Рішення № 139016945, 13.08.2026, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 725/3732/26

Провадження № 2/727/2422/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2026 року м. Чернівці

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді Терещенко О.Є.

за участю секретаря Довженко А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕК-ТОР» (далі позивач, ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР») звернулася до суду через підсистему «Електронний суд» із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі від-повідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 27 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРА-ЇНА» (первісним кредитором) та відповідачем було укладено кредитний договір № 5491627. За умовами вказаного правочину відповідач отримав грошові кошти у розмірі 7000,00 грн. на умовах строковості, зворотності та платності строком на 360 днів із періодичністю платежів кожні 20 днів. Позичальнику було встановлено стандартну процентну ставку у розмірі 0,95 відсотка за кожний день користування кредитом. Пер-вісний кредитор повністю виконав свої зобов`язання, перерахувавши обумовлену суму на банківську картку відповідача.

У подальшому, 27 січня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» було укладено Договір факторингу № С7-270126-1, відповідно до якого позивач набув права грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Сторона позивача вказує, що відповідач був належним чином повідом-лений про зміну кредитора у зобов`язанні шляхом направлення відповідного тексто-вого повідомлення на його фінансовий номер телефону. Позивач наголошує, що відпо-відач свої зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення отриманих кредитних коштів, а також сплати нарахованих відсотків не виконав, внаслідок чого допустив ви-никнення простроченої заборгованості. Станом на 27 січня 2026 року загальний розмір боргу відповідача становить 24 336,67 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 6999,98 грн., заборгованості за відсотками в сумі 15 359,19 грн. та нара-хованого штрафу в сумі 1977,50 грн.. Окрім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн., витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. та поштових витрат у розмірі 280,98 грн.. Представник позивача висловила згоду на роз-гляд справи за її відсутності та не заперечувала проти ухвалення заочного рішення у справі.

Досліджуючи хронологію процесуальних дій, суд встановив, що первісно позовна заява була подана представником ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до Чернівецького районного суду міста Чернівців. Ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернів-ців від 17 квітня 2026 року вказану цивільну справу було передано за територіальною підсудністю на розгляд до Шевченківського районного суду міста Чернівці. Після над-ходження матеріалів справи до належного суду, ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Чернівці від 11 травня 2026 року було відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У призначене судове засідання представник позивача не з`явилася, однак у тексті позовної заяви виклала клопотання про розгляд справи за її відсутності та підтвердила відсутність заперечень щодо заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання також не з`явився. Про дату, час і місце судового розгляду він повідомлявся судом належним чином у вста-новленому законом порядку за зареєстрованим місцем проживання. Відзиву на позов-ну заяву, як і заяв про поважність причин неявки чи клопотань про відкладення роз-гляду справи, від відповідача до суду не надходило.

Згідно з частиною першою статті 280 Цивільного процесуального кодексу Укра-їни суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одно-часного існування таких умов: відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Беручи до уваги, що всі передбачені процесуальним законом умови дотримані, суд постановив ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 247 Цивільного процесуального ко-дексу України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксуван-ня судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здій-снювалося.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрун-туються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі факти та відповідні їм правовід-носини.

27 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телеко-мунікаційної системи було укладено Кредитний договір № 5491627 у формі електрон-ного документа. За умовами пункту 1.2 вказаного Договору кредитодавець зобов`я-зався надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності та платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки. Сума кредиту склала 7000,00 грн., строк кре-дитування було визначено у 360 днів із періодичністю внесення платежів кожні 20 днів. Пунктом 1.4.1 Договору сторони погодили стандартну процентну ставку у роз-мірі 0,95 відсотка за кожний день користування кредитними коштами.

Укладення даного правочину відбулося з повним дотриманням процедур, пе-редбачених Законом України «Про електронну комерцію». З матеріалів справи, зо-крема з доказів верифікації відповідача та анкети-опитувальника клієнта, вбачається, що відповідач ідентифікувався в інформаційно-телекомунікаційній системі та висло-вив волевиявлення на отримання фінансової послуги. Підписання кредитного договору з боку позичальника було здійснено шляхом використання електронного підпису од-норазовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Належне виконання первісним кредитором своїх зобов`язань підтверджується наявним у матеріалах справи офіційним листом Товариства з обме-женою відповідальністю «ПЕЙТЕК» про перерахунок кредитних коштів у розмірі 7000,00 грн. на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу, вказаними відповідачем під час реєстрації. Відповідно до пункту 2.4 Договору, кредит вважається наданим у день перерахування коштів.

У подальшому відбулася заміна сторони кредитора у вказаному грошовому зобов`язанні. 27 січня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (клієнтом) та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (фактором) було укладено Договір факторингу № С7-270126-1. Згідно з пунктом 2.1 цього Договору, фактор зобов`язався передати клієнту кошти, а клієнт зобов`язався відступити факторові права вимоги за кредитними договорами. Відповідно до пункту 2.4 право вимоги вважається відступленим з моменту надход-ження коштів на рахунок клієнта та підписання Акта приймання-передачі. На вико-нання цих умов сторонами було підписано Перелік № 1, який є додатком до Договору факторингу, згідно з яким до ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5491627 від 27 квітня 2025 року. На підтвердження факту оплати відступлених прав позивач надав копію платіжної інструкції. Крім того, 03 лютого 2026 року новий кредитор здійснив належне повідомлення боржника про відступлення права вимоги, направивши на його контактний номер телефону СМС-повідомлення з реквізитами ТОВ «НОВИЙ КО-ЛЕКТОР» для подальшого погашення заборгованості.

Незважаючи на отримання грошових коштів, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував. Відповідно до пункту 4.1 Договору, повернення кредиту та сплата процентів мали здійснюватися згідно з Гра-фіком платежів. Пунктом 4.4 Договору передбачено право кредитодавця вимагати до-строкового повернення всього кредиту у разі затримання сплати платежів щонайменше на один календарний місяць. Окрім цього, пунктом 6.3 встановлено штрафні санкції за прострочення виконання грошових зобов`язань у розмірі 75 відсотків від суми невиконаного зобов`язання на другий день кожного факту такого невиконання. Згідно з наданим позивачем детальним розрахунком, через систематичне порушення пози-чальником графіку погашення станом на 27 січня 2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 24 336,67 грн., з якої: заборгованість за тілом кредиту становить 6999,98 грн., заборгованість за відсотками становить 15 359,19 грн., та нарахований штраф становить 1977,50 грн..

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить із наступних норм матеріального права. Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного ко-дексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобо-в`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частина перша статті 1048 Цивільного кодексу України закріплює право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Статтею 1056-1 Цивільного кодексу України визна-чено, що розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються в договорі. Сторони у даній справі прямо погодили застосування фіксованої процентної ставки в розмірі 0,95 відсотка на день, що повністю відповідає принципу свободи до-говору.

Оцінюючи правомірність укладення договору в електронній формі, суд бере до уваги приписи статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», яка визначає електронний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на вста-новлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлену в елек-тронній формі. Статтею 11 цього Закону визначено порядок укладення електронного договору шляхом пропозиції (оферти) та її прийняття (акцепту). Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим іден-тифікатором. Використання відповідачем одноразового пароля-ідентифікатора, наді-сланого на його особистий номер телефону, прирівнюється до власноручного підпису відповідно до статті 207 Цивільного кодексу України, що свідчить про безумовне прийняття ним усіх умов кредитного договору, включаючи умови про нарахування відсотків та штрафів.

Щодо переходу прав кредитора, суд зазначає, що за приписами пункту 1 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути за-мінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до но-вого кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Відповідно до статті 516 Ци-вільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Передача права вимоги відбулася на підставі дійсного Договору факторингу, укладеного у відповідності до вимог статті 1077 Цивільного кодексу України, що наділяє позивача повним обсягом процесуальних та матеріальних прав кредитора у даному спорі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило, згідно з яким зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Порушенням зобов`язання, згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з по-рушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник не звільняється від від-повідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. Відповідач порушив взяті на себе договірні зобов`язання, не здійснивши повернення кредиту та сплати відсотків у погоджені стро-ки. Доказів, які б спростовували наявність боргу чи підтверджували його погашення, відповідач суду не надав. За таких обставин, перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд приходить до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про стяг-нення заборгованості у розмірі 24 336,67 грн. підлягають задоволенню в повному об-сязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України. Згідно з частиною першою вказаної статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задово-лених позовних вимог. Позивачем заявлено до стягнення 2662,40 грн. судового збору. Ця сума була розрахована відповідно до Закону України «Про судовий збір» із засто-суванням понижуючого коефіцієнта 0,8 за подання процесуального документа в елек-тронній формі. Суд враховує правову позицію Великої Палати Верховного Суду, ви-кладену в постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 916/228/22, про те, що осо-би, які подають документи через систему «Електронний суд», мають право на засто-сування вказаного понижуючого коефіцієнта. Оскільки позов задоволено повністю, сума судового збору в розмірі 2662,40 грн. підлягає стягненню з відповідача. Також суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають відшкодуванню, поштові ви-трати позивача на відправлення копії позову відповідачу у розмірі 280,98 грн., понесені через відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету.

Щодо вимог позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 137 Цивільного процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. Для визначення розміру витрат суд враховує умови договору про надання правничої допомоги та докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт. Позивач долучив до матеріалів справи До-говір про надання правничої допомоги № 07/24 НК від 02 липня 2024 року, Додаткову угоду № 17, яка фіксує вартість послуг за підготовку одного позову у розмірі 6000,00 грн., а також Звіт від 31 березня 2026 року про виконану роботу та платіжну інструк-цію № 37204767222222956 від 31 березня 2026 року на підтвердження фактичної оп-лати цих послуг. Суд також враховує позицію Верховного Суду щодо ідентифікації органу, в якому надається правова допомога.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має обов`язково виходити з критерію реальності адвокатських витрат, тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру. Відповідно до частини четвертої статті 137 Цивільного процесуального кодексу України розмір витрат на по-слуги адвоката має бути співмірним із складністю справи, часом, витраченим адво-катом, обсягом наданих послуг та ціною позову.

Беручи до уваги, що ця справа є малозначною, типовою для даної категорії спорів про стягнення заборгованості за електронним кредитним договором, розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження, а правова позиція позивача є стандарт-ною та не вимагала вивчення великого обсягу нових фактичних даних чи формування складної індивідуальної правової конструкції, суд доходить висновку, що заявлений розмір витрат у сумі 6000,00 грн. є завищеним та неспівмірним зі складністю справи. З огляду на принципи розумності, пропорційності та справедливості, суд вважає за не-обхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стяг-ненню з відповідача на користь позивача, до 2000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

Ухвалити заочне рішення.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕК-ТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним дого-вором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь То-вариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» (ідентифікаційний код юридичної особи 43170298, місцезнаходження: 01133, місто Київ, Печерський район, вулиця Алмазова Генерала, будинок 13, офіс 601) заборгованість за Кредитним дого-вором № 5491627 від 27 квітня 2025 року, обчислену станом на 27 січня 2026 року, у загальному розмірі 24 336,67 грн. (двадцять чотири тисячі триста тридцять шість гривень 67 копійок), яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6999,98 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 15 359,19 грн. та заборгованості зі сплати штрафу у розмірі 1977,50 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати у загальному розмірі 4943,38 грн. (чотири тисячі дев`ятсот сорок три гривні 38 копійок), які складаються із ви-трат по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн., витрат на професійну правничу до-помогу в сумі 2000,00 грн. та поштових витрат у сумі 280,98 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропуще-ного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, вста-новленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Ци-вільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рі-шення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апе-ляційного розгляду справи.

Суддя: О.Є.Терещенко