Рішення № 139015550, 17.08.2026, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/7222/25

Провадження № 2/185/8666/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша слов`янська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Павлоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша слов`янська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, в якій просить суд визначити йому додатковий строк, тривалістю три місяці, для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за законом, яка відкрилася після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позиція позивача

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 . Після смерті матері він звернувся до нотаріуса для прийняття спадщини після померлої. Проте, постановою державного нотаріуса Першої слов`янської державної нотаріальної контори Макаровою Н.І. від 22.04.2025 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію та на квартиру АДРЕСА_1 , після матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що ним не подано належним чином заяву про прийняття спадщини в установлений законом шестимісячний строк. Поважність пропуску строку для прийняття спадщини обумовлює тим, що внаслідок військової агресії російської федерації проти України, а також тимчасової окупації території міста Рубіжне, Сіверськодонецького району, Луганської області, де померла мати, позивач був змушений збирати документи для прийняття спадщини щодо майна померлої.

Заяви, клопотання сторін; інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 29 серпня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі у порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача Павлоградської міської ради Снєгирьова С.О. не скористалась, в порядку ст. 178 ЦПК України, своїм правом щодо надання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 серпня 2026 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача Павлоградської міської ради Снєгирьова С.О. у судове засідання не з`явилась, відповідно до поданої заяви просила розгляд справи проводити без її участі, а також покладається у вирішенні справи на розсуд суду.

Представник третьої особи: Першої слов`янської державної нотаріальної контори Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про розгляд справи, причини суду не відомі.

Фактичні обставини, встановлені судом

Матеріалами справи встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 є рідним сином ОСОБА_2 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 19.12.1977 відділом ЗАГС м. Рубіжне Ворошиловградської області, актовий запис № 999 від 19.12.1977.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 07 квітня 2025 року (справа № 243/2541/25) заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про встановлення факту смерті в певний час, судом задоволено. Встановлено факт, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, уродженка міста Рубіжне, Луганської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Рубіжне, Сєвєродонецького району Луганської області.

На підставі вищезазначеного рішення суду, 09.04.2025 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, видано свідоцтво серії НОМЕР_2 про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 17 від 09.04.2025.

Після смерті матері позивача відкрилась спадщина за законом щодо майна померлої.

Постановою державного нотаріуса Першої слов`янської державної нотаріальної контори Макаровою Н.І. від 22.04.2025 позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на недоотриману пенсію та на квартиру АДРЕСА_1 , після матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що ним не подано належним чином заяву про прийняття спадщини в установлений законом шестимісячний строк.

З позову вбачається, що внаслідок поважності причин, а саме, військової агресії російської федерації проти України, а також тимчасової окупації території міста Рубіжне, Сіверськодонецького району, Луганської області, де померла мати, був змушений збирати документи для прийняття спадщини щодо майна померлої, що обумовило пропуск ним строку визначеного законом для прийняття спадщини за законом після померлої матері.

Норми права, які застосував суд, та висновки

Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання, насамперед, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 травня 2018 року в справі № 304/1648/14-ц (провадження № 61-6953св18).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п`ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб`єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (див. постанову постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Правила частини третьої 1272 ЦК України про встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував своє право на прийняття спадщини через, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Дані висновки містяться у постанові Верховного Суду у справі №554/356/21 від 22 березня 2023 року.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови. Якщо у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини, то правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини немає.

Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20).

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан. Дія воєнного стану в Україні, станом на день розгляду заяви, продовжена Указами Президента України.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786. Відповідно до вказаного Переліку, територія Рубіжанської міської територіальної громади з 13.05.2022 тимчасово окупована Російською Федерацією.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, суд враховує, що позивач змушений був збирати документи для прийняття спадщини щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , яка померла на окупованій території, а саме у м. Рубіжне, Луганської області, що обумовило пропуск ним, з поважних причин, строку визначеного законом для прийняття спадщини за законом після померлої матері.

Суд наголошує, що виконуючи завдання цивільного судочинства, окрім основних принципів: справедливості, добросовісності та розумності, суд керується аксіомою цивільного судочинства: «Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem», яка означає: «У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права».

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Враховуючи встановлені судом обставини, приходжу до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для визначення позивачу додаткового строку, тривалістю три місця, для подання заяви про прийняття спадщини за законом після померлої матері.

Керуючись ст. ст. ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Павлоградської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Перша слов`янська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити у повному обсязі.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , додатковий строк, тривалістю три місяці, для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення, а учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Відповідач Павлоградська міська рада, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна, буд. 95, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 33892721.

Третя особа - Перша слов`янська державна нотаріальна контора Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Центральна, буд. 31, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 02888521.

Суддя В.М. Бондаренко