Ухвала суду № 139015103, 14.08.2026, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/3165/26

Провадження № 2-з/201/119/2026

Соборний районний суд міста Дніпра

У Х В А Л А

14.08.2026 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі

головуючого судді Давидовської Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Овчаренка Д.Є.,

представника позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача 2 - Северина А.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовною заявою ОСОБА_2 ,

до відповідачів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору: Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ» АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ»,

про відшкодування майнової шкоди, внаслідок ДТП,

установив:

Позивач - ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовною заявою до відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору: Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ» АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», відповідно до якої позивач просить суд стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) - 517 688 (п`ятсот сімнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім) гривень 30 копійок - матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також понесені судові витрати у сумі 5 176 (п`ять тисяч сто сімдесят шість) гривень 88 копійок.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року відкрите провадження у справі. Судовий розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 07.07.2026 рокубуло закрити підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено її до розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

12.08.2026 року до суду звернувся представник позивача адвокат Ковальов О.О. зі заявою, в якій просить:

1.Вжити заходів забезпечення позову у справі № 201/3165/26 шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві власності Відповідачу 2 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , а саме: 1.1. квартиру за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 49,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1959884712124; 1.2. квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 47,9 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1882802212124.

2.Заборонити ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження або обтяження зазначеного у пункті 1 цієї заяви нерухомого майна, зокрема укладати договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), спадкові договори, договори застави (іпотеки), договори про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, договори про виділ частки з такого майна, договори про визначення часток, а також шлюбний договір у частині, що стосується правового режиму зазначеного майна.

3.Заборонити органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у тому числі нотаріусам як спеціальним суб`єктам, на які покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації виникнення, переходу, припинення речових прав та обтяжень речових прав щодо зазначеного у пункті 1 цієї заяви нерухомого майна.

В обґрунтування заяви посилався на існування обставин, що свідчать про реальну загрозу утруднення виконання у майбутнього рішення суду, зокрема озвучена у судовому засіданні представником відповідача 2 інформація про намір ОСОБА_4 розірвати шлюб з дружиною ОСОБА_5 . На думку заявника, указане може зумовити процес поділу спільного майна подружжя двох квартир у м.Павлоград Дніпропетровської області, тим самим унеможлививши виконання рішення суду. Щодо співмірності заходів забезпечення зазначив, що: 1) вартість цього майна не перевищує ціни позову (вартість квартири по АДРЕСА_5 , визначена у договорі купівлі-продажу від 11.04.2024 року, становить 348 000,00 грн; вартість квартири по АДРЕСА_4 , визначена у договорі купівлі-продажу від 07.11.2019 року, становить 129 740,00 грн, а сукупно 477 740,00 грн; 2) обидві квартири є спільною сумісною власністю подружжя. відповідно, реальний обсяг майна, за рахунок якого може бути виконане рішення суду, є вдвічі меншим; 3) арешт нерухомого майна та заборона його відчуження не позбавляють Відповідача 2 та членів його сім`ї права володіння і користування цим майном, зокрема права проживання, а лише тимчасово до набрання рішенням суду законної сили обмежують право розпорядження. Також зазначив, що пропозиції щодо застосування зустрічного забезпечення відсутні зважаючи на відсутність ризиків порушення прав відповідача 2.

У судовому засіданні заявник повністю підтримав заяву про забезпечення позову з підстав, що викладені в ній.

Представник відповідача 2 Северин А.Б. у поясненнях та удовому засіданні проти заяви про забезпечення позову заперечував та зазначив, що заяву про забезпечення позову подано безпосередньо перед початком розгляду справи по суті і при цьому будь-яких нових обставин у поведінці ОСОБА_4 , які виникли напередодні відкриття провадження та могли б свідчити про появу реального ризику відчуження майна, заявником не наведено. Зауважив, що можливе розірвання шлюбу не є необхідною передумовою для відчуження нерухомого майна третій особі, а правочин щодо нерухомості, з дотриманням установлених законом вимог щодо розпорядження спільним майном подружжя, може бути вчинений і під час перебування у шлюбі. Інших конкретних обставин, які б свідчили про намір ОСОБА_4 відчужити квартири, заявником не наведено. Звернув увагу суду на очевидну неспівмірність заходу забезпечення, оскільки позов заявлено до двох відповідачів, що порушує балансу інтересів сторін, а також щодо спільного майна подружжя. Просив суд, в разі застосування заходів забезпечення позову застосувати заходи зустрічного забезпечення, оскільки обидві квартири перебувають у близькості до лінії розмежування і місця активних бойових дій, що зумовлює ризик пошкодження і знищення майна. Внаслідок цього відповідач 2 та його дружина будуть позбавлені права вигідно відчужити майно або скористатись державною програмою «єВідновлення». Указане свідчить про те, що незастосування заходів зустрічного забезпечення в разі відмови у задоволенні позову щодо відповідача 2 може завдати йому суттєвих збитків.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, тобто, забезпечення позову по суті це тимчасове обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

При цьому суд наголошує, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.

Ураховуючи викладене суд дійшов висновку, що між сторонами дійсно виник спір і вжиття заходів забезпечення позову необхідне з метою забезпечення позивачу реального та ефективного виконання можливого судового рішення, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення у разі задоволення позову, а також виходячи із пов`язаності забезпечення позову з його предметом.

Досліджуючи питання співмірності суд ураховує ціну позову (517 688, 30 грн) та орієнтовну вартість належного відповідачу майна, яка, з урахуванням дати укладення договорів купівлі-продажу, вочевидь не відповідає тій, що вказана заявником (477 740,00 грн). Крім того, суд виходить з того, що позов заявлено до двох відповідачів та, відповідно до ст. 1187 ЦК України, на яку посилається позивач у позові в обґрунтування вимог, передбачено спільну, але часткову відповідальність і частки визначаються судом при ухвалення рішення з урахуванням істотних обставин. Також суд ураховує, що майно, щодо якого заявник просить вжити заходи забезпечення, перебуває у спільній сумісній власності подружжя.

Ураховуючи наведене, пересвідчившись, що між сторонами дійсно виник спір та існує загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження або обтяження належного йому майна, а також заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у тому числі нотаріусам як спеціальним суб`єктам, на які покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації виникнення, переходу, припинення речових прав та обтяжень речових прав щодо нерухомого майна, а саме частки квартири за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 49,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1959884712124.

Щодо вжиття заходів зустрічного забезпечення суд зазначає таке.

Відповідно до частин першоїп`ятої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: 1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або 2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Зазначені норми ЦПК України узгоджуються зі змістом Принципу 8 Принципів попередніх і забезпечувальних заходів в міжнародному цивільному процесі, прийнятих Асоціацією міжнародного права у 1996 році: суд повинен мати повноваження вимагати від позивача гарантії відшкодування збитків відповідачу чи третій стороні, які можуть виникнути в результаті відмови у позові. При вирішенні питання про гарантії суд повинен враховувати можливості позивача відповісти на вимогу про відшкодування збитків.

Зустрічне забезпечення це гарантія відшкодування ймовірних для відповідача збитків. Цей інститут має на меті зберегти певний баланс сторін і нейтралізувати можливі негативні наслідки, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів.

Отже, на відміну від забезпечення позову, метою якого є захист інтересів позивача, зустрічне забезпечення спрямоване насамперед на захист інтересів відповідача. Фактично це є збереженням status-quo між сторонами до ухвалення остаточного рішення суду.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України, в якій у пункті другому зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Діючим ЦПК України передбачено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із цим.

Оцінка співмірності здійснюється, крім іншого, з урахуванням співвідношення права та інтересу, які просить захистити заявник, вартості майна, на яке накладається арешт, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. При цьому в ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення вказується розмір останнього або інші дії, які повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення, а також строк його надання, котрий не може перевищувати 10-ти днів з дня постановлення ухвали.

Вид зустрічного забезпечення зазначається заявником, проте суд може визнати зустрічне забезпечення неналежним як за формою так і за сумою, зокрема через його неспівмірний характер, якщо воно не є достатньою гарантією відшкодування ймовірних збитків, або його неможливо швидко реалізувати, або є сумніви в добросовісності гаранта тощо. При цьому під час оцінки збитків суд має виходити зі своїх дискреційних прав та оціночних суджень і визначати розмір можливих збитків відповідача, завданих забезпеченням позову. Очевидно, що ймовірні збитки можуть включати в себе як збитки в їх класичному розумінні, так і негативні наслідки, пов`язані з діловою репутацією, гідністю та честю.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі №22-з/824/784/2021.

Оскільки вжиття заходів зустрічного забезпечення за загальним правилом має диспозитивний характер, то при вирішенні питання про їх застосування суд повинен оцінити необхідність зустрічного забезпечення та з`ясувати спроможність позивача компенсувати відповідачу у майбутньому можливі збитки, пов`язані із забезпеченням позову.

З матеріалів справи вбачається, що квартира АДРЕСА_6 , загальною площею 49,9 кв.м., знаходиться у м.Павлограді Дніпропетровської області, який наближений до зони активних бойових дій, що є загальновідомим фактом. Указане створює ризики пошкодження і знищення майна. Отже, суд вважає слушними доводи представника відповідача ОСОБА_6 , що накладення обмеження щодо розпорядження цим майном може завдати збитків та/або майнових витрат у вигляді втрати вартості майна та неможливості отримання компенсації.

Матеріали справи не містять інформації щодо належного майнового стану позивача, наявності у нього майна, достатнього для компенсації таких ймовірних збитків відповідача. Отже, судом не встановлено обставин щодо фінансової можливості позивача у майбутньому відшкодувати ймовірні збитки, які можуть бути понесені відповідачем внаслідок застосованих судом заходів забезпечення позову.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення «балансу та рівності сторін», суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення відповідно до ст. 154 ЦПК України шляхом зобов`язання позивача ОСОБА_2 внести на депозитний рахунок суду 200 000 грн. Такі заходи зустрічного забезпечення позову є співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

При цьому, суд роз`яснює, що особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення. Якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення. (ч.9-10 ст.154 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно з ч.6 цієї ж статті, відмова у скасуванні забезпечення позову не перешкоджає повторному зверненню з таким самим клопотанням при появі нових обставин, що обґрунтовують необхідність скасування забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.150, 153, 154 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву представника ОСОБА_2 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Застосувати заходи забезпечення у справі № 201/3165/26 за позовом ОСОБА_2 до відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору: Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ» АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», про стягнення в солідарному порядку майнової шкоди в розмірі 517 688, 30 грн шляхом:

-заборони ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 ) вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження або обтяження нерухомого майна, а саме: частки квартири за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 49,9 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1959884712124, зокрема укладати договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання (догляду), спадкові договори, договори застави (іпотеки), договори про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, договори про виділ частки з такого майна, договори про визначення часток, а також шлюбний договір у частині, що стосується правового режиму зазначеного майна;

-заборони органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у тому числі нотаріусам як спеціальним суб`єктам, на які покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо державної реєстрації виникнення, переходу, припинення речових прав та обтяжень речових прав щодо нерухомого майна, а саме: частки квартири за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 49,9 кв.м.

Застосувати зустрічне забезпечення у справі № 201/3165/26 за позовом ОСОБА_2 до відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору: Приватне акціонерне товариство «СТРАХОВА КОМПАНІЯ» АРСЕНАЛ СТРАХУВАННЯ», про стягнення в солідарному порядку майнової шкоди в розмірі 517 688, 30 грншляхом зобов`язання позивача ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) внести на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі 200 000 (двісті тисяч) гривень 00 копійок протягом десяти днів з дня постановлення цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення або підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відомості про сторони:

Позивач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 .

Відповідач 2 - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Суддя Т.В. Давидовська