Ухвала суду № 139016376, 17.08.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 642/6832/26

Провадження № 2-о/642/115/26

17 серпня 2026 року

м. Харків

Суддя Холодногірського районного суду м.Харкова Петрова Н.М. розглянувши матеріали заяви Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою,-

ВСТАНОВИВ:

14.08.2026 до Холодногірського районного суду м.Харкова звернувся представник Харківської міської ради - Замніус Майя Віталіївна з заявою про визнання спадщини відумерлою, в якій вона просить суд визнати відумерлою спадщину, що складається з однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка відкрилася після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати її у комунальну власність Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2026, справа надійшла в провадження судді Петрової Н.М.

Вивчивши матеріали поданої заяви на предмет дотримання цивільного процесуального законодавства під час звернення до суду, суддя дійшов наступного висновку.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до ч.3 ст.294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Так, після отримання заяви, суд перед відкриттям провадження у справі з`ясовує, чи є підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження, передбачені ст. ст.185,186 ЦПК України.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 293 та ст. 334 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання спадщини відумерлою.

Як вбачається з положень ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

За нормами ч.1 ст.1277 ЦК України, у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 337 ЦПК України справа про визнання спадщини відумерлою розглядається судом з обов`язковою участю заявника та з обов`язковим повідомленням усіх заінтересованих осіб.

Відповідно до загальних правил окремого провадження сторонами в окремому провадженні є заявник та заінтересована особа.

Всупереч вищенаведеному, в поданій заяві заінтересованих осіб заявником не вказано.

Крім того, п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ст. 335 ЦПК України, у заяві про визнання спадщини відумерлою мають бути зазначені відомості про час і місце відкриття спадщини, про майно, що становить спадщину, а також докази, які свідчать про належність цього майна спадкодавцю, про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Так, до заяви про визнання спадщини відумерлою долучено в якості доказів довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_2 стосовно ОСОБА_1 , довідку зі Спадкового реєстру стосовно ОСОБА_1 , інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно стосовно квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , , актовий запис про смерть на ОСОБА_1 .

Проте, долучена заявником довідка про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_2 сформована станом на 26.06.2025, тоді як часом відкриття спадщини є день смерті ОСОБА_1 , а саме ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Отже, заявнику необхідно надати довідку про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 04 грудня 2023 року (час відкриття спадщини).

До того ж, долучена заявником інформація з державного реєстру речових прав на нерухоме майно №432962353 датована 26.06.2025, а заява про визнання спадщини відумерлою подана заявником у серпні 2026 року, тобто через рік після отримання вказаної довідки.

Таким чином, заявнику необхідно надати суду актуальну інформацію з державного реєстру речових прав на нерухоме майно відносно квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, представником заявника до заяви не додано відомості про відсутність спадкоємців за заповітом і за законом, або про усунення їх від права на спадкування, або про неприйняття ними спадщини, або про відмову від її прийняття.

Пунктом 4 ч.3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як вбачається з прохальної частини заяви про визнання спадщини відумерлою, заявник просить суд не лише визнати спадщину відумерлою, але й передати спадкове майно, а саме: однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , яка належала ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у власність Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради.

Вищенаведене свідчить про те, що подана заява містить вимоги, які підлягають розгляду за різними правилами цивільного судочинства, а саме: щодо визнання спадщини відумерлою (окреме провадження) та передача спадщини територіальній громаді (позовне провадження).

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних прав про спадкування» зазначає, що у заяві про визнання спадщини відумерлою не можуть ставитись вимоги позовного характеру, зокрема, вимоги про передачу спадкового майна у власність територіальної громади. Суди повинні враховувати, що відповідно до ч.1 ст.1277 ЦК суд лише визнає спадщину відумерлою за заявою відповідного органу місцевого самоврядування у передбачених законом випадках.

Отже, у заяві про визнання спадщини відумерлою не можуть ставитись вимоги позовного характеру, зокрема, вимоги передачі спадкового майна у власність територіальної громади, тому заявнику необхідно визначитися зі змістом вимог.

Від змісту заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про визначення обставин, що мають значення для її вирішення, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

В даному випадку прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998, «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 (п. 53), відповідно до якого право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає заявнику у доступі до правосуддя після усунення недоліків даної заяви.

Зважаючи на вищевикладене, заявнику необхідно виправити вищевказані недоліки.

За таких обставин, в силу ч.1 ст.185 ЦПК України, вважаю за необхідне заяву залишити без руху, надавши заявнику строк п`ять днів з дня вручення даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику, що встановлено положеннями ч.3 ст. 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.1-19, 174-177, 184,185, 293-294, 305-308, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Заяву Харківської міської ради про визнання спадщини відумерлою - залишити без руху, надавши заявнику строк п`ять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Роз`яснити заявнику, що в разі, якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Веб адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Наталя ПЕТРОВА