Рішення № 139014898, 13.08.2026, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3279/26

(2/199/4122/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

13.08.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра

у складі головуючого судді Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання Куземі О.Г.,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Губа В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області, тертя особа приватний нотаріус Покровського нотаріального округу Донецької області Молодняк Людмила Петрівна, про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

18 березня 2026 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра звернулась позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_2 , єдиним спадкоємцем за законом якого є позивач, в зв`язку із чим позивач звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак 28 січня 2026 року отримала постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії через пропуск позивачем шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивач зазначає, що строк пропущено нею з поважних причин, оскільки смерть єдиної близької для позивача людини сина стала важким ударом для позивача, остання є внутрішньо переміщеною особою, а також особою похилого віку, перебувала на лікуванні протягом строку для подання заяви про прийняття спадщини, а сам пропуск строку є незначним. За таких обставин позивач звернулась до суду із даним позовом, в якому просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини у чотири місяці.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 23 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, яку вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження з викликом сторін. Цією ж ухвалою суду витребувано за клопотання сторони позивача копію спадкової справи.

В судовому засіданні представник позивача, позивач позовні вимоги підтримали, наполягали на задоволенні позову в повному обсязі з викладених у ньому підстав та обставин. Також представник позивача зазначила, що просить суд визначити позивачу додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини тривалістю в чотири місяці з огляду на складнощі, пов`язані з явкою позивача до приватного нотаріуса, якою ведеться спадкова справа, оскільки вказаний приватний нотаріус наразі не відповідає не телефонні дзвінки, її офіційне місце роботи знаходиться на території м. Добропілля, як є територією ведення активних бойових дій, а місцеперебування приватного нотаріуса у Дніпрі стороні позивача не відомо.

Інші учасники розгляду справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони відповідача за наявними матеріалами справи.

За таких обставин у відповідності до ст.ст.211, 223, 240, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести судове засідання та здійснити розгляд цивільної справи по суті за наведеної явки учасників розгляду справи.

Вислухавши сторону позивача та дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_2 , який за життя був зареєстрований та мешкав один за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть, копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, копією свідоцтва про народження, копією паспорту, копією листа відділу реєстрації Добропільської міської ради Донецької області.

За життя померлий син позивача заповітів не складав, спадкових договорів не укладав, позивач є єдиною спадкоємицею свого сина, що підтверджується копією інформаційної довідки за Спадкового реєстру та іншими матеріалами спадкової справи.

29 липня 2025 року позивач взята на облік як внутрішньо переміщена особа, яка залишила своє зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_2 , переїхавши на нове місце проживання за адресою АДРЕСА_3 , що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

В період з 24 листопада 2025 року по 02 грудня 2025 року позивач перебувала на лікуванні в І кардіологічному відділенні КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги ДМР» із діагнозом інфаркт міокарда передньо-перетинкової ділянки, верхівки, бокової стінки лівого шлуночку, стенозуючий атеросклероз КА, кальциноз КА, багатосудинне ураження КА, гостре порушення коронарного кровотоку по системі ЛКА, ознаки легеневої гіпертензії, гіпертонічна хвороба ІІ ст., хронічна анемія. Викладене підтверджується копією медичної документації.

28 січня 2026 року позивач звернулась до приватного нотаріусу Покровського нотаріального округу Донецької області Молодняк Л.П. із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину, внаслідок чого приватним нотаріусом було заведено спадкову справу, а також тією ж датою винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою відмовлено позивачу у видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме на квартиру АДРЕСА_4 . Відмова мотивована пропуском позивачем встановленого законом шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, відсутності доказів проживання зі спадкодавцем. Викладене підтверджується копіями матеріалів спадкової справи.

Разом з тим, судом у відповідності до ст.82 ч.3 ЦПК України встановлено, що з 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан внаслідок військової агресії іншої держави, а одним із найбільш атакованих територій є Донецька область, а також ракетним обстрілам та атакам безпілотних літальних апаратів піддавались і населені пункти Дніпропетровської області, що вплинуло негативним чином на часи та безперебійність роботи державних та нотаріальних контор, БТІ тощо.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Конституції України, ЦК України.

Так, відповідно до ст.124 Конституції України, ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

За змістом ст.ст.1216, 1217, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України.

Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом норм ст.ст.1220, 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.3 ст.46 ЦК України).

Нормою ст.1272 ЦК України визначено, що якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року, №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року, №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року, №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року, №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року, №№58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 лютого 2023 року, №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року, №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року, №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 листопада 2023 року, №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05 лютого 2024 року, №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 травня 2024 року, №469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року, №740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28 жовтня 2024 року, №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 січня 2025 року, №235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 квітня 2025 року, №478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 липня 2025 року, №793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20 жовтня 2025 року, №40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 січня 2026 року, №342/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 27 квітня 2026 року, №596/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 13 липня 2026 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні останній раз з 05 години 30 хвилин 02 серпня 2026 року строком на 90 діб.

Згідно Переліку №376 м. Добропілля Покровського району Донецької області з 26 червня 2025 року є територією активних бойових дій.

За змістом ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи в межах вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені судом на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті викладених норм законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, спадкоємець, який пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України. Правила зазначеної норми можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви про прийняття спадщини; 2) ці обставини визнані судом поважними. Отже, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, тимчасова непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини. Саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність причин пропуску зазначеного строку. Схожі правові висновки містяться у постановах Верховного Суду від 13 березня 2020 року по справі №314/2550/17, від 17 червня 2021 року по справі №942/416/20, від 07 липня 2021 року по справі №286/4213/19, від 26 липня 2021 року по справі №405/7058/19, від 21 жовтня 2021 року по справі №332/3796/19, від 08 грудня 2021 року по справі №751/8889/20, від 22 грудня 2021 року по справі №759/1510/21, від 07 грудня 2022 року по справі №399/570/21, від 12 грудня 2022 року по справі №522/10729/18, від 13 квітня 2023 року по справі №607/13549/21, від 13 квітня 2023 року по справі №522/17537/18.

Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об`єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом шестимісячний строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об`єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об`єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду. Наведений правий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18 квітня 2023 року по справі № 359/8547/20.

Належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року по справі №2516/1356/12-ц, від 21 липня 2022 року по справі №662/2401/20, від 22 березня 2023 року по справі №741/713/20, від 24 травня 2023 року по справі №291/559/21, від 31 травня 2023 року по справі №276/683/17.

Стосовно обставин спірних правовідносин сторін у даній цивільній справі, то в ході її розгляду встановлено, що позивач є матір`ю спадкодавця ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також єдиною його спадкоємицею, однак заяву про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини після сина не подала з поважних причин, якими суд визнає введення воєнного стану, інтенсивні бойові дії та періодичні обстріли на території останнього місця проживання спадкодавця та зареєстрованого місця проживання позивача, похилий вік позивача, вимушену необхідність позивача майже одразу після смерті сина та його поховання залишати через початок активних бойових дій своє місце проживання та переселятись до іншого міста, набувати статус внутрішньо переміщеної особи, необхідність позивача облаштовуватись та налагоджувати своє життя у новому незнайомому місті. Враховує суд і стан здоров`я позивача, тяжкість її діагнозів та проходження лікування протягом останнього місяця строку для подання заяви про прийняття спадщини, незначний пропуск строку для подання заяви про прийняття спадщини (пропуск склав 16 днів). Крім того, не викликає в суду сумніву і наявність у позивача тяжкого стресового стану внаслідок смерті єдиної близької людини сина. Приймає суд до уваги і відсутність заперечень з боку сторони відповідача проти задоволення позову, відсутність у матеріалах спадкової справи відомостей про наявність вимог кредиторів до спадкодавця сина позивача, його спадкоємців, що разом з іншими обставинами спірних правовідносин свідчить про те, що реалізація позивачем її спадкових прав не порушуватиме прав третіх осіб. Оцінюючи вказані обставини та підстави в їх сукупності, суд приходить до висновку про правомірність, обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог, а отже і наявність достатніх підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат по справі, які складаються зі сплаченого позивачем при зверненні до суду судового збору, керуючись положеннями ст.ст.133, 141 ЦПК України, враховуючи результат розгляду справи, а також відсутність вини відповідача у пропущенні позивачем строку для прийняття спадщини, суд приходить до висновку, що судові витрати по справі повинні бути покладені на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.15, 16, 1216, 1217, 1220, 1223, 1265, 1266, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст.ст.2, 5, 12, 13, 76-82, 89, 95, 133, 141, 223, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ) до Добропільської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (ЄДРПОУ 44836120; адреса місцезнаходження: 85001, Донецька область, Покровський район, м. Добропілля, вул. Першотравнева, 83), тертя особа приватний нотаріус Покровського нотаріального округу Донецької області Молодняк Людмила Петрівна (адреса місцезнаходження: 85004, Донецька область, Покровський район, вул. Банкова, 28), про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_5 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю у чотири місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 13 серпня 2026 року.

Суддя А.М. Авраменко