Рішення № 139014948, 17.08.2026, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 173/1930/26

Номер провадження2/173/1766/2026

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17 серпня 2026 року м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого - судді Островерхової А.В., за участю секретаря судового засідання Прокоф`євої Н.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

До Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позову зазначає, що 10 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем вчинено виконавчий напис № 127714 про стягнення з позивача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» заборгованості в розмірі 11392,50 грн.

18 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою Оксаною Олександрівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 67154719 щодо виконання виконавчого напису № 127714, виданого 10.06.2021 р.

Про існування виконавчого напису нотаріуса та відкриття на його підставі виконавчого провадження позивач дізналася лише навесні 2025 року після блокування її банківського рахунку. Як з`ясувалося, арешт коштів був накладений на підставі постанови державного виконавця від 20.02.2025 про арешт коштів боржника.

Позивач зазначає, що не укладала з відповідачем чи будь-якою іншою особою кредитного договору, посвідченого нотаріально, не отримувала будь-яких грошових коштів, а заявлена стягувачем сума заборгованості не відповідає дійсності. У зв`язку з цим позивач вважає, що під час вчинення спірного виконавчого напису були порушені вимоги чинного законодавства, оскільки нотаріус не пересвідчився у безспірності заборгованості, вчинив виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не був нотаріально посвідчений, а також не перевірив дотримання порядку повідомлення боржника, зокрема щодо направлення письмової вимоги про наявність заборгованості та необхідність її погашення. На думку позивача, зазначені порушення є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 11 червня 2026 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного провадження без виклику (повідомлення) учасників розгляду справи.

Відповідач подав відзив, у якому визнав позов у частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, просив розглянути справу за відсутності його представника та повернути позивачу 50 % сплаченого судового збору. Крім того, відповідач просив зменшити заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 1 000 грн, посилаючись на нескладність справи, незначний обсяг роботи адвоката та критерії співмірності витрат, визначені ст. 137 ЦПК України.

Враховуючи, що розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (частина 4 статті 268 ЦПК України).

Суд, розглянувши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 127714, про стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 72959 від 01 серпня 2019 року укладеним з ТОВ «Лінеура Україна», на користь ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС», якому ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» відступило право вимоги на підставі Договору факторингу № 250521-ФК від 25.05.2021 р., якому в свою чергу ТОВ «Фінансова компанія управління активами» відступило право вимоги на підставі Договору факторингу № 24122020-ФК від 24.12.2020, якому ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відступило право вимоги за Договором факторингу № 23/12/20 від 23.12.2020, якому ТОВ «Лінеура Україна» відступило право вимоги на підставі Договору факторингу 23/03/2020 від 23.03.2020 р. Заборгованість згідно з вказаного виконавчого напису становить 11392 грн. 50 коп.

З копії постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 67154719, винесеної 18 жовтня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. видно, що відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищевказаного виконавчого напису.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, пунктом 2 Переліку документів, передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, пункт 2 вказаного переліку був визнаний незаконним та нечинним у повному обсязі згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі № 826/20084/14. Вказана постанова суду є чинною.

В пункті 1 вищевказаного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14. Таким чином, з 22.02.2017 кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27 березня 2017 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».

Суд звертає увагу на те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що відповідно виключає можливість спору щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж беззаперечно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі та саме за цей період.

Законодавством не визначений вичерпний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Відповідачем не було надано доказів того, що ним до нотаріуса були надані будь-які документи, що підтверджують безспірність заборгованості у вказаний у виконавчому написі період. Зокрема, відповідачем не було надано доказів подання ним нотаріусу виписки з рахунку позивача, яка б містила обов`язкові реквізити, що повинні бути вказані у ній згідно п. 61, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України (дата здійснення останніх (попередніх) операцій по рахунку, код валюти, суми операцій (відповідно за дебетом або кредитом) тощо). Без цих відомостей з виписки абсолютно неможливо з`ясувати, коли і які саме суми були отримані позивачем від кредитора, коли були нараховані відсотки, в якому розмірі та за який період було нараховано відсотки, яким є розмір заборгованості та чи існує заборгованість взагалі.

Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Більш того, виконавчий напис вчинено на підставі договору, стосовно якого не надано доказів нотаріального посвідчення. З урахуванням визнання судом з 22.02.2017 нечинним пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, видача таких виконавчих написів після 22.07.2017 можлива лише за умови пред`явлення оригіналу нотаріально посвідченого договору (договорів).

Отже, оспорюваний виконавчий напис нотаріуса не відповідає вимогам закону, в той час як заборгованість, яка вказана у цьому написі, не є безспірною. Факт наявності цього виконавчого напису суттєво порушує права позивача.

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позов у частині визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

З огляду на вищенаведене суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, а порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання вищенаведеного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Щодо вимоги відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, викладеної у відзиві на позовну заяву, суд зазначає, що зазначене питання не підлягає розгляду, оскільки позивачем у позовній заяві не заявлено вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судовий збір, пов`язаний з розглядом справи, покладається на відповідача.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Так як відповідачем визнані позовні вимоги до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе повернути позивачеві 50 відсотків судового збору, сплаченого відповідно до платіжної інструкції про переказ готівки № 10 від 08.06.2026АТ «Ощадбанк» в сумі 665 грн. 60 коп.

Понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в іншій частині в сумі 665 грн. 60 коп. покласти на відповідача.

Керуючись ст. 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконаннюзадовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений 09 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за № 127714, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» заборгованості в сумі 11392 грн. 50 коп.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , повернути з державного бюджету судові витрати по сплаті судового збору в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп., сплачених відповідно до платіжної інструкції про переказ готівки № 10 від 08.06.2026АТ «Ощадбанк».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс»(код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: 03035, м. Київ, площа Солом`янська, буд. 2) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати складання повного його тексту, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 03.10.2017.

Суддя А.В. Островерхова