Рішення № 139014941, 06.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа№932/4340/26

Провадження №2/932/1444/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Стадченко О.В., при секретарі Мікрух К.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Дніпро, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Байгуш Олексій Юрійович, до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом,-

ВСТАНОВИВ:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Байгуш Олексій Юрійович, до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом.

Позивачка зазначила, що є рідною донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копіями паспорта, РНОКПП, витягу з територіальної громади та свідоцтва про народження № НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, будучи зареєстрованим та проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшли житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами та земельна ділянка площею 0,0690 га, кадастровий номер 1412600000:00:008:0876, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, розташовані за вказаною адресою.

Належність спадкового майна спадкодавцю підтверджується технічним паспортом на житловий будинок від 25.02.2025 року, витягом з Реєстру будівельної діяльності, даними технічної інвентаризації, довідкою Костянтинівського БТІ від 01.10.2025 року, державним актом на право власності на земельну ділянку від 04.12.2012 року, а також фотокопіями свідоцтв про право на спадщину за законом від 23.05.1972 року та від 14.03.2012 року, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №29872290 та витягу про державну реєстрацію прав №33676145.

Позивачка, як донька спадкодавця, відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем першої черги за законом. У порядку ст. 1269 ЦК України вона прийняла спадщину шляхом подання заяви державному нотаріусу Приморської державної нотаріальної контори у місті Одеса Ворсуляк А.М., якою заведено спадкову справу №69772305, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №70257054.

Інших спадкоємців, які мають право на спадкування, у тому числі на обов`язкову частку, немає. Зокрема, шлюб між спадкодавцем та ОСОБА_3 розірвано 18.04.2007 року, а тому вона не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . Таким чином, позивачка є єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину.

З метою оформлення спадкових прав позивачка звернулася до державного нотаріуса, однак постановою від 10.03.2026 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок у зв`язку з ненаданням оригіналів правовстановлюючих документів на спадкове майно та рекомендовано звернутися до суду.

Позивачка зазначила, що оригінали свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 23.05.1972 року Костянтинівською державною нотаріальною конторою за реєстровим №3420, свідоцтва про право на спадщину за законом від 14.03.2012 року за реєстровим №3-376, витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі №29872290 та витягу про державну реєстрацію прав №33676145 були втрачені під час евакуації з м. Костянтинівки.

Згідно з відповіддю Донецького обласного державного нотаріального архіву на адвокатський запит від 19.03.2026 року документи Костянтинівської державної нотаріальної контори за 19441995 роки, прийняті на зберігання до 2014 року, залишилися в архівосховищах у м. Донецьку, доступ до яких відсутній, у зв`язку з чим отримати дублікат свідоцтва про право на спадщину за законом від 23.05.1972 року за реєстровим №3420 неможливо.

Відповідно до відповіді Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 18.03.2026 року виконання обов`язків завідувача Костянтинівської державної нотаріальної контори покладено на завідувача Третьої краматорської державної нотаріальної контори Полянських В.В. Позивачка вказала, що не має можливості особисто звернутися до цієї нотаріальної контори у м. Краматорську для отримання дубліката свідоцтва від 14.03.2012 року за реєстровим №3-376 через небезпеку для життя та здоров`я. Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, Краматорська міська територіальна громада з 24.02.2022 року відноситься до території можливих бойових дій, а Костянтинівська міська територіальна громада до території активних бойових дій.

Позивачка також зазначила, що отримання дубліката свідоцтва від 14.03.2012 року не забезпечило б можливості оформлення спадщини в нотаріальному порядку, оскільки оригінал свідоцтва від 23.05.1972 року перебуває в архіві у м. Донецьку, доступ до якого відсутній.

Посилаючись на ст. 3 Конституції України, ст. 392 ЦК України, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та правові висновки Верховного Суду, викладені, зокрема, у постановах від 22.09.2021 року у справі №227/3750/19, від 11.05.2022 року у справі №450/3258/17, від 27.07.2023 року у справі №296/8061/19, від 31.01.2024 року у справі №175/654/22 та від 24.09.2025 року у справі №130/1846/24, позивачка вказала, що через відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину та втрату правовстановлюючих документів її право підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання права власності на спадкове майно.

З огляду на викладене позивачка просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 право власності на весь житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 36,60 кв. м, загальною площею 72,40 кв. м.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 14 квітня 2026 року відкрите провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження, призначена дата проведення підготовчого засідання, сторонам визначений строк для надання заяв по суті справи подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив (а.с.52-54).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 03 червня 2026 року витребувано від в.о. завідувача Костянтинівської державної нотаріальної контори Полянських В.В. належним чином завірену копію свідоцтва про право на спадщину за законом, видане 14.03.2012 року Костянтинівською державною нотаріальною конторою Донецької області, за реєстровим N?3-376. (а.с.126).

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 14 липня 2026 року підготовче провадження у справі закрите, справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.163).

У судове засідання позивачка, представник позивачки не з`явилися, надавши суду клопотання про розгляд справи у їхню відсутність з посиланням на підтримання позову.

Відповідач, повідомлений про день, час та місце розгляду справи належним чином, явку представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, правом на подання відзиву не скористався, письмових заяв та клопотань не надав.

Враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про день, час та місце проведення судового засідання, правом на подання відзиву не скористався, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, суд, спираючись на норми ст.ст.211,247,280 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу та ухвалив заочне рішення.

Судом установлено:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є рідною донькою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії № НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 18 січня 2022 року.

На момент смерті ОСОБА_2 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на все належне йому майно, до складу якої, зокрема, увійшов житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Належність зазначеного нерухомого майна спадкодавцю та склад спадкового майна підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, зокрема технічним паспортом на житловий будинок садибного типу від 25 лютого 2025 року, витягом з Реєстру будівельної діяльності, даними технічної інвентаризації, довідкою Костянтинівського БТІ від 01 жовтня 2025 року, державним актом на право власності на земельну ділянку від 04 грудня 2012 року, фотокопіями свідоцтв про право власності за законом від 23 травня 1972 року та від 14 березня 2012 року, витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 29872290 та витягом про державну реєстрацію прав № 33676145.

Після смерті ОСОБА_2 , позивачка, як його донька, звернулася до державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі Ворсуляк А.М. із заявою про прийняття спадщини. На підставі зазначеної заяви була заведена спадкова справа № 69772305, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 70257054.

Таким чином, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 .

Судом також встановлено, що інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_2 , не встановлено. Осіб, які відповідно до закону мали б право на обов`язкову частку у спадщині, відсутні.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_3 , однак шлюб між ними було розірвано 18 квітня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії № НОМЕР_3 . Отже, на момент відкриття спадщини ОСОБА_3 не перебувала у шлюбі зі спадкодавцем та не є спадкоємцем першої черги за законом як його дружина.

Відтак, єдиним спадкоємцем за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 , є його донька ОСОБА_1 .

З метою отримання спадщини, позивачка з відповідною заявою звернулася до державного нотаріуса Приморської державної нотаріальної контори у місті Одесі Ворсуляк, на яку 10.03.2026 р. отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії у якій зазначено, що видати свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок не можливо, оскільки Позивачкою не були надані оригінали правовстановлюючих документів на дане спадкове майно, а тому для вирішення цього питання їй було рекомендовано звернутись до суду.

Разом із тим, у зв`язку з відсутністю належним чином оформлених документів, необхідних для нотаріального оформлення спадкових прав на зазначене нерухоме майно, ОСОБА_1 позбавлена можливості отримати свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок в нотаріальному порядку, у зв`язку з чим звернулася до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.

З огляду на встановлені судом обставини, ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняла у встановлений законом спосіб, інших спадкоємців, які б прийняли спадщину та претендували на зазначене спадкове майно, судом не встановлено.

Отже, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 підлягає визнанню право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті її батька ОСОБА_2 , а саме на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Як убачається з установлених судом обставин, позивачка позбавлена об`єктивної можливості отримати дублікати обох правовстановлюючих документів, необхідних для нотаріального оформлення спадкових прав на зазначений житловий будинок.

Зокрема, отримання дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом від 23 травня 1972 року, зареєстрованого за № 3420, є неможливим у зв`язку з відсутністю доступу до архівних документів, які залишилися на тимчасово окупованій території у м. Донецьку. Отримання дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом від 14 березня 2012 року, зареєстрованого за № 3-376, також є неможливим у зв`язку з відсутністю безпечної та фактичної можливості звернення до відповідної державної нотаріальної контори в м.Краматорську.

При цьому отримання дубліката лише одного із зазначених правовстановлюючих документів не усуває перешкод для належного нотаріального оформлення спадщини, оскільки для підтвердження належності спадкодавцю права власності на весь житловий будинок необхідна сукупність обох документів.

Таким чином, установлені судом обставини свідчать про те, що позивачка, не з власної вини, позбавлена можливості реалізувати своє право на спадщину в позасудовому, нотаріальному порядку. При цьому така неможливість має об`єктивний характер та зумовлена втратою доступу до правовстановлюючих документів, а не відсутністю у позивачки права на спадкове майно.

Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла, спадкодавця, до інших осіб спадкоємців.

Згідно зі статтею 1217 Цивільного кодексу України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частинами першою та п`ятою статті 1268 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її, а незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає у спадкоємця з моменту відкриття спадщини, а отримання свідоцтва про право на спадщину не є підставою виникнення такого права, а лише посвідчує вже набуте спадкоємцем право.

Такий правовий підхід узгоджується з роз`ясненнями, наведеними в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», відповідно до яких незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу її відкриття, а відповідно до частини третьої статті 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а позбавлення права власності можливе лише у випадках та в порядку, встановлених законом.

Аналогічні гарантії передбачені статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожній фізичній та юридичній особі право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Частинами першою та другою статті 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, а право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Водночас відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, законодавець прямо передбачає можливість судового захисту права власності у випадку втрати правовстановлюючого документа, коли така втрата перешкоджає особі реалізувати належне їй право.

При цьому суд ураховує, що відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. Водночас у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа має право звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Так, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 вересня 2021 року у справі № 227/3750/19 зазначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Верховний Суд у постанові від 27 липня 2023 року у справі № 296/8061/19 також наголосив, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується у випадку існування перешкод для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже, судовий спосіб захисту у вигляді визнання права власності на спадкове майно є належним та ефективним у тих випадках, коли спадкоємець фактично набув право на спадщину, однак через об`єктивні обставини не має можливості оформити це право у нотаріальному порядку.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 1 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

З огляду на наведене суд доходить висновку, що у даному випадку наявні всі необхідні правові та фактичні підстави для судового захисту спадкового права позивачки.

Судом установлено, що позивачка є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_2 , спадщину прийняла, однак через об`єктивні обставини, пов`язані з відсутністю доступу до оригіналів правовстановлюючих документів, не має можливості отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок.

При цьому відсутність у позивачки оригіналів правовстановлюючих документів не свідчить про відсутність у неї спадкового права та не може бути підставою для позбавлення її можливості реалізувати право власності на майно, яке перейшло до неї у порядку спадкування.

Іншого ефективного способу реалізації позивачкою набутого нею права на спадкове майно за встановлених судом обставин не вбачається. Звернення до нотаріуса не може призвести до належного оформлення спадкових прав без документів, які підтверджують право власності спадкодавця на відповідне майно, а отримання їх дублікатів з об`єктивних причин є неможливим.

Таким чином, саме визнання за позивачкою права власності на спадкове майно є у даному випадку належним, необхідним та ефективним способом захисту її порушеного права, який дозволяє усунути існуючі перешкоди в реалізації права власності та забезпечити можливість його подальшої державної реєстрації.

Враховуючи встановлені судом обставини, наведені положення законодавства та правові висновки Верховного Суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджуються належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.3, 4, 7, 10, 11, 137-141, 272, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву позовною заявою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Байгуш Олексій Юрійович, до Костянтинівської міської військової адміністрації Краматорського району Донецької області про визнання права власності на житловий будинок у порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) в порядку спадкування за законом після смерті - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 - право власності на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , житловою площею 36,60 кв.м, загальною площею 72,40 кв.м, який складається із: житлового будинку літера «А-1», нежитлової прибудови літера «А1», тамбуру літера «а», літньої кухні літера «Б», тамбуру літера «б», гаражу літера «Г», вбиральні літера «З», душу літера «И», воріт з хвірткою літера «№1», огорожі літера «№2», огорожі літера «№3», замощення літера «I».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Найменування сторін:

позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Костянтинівська міська військова адміністрація Краматорського району Донецької області, ЄДРПОУ 44887499, адреса місцезнаходження: Донецьк область, Краматорський район, м. Костянтинівка, вул. Олекси Тихого, буд. 260.

Суддя: О.В. Стадченко