Рішення № 139016877, 17.08.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1268/26Провадження № 2/724/737/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання: Копайгородського Д.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог?

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" (далі - ТОВ «ФК "Кредит - Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 15 жовтня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ "Мілоан") та ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №2641097 в електронній формі, за яким відповідач отримав від ТОВ «Мілоан» кошти у строкове користування у розмірі 5500 грн шляхом перерахування їх на банківську картку відповідача, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у термін встановлений договором.

17.01.2020 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги №45-МЛ, за умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі за договором, укладеним з відповідачем, сума заборгованості за яким на час відступлення складала 15 177,25 грн, з яких: 5 500 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 542,25 грн - заборгованість по відсоткам, 385 грн. - комісія, 2 750 грн. - заборгованість по штрафах.

Оскільки до теперішнього часу на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасив, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, тому, просить стягнути зОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 15 177,25 грн та судові витрати.

Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 06.05.2026 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Витребувано, за клопотанням представника позивача, з АТ? КБ "Приват Банк" інформацію щодо банківської картки № НОМЕР_1 (а.с.35).

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Ухвалу суду від 06.05.2026 та копію позовної заяви відповідач не отримав, на адресу суду повернувся поштовий конверт, який направлявся за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, із вкладенням з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.42-43).

Пунктом 2 ч.7 ст. 128 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України).

Враховуючи вищенаведене, судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи, а тому останній вважається таким, що належно повідомлений про розгляд справи судом.

07.08.2026 року на адресу суду надійшли витребувані документ з АТ КБ «Приват Банк» (а.с.56).

Фактичні обставини встановлені судом

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, встановивши наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі анкети -заяви на кредит №2641097 поданої в електронному порядку ОСОБА_1 15 жовтня 2019 року між ТОВ "Мілоан" та відповідачем було укладено кредитний договір №2641097, який підписано відповідачем електронним підписом у формі одноразового ідентифікатора. За умовами вказаного договору відповідачу, на картковий рахунок було надано кредит у розмірі 5 500 грн, зі сплатою процентів, строком кредитування 30 днів, до 14.11.2019 (а.с.7-9,10 зворот).

Згідно з п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору загальний розмір кредиту становить 5 500 грн.

Згідно з п. 1.3. Договору кредит надається строком на 30 днів з 15.10.2019 року.

Відповідно п. 1.4. Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом - 14.11.2019.

У п. 1.5.1 Договору передбачено, що комісія за надання кредиту: 385,00 грн, яка нараховується за ставкою 7,00 відсотків від суми кредиту одноразово.

Відповідно до п. 1.5.2, 1.6 Договору проценти за користування кредитом: 1732,50 грн, які нараховуються за ставкою 1,05% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені в п.2.2.3 цього договору.

Згідно з п. 1.7. Договору, розрахунок сукупної вартості кредиту визначено в графіку розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору кредитні кошти надаються позичальнику безготівково шляхом переказу на картковий рахунок.

Відповідно до п.2.3 вище вказаного Договору, позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту (п.2.3.1 договору). Волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це згідно п. 6.14 Правил підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5 Договору (п.2.3.2 договору).

Згідно п. 4.1. договору, у разі прострочення позичальником зобов`язань повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник, починаючи з дня, наступного за днем спливу терміну (дати), вказаного в п. 1.4. цього договору з урахуванням угод про продовження строку користування/повернення кредиту та оновлених графіків розрахунків, що складаються у зв`язку з укладенням цих угод, зобов`язаний сплатити на користь Товариства пеню у розмірі 2,00 відсотків від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, але в будь- якому випадку не більше 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором.

Відповідно до п. 6.1. договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з п. 6.2. Договору розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника або передається іншим чином засобами зв`язку, вказаними позичальником під час реєстрації особистого кабінету, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту) в особистому кабінеті на сайті Товариства. Після укладення цей договір розміщується в особистому кабінеті позичальника.

Відповідно до п. 6.3. Договору, приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання цього договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком розрахунку) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання коштів у позику.

Згідно з п. 6.4. Договору укладення кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно із пунктом 7.1, цей договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до додатку №1 до договору про споживчий кредит №2641097 від 15 жовтня 2019 року (Гграфік розрахунків) встановлено дату платежу 14 листопада 2019 року, до сплати: кредит в сумі 5 500,00 грн, комісія за надання кредиту 385,00 грн., проценти в сумі 1 732,50 грн, разом 7 617,50 грн ( а.с.9 зворот).

На підтвердження підписання відповідачем договору про споживчий кредит №2641097 від 15 жовтня 2019 року до матеріалів позовної заяви додано довідку про ідентифікацію, згідно з якою ОСОБА_1 акцепт договору здійснив шляхом підписання аналогом електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора «W26195» 16.10.2019 року, який відправлено на номер телефону НОМЕР_2 ( а.с.10).

На підтвердження виконання ТОВ «Мілоан» зобов`язання за договором про споживчий кредит №2641097, укладеним 15 жовтня 2019 року, позивач надав копію платіжного доручення №2223831 від 16 жовтня 2019 року про перерахування на рахунок відповідача на картку № НОМЕР_1 коштів в сумі 5 500,00 грн ( а.с.11 зворот).

На виконання ухвали суду про витребування доказів, АТ КБ «Приват Банк» надано витребувані докази та повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_4 , на яку 16.10.2019 року здійснено зарахування коштів в сумі 5500 гривень (а.с.56).

Згідно Відомостей про щоденні нарахування та погашення вбачається, що 16.10.2019р. надано кредит в сумі 5500,00 грн, цього ж дня нараховано комісію за надання кредиту в сумі 385,00 грн. Починаючи з 17.10.2019р. до 13.01.2020р. відбувалося нарахування процентів. Також вбачається, що відповідачу були нараховані проценти за період з 17.10.2019р. по 14.11.2019р. в сумі 1732,50 грн (а.с.12).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №2641097 ТОВ «ФК «Кредит Капітал», заборгованість ОСОБА_1 станом на 14.04.2026 року становить 15 177,25 грн., з яких: 5 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 542,25 грн. - заборгованість за відсотками, 385 грн. - заборгованість по комісії, 2 750 грн. - заборгованість за штрафами (а.с.13).

17 січня 2020 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ "Мілоан" було укладено договір відступлення права вимоги № 45-МЛ, за умовами якого ТОВ "Мілоан" відступило позивачу права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2641097 від 15.10.2019 (а.с.13 зворот-17,22 зворот).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №45-МЛ від 17.01.2020, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15 177,25 грн, яка складається з: 5 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6 542,25 грн. - заборгованість за відсотками, 385 грн. - заборгованість по комісії, 2 750 грн. - заборгованість за штрафами (а.с.22 зворот).

01 квітня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» направило на поштову адресу відповідача претензію про погашення заборгованості за кредитним договором №2641097 від 15.10.2019 року, в якій також повідомило про відступлення йому прав вимоги за вказаним кредитним договором первісним кредитором, яка залишена без відповіді і задоволення (а.с.23).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 ЦК України).

За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Як вбачається із матеріалів справи, укладений ОСОБА_1 кредитний договір, укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. Підписанням цього договору ОСОБА_2 підтвердив, що він ознайомлений на сайті кредиторів з повною інформацією щодо позикодавця та його послуг, яка розміщена на його сайті.

Відповідно до частин 1,3,4,7 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналого власного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналого власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору про споживчий кредит шляхом заповнення анкети - заяви №2641097 про надання кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором, на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів картки рахунку НОМЕР_1 , на яку в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі 5 500 грн.

Отже, відповідач підписав кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам ст.12 Закону України "Про електронну комерцію".

Цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Отже, у відповідача існують зобов`язання, що виникли з цього кредитного договору.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти за договором кредиту №2641097 від 15.10.2019 року у розмірі 5500 грн, проте, не виконав взяті на себе зобов`язання та у добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані у кредит кошти не повернув. У зв`язку із даними обставинами, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) в розмірі 5500,00 грн підлягають задоволенню.

Окрім того, аналізуючи умови кредитного договору №2641097 від 15.10.2019 року суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування заборгованості за комісією, оскільки відповідно до вимог п. 1.5.1 договору передбачено нарахування комісії за надання кредиту в розмірі 385 грн та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Доказів належного виконання кредитного зобов`язання ОСОБА_1 на користь первісного кредитора матеріали справи не містять.

Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами, то суд приходить до наступного висновку.

Частиною першою статті 1048 ЦК України визначено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.1.5.2 кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом: 1732,50 грн. які нараховуються за ставкою 1,05 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом Тип процентної ставки за договором - фіксована. Такий же розмір процентів погоджено в графіку платежів.

При цьому, як вбачається з договору сторони погодили, що кредит надається строком на 30 днів з 15 жовтня 2019 року. Отже, за таких умов договору, які були погоджені сторонами, кредитор має право нараховувати відсотки за договором лише 30 днів, починаючи з дня укладення договору. Даним договором не передбачено нараховування відсотків після закінчення терміну дії договору, який складає 30 днів.

Таким чином, договором визначено розмір процентів за користування кредитом в розмірі 1732,50 грн (п. 1.5.2), а тому суд приходить до висновку, що саме ця сума процентів за користування кредитом підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо стягнення процентів в іншій частині, то суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12-ц зроблено висновок, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідно до п. 1.4 кредитного договору термін повернення кредиту визначено 14.11.2019 року, тому правові підстави для стягнення заборгованості по відсоткам з 15.11.2019 року по 13.01.2020 року відсутні.

Суд звертає увагу на те, що позивачем відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України не надано суду доказів, що строк кредитування за договором №2641097 від 15 жовтня 2019 року був пролонгований кредитодавцем відповідно до п. 2.3. договору, також не було надано оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) (п. 2 Додатку №1 до кредитного договору), тому строк кредитування становив 30 днів.

Отже, продовження нарахування процентів після закінчення строку кредитного договору є неправомірним.

За таких обставин, в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню частково, стягнувши з ОСОБА_2 - 1732,50 грн відсотків за кредитним договором №2641097 від 15 жовтня 2019 року.

Вимог про стягнення відсотків у відповідності до статті 625 ЦК України позивачем не заявлено.

Щодо вимог про стягнення неустойки суд зазначає таке.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє по теперішній час.

Умовами кредитного договору встановлено сплату штрафу, у разі невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом.

Враховуючи те, що вищенаведеними нормами ЦК України передбачено звільнення позичальника від сплати неустойки, а тому нарахований позивачем штраф в розмірі 2750 грн, суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу/пені за кредитним договором від 15.10.2019 року в сумі 2750 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

За приписами частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина 1 статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з статтею 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).

Презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Наявними в матеріалах справи договором факторингу, витягам з реєстру боржників і прав вимог, які належно засвідчені, підтверджується перехід права вимоги до позивача.

Тобто, позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2641097 від 15.10.2019 року.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516 та частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

При цьому, відповідачем належних та допустимих доказів виконання зобов`язань, ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, не надано.

З огляду на встановлене, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №2641097 від 15.10.2019 року у розмірі 7 617,50 грн, з яких: 5500,00 грн - сума заборгованості за тілом кредиту; 1732,50 грн - сума заборгованості за відсотками по кредиту, 385 грн. - сума заборгованості по комісії. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 23.04.2026 (а.с.5.).

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково на загальну суму 7 617,50 грн, що становить 50,19% від ціни позову (15 177,25 грн), тому на користь позивача з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 1336,25 грн (2662,40 х 50,19%).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, то суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20.

Судом встановлено, що Адвокатське об`єднання «Апологет» в особі адвоката Усенко М.І. надавало позивачу ТОВ "ФК"Кредит - Капітал" правову допомогу на підставі договору про надання правничої допомоги №0107, укладеного 01.07.2025 (а.с.26).

Згідно акту №Д/21104 від 14.04.2026 про надання юридичної допомоги, складеного Адвокатським об`єднанням «Апологет» та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФК«Кредит-Капітал» та детальним описом наданих послуг від 14.04.2026, адвокатським об`єднанням надано послуги: усна консультація (30 хв.), ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год.), погодження правової позиції у справі (30 хв.), складання позовної заяви (3 год 30 хв.), подання заяви до суду від імені клієнта (1 шт.). Сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн (а.с.27).

Відповідно до пункту 2.3 договору про надання правової допомоги від 01.07.2025 року №0107, вартість наданих послуг за одну справу складає 8000 грн. без ПДВ.

Пунктом 2.5 договору передбачено, що термін оплати послуг вказаний у Акті наданих робіт.

Згідно Акту №Д/21104 від 14.04.2026 року наданих послуг сторони підтвердили факт надання Адвокатським об`єднанням послуг відповідно до положень укладеного Договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025 року, жодна зі сторін не мають жодних претензій, скарг та зауважень одна до одної стосовно виконання ними Договору №0107 від 01.07.2025 року. Клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання Акту. (а.с.27).

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

ОСОБА_2 не надав суду клопотання про зменшення судових витрат на оплату правничої допомоги.

Суд вважає, що надані позивачем докази підтверджують витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката та є обґрунтованими.

Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, їх характер та необхідність, а також критерій розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат з розглядом справи, відсутність аргументованого клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених витрат, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.

Разом з тим, указаний розмір витрат на правову допомогу підлягає перерахунку, пропорційно задоволеним вимогам.

Отже, стягненню з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК «Кредит-Капітал» підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог (50,19%) у розмірі 4 015,20 грн (8 000 грн х 50,19 %).

Керуючись ст. 526,625,626,628,1049,1050,1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, місце реєстрації: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, 28 корпус) заборгованість за кредитним договором №2641097 від 15.10.2019 року в розмірі 7 617 (сім тисяч шістсот сімнадцять) гривень 50 копійок, яка складається з наступного: 5 500 гривень- заборгованість за основним боргом; 1 732,50 гривень - за нарахованими процентами; 385 гривень - за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит -Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_5 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614, місце реєстрації: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, 28 корпус ) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1 336 (одна тисяча триста тридцять шість) гривень 25 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 4 015 (чотири тисячі п`ятнадцять) гривень 20 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місце реєстрації: 79029, м.Львів, вул.Смаль-Стоцького,1, 28 корпус.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 17.08.2026 року.

Суддя: Т.М. Ковальчук