Ухвала суду № 139015332, 06.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9174/25

Провадження № 2-др/204/67/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання Єрмак Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Дніпрі заяву представниці позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гудзон» - адвокатки Копиленко Дар`ї Ігорівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гудзон» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості по оплаті послуг з утриманням будинків та прибуткової території, -

У С Т А Н О В И В:

У провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гудзон» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості по оплаті послуг з утриманням будинків та прибуткової території (судова справа № 204/9174/25), в якій 14 липня 2026 року судом ухвалено рішення.

22 липня 2026 року до суду надійшла заява представниці позивача адвокатки Копиленко Д.І., про ухвалення додаткового рішення у цій справі (том 2, а. с. 46-48).

В обґрунтування заяви зазначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, а тому прохає суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача понесені останнім витрати на правову допомогу у розмірі 19 183 гривні.

Сторони, належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи (том 2, а. с. 60-68), у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду невідомі.

Розглянувши заяву, ознайомившись із рішенням суду, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Приписами ч. 4 ст. 270 ЦПК України визначено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 270 ЦПК України, зважаючи на те, що сторони у судове засідання не з`явилися, а суд необхідності в їх повторного виклику у судове засідання не вбачає, при цьому їхня неявка не перешкоджає розгляду заяви, у зв`язку з чим, згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з вимогами п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення суду зазначається розподіл судових витрат.

Так, частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Приписами ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому, вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Більш того, суд зазначає про те, що приписами ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати пов`язані з розглядом справи покладаються на сторін: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Так, судом 14 липня 2026 року у вказаній справі ухвалено рішення, яким позовні вимоги ОСББ «Гудзон» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості по оплаті послуг з утриманням будинків та прибуткової території задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку за період часу з 12 березня 2017 року по 31 грудня 2018 року включно, у сумі 5 481 гривня 15 копійок, а також 3 % річних у сумі 297 гривень 33 копійки та інфляційні втрати у сумі 1 216 гривень 96 копійок, а всього 6 995 гривень 44 копійки. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (том 2, а. с. 23-27 та на звороті).

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч. ч. 1, 3-4, 5, 8 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Нормою ч. 1 ст. 246 ЦПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Судом встановлено, що правову допомогу ОСББ «Гудзон» у даній справі на договору про надання правової (правничої) допомоги № 13/08/25 від 13 серпня 2025 року (том 2, а. с. 49-50) надавала ФОП Копиленко Дар`я Ігорівна, яка займається адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії 3 5927 від 18 грудня 2024 року.

Так, на підтвердження понесення витрат на правову допомогу представницею позивача надано суду копії: договору про надання правової (правничої) допомоги № 13/08/25 від 13 серпня 2025 року; акту № 2 виконаних послуг до договору № 13/08/26 від 20 липня 2026 року на суму 3 000 гривень; акт № 3 виконаних послуг до договору № 13/08/26 від 04 травня 2026 року на суму 4 628 гривень; акт № 1 виконаних послуг до договору № 13/08/26 від 24 січня 2026 року на 5 500 гривень; акт № 1 виконаних послуг до договору № 13/08/26 від 10 вересня 2025 року на суму 6 055 гривень; виписку з рахунку НОМЕР_1 від 10 вересня 2025 року на суму 6 055 гривень, від 06 травня 2026 року на суму 4 628 гривень та від 24 січня 2026 року на суму 5 500 гривень.

Натомість, суд зазначає, що вищевказані докази понесення позивачем витрат на правову допомогу не були подані останньою до суду ані з позовом, ані будь-якою іншою заявою до ухвалення рішення по суті справи.

Водночас, такі докази надані представницею позивача вже після ухвалення судового рішення разом із заявою про ухвалення додаткового рішення в цій справі, але без дотримання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Суд зазначає, що клопотання позивачки, на виконання вимог ч. 1 ст. 246 ЦПК України, не містить жодного посилання на поважність причин неможливості подати суду такі докази, а сам договір про надання правової (правничої) допомоги № 13/08/25 від 13 серпня 2025 року не містить посилання на справу в якій здійснюється представництво адвокатом.

Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 16 травня 2019 року у справі № 823/2638/18 та від 13 грудня 2018 року у справі № 816/2096/17 вказав на те, що від учасника справи вимагаються докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, а не докази обґрунтування часу, витраченого фахівцем у галузі права, тому достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Також, Верховний суду у складі Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19 зазначив про те, що аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при оплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форми такого документа. Урахувавши наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, ВС дійшов висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зробила висновок про законність включення «гонорару успіху» адвоката до судових витрат і наголосила на необхідності визначення сторонами розумних меж такого гонорару. ВП ВС виходила із того, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом і клієнтом, у межах правовідносин, між якими й може розглядатися питання щодо обов`язковості такого зобов`язання. Суд зазначив, що в контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх сумірність із ціною позову та складністю справи.

Також судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, відповідно до якої витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Так, суд зазначає, що з наданих представницею позивача актів виконаних послуг вбачається, що Акт № 3 від 04 травня 2026 року складений раніше ніж акт № 2 від 20 липня 2026 року, а періоди за які в них надані послуги перетинаються, оскільки в акті № 2 зазначено, що адвокатом надано послуги за період з 24 січня 2026 року по 20 липня 2026 року, тоді як в акті № 3 за період з 13 січня 2026 року по 04 травня 2026 року, водночас перелік наданих послуг, їх кількість та загальна вартість відрізняється.

Також суд зазначає, що у вказаних актах представницею позивача зазначено перелік наданих послуг та їх вартість, але при цьому не вказано кількості витрачених на надання тієї чи іншої послуги годин, що в свою чергу позбавляє суд можливості перевірити їх обґрунтованість та співмірність.

Більш того, суд зазначає, що частина із наданих послуг не може бути віднесена саме до правничої допомоги.

Так, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з вимогами п. 9 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Приписами п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Відповідно до вимог ст. 19 вказаного Закону видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана ВРУ;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Отже, послуги з: надіслання позовної заяви та копій доданих матеріалів ОСОБА_2 (компенсація поштових витрат по чеку) на суму 148 гривень; надіслання позовної заяви та копій доданих матеріалів ОСОБА_1 (компенсація поштових витрат по чеку) на суму 55 гривень; отримання ухвали суду та надання її нарочно нотаріусу на суму 500 гривень; деталізована інформація з ДРРП по об`єктах за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, буд. 108 (по кв. 92, 94, 104, прим. 110) (компенсація витрат) на суму 480 гривень, не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки за їх змістом вони є витратами пов`язаними з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, а відтак, вони не можуть бути відшкодовані у якості витрат на професійну правничу допомогу.

Більш того, суд зазначає, що пунктом 3.3 договору про надання правової (правничої) допомоги № 13/08/25 сторонами було визначено, що у вартість правової (правничої) допомоги, зазначеної у п. 3.1 цього договору, не входять та компенсуються клієнтом додатково витрати необхідні для виконання доручень клієнта, такі як: транспортні витрати, поштові послуги, витрати по оплаті судового збору та інші обов`язкові платежі і т. п., а тому включення даних витрат, до витрат на правову допомогу є безпідставним.

Водночас, суд зазначає, що вказані витрати не можуть бути відшкодовані і як витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, оскільки позивачем, по-перше, не надано доказів понесення таких витрат (поштових квитанцій, тощо), а по-друге, деталізована інформація з ДРРП по об`єктах за адресою: АДРЕСА_1 , 94, 104, прим. 110) (компенсація витрат) на суму 480 гривень не має жодного відношення до даної справи, оскільки предметом розгляду цієї справи була заборгованість за квартирою АДРЕСА_2 , а не по квартирам АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 чи приміщенні 110.

Вказане у своїй сукупності, ставить під сумнів достовірність даних Актів, у зв`язку з чим суд вважає їх неналежними доказами у справі, через що не приймає їх до уваги.

Також, суд зазначає, що не приймає до уваги надані представницею позивача виписки з рахунку ФОП ОСОБА_4 UA 643220010000026000360027632 від 10 вересня 2025 року на суму 6 055 гривень, від 06 травня 2026 року на суму 4 628 гривень та від 24 січня 2026 року на суму 5 500 гривень (том 2, а. с. 55-57), оскільки в них зазначено, що проплата здійснена за договором № 13/08/25 від 13 серпня 2025 року, але не зазначено, в межах якої справи чи якого доручення.

З огляду на викладене, враховуючи складність справи, співмірність та пропорційність понесених витрат щодо предмета спору, значення справи для сторін, ураховуючи, те що справа розглядалася судом в порядку спрощеного провадження, приймаючи до уваги обсяг наданих адвокатом послуг, зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково, а акти про надання правової допомоги судом визнані неналежними доказами у справі, суд дійшов переконливого висновку, що факт понесення Позивачем ОСББ «Гудзон» витрат на правову допомогу у розмірі 19 183 гривні документально не підтверджений, а тому підстави для їх задоволення відсутні, у зв`язку із чим заяву про ухвалення додаткового рішення слід залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 137, 141, 259, 260, 270 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представниці позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гудзон» - адвокатки Копиленко Дар`ї Ігорівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Гудзон» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості по оплаті послуг з утриманням будинків та прибуткової території залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи.

Ухвала суду набирає законної сили протягом п`ятнадцяти днів зо дня її підписання суддею або протягом п`ятнадцяти днів зо дня отримання її копії учасниками справи, якщо не буде оскаржена у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна