Ухвала суду № 139017660, 17.08.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

17.08.2026м. ДніпроСправа № 904/1414/24

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі ( ОСОБА_1 ), яка має заборгованість перед боржником

у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм", м. Дніпро

про стягнення 837 923,48 грн.,-

Суддя Бажанова Ю.А.

Від заявника: Кричковська А.І. адвокат, довіреність від 11.11.2024 (в режимі відеоконференції)

Від відповідача: не з`явився

Від ОСОБА_1 : не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" заборгованість у розмірі 837 923,48грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2024 справу №904/1414/24 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" про стягнення 837 923,48 грн задоволено частково: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" заборгованість у сумі 789 456, 48грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 9 473,48грн.; в решті позовних вимог відмовлено.

22.07.2024 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2024, яке набрало законної сили 02.07.2024, видано наказ №904/1414/24.

06 травня 2025 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" до господарського суду надійшла заява, про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій просить:

- cтягнути з ОСОБА_1 , який має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Алерсін", на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" 50 000,00 грн боргу в рахунок погашення заборгованості згідно з рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2024 у справі № 904/1414/24.

Заява мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича перебуває виконавче провадження №75663833 з примусового виконання наказу №904/1414/24 від 22.07.2024 виданого Господарським судом Дніпропетровської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" заборгованості у сумі 789 456, 48грн, витрат по сплаті судового збору у сумі 9 473,48грн.

Заявнику, в ході виконавчого провадження, з виписки АТ КБ "Приватбанк" за рахунком № НОМЕР_1 за період з 20.12.2021 по 04.02.2025 стало відомо про існування договору поворотної фінансової допомоги №ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021, укладеного між ТОВ "Торгово-виробнича компанія "Прайм (код ЄДРПОУ 39232541) та Фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Алерсін".

За випискою АТ КБ "Приватбанк" по рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "Алерсін" перерахувало грошові кошти за договором поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021 на суму 50 000, 00 грн. Отже, грошові кошти у розмірі 50 000, 00 грн були перераховані ОСОБА_1 та не повернуті.

24.04.2025 приватним виконавцем складено вимогу приватного виконавця до ОСОБА_1 та ТОВ "Алерсін", відповідно до якої вимагається надати належним чином засвідчену копію договору поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021, укладеного між ТОВ "Торгово-виробнича компанія «Прайм" (перейменовано на ТОВ "Алерсін" (код ЄДРПОУ 39232541) та фізичною особою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Та на вимогу жодна із осіб не відреагувала.

Таким чином, заявник вважає, що ОСОБА_1 - особа, яка має заборгованість перед боржником.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2025 прийнято заяву та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.05.2025.

Також даною ухвалою зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Алерсін" та ОСОБА_1 надати до суду договір поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алерсін" та ОСОБА_1 (оригінал для огляду у судовому засіданні, копію для долучення до матеріалів справи).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2025 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі ( ОСОБА_1 ), яка має заборгованість перед боржником відмовлено.

Постановою Центрального апеляційного Господарського суду від 09.06.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення; ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 19.05.2025 року у справі № 904/1414/24 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" задоволено частково: ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2025 року та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09 червня 2026 року у справі № 904/1414/24 скасовано; справу № 904/1414/24 передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 справу №904/1414/24 передано на розгляд судді Бажановій Ю.А.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2026 прийнято до свого провадження справу №904/1414/24 для розгляду заяви, про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником та призначено заяву до розгляду в засідання, яке відбудеться 17.08.2026. Запропоновано відповідачу, ОСОБА_1 :

- у строк до 17.08.2026 надати до суду договір поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алерсін" (стара назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм") та ОСОБА_1 (оригінал для огляду у судовому засіданні, копію для долучення до матеріалів справи).

- письмові пояснення щодо наявності / відсутності заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Алерсін" (стара назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм") за договором поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2026 була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" 10.08.26 18:00, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 10.08.2026); була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 10.08.26 19:46, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 10.08.2026).

Відповідно до пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

З урахуванням положень пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу, наявності в матеріалах справи довідок про доставку електронного листа (ухвали суду від 10.08.2026) Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" та ОСОБА_1 , ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2026 була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" та ОСОБА_1 .

Станом на 17.08.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" та ОСОБА_1 до Господарського суду Дніпропетровської області договору поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021, письмових пояснень не надходило.

Розглянувши заяву, дослідивши наявні у справі матеріали суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, положень частини першої статті 18, частини першої статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За положеннями частини другої статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з положеннями статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Закон України "Про виконавче провадження" передбачає низку заходів примусового виконання рішень, серед яких, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами (пункт 1 частини першої статті 10 Закону України "Про виконавче провадження").

Виконуючи рішення суду, виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом (частини 1, 4 статті 53 Закону України "Про виконавче провадження").

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.

Так, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Заява розглядається судом протягом десяти днів з дня її надходження. Суд розглядає заяву про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в судовому засіданні з викликом такої особи та учасників справи, проте їх неявка не перешкоджає розгляду справи за умови належного їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу. У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником. Звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, є підставою для визнання виконавчого документа, за яким боржник виступає стягувачем, таким, що не підлягає виконанню в розмірі стягнутої суми.

Тобто, особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

При цьому, за своєю правовою природою положення вказаних статей не є імперативними, судова дискреція, у даному випадку, передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням всіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу .

З аналізу наведених статей вбачається, що до інших осіб у розумінні статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавцями вчиняються такі ж заходи примусового виконання рішення як і до боржника, зокрема, звернення стягнення на кошти.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19.

Як зазначає позивач та встановлено судом, у приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича перебуває виконавче провадження №75663833 щодо примусового виконання наказу №904/1414/24 від 22.07.2024 виданого Господарським судом Дніпропетровської області.

У відповідності до частини другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

За інформацією з Державної податкової служби України (відповідь на запити №217865763 від 30.07.2024 та №267892301 від 10.05.2025) у боржника відкриті рахунки в банківських установах: АТ КБ "Приватбанк", МФО 305299; Казначейство України, МФО 899998; АТ "Сенс Банк", МФО 300346; АТ "ПУМБ", МФО 334851.

На підставі наведеного, 30.07.2024 приватним виконавцем в межах виконавчого провадження №75663833 винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено на виконання до банківських установ з вимогою про надання інформації щодо стану рахунків боржника та руху коштів по ним у відповідності до вимог пункту 6 частини 1 статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

У відповіді №116/4715/07БТ від 08.08.2024 АТ "ПУМБ" повідомило, що станом на день прийняття постанови до виконання на арештованому рахунку кошти відсутні.

У відповіді №13983-БТ-32.2/2024 від 11.12.2024 АТ "Сенс Банк" повідомило про наявність у боржника рахунків, залишок коштів по цим рахункам, рух коштів по рахункам не відбувався.

У відповіді №20.1.0.0.0/7-241204/56484-БТ від 10.12.2024 АТ "Приватбанк" повідомив про наявність у боржника рахунків, залишок коштів по цим рахункам, а також рух коштів за період з 20.12.2021 по 28.11.2024.

З виписки АТ КБ "Приватбанк" по рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що ТОВ "ТВК "Прайм" перерахувало на розрахунковий рахунок Федоряка Віталія Олександровича грошові кошти у розмірі 50 000,00грн. Призначення платежу: надання поворотної допомоги згідно договору ФВО-09092019/ТПК від 11.03.2021Р без ПДВ.

За положеннями частини першої статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом (ч. 4 ст. 53 Закону України "Про виконавче провадження").

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, визначено статтею 336 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до частини першої зазначеної статті суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Тобто, особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України предметом дослідження суду є наявність заборгованості, що підтверджується належними доказами, зокрема, це може бути відповідне рішення суду, та беззаперечність заборгованості особи, якій належать кошти, на які стягувач просить звернути стягнення (висновки постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі №910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі №925/1048/17, від 11.09.2019 у справі №902/1260/15, від 01.08.2019 у справі №927/313/18, від 06.02.2020 у справі №913/381/18).

Системний аналіз приписів статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

При цьому, за своєю правовою природою положення вказаних статей не є імперативними, судова дискреція, у даному випадку, передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням всіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу .

З аналізу наведених статей вбачається, що до інших осіб у розумінні статті 53 Закону України "Про виконавче провадження" виконавцями вчиняються такі ж заходи примусового виконання рішення як і до боржника, зокрема, звернення стягнення на кошти.

Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі №910/10579/19.

Правовий аналіз процесуальної норми статті 336 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що особа, яка має заборгованість перед боржником, не набуває процесуального статусу сторони (боржника) у такій справі, а лише здійснює оплату заборгованості відповідача (боржника) в межах заборгованості такої особи перед боржником.

Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення.

Під час розгляду заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України, предметом дослідження має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення.

Послідовна та стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 Господарського процесуального кодексу України висловлена в численних постановах суду касаційної інстанції, зокрема у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.

Водночас, остаточне рішення за результатами розгляду заяви, поданої в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України, має бути прийняте з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20.

Враховуючи відсутність судового рішення, який підтверджується факт існування заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" судом досліджено доводи сторін та надані на їх спростування чи підтвердження докази.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частин першої, четвертої, сьомої, восьмої, дев`ятої та десятої статті 81 Господарського процесуального кодексу України:

- учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом;

- у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази;

- будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду;

- особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали;

- у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом;

- у разі неподання учасником справи витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання та яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання таких доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.

Згідно зі статтю 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказування в господарському процесі здійснюється відповідно до стандартів доказування, визначених у статтях 76 - 79 Господарського процесуального кодексу України, а саме: належності, допустимості, достовірності та вірогідності доказів.

Як вбачається з практики Верховного Суду суд касаційної інстанції у постанові від 05 серпня 2025 року у справі № 910/4765/22, ухваленій за результатом перегляду постанови суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні заяви позивача, поданої в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України, визнав передчасними висновки апеляційного суду про відсутність належних доказів наявності у іншої особи заборгованості перед боржником, у тому числі, з огляду на відсутність копії договору поворотної фінансової допомоги, та зазначив про те, що ненадання копії договору не може слугувати підставою для відмови у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, оскільки така заборгованість може бути підтверджена іншими доказами, зокрема, випискою з рахунків про рух коштів боржника.

Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 1 ст. 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Враховуючи наведені сторонами доводи та подані сторонами докази господарський суд дійшов до висновку, що надані позивачем докази і пояснення на наявність у ОСОБА_1 заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Алерсін" безспірної заборгованості у сумі 50 000,00 грн. за договором поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021 є більш вірогідними, протилежного відповідачем та ОСОБА_1 не доведено.

При цьому господарський суд враховує, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником подана до Господарського суду Дніпропетровської області 06.05.2025 через систему "Електронний суд". Вказана заява з додатками була направлена до електронних кабінетів Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" та ОСОБА_1 , що підтверджується квитанціями №3371158 та №3371159 (час доставки 06.05.2025 09:42 год.).

Під час розгляду вказаної заяви ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.05.2025 прийнято заяву та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.05.2025; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Алерсін" та ОСОБА_1 надати до суду договір поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алерсін" та ОСОБА_1 (оригінал для огляду у судовому засіданні, копію для долучення до матеріалів справи).

Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" 09.05.2025 12:44, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 09.05.2025); була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 13.05.2025 15:05, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 09.05.2025).

Водночас, під час розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником ні відповідачем ні ОСОБА_1 не подано ні договору поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021, ні заперечень щодо заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 50 000,00 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Алерсін") за договором поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021.

Не подавались такі заперечення і під час перегляду ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 19 травня 2025 року Центральним апеляційним господарським судом та Верховним Судом у складі суддів Касаційного господарського суду.

Під час нового розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2026 прийнято до свого провадження справу №904/1414/24 для розгляду заяви, про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником та призначено заяву до розгляду в засідання, яке відбудеться 17.08.2026. Запропоновано відповідачу, ОСОБА_1 : у строк до 17.08.2026 надати до суду договір поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Алерсін" (стара назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм") та ОСОБА_1 (оригінал для огляду у судовому засіданні, копію для долучення до матеріалів справи); письмові пояснення щодо наявності / відсутності заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Алерсін" (стара назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм") за договором поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021.

Ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.08.2026 була доставлена до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" 10.08.26 18:00, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 10.08.2026); була доставлена до електронного кабінету ОСОБА_1 10.08.26 19:46, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 10.08.2026).

Однак, ні відповідачем ні ОСОБА_1 не подано ні договору поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021, ні заперечень щодо заборгованості ОСОБА_1 у розмірі 50 000,00 грн. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Алерсін") за договором поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021.

Відповідно до частини 1-4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Дослідивши обставини справи та матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, судом не встановлено обставин, що можуть бути підставою для відмови у задоволенні вказаної заяви.

За таких обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю Ніка-Ойл" про звернення стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником підлягає задоволенню.

Про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, або про відмову у її задоволенні суд постановляє ухвалу (частина 7 статті 336 Господарського процесуального кодексу України).

У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником (частина 8 статті 336 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст. ст. 234, 235, 336 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі ( ОСОБА_1 ), яка має заборгованість перед боржником задовольнити.

Звернути стягнення на грошові кошти ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), який має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" (нова назва Товариство з обмеженою відповідальністю "Алерсін" (49019, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пр. Свободи, буд. 11; код ЄДРПОУ 39232541) у сумі 50 000,00 грн. (п`ятдесят тисяч гривень) за договором поворотної фінансової допомоги № ФВО09092019/ТПК від 11.03.2021 в рахунок виконання наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 22.07.2024 у справі №904/1414/24 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Прайм" (ідентифікаційний код 39232541; вул. Квітки - Основ`яненка, буд. 5, м. Дніпро, 49052) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ніка-Ойл" (ідентифікаційний код 38788147; вул. Конституційна, будинок 15, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50015) заборгованості у сумі 789 456, 48 грн, витрат по сплаті судового збору у сумі 9 473,48 грн., який перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича (виконавче провадження № 75663833).

Ухвала набирає законної сили 17.08.2026 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 17.08.2026

Суддя Ю.А. Бажанова