Рішення № 139015106, 14.08.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Номер провадження 2/201/5551/2026

ЄУН 201/9230/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.08.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра

у складі головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

I. Стислий виклад позиції учасників справи

1.Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (далі - Позивач, ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - Відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за Договором позики № 6358735 від 26.04.2020 року (далі - Кредитний договір, Договір) у розмірі 20 440,00 грн.

Як на підставу своїх вимог Позивач посилався на ті обставини, що 26.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (далі - ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ») та ОСОБА_1 було укладено Договором позики № 6358735 за умовами якого Позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000,00 грн строк позики - 30 днів, із відповідною Базовою процентною ставкою 1,6% в день та розміром акційних Процентів 0,88% в день. 10.07.2020 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу №10072020 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Кредитним договором № 6358735 від 26.04.2020 року. У зв`язку з неповерненням заборгованості за Договором кредиту та відповідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором №6358735 від 26.04.2020 року станом на 26.01.2021 року (дата відступлення права вимоги) становить 20 440,00 грн, яка складається з: заборгованості за основним боргом - 7 000,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 13 440,00 грн.

2.Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву у якому зазначив, що позовні вимоги не визнаю та вважаю їх такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що Позивач повинен довести не лише факт укладення кредитного договору, а й факт отримання Відповідачем кредитних коштів, належність банківської картки, законність переходу права вимоги, а також правильність та обґрунтованість розрахунку заборгованості. Надані до позову документи не усувають сумнівів щодо належності, допустимості та достатності доказів. Внутрішні документи фінансової установи самі по собі не можуть безумовно підтверджувати виникнення та розмір грошового зобов`язання. Зауважує, що Позивач також просить стягнути значну суму процентів, однак не надав детального та зрозумілого розрахунку із зазначенням конкретних періодів їх нарахування, процентної ставки, порядку розрахунку та правових підстав для визначення заявленої до стягнення суми. Також прошу суд перевірити питання дотримання позивачем строку позовної давності. Окремо звертає увагу суду на заявлені витрати на професійну правничу допомогу. У випадку, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для їх стягнення, просить суд перевірити їх реальність, необхідність та співмірність і, за наявності підстав, зменшити їх до розумного розміру.

II. Процесуальні дії у справі, заяви та клопотання

3.Ухвалою суду від 19.06.2026 року відкрито провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

4.16.07.2026 року відкладено судовий розгляд справи.

5.06.08.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення рішення.

6.Представник Позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій просив розглядати справу у відсутність представника позивача, позов просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував.

7.Відповідач у судове засідання не з`явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Відповідачем до суду надано відзив на позову заяву.

8.З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку з неявкою всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

IІІ. Установлені судом фактичні обставини

9.26.04.2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 6358735.

10.Пунктом 1 Договору передбачено, що за цим Договором Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі - «Строк Позики»), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.

11.У п. 2 Кредитного договору визначені основні параметри та умови Позики: сума позики: 7 000,00 грн, строк позики 30 днів; процентна ставка (базова)/день 1,60 %; дата надання позики 26.04.2020 року; дата повернення позики (останній день) 26.05.2020 року; розмір процентів акційних у день 0,88 %; процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 2,70%.

12.Підписання договору позичальник підтвердив, що: Позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

13.Згідно з п. 5, 6 Кредитного договору він укладений дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі. Договір укладений на взаємовигідних умовах, на принципах ст. 6, 627 ЦК України.

14.У графі Позичальник Договору вказані реквізити сторін, зокрема, Відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ; Паспорт; Адреса: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_1 ; Тел.: НОМЕР_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Рахунок: НОМЕР_3 .

15.Вказаний договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором q1lq2KL9yY.

16.Згідно з даними довідки про ідентифікацію, Кредитодавець ідентифікував Відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , з яким укладено договір 6358735 від 26.04.2020 року. Акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора VcJaDkblds, відправлений 26.04.2026 року о 01:00 на адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_2.

17.На підтвердження виконання зобов`язання за кредитним договором Позивачем надано до суду довідку Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», відповідно до якої на підставі договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Компанією та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було здійснено операцію: 26.04.2020 року, номер платежу 108217d2-722b-4da4-b022-cfcf3a369171, сума 7 000,00 грн, отримувач ОСОБА_1 -ЕПЗ номер НОМЕР_3 .

18.Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора, заборгованість Відповідача за Кредитним договором складає 20 440,00 грн, з яких: заборгованості за основним боргом - 7 000,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 13 440,00 грн.

19.10.07.2020 року ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 10072020 за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за Договором позики № 6358735 від 26.04.2020 року.

20.Відповідно до Витягу з Реєстру прав вимог № 112 від 26.01.2021 року до ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 20 440,00 грн, з яких: заборгованості за основним боргом - 7 000,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 13 440,00 грн.

21.Всупереч умовам Кредитного договору, Відповідач не виконав свого зобов`язання після відступлення Позивачу права грошової вимоги до Відповідача.

22.Отже, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» за Договором позики № 6358735 від 26.04.2020 року у розмірі 20 440,00 грн, з яких: заборгованості за основним боргом - 7 000,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами за увесь час користування кредитними коштами - 13 440,00 грн.

ІV. Оцінка суду

ІV.1. Щодо вимог про стягнення заборгованості по тілу кредиту

23.Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

24.Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

25.За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

26.Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

27.Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

28.Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

29.Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

30.Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

31.За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

32.Згідно зі ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

33.Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

34.Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

35.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

36.Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

37.Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23.03.2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

38.Судом установлено, що 26.04.2020 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та Відповідачем було укладено Договір позики № 6358735накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

39.Зазначений договір укладений в електронній формі, а тому він є чинним.

40.Слід зазначити, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

41.Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

42.При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст.3 Закону).

43.Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

44.Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

45.Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

46.За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

47.Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

48.Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

49.Отже, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

50.Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28.04.2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01.11.2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

51.Згідно зі ст. 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути ідентифікована; суб`єкт персональних даних - фізична особа, стосовно якої відповідно до закону здійснюється обробка її персональних даних; згода суб`єкта персональних даних - будь-яке документоване, зокрема, письмове, добровільне волевиявлення фізичної особи щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки.

52.Частиною 5 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

53.Відповідно до ч. 6 ст. 6 Закону України «Про захист персональних даних» не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

54.У ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що підставою виникнення права використання персональних даних є, зокрема, згода суб`єкта персональних даних на обробку його персональних даних; дозвіл на обробку персональних даних, наданий володільцю персональних даних відповідно до закону виключно для здійснення його повноважень; укладення та виконання правочину, стороною якого є суб`єкт персональних даних або який укладено на користь суб`єкта персональних даних чи для здійснення заходів, що передують укладенню правочину на вимогу суб`єкта персональних даних.

55.З матеріалів справи слідує, що кредитний договір підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікаторами.

56.При цьому, у графі Позичальник Договорумістяться такі дані Позичальника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ІПН: НОМЕР_1 ; Паспорт; Адреса: АДРЕСА_1; Поштова адреса: АДРЕСА_1 ; Тел.: НОМЕР_2 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; Рахунок: НОМЕР_3 .

57.Зазначена інформаціє дозволяє ідентифікувати Відповідача.

58.Крім того, РНОКПП та електронна адреса, що вказані Відповідачем у відзиві, повністю співпадають із зазначеними даними у кредитному договорі.

59.Без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07.10.2020 року у справі № 127/33824/19, від 23.03.2020 року у справі № 404/502/18, від 09.09.2020 року у справі № 732/670/19, від 10.06.2021 року у справі № 234/7159/20, від 12.08.2022 року у справі №234/7297/20, від 09.02.2023 року у справі № 640/7029/19.

60.Доказів протилежного матеріали справи не містять, Відповідачем таких не надано, що в силу положень ст. 12, 81 ЦПК України є її процесуальним обов`язком.

61.Суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2025 року справа 129/1033/13-ц яка виснувала, що суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 11 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у судах першої й апеляційної інстанцій). Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом (ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України у вказаній редакції). Вичерпний перелік підстав звільнення від доказування закріплювала ст. 61 ЦПК України у тій же редакції (близькі за змістом приписи визначені у ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 81, ст. 82 ЦПК України).

62.Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

63.Отже, підписавши кредитний договір, Відповідач погодився з його умовами та правилами.

64.Догові є укладеним та підлягає виконанню сторонами.

65.У Договору електронним платіжним засобом вказано реквізити платіжної картки № НОМЕР_3 .

66.Відповідно до довідки наданої на підтвердження перерахування грошових коштів Відповідачу на підставі договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» було здійснено операцію: 26.04.2020 року, номер платежу 108217d2-722b-4da4-b022-cfcf3a369171, сума 7 000,00 грн, отримувач ОСОБА_1 -ЕПЗ номер

НОМЕР_4 .Суд зауважує, що доводи Відповідача стосовно того, що Позивачем не надано первинних документів на підтвердження факту перерахування коштів Відповідачу безпідставні, оскільки як ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», так і ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» не є банківськими установами, а мають статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема - надання кредитів у позику, в тому числі - і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, та (відповідно) не може надати первинні банківські документи стосовно рахунку Відповідача.

68.Водночас, Відповідач не був позбавлений процесуальної можливості на спростування обставин щодо не перерахування йому коштів, надавши відповідну виписку по рахунку. Крім того, відомості що вибуття персональних даних Відповідача (включно з інформацією про паспорт громадянина України, номер телефону) були використані Позивачем у протиправний спосіб відсутні. Доказів на підтвердження звернення до правоохоронних щодо вчинення відносно нього шахрайських дій до суду не надано.

69.Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

70.У зв`язку із наведеним суд вважає доведеним Позивачем факт укладення Договору позики № 6358735 від 26.04.2020 року та надання Відповідачеві кредитних коштів за ним.

71.Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином відступлення права вимоги.

72.Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

73.Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України та ст. 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

74.Відповідно до вимог ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

75.Частиною 1 ст. 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).

76.За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч.1 ст.1077 ЦК України).

77.Згідно ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

78.Отже, у терміни, встановлені кредитним договором, взяті на себе зобов`язання Відповідач належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, зокрема, за тілом кредиту у розмірі 7 000,00 грн.

ІV.2 Щодо вимог про стягнення з Відповідача заборгованості за відсотками

79.Згідно з розрахунком заборгованості первісного кредитора заборгованість по відсоткам ОСОБА_1 за Кредитним договором складає 13 440 грн.

80.З приводу наведених розрахунків суд зазначає таке.

81.У п. 2 Кредитного договору визначені основні параметри та умови Позики: сума позики: 7 000,00 грн, строк позики 30 днів; процентна ставка (базова)/день 1,60 %; дата надання позики 26.04.2020 року; дата повернення позики (останній день) 26.05.2020 року; розмір процентів акційних у день 0,88 %; процентна ставка за понадстрокове користування позикою за день 2,70%..

82.Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

83.Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

84.Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

85.Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

86.Як вбачається з п. 6.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 910/1238/17 плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У пункті 6.20. цієї постанови також зазначається, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

87.Згідно п. 20 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 року у справі №5017/1987/2012 зазначено, що така правова позиція Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кредитний договір може встановлювати проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. І такі проценти можуть бути стягнуті кредитодавцем й після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК.

88.У постанові від 05.04.2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов`язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов`язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя).

89.Несправедливість цього підходу стає особливо очевидною у випадках, коли ринковий розмір процентів за «користування кредитом» за час після укладення кредитного договору істотно знизився. У таких випадках кредитор стає навіть більше зацікавлений у невиконанні договору, ніж у задоволенні своїх вимог. За такого підходу кредитор може продовжувати нарахування процентів за «користування кредитом» (який при цьому навіть не надавався на новий строк) у розмірі, якого вже не існує на ринку. Цим самим створюються штучні передумови для банкрутства підприємств та збільшення кількості фізичних осіб, які не мають надії повернутися до нормального життя інакше, як через банкрутство, що негативно відбивається на економіці та підвищує соціальну напруженість.

90.Такий підхід вочевидь не відповідає балансу інтересів сторін кредитного договору та призводить до того, що кредитор не використовує ефективні способи захисту своїх прав (звернення стягнення на заставне майно боржника, стягнення боргу з поручителя тощо) одразу після порушення боржником умов договору.

91.Принципи справедливості, добросовісності та розумності передбачають, зокрема, обов`язок особи враховувати потреби інших осіб у цивільному обороті, проявляти розумну дбайливість і добросовісно вести переговори (див. пункт 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 року у справі № 910/719/19). Отже, сторони повинні сумлінно та добросовісно співпрацювати з метою належного виконання укладеного договору. Кредитор у зобов`язанні має створити умови для виконання боржником свого обов`язку, для чого вчиняє не тільки дії, визначені договором, актами цивільного законодавства, але й ті, які випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту (див. частину першу статті 613 ЦК України). Вказаного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.07.2022 року у справі № 363/1834/17 (пункт 57).

92.Для вирішення подібних спорів важливим є тлумачення умов договорів, на яких ґрунтуються вимоги кредиторів, для з`ясування того, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування. Для цього можуть братися до уваги формулювання умов про сплату процентів, їх розміщення в структурі договору (в розділах, які регулюють правомірну чи неправомірну поведінку сторін), співвідношення з іншими положеннями про відповідальність позичальника тощо. У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

93.Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

94.Якщо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. 3 та 4 ст. 213 ЦК України, неможливо встановити порядок проведення розрахунків між сторонами, необхідно застосовувати тлумачення contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Поки не доведене інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань (висновки Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.12.2022 року в справі № 753/8945/19).

95.Позивач, як юридична особа, діяльність якою пов`язана з наданням фінансових послуг і яка є правонаступником особи, яка підготувала проєкт договору позики - є сильнішою стороною у цих правовідносинах, а тому тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь відповідача.

96.Як встановлено судом, сторонами у договорі погоджено строк кредитування - 30 днів, та плату за користування кредитом у межах вказаного строку.

97.Доказів того, що в подальшому сторонами було пролонговано вказаний договір матеріали справи не містять.

98.Відповідно до приписів абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

99.Тобто, ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування, а після закінчення строку кредитування у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти, а у разі прострочення позичальником грошового зобов`язання позикодавець має право на стягнення грошових коштів відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, однак у цій справі таких позовних вимог ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» не заявило, а, тому, вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за простроченими процентами поза межами дії кредитного договору задоволенню не підлягають.

100.Отже, заборгованість ОСОБА_1 за відсотками за Договором № 6358735 від 26.04.2020 рокускладає 3 360,00 грн (7 000,00*1,60%*30), яка підлягає стягненню з Відповідача.

101.З огляду на зазначене загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» за Договором позики № 6358735 від 26.04.2020 року складає 10 360,00 грн, з яких: заборгованості за основним боргом - 7 000,00 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками - 3 360,00 грн.

V.3 Щодо застосування строку позовної давності

102.Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

103.Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

104.Як вбачається ст. 264 ЦПК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

105.Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19 » № 540-ІХ від 30.03.2020 року Перехідні та прикінцеві положення Цивільногокодексу України доповнено пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

106.Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року в Україні запроваджено карантин, який продовжено на всій території України згідно з Постановами КМ № 392 від 20.05.2020 року, № 500 від 17.06.2020 року, № 641 від 22.07.2020 року, № 760 від 26.08.2020 року, № 956 від 13.10.2020 року, № 1236 від 09.12.2020 року, № 104 від 17.02.2021 року, № 405 від 21.04.2021 року, № 611 від 16.06.2021 року, № 855 від 11.08.2021 року, № 981 від 22.09.2021 року, № 1336 від 15.12.2021 року, № 229 від 23.02.2022 року, № 630 від 27.05.2022 року, № 928 від 19.08.2022 року, № 1428 від 23.12.2022 року до 30.04.2023 року.

107.У постанові від 22.09.2022 року по справі №920/724/21 Верховний Суд зазначив про автоматичне продовження строків позовної давності пов`язане саме зі встановленням карантину на всій території України без будь-яких додаткових вимог та умов в аспекті їх продовження в силу закону. Підсумовуючи вищезазначене, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12.03.2020 року до 22.05.2020 року на всій території України карантин, який тривав до 30.06.2023 року.

108.Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, чинного на момент звернення Позивача до суду з позовом, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені ст. 257 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

109.24.02.2022 року Указом Президента України № 64/2022, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації по відношенню до України, відповідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» - на території України з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року введено воєнний стан, строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та затверджувався Верховною радою України та діє до цього часу.

110.У подальшому, Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX, пункт 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України був виключений. Цей Закон набрав законної сили через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, а саме 04.09.2025 року. Після 04.09.2025 року строк позовної давності знову рахується.

111.Урахувавши наведені норми, суд дійшов переконання, що для заявлених позивачем за вимог строки загальної позовної давності не спливли, оскільки Законами України були внесені зміни до ЦК щодо продовження строків за ст. 257 ЦК України на час дії карантинних обмежень та на час введеного в Україні воєнного стану.

112.Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 01.12.2021 року по справі № 373/651/20.

113.Суд установив, що Законом України № 4434-IX від 14.05.2025 року, який набрав чинності 04.04.2025 року, поновлено перебіг строків позовної давності, зупинений на час дії карантину та воєнного стану. Період зупинення не включається до загального строку та підлягає врахуванню при визначенні моменту спливу позовної давності, при цьому не припиняючи свого існування.

114.Враховуючи зазначене, позовна давність (три роки) за вимогами про стягнення із Відповідача заборгованості, не спливла і підстав для ї застосування строків позовної давності немає.

V. Розподіл судових витрат між сторонами

115.Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

116.Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

117.Частиною 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

118.Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

119.Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження суми витрат на правничу допомогу позивачем надано до суду: акт № 45 прийому-передачі Реєстру Боржників за договором про надання правничої допомоги № 02-24 від 01.07.2024 року; акт № 45 прийому-передачі наданої допомоги; платіжну інструкцію № 2076 від 14.05.2026 року.

120.При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

121.Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

122.Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

123.Частиною п`ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

124.Згідно з частиною шостою статті 137 ЦПК обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

125.При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України).

126.Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

127.Вказане кореспондується з позицією ВС, викладеною у Постанові від 23.11.2020 року у справі № 638/7748/18.

128.При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

129.Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

130.Відповідно до ч. 4 ст.263 ЦПК України при виборі застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в Постановах Верховного Суду.

131.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі».

132.На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

133.Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

134.Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

135.У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

136.Водночас представник Позивача не надав договору про надання професійної правничої допомоги, позбавляє суд можливості встановити умови розрахунку на задані адвокатом послуги, що є підставою для відмови в задоволенні позову і в цій частині.

137.Відповідно до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає за можливе стягнути з Відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 349,44 грн пропорційно задоволених вимог.

З огляду на викладене, керуючись статтями 5, 10, 13, 141, 158, 259, 263-265 ЦПК, суд

ухвалив:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

2.Стягнути зі ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Код Банку 322001) заборгованість за Договором позики № 6358735 від 26.04.2020 у розмірі10 360,00 грн, з яких: заборгованість за основним боргом - 7 000,00 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими процентами - 3 360,00 грн.

3.Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за нарахованими та несплаченими процентами в сумі 10 080, 00 грн.

4.Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОФІТ КАПІТАЛ» (ЄДРПОУ 39992082, адреса: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, рахунок: IBAN № НОМЕР_5 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» Код Банку 322001) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 349,44 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.В. Давидовська