Ухвала суду № 139015330, 12.08.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9823/26

Провадження № 1-кс/204/1919/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua

_____________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

за участю захисника ОСОБА_4

за участю законного представника ОСОБА_5

за участю неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно неповнолітнього:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпро, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

10 серпня 2026 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ СБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_7 ,, погоджене прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно неповнолітнього ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням ГУ СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026040000001167 від 14.05.2026 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 194 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № Досудовим розслідуванням встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено відповідними указами Президента України по теперішній час. З невстановленого досудовим розслідуванням часу, представниками іноземної організації Федеральної служби безпеки Російської Федерації (далі ФСБ РФ) посилено ведеться розвідувально-підривна діяльність проти України, що полягає в ослабленні державної влади України та держави в цілому; її самостійності усередині країни та незалежності у міжнародних відносинах; захищеності території країни в існуючих кордонах від будь-яких посягань; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; дестабілізації суспільно політичної обстановки всередині країни; створенні умов для діяльності іноземної розвідки (вербування агентури серед жителів України); збиранні інформації, що представляє інтерес для іноземної розвідки та її подальшого використання РФ задля отримання переваг над Україною в області збройних сил, військових дій, зовнішньої політики, втручання у внутрішню політику суверенної держави, для маніпулювання суспільними настроями населення України, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів, організації інформаційної експансії з боку РФ тощо. При цьому, представники спеціальних служб Російської Федерації, усвідомлюючи перевагу вчинення злочинів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, з метою ослаблення держави, тобто диверсій, організували пошкодження та знищення, зокрема майно АТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) (далі АТ «Укрзалізниця»). Слід зазначити, що представники спеціальних служб держави-агресора, намагалися створити на території України розгалужену агентурну мережу з числа громадян України, якою керували за допомогою багатоплатформового месенджеру «Telegram», який надає можливість створювати опціонально наскрізні зашифровані чати, здійснювати дзвінки, відеодзвінки, обмін файлами та інші функції. Так, за невстановлених на даний час органом досудового розслідування обставин, представники спеціальних служб Російської Федерації організували роботу невстановлених осіб з числа мешканців Дніпропетровської області для вчинення диверсій з метою ослаблення держави для припинення роботи об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення релейні шафи системи сигналізації, централізації і блокування, які знаходяться на балансі АТ «Укрзалізниця», що суттєво ускладняло рух потягів на ділянці залізниці; визначали спосіб вчинення диверсій з метою ослаблення держави - підпали релейних шаф; вимагали візуального підтвердження наслідків таких підпалів, а саме їх відеозаписів, а також забезпечували фінансування з метою конспірації своїх дій. Отже, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, однак не пізніше кінця квітня 2026 року, у невстановлених осіб з числа мешканців Дніпропетровської області, яким достовірно відомо про діючий воєнний стан, виник злочинний умисел на вчинення підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське значення, у зв`язку з чим ними залучено до вчинення вказаної протиправної діяльності неповнолітнього громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та неповнолітнього громадянина України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . При цьому, ОСОБА_6 достовірно відомо, що відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про залізничний транспорт», залізничний транспорт є однією з важливих базових галузей економіки України, забезпечує її внутрішні та зовнішні транспортно-економічні зв`язки і потреби населення у перевезеннях. Діяльність залізничного транспорту як частини єдиної транспортної системи країни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України. Підприємства залізничного транспорту у взаємодії з іншими видами транспорту повинні своєчасно і якісно здійснювати перевезення пасажирів і вантажів, забезпечувати безпеку руху, розвивати сферу транспортного обслуговування народного господарства та населення. Статтею 5 цього Закону визначено, що магістральні залізничні лінії загального користування та розміщені на них технологічні споруди, передавальні пристрої, що безпосередньо використовуються для забезпечення процесу перевезень, а саме: залізничні станції та колії загального користування, тягові підстанції, контактна мережа та інші пристрої технологічного електропостачання, системи сигналізації, централізації, блокування та управління рухом поїздів, об`єкти і майно, призначені безпосередньо для виконання аварійно-відновлювальних робіт, є державною власністю, закріплюються за АТ «Укрзалізниця» на праві господарського відання та не підлягають приватизації. Діючи на виконання вищевказаного злочинного умислу не пізніше 24.04.2026 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 разом з ОСОБА_10 та невстановленими на даний час особи, з якими останні діяли за попередньою змовою, обрали об`єктом підпалу та подальшого знищення релейну шафу сигнальної установки 2/ІІ 173 км перегону Сухачівка Блокпост 175 км, розташовану у м. Дніпро, за приблизними координатами встановленими за допомогою картографічного сервісу «Google Maps»: 48.4440069, 34.8294557 (далі за текстом релейна шафа) усвідомлюючи, що ця релейна шафа має важливе народногосподарське та оборонне значення і її пошкодження (знищення) спричинить шкоду обороноздатності України. У подальшому, 24.04.2026, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , діючи умисно з корисливих мотивів, прибули до релейної шафи сигнальної установки 2/ІІ 173 км, яка розташована на пікеті 9, на боці колишньої контактної опори 16 на відстані 4 м від нової бетонної контактної опори №16, на відстані 2 метрів від залізної опори контактної мережі №16, що знаходиться між даними опорами, з боку розташування щоглового світлофору 2/ІІ біля другої головної колії перегону Сухачівка Блокпост 175 км у м. Дніпро. Маючи на меті у майбутньому ухилитися від відповідальності за вчинюване ними правопорушення, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 одягнули раніше придбані рукавички, маски та капюшони. Крім того, з метою запевнити представника спеціальних служб Російської Федерації, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 підготували лист з текстом: «24.04.2026 ДНЕПР ДЛЯ КОВПАКА». Після чого, за допомогою раніше придбаного лому ОСОБА_6 разом з ОСОБА_10 намагалися відчинити релейну шафу. Після того, як їм це не вдалося, останні намагалися за допомогою лому розширити вентиляційні отвори з обох боків релейної шафи сигнальної установки. У подальшому, за допомогою раніше придбаного розчину для розпалювання, який знаходився у каністрі зеленого кольору, облили вказану релейну шафу сигнальної установки, намагаючись залити розчин для розпалювання у вентиляційні отвори релейної шафи сигнальної установки та здійснили підпал вказаної релейної шафи сигнальної установки, яка має важливе народногосподарське та оборонне значення. При цьому, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 зняли відео вказаного підпалу на мобільний термінал «ОРРО» модель СРН2565 IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_10 . Таким чином, ОСОБА_6 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України вчинення з метою ослаблення держави підпалів, спрямованих на зруйнування та пошкодження об`єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану. 9 липня 2026 слідчим суддею Чечелівського районного суду міста Дніпра продовжено строки досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні до 17.11.2026 року.

19 червня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 КК України. 19 червня 2026 слідчим суддею Чечелівського районного суду міста Дніпра ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.08.2026. Підозра ОСОБА_6 у інкримінованому злочині обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: витягом з ЄРДР кримінального провадження № 22026040000001167 від 14.05.2026; протоколом обшуку за адресою: АДРЕСА_2 ; протоколом допиту ОСОБА_6 від 23.06.2026, в ході якого останній повідомив про обставини вчинення ним кримінального правопорушення; протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_9 , від 17.05.2026; протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_10 , від 17.05.2026; протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_6 від 17.07.2026; протоколами огляду місця події від 26.05.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_9 від 17.05.2026; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_12 від 25.06.2026; висновком експерта 3 відділу (з дислокацією у м. Дніпро) СЕЛ 4 ЦССЕ ІСТЕ СБУ від 26.06.2026 № СЕ26-289/Л/3/1; оглядом від 10-16.06.2026 додатку до висновку експерта 3 відділу (з дислокацією у м. Дніпро) СЕЛ 4 ЦССЕ ІСТЕ СБУ від 26.06.2026 № СЕ26-289/Л/3/1; листом від АТ «Укрзалізниця» від 17.06.2026 №шПридн-01-02/82; відповідями на доручення оперативного підрозділу; іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.

Необхідність продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що інший, більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. З метою недопущення продовження злочинної діяльності, вчинення нових кримінальних правопорушень та з урахуванням воєнного стану в державі, застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим, пропорційним та єдиним ефективним заходом для досягнення цілей кримінального провадження. Так, запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчиняти інші кримінальні правопорушення. При цьому, застосування більш м`якого запобіжного заходу стосовно підозрюваного ОСОБА_6 з правом внесення застави, не є доцільним та можливим, оскільки обставини злочину, у вчиненні якого останній об`єктивно підозрюється, свідчать про нехтування ним встановленими чинним законодавством України, гарантіями захисту прав і свобод людини та зневажливе відношення до загальнолюдських цінностей і дають підстави вважати, що аналогічним чином він, у разі обрання інших запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, віднесеться до вимог та обмежень запобіжних заходів, не пов`язаних з ізоляцією від суспільства, та зможе перешкоджати виконанню процесуальних рішень, взагалі не виконувати покладених на нього обов`язків, переховуватись від органу досудового розслідування і суду, продовжити злочину діяльність, здійснити незаконний вплив на підозрюваних та свідків. Обрання ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу не може гарантувати його належну процесуальну поведінку, враховуючи всі встановлені під час досудового розслідування обставини, його особистість, а також беручи до уваги резонансність події та її подальший широкий розголос в суспільстві. На думку слідчого, вказані обставини у сукупності свідчать про необхідність продовження підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання. Зазначив, що ніяким чином підозрюваний не буде перешкоджати кримінальному провадженню, не має на меті переховуватись. Просив змінити запобіжний захід на інший не пов`язаний з триманням під вартою

Підозрюваний та законний представник підтримала позицію захисника.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження строку тримання під вартою неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_6 суд приходить до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим управлінням ГУ СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22026040000001167 від 14.05.2026 за підозрою ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України, а також за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 113, ч. 2 ст. 194 КК України.

19 червня 2026 року неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України.

Ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра від 19 червня 2026 року, відносно неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 17 серпня 2026 року, без визначення застави.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 9 липня 2026 року, строк досудового розслідування кримінального провадження № 22026040000001167, продовжено до шести місяців, тобто до 17 листопада 2026 року.

Так, слідчим у клопотанні та прокурором у судовому засіданні зазначено, що існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Однак, у судовому засіданні було належним чином підтверджено наявність ризиків передбачених пунктом 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Заявлені ризики, передбачені п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме: здійснювати незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не були належним чином підтверджені у судовому засіданні.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 1 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».

Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув`язнення.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, враховую вимоги п. 3, 4, 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється неповнолітній ОСОБА_6 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його неповнолітній вік, стан здоров`я, наявність постійного місця проживання та тісні соціальні зв`язки, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень в яких він підозрюється може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, та те, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу у судовому засіданні не встановлено, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 34, 81, 110, 131-132, 176-178, 183, 199, 219, 294, 309-310, 369-372, 392-393, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно неповнолітнього ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 113 КК України задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою неповнолітнього підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 10 жовтня 2026 року без визначення застави.

Ухвалу направити до СУ ГУ СБ України в Дніпропетровській області для виконання.

Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1