справі №905/1110/25, що набрала законної сили з дня її ухвалення, не підлягають доказуванню у справі, що розглядається.

Звертаючись із заявою про грошові вимоги до боржника у справі про банкрутство, Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» посилається на ті самі обставини що у справі №905/1110/25 та № 905/998/23, надає ті самі докази, яким вже надана оцінка під час розгляду вказаних господарських справ та судом було відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення боргу.

Суд вважає недоведеними заявником та такими, що не підлягають визнанню судом і включенню до реєстру вимог кредиторів боржника вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» у заявленому розмірі.

Судові витрати за розгляд його заяви з грошовими вимогами до боржника покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 46, 47, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у визнанні грошових вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452) до Публічного акціонерного товариства "ДОНБАСЕНЕРГО" (код ЄДРПОУ 23343582) в розмірі 1.100.517.832,94 грн.

Ухвала набирає законної сили в день її проголошення (підписання) та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням особливостей, встановлених у статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства.

Повна ухвала підписана 17.08.2026.

Суддя Н.В. Величко