Рішення № 139016158, 10.08.2026, Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/6361/25

провадження № 2-др/619/40/26

Рішення

іменем України

(додаткове)

10 серпня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

представника позивача Якименка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Акулової Марини Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр освіти «Оптіма», Відділ освіти Харківської районної державної адміністрації, Міністерство освіти і науки України, Освітній омбудсмен України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії і відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Адвокат Акулова М.Ю., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, у якій просить ухвалити додаткове судове рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунального закладу «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр освіти «Оптіма», Відділ освіти Харківської районної державної адміністрації, Міністерство освіти і науки України, Освітній омбудсмен України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії і відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заяви зазначає, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 22.06.2026 по справі № 619/6361/25 провадження № 2/619/161/26, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. У той же час, судом не вирішувалось питання про розподіл судових витрат на правову допомогу. Відповідач ОСОБА_1 вважає за необхідне подати заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, які вимушено понесла у зв`язку з цим спором.

Представник позивача ОСОБА_2 адвокат Якименко М.М. звернувся до суду із запереченнями, у яких просив відмовити представнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Акуловій М.Ю. у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, вважаючи її необґрунтованою. Посилався на те, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, її прогнозованістю з огляду на правозастосовчу практику, характером заявлених до ОСОБА_1 вимог, які є немайновими, а також обсягом наданої адвокатом правничої допомоги та кількістю підготовлених процесуальних документів. Зазначав, що сума гонорару, визначена Додатковою угодою від 27.02.2026, підлягає зменшенню, оскільки не всі передбачені нею послуги фактично були надані, а їх вартість не може бути покладена на ОСОБА_2 . Також вказував, що акт від 26.06.2026 не містить детального опису виконаних робіт та відомостей про час, витрачений адвокатом на надання правничої допомоги, що, на його думку, унеможливлює належну оцінку співмірності заявленого розміру гонорару. З огляду на викладене та посилаючись на практику Верховного Суду і ЄСПЛ, вважав заявлений ОСОБА_1 розмір витрат на правничу допомогу нерозумним, неспівмірним та завищеним, у зв`язку з чим просив зменшити його до 0 грн. Окремою підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу представник позивача зазначав те, що Щегловський С.С. звернувся до суду як законний представник в інтересах малолітніх дітей, посилаючись у зв`язку з цим на положення пункту 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір», яким передбачено, що судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Адвокат Акулова М.Ю., яка діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, відповідно до наданої заяви просила її задовольнити за її відсутності.

Представник позивача ОСОБА_2 - адвокат Якименко М.М. в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Представник відповідача - Комунального закладу «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради адвокат Підлісний М.О., представники третіх осіб - Освітнього омбудсмена України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр освіти «Оптіма», відділу освіти Харківської районної державної адміністрації та Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, представник третьої особи - Міністерства освіти і науки України Матвіюк М.А. у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином через систему «Електронний суд», про що свідчать довідки про доставку документу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, заяву представника відповідача Самойленко А.А. про ухвалення додаткового рішення, додані до неї докази, заперечення представника позивача, заслухавши його пояснення, дійшов такого висновку.

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до частин 1, 2 статті 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо. Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 141 ЦПК України).

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 22 червня 2026 року у справі № 619/6361/25 у задоволенні позову ОСОБА_2 до Комунального закладу «Солоницівський ліцей № 3» Солоницівської селищної ради, ОСОБА_1 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр освіти «Оптіма», Відділ освіти Харківської районної державної адміністрації, Міністерство освіти і науки України, Освітній омбудсмен України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди відмовлено.

У відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_1 заявила про понесення витрат на професійну правничу допомогу та зазначила, що докази на підтвердження їх розміру будуть надані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення. Відповідна заява про намір подати докази понесених судових витрат була також зроблена стороною відповідача під час судових дебатів.

Адвокатом Акуловою М.Ю. у передбачений законом строк подано заяву про ухвалення додаткового рішення.

Судом встановлено, що 24 вересня 2024 року між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Крижановський та Партнери» укладено договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до Додаткової угоди № 1/26 від 27 лютого 2026 року до зазначеного договору сторони погодили надання правничої допомоги ОСОБА_1 у цивільній справі № 619/6361/25, яка охоплювала ознайомлення з матеріалами справи, аналіз актуальної судової практики, надання консультацій, підготовку та подання адвокатських запитів, збирання доказів, підготовку відзиву та інших процесуальних документів, супроводження справи в суді першої інстанції та участь у судових засіданнях.

Розмір гонорару за погоджений сторонами обсяг правничої допомоги визначено у фіксованій сумі 43 000,00 грн, яка підлягає сплаті клієнтом не пізніше шістдесяти календарних днів після ухвалення судом першої інстанції судового рішення та не залежить від результату розгляду справи.

Актом виконаних робіт від 26 червня 2026 року підтверджено надання правничої допомоги у цій справі, зокрема щодо підготовки та подання відзиву, заперечень на відповідь на відзив, процесуальних документів після зміни предмета позову, інших процесуальних заяв, а також участі представника у судових засіданнях.

Отже, матеріалами справи підтверджено як існування договірних правовідносин між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням, так і фактичне надання їй професійної правничої допомоги саме у справі № 619/6361/25 та виникнення обов`язку сплатити погоджений сторонами гонорар.

При цьому та обставина, що гонорар визначений сторонами у фіксованому розмірі та документи не містять погодинного обліку роботи адвоката, сама по собі не є підставою для відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу або для визнання їх недоведеними.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зазначила, що у випадку встановлення договором фіксованого розміру гонорару фактична кількість часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, не є способом обчислення такого гонорару. Водночас при вирішенні питання про його компенсацію іншою стороною суд має оцінювати співмірність заявлених витрат із складністю справи, обсягом матеріалів, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю судових засідань, тривалістю розгляду справи та іншими конкретними обставинами.

Із доданого до заяви акта виконаних робіт убачається фактичне надання адвокатом істотного обсягу правничої допомоги, що включало підготовку процесуальних документів та представництво інтересів відповідача в судових засіданнях. Отже, твердження про відсутність фактично наданої правничої допомоги або про відсутність підстав для будь-якого її відшкодування матеріалами справи не підтверджуються.

Разом із тим суд враховує, що фіксований гонорар у сумі 43 000,00 грн був погоджений за комплекс правничої допомоги, який за змістом додаткової угоди охоплював, крім іншого, окреме ознайомлення з матеріалами справи, аналіз актуальної судової практики, консультації, підготовку адвокатських запитів, їх подання та збирання доказів. Водночас в акті виконаних робіт від 26 червня 2026 року такі види правничої допомоги окремо як фактично виконані не відображені.

Зазначене не впливає на дійсність домовленості між ОСОБА_1 та адвокатським об`єднанням щодо фіксованого розміру гонорару та не надає суду повноважень змінювати його у відносинах між клієнтом і адвокатом, однак є обставиною, яка підлягає врахуванню при визначенні розміру витрат, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони.

Суд також враховує характер та обсяг позовних вимог, пред`явлених безпосередньо до Самойленко А.А., фактичний обсяг здійсненого адвокатом представництва, кількість та характер підготовлених процесуальних документів, тривалість розгляду справи, значення справи для сторін.

Водночас суд не вважає справу такою, що не вимагала належної професійної підготовки представника, оскільки предмет спору передбачав необхідність формування правової позиції відповідача, аналізу доводів та доказів сторін, реагування на зміну предмета позову, підготовку процесуальних документів та представництво інтересів відповідача під час судового розгляду.

Отже, доводи позивача про необхідність зменшення розміру витрат до 0 грн суд відхиляє, оскільки такий підхід фактично нівелював би документально підтверджений факт надання ОСОБА_1 професійної правничої допомоги та не відповідав би принципу відшкодування судових витрат стороні, на користь якої вирішено спір.

З огляду на викладене, враховуючи реальність та необхідність фактично наданої ОСОБА_1 професійної правничої допомоги, характер і складність справи, обсяг виконаних представником робіт, кількість та зміст процесуальних документів, участь представника у судових засіданнях, характер вимог, пред`явлених до Самойленко А.А., а також наявність заявлених позивачем заперечень щодо співмірності витрат, суд дійшов висновку, що розумним, обґрунтованим та пропорційним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає покладенню на позивача, є 20 000,00 грн.

Щодо доводів представника позивача про те, що відсутність у акті відомостей про кількість часу, витраченого адвокатом на виконання кожної роботи, є підставою для відмови у відшкодуванні витрат, суд зазначає, що вони не можуть бути прийняті. Умовами додаткової угоди встановлено фіксований, а не погодинний розмір гонорару. За такого способу визначення винагороди фактична кількість витрачених адвокатом годин не є способом обчислення гонорару, а тому відсутність погодинної деталізації сама по собі не свідчить про недоведеність витрат.

Доводи представника позивача про те, що адвокатом Акуловою М.Ю. не надано документального підтвердження витрат на правову допомогу, що є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення є неспроможними. Верховний Суд неодноразово наголошував, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Подібні правові висновки викладено Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 15 червня 2021 року у справі № 159/5837/19, від 01 вересня 2021 року у справі № 178/1522/18 та інших.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 2 лютого 2026 року у справі № 740/1678/17 наголошено, що указана судова практика є незмінною.

Суд також не погоджується з доводами представника позивача про те, що сам факт звернення ОСОБА_2 до суду як законного представника в інтересах малолітніх дітей є самостійною підставою для звільнення його від обов`язку відшкодовувати іншій стороні витрати на професійну правничу допомогу. Посилання представника позивача на пункт 14 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» не змінює наведеного висновку, оскільки зазначена норма регулює питання справляння саме судового збору та не встановлює загального звільнення особи, яка звертається до суду в інтересах малолітньої чи неповнолітньої особи, від установленого ЦПК України розподілу інших судових витрат, зокрема витрат іншої сторони на професійну правничу допомогу.

Таким чином, заява адвоката Акулової Марини Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 133, 134, 137, 141, 264-265, 270 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву адвоката Акулової Марини Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

У задоволенні заяви в іншій частині відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Комунальний заклад «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради, ЄДРПОУ: 22661825, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, с-ще Солоницівка, вул. Енергетична, буд. 4;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр освіти «Оптіма», ЄДРПОУ: 39382856; місцезнаходження: м. Київ, бульвар Івана Лепсе, буд. 81, кв. 32;

третя особа: Відділ освіти Харківської районної державної адміністрації, код єдрпоу6 02146191, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Південне, вул. Гагаріна, 82;

третя особа: Міністерство освіти і науки України, код ЄДРПОУ: 38621185, місцезнаходження: м. Київ, проспект Берестейський, буд. 10;

третя особа: Освітній омбудсмен України, код ЄДРПОУ Служби освітнього омбудсмена 43200222, місцезнаходження: м. Київ, Львівська площа, буд. 14А;

третя особа: Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, код ЄДРПОУ секретаріату уповноваженого Верховної Ради України з прав людини 21661556, місцезнаходження: м. Київ, вул. Інститутська, буд. 21/8.

Суддя О. В. Пруднікова