Рішення № 139013909, 17.08.2026, Переяславський міськрайонний суд Київської області (до 25.04.2025 - Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області)

Справа № 373/3312/25

Провадження № 2/373/369/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року Переяславський міськрайонний суд Київської області у складі головуючої судді Хасанової В.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» в особі директора Ткаченко М.М. звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 4057504 від 28.07.2021 у розмірі 24582,42 грн, судового збору в сумі 2422,40 гривень та понесених витрат на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.07.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 4057504, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 4100,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені договором.

Первісний кредитор виконав взяті на себе зобов`язання, надавши відповідачу кредит шляхом перерахування коштів, тоді як відповідач порушив умови договору та не повернув кредитні кошти в строк передбачений договором та відповідно до Графіку сплати кредитних коштів, що є Додатком № 1 до кредитного договору.

15.12.2021 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 15/12-2021-22, за яким ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в томі числі за кредитним договором № 4057504 від 28.07.2021 до боржника ОСОБА_1 відповідно до реєстру боржників.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, за яким ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в томі числі за кредитним договором № 4057504 від 28.07.2021 до боржника ОСОБА_1 відповідно до реєстру боржників.

Станом на дату подання позовної заяви заборгованість становить 24582,42 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 3309,00 грн; заборгованість за нарахованими процентами - 21273,42 грн.

Одночасно із поданням позову представник позивача звернулась до суду із клопотанням про витребування від АТ «Сенс Банк» доказів, що містять банківську таємницю виписку з карткового рахунку відповідача на дату отримання кредитних коштів.

Ухвалою суду від 03.11.2025 справу прийнято до провадження та постановлено проводити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також ухвалою про відкриття провадження у справі клопотання представника позивача про витребування доказів задоволено та витребувано від АТ «Сенс Банк» інформацію, що є банківською таємницею.

Поштове відправлення, що направлялось судом на ім`я відповідача за адресою реєстрації, із копією ухвали про відкриття провадження, повернулось до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

18.11.2025 до суду надійшла інформація від АТ «Сенс Банк», що була витребувана судом.

Відповідно до Розпорядження № 31 від 26.01.2026, у зв`язку із звільненням судді Переяславського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 у відставку та відрахуванням з 10.12.2025 зі штату суду, здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого призначено головуючу суддю Хасанову В.В.

Ухвалою судді Хасанової В.В. від 03.03.2026 справу прийнято до провадження та продовжено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Поштове відправлення, що повторно направлялось судом на ім`я відповідача за адресою реєстрації, повернулось до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б). Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді.

Зважаючи на відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні та незначну складність спору, суд не вбачає підстав для проведення судового засідання, а тому справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

За приписами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Статтями 76-79 ЦПК України врегульовано, що доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір.

Доказування у цивільній справі, як і судове рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 28.07.2021 ОСОБА_1 шляхом реєстрації через особистий електронний кабінет, що створений в ІТС на офіційному веб-сайті ТОВ «Мілоан», подав анкету-заяву на кредит № 4057504, в якій містяться відомості про особу позичальника, сума кредиту 4100,00 грн, строк на який надається кредит - 25 днів; дата повернення кредиту: 22.08.2021; загальна сума до повернення (сукупна вартість кредиту) - 4110,25 грн, до якої включено: 4100,00 грн - сума кредиту; 10,25 грн - проценти за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. В анкеті-заяві наявна таблиця, яка відображає процес оформлення та розгляду заяви позичальника № 4057504 в ІТС товариства. По заяві позичальника № 4057504 кредитодавцем прийнято рішення 28.07.2021 про погодження умов кредитування.

Згідно довідки ТОВ «Мілоан» про ідентифікацію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з яким укладено договір про споживчий кредит № 4057504 від 28.07.2021 ідентифікований Товариством. Акцепт договору позичальником здійснено підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора F20092, який 28.07.2021 відправлено позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 .

28.07.2021 17:20 був підписаний договір про споживчий кредит № 4057504 у формі електронного документу між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , текст якого направлений кредитодавцем в електронний кабінет позичальника.

Аналізуючи зміст договору, судом встановлено наступне.

У пунктах 6.1 ? 6.3 договору зазначається, що кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема через сайт товариства та/або мобільний додаток чи інші засоби. Розміщені в особистому кабінеті позичальника проект кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору про його укладення. Приймаючи пропозицію товариства на укладення цього договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору (у т.ч. Правилами, паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

За змістом кредитного договору сторони погодили такі основні умови: сума кредиту 4100,00 грн (п. 1.2); строк надання кредиту 25 днів з 28.07.2021 (п. 1.3); термін повернення кредиту, сплати процентів 22.08.2021 (п. 1.4); проценти за користування кредитом: 10,25 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2).

Пунктом 1.7 Договору сторони погодили тип процентної ставки ? фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2, 2.3 цього договору, якими погоджено умови сплати процентів за користування кредитом, а також пролонгація строку кредитування на пільгових умовах та на стандартних (базових) умовах.

Згідно з п. 2.4.1 договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4 договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду, на який продовжено строк кредитування.

Можливість продовження кредитування (пролонгація) на умовах застосування процентної ставки, визначеної у п. 1.5.2 договору (0,01 %), врегульовано п. 2.3.1.1 договору, де передбачено періоди, на який може бути продовжено строк кредитування: на 3, 7, 15 днів - максимально, а також вказана ставка комісії: 3%, 5% та 10%, яка підлягає сплаті за таке продовження. У цьому пункті зазначається, що для продовження строку кредитування на тих самих умовах позичальник також має сплатити частину заборгованості по кредиту.

Водночас, пунктом 1.6 договору передбачена стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом 5,00 % в день від фактичного залишку кредиту, яка згідно положень п. 2.2.3 застосовується у випадку неповернення кредиту у строк визначений договором, що може визначатись кредитодавцем як продовження кредитування на стандартних умовах (п. 2.3.1.2 договору) або мати характер відповідальності за прострочення позичальником зобов`язання (п. 4.2 договору).

Пунктом 3.2.6 договору передбачено право кредитодавця відступати, передавати та будь-яким іншим чином відчужувати свої права за цим договором на користь третіх осіб у будь-який час протягом строку дії цього договору без згоди позичальника.

Додатком до договору є Графік платежів, згідно якого у день закінчення строку, на який надано кредит, 22.08.2021 позичальник повинен повернути кредит - 4100,00 грн, сплатити проценти - 10,25 грн, а всього 4110,25 грн.

Аналогічні відомості містить Паспорт споживчого кредиту № 4057504.

За змістом п. 2.1 договору кредит надається позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

TOB «Мілоан» свої зобов`язання виконало та 28.07.2021 перерахувало позичальнику ОСОБА_1 кредитні кошти за договором № 4057504 у розмірі 4100,00 грн платіжним методом картки MASTERCARD на номер маска/картки НОМЕР_3 хх-хххх-1032, що підтверджено квитанцією ТОВ «ФК «Елаєнс» ID, де вказано призначення платежу, сума платежу, дата операції 08.10.2021.

Також з інформації АТ «Сенс Банк» від 12.11.2025, що надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_5 ). Також підтверджено операцію зарахування через платіжну систему 28.07.2021 на зазначену платіжну картку коштів у розмірі 4100,00 грн.

15.12.2021 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» уклали Договір факторингу № 15/12-2021-22, за умовами якого (п. 2.1 договору) ТОВ «Мілоан» відступило за плату (фінансування), а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до боржників на загальну суму 89575232,26 грн.

Згідно п. 7.1 Договору розмір фінансування за цим договором згідно Реєстру боржників складає 4014759,20 грн, які фактор ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» сплачує клієнту ТОВ «Мілоан» шляхом одноразового перерахування грошових коштів протягом п`яти банківських днів.

До позовної заяви додано платіжне доручення № 313550011 від 20.12.2021 про переказ коштів від ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» на рахунок ТОВ «Мілоан» в сумі 4014759,20 грн за договором факторингу № 15/12-2021-22 від 15.12.2021.

Також до позову долучено Акти приймання-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді та приймання-передачі Реєстру боржників від 15.12.2021, що є додатками до Договору факторингу № 15/12-2021-22 від 15.12.2021, де вказано, що клієнт передав фактору права грошової вимоги до боржників кількістю 4240 штук на суму заборгованості 89575232,26 грн згідно Реєстру боржників в електронному вигляді на флеш-носії у розмірі 1342 Кбайт.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників ТОВ «Мілоан» відступило, а ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 (п/номер у реєстрі 2641) за кредитним договором № 4057504 від 28.07.2021 на загальну суму заборгованості 12835,47 грн, з яких: 3309,00 грн - заборгованість за кредитом; 9526,47 грн - відсотки.

Суму кредитної заборгованості, на яку ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги, позивач підтверджує складеним ТОВ «Мілоан» розрахунком заборгованості.

Розрахунок заборгованості свідчить, що у день укладення кредитного договору 28.07.2021 надано кредит в сумі 4100,00 грн (п. 1.2 договору). З 29.07.2021 розпочалось нарахування процентів за ставкою, вказаною у п. 1.5.2 договору (0,01 % в день ) - по 0,41 грн протягом 25 днів, тобто до 22.08.2021, що є датою повернення кредиту згідно п. 1.3 та 1.4 договору. За цей період нараховані проценти у сумі 10,25 грн (4100,00 грн х 0,01 % х 25 днів).

22.08.2021 позичальник здійснив платіж на погашення кредитної заборгованості у сумі 256,25 грн. Вказані кошти розподілені кредитодавцем наступним чином: 123,00 грн - на погашення тіла кредиту; 10,25 грн - на погашення процентів; 123,00 грн - на сплату комісії згідно п. 2.3.1.1 договору (3,00 % від суми кредиту) за пролонгацію строку кредитування на 3 дні за ставкою 0,01 % в день (п. 1.5.2).

25.08.2021 позичальник здійснив платіж на погашення кредитної заборгованості у сумі 239,20 грн. Вказані кошти розподілені кредитодавцем наступним чином: 119,00 грн - на погашення тіла кредиту; 1,20 грн - на погашення процентів; 119,00 грн - на сплату комісії згідно п. 2.3.1.1 договору (3,00 % від суми кредиту) за пролонгацію строку кредитування на 3 дні за ставкою 0,01 % в день (п. 1.5.2).

30.08.2021 позичальник здійснив платіж на погашення кредитної заборгованості у сумі 461,00 грн. Вказані кошти розподілені кредитодавцем наступним чином: 192,00 грн - на погашення тіла кредиту; 77,00 грн - на погашення процентів; 192,00 грн - на сплату комісії (5,00 % від суми залишку по кредиту) за пролонгацію строку кредитування на 7 днів за ставкою 0,01 % вдень (п. 1.5.2).

09.09.2021 позичальник здійснив платіж на погашення кредитної заборгованості у сумі 538,00 грн. Вказані кошти розподілені кредитодавцем наступним чином: 183,00 грн - на погашення тіла кредиту; 172,00 грн - на погашення процентів; 183,00 грн - на сплату комісії (5,00 % від суми залишку по кредиту) за пролонгацію строку кредитування на 7 днів за ставкою 0,01 % вдень (п. 1.5.2).

21.09.2021 позичальник здійснив платіж на погашення кредитної заборгованості у сумі 660,00 грн. Вказані кошти розподілені кредитодавцем наступним чином: 174,00 грн - на погашення тіла кредиту; 312,00 грн - на погашення процентів; 174,00 грн - на сплату комісії (5,00 % від суми залишку по кредиту) за пролонгацію строку кредитування на 7 днів за ставкою 0,01 % вдень (п. 1.5.2).

Із врахуванням, що позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування(пролонгації) на стандартних (базових) умовах, з 22.08.2021 по 21.09.2021 вчиняв дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, то такі дії зупиняли строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах. Всього за вказаний період позичальнику були нараховані проценти за користування кредитом на стандартних (базових) умовах за процентною ставкою 5,00 % за 10 днів. На кінець останньої семиденної пролонгації 28.09.2021 позичальник не вніс жодного платежу, а тому за період з 29.09.2021 по 17.11.2021 (усього 50 днів) кредитодавець донараховав відповідачу відсотки за процентною ставкою 5,00 % в день від суми залишку по кредиту.

З урахуванням вищенаведеного, у підсумку свого розрахунку кредитодавець ТОВ «Мілоан» станом на 17.11.2021 визначив заборгованість позичальника ОСОБА_1 в сумі 12835,47 грн, з яких: 3309,00 грн заборгованість за кредитом; 9526,47 грн заборгованість по процентам.

10.01.2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» уклали Договір про відступлення (куплю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» шляхом продажу відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» належні йому права вимоги до боржників (п. 2.1 договору).

Згідно п. 7.1, 7.2 згаданого Договору сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за договорами ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» сплачує ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» грошові кошти у розмірі 5312491,59 грн протягом 1065 календарних днів з дати підписання цього договору.

Представник позивача долучив до позовної заяви акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023, відповідно до якого ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» має непогашені грошові зобов`язання перед ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», які виникли на підставі Договору про відступлення (куплю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 в сумі 5312491,59 грн, та які сторони договору вважають припиненими.

Також до позову долучено Акт прийому-передачі Реєстру боржників за Договором № 10-01/2023, де вказано, що ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» передав ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», а ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» прийняв Реєстр боржників кількістю 207307, права вимоги за якими відступаються.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору про відступлення (куплю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 (п/номер у реєстрі 54786) за кредитним договором № 4057504 від 28.07.2021 на загальну суму заборгованості 24582,42 грн, з яких: 3309,00 грн - кредит; 21273,42 грн - відсотки.

Згідно розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», останній за період з 15.12.2021 по 23.02.2022 (71 день) здійснив донарахування відповідачу відсотків за ставкою - 5,00 % в день від суми кредиту - по 165,45 грн щодня, що разом склало 11746,95 грн (165,45 грн х 71 день). У підсумку свого розрахунку ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» визначив заборгованість ОСОБА_1 в сумі 24582,42 грн, з яких: 3309,00 грн - кредит; 21273,42 грн - відсотки (9526,47 грн + 11746,95 грн).

Позивач ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», до якого на підставі договору від 10.01.2023 перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 по заборгованості за кредитним договором № 4057504 від 28.07.2021, суму боргу не змінював. Проте, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 24582,42 грн, з яких: 3309,00 грн - кредит; 21273,42 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги.

Судом встановлено, що між сторонами існує спір, що виник з договірних правовідносин, які регулюються нормами цивільного права про зобов`язання та договір, а також спеціальним Законом України «Про споживче кредитування».

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 3 ст. 203 ЦК України визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За нормами ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (ч. 1, ч. 2 ст. 631 ЦК України).

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: 1) електронного підпису відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»; 2) електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; 3) аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ст. 3 цього Закону підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицією укласти договір (офертою) є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться.

За змістом ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції (акцептом), якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 («Позика»), якщо інше не встановлено параграфом 2 («Кредит») і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (абз. 2 ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно положень ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксована або змінювана. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною (ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За правилом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом

Письмовими матеріалами доведено, що 28.07.2021 між кредитодавцем ТОВ «Мілоан» та позичальником ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 4057504 у формі електронного документу, який направлено позичальнику в особистий кабінет, створений в ІТС товариства, після надання відповіді про прийняття пропозиції та підписання заявки на кредит з використання аналогу ЕЦП одноразовим ідентифікатором.

Позичальник ознайомився з істотними (основними) умовами кредитного договору, прийняв їх та подав анкету-заяву на кредит № 4057504 від 28.07.2021. Кредитодавець на підставі заяви ОСОБА_1 прийняв рішення про надання кредиту в сумі 4100,00 грн зі строком користування 25 днів та зі сплатою процентів 10,25 грн, що нараховуються за кожен день строку користування кредитом за ставкою 0,01 % від суми кредиту (п. 1.5.2).

Умовами договору п. 1.6 встановлено розмір стандартної (базової) процентної ставки за користування кредитом 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, яка згідно положень п. 2.2.3 застосовується у випадку неповернення кредиту у строк визначений договором, що може визначатись кредитодавцем як продовження кредитування на стандартних умовах (п. 2.3.1.2 договору) або мати характер відповідальності за прострочення позичальником зобов`язання (п. 4.2 договору).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що встановлено ч. 1 ст. 628 ЦК України, та в свою чергу було дотримано сторонами договору.

Укладення кредитного договору на визначених у ньому умовах є результатом вільного волевиявлення відповідача ОСОБА_1 , з урахуванням, що він розумів, що дані умови договору є зручними для нього на ринку фінансових послуг в мережі інтернет. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.

Таким чином, умови кредитного договору не суперечать нормам чинного законодавства України та погоджені сторонами договору відповідно до ст. 6, 536, 611, 626-628, 1046, 1048, 1054, 10561 ЦК України щодо свободи договору, визначення сторонами його умов, вибору конрагента, тощо.

Верховний суд у постанові по справі № 916/2403/18 від 10.09.2019 зауважив, що до дій, які свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій.

Таким чином, здійснивши платежі на оплату процентів, комісії за пролонгацію строку кредитування на пільгових умовах та частково суми кредиту, відповідач ОСОБА_1 вчинив конклюдентні дії щодо визнання умов договору.

15.12.2021 ТОВ «Мілоан» відступив ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за договором факторингу № 15/12-2021-22 право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 4057504 від 28.07.2021 на суму заборгованості 12835,47 грн, до якої включено: 3309,00 грн - сума кредиту; 9526,47 грн - проценти.

10.01.2023 на підставі договору № 10-01/2023 ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до відповідача за кредитним договором № 4057504 від 28.07.2021 на суму кредитної заборгованості - 24582,42 грн. Вказана сума заборгованості збільшилась за рахунок донарахування ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» додаткових відсотків за понадстрокове користування кредитом.

Проаналізувавши зміст кредитного договору та розрахунки заборгованостей, складені кредиторами, суд встановив, що до суми кредитної заборгованості в розмірі 24582,42 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача, увійшли такі складові: сума наданого та неповернутого кредиту - 3309,00 грн; несплачені проценти за користування кредитом, нараховані протягом строку кредитування, включаючи додаткові строки пролонгації на пільгових умовах та період пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів - 9526,47 грн; проценти, що донараховані ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» з 15.12.2021 по 23.02.2022 (71 день) за ставкою 5,00 % - 11746,95 грн.

Перевіряючи обґрунтованість вимог нового кредитора (позивача у справі) про стягнення з боржника (відповідача) кредитної заборгованості у заявленому розмірі, суд перевіряє правильність визначення розміру заборгованості на відповідність не лише умовам договору, а й вимогам закону.

Суд проаналізувавши розрахунок заборгованості на відповідність умовам кредитного договору, встановив наступне.

Відповідно до умов кредитного договору № 4057504 від 28.07.2021, укладеного між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , врегульовано пролонгацію строку кредитування на пільгових умовах (п. 2.3.1.1 Договору) та на стандартних (базових) умовах (п. 2.3.2.1 Договору). Пролонгація на стандартних базових умовах передбачає, що позичальник може збільшити строк кредитування на три дні шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. У випадку, якщо позичальник протягом періоду на який продовжено строк кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, такі дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Позивачем доведено факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору та утворення, у зв`язку із цим, заборгованості за кредитом. З розрахунку заборгованості складеного первісним кредитором ТОВ «Мілоан» встановлено, що відповідачем 22.08.2021, 25.08.2021, 30.08.2021, 09.09.2021, 21.09.2021 було продовжено строк кредитування на пільгових умовах, що передбачено п. 2.3.1.1 Договору. В зв`язку з цим, з урахуванням положень п. 2.3.2.1 Договору, пролонгація строку кредитування на стандартних (базових) умовах зупинялась до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

Таким чином, заборгованість за процентами за користування кредитом за стандартною (базовою) процентною ставкою у розмірі 5,00 % за умовами п. 2.3.1.2 Договору не може перевищувати 60 днів. Нарахування процентів на стандартних (базових) умовах необхідно було здійснити за періоди з 29.08.2021 по 30.08.2021 (2 дні), з 07.09.2021 по 09.09.2021 (3 дні), з 17.09.2021 по 21.09.2021 (5 днів), з 29.09.2021 по 17.11.2021 (50 днів). Зазначене підтверджено розрахунком заборгованості первісного кредитора ТОВ «Мілоан», яким визначено заборгованість за кредитом з урахуванням пролонгації строку кредитування на пільгових умовах (п. 2.3.1.1 Договору) та на стандартних (базових) умовах (п. 2.3.2.1 Договору) за період з 28.07.2021 по 17.11.2021.

Окрім цього, суд зауважує, що пунктом 4.2 договору про споживчий кредит передбачено ще один випадок застосування денної процентної ставки, визначеної у п. 1.6 договору (5,00 % в день), а саме вказано, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, кредитодавець має право нараховувати проценти за ставкою, передбаченою п. 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України.

Отже, для суду очевидним є те, що проценти за користування кредитом за період з 15.12.2021 по 23.02.2022 у розмірі 11746,95 грн, нараховані ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за процентною ставкою 5,00 % в день, мають юридичну природу відповідальності, що передбачена статтею 625 ЦК України.

Згідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 (справа №444/9519/), від 04.07.2018 (провадження №14-154цс18) та від 31.10.2018 (провадження №14-318цс18) право кредитодавця нараховувати, передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. Після закінчення строку, на який надавався кредит, або у разі пред`явлення банком вимоги до позичальника про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування кредитором процентів на суму невиконаного (простроченого) грошового зобов`язання має юридичну природу відповідальності, що передбачена статтею 625 ЦК України.

Водночас, пунктом 6 розділу ІV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) було передбачено, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів в розмірі 11746,95 грн, які нараховані ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» за період з 15.12.2021 по 23.02.2022, оскільки такі проценти мають юридичну природу відповідальності передбачену ст. 625 ЦК України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача ОСОБА_1 необхідно стягнути на користь нового кредитора - позивача ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» кредитну заборгованість за договором № 4057504 від 28.07.2021 у розмірі 12835,47 грн, яка складається із: заборгованості за основним зобов`язанням - 3309,00 грн; заборгованості по процентам за користування кредитом протягом строку визначеного договором з урахуванням пролонгацій договору на пільгових та на стандартних умовах - 9526,47 грн.

На підставі ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду.

За правилами ч. 1 та ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать також витрати: на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За правилами ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір 2422,4 грн, у розмірі визначеному у ст. 4 Закону про судовий збір, що підтверджується банківською квитанцією та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету.

Позивачем визначено ціну позову сумою стягнення 24582,42 грн. Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково на суму 12835,47 грн, що становить 52,21 % від ціни позову, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1264,74 грн (2422,4 грн х 52,21 %).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав Договір № 02-09/2024-3 про надання правової допомоги від 02.09.2024, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» з ФОП « ОСОБА_3 »; тарифи на послуги ФОП « ОСОБА_3 », в якому наведена тарифікація послуг клієнту; заявку на надання юридичної допомоги № 1 від 01.09.2025; витяг з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 30.09.2025 на суму 13000,00 грн; платіжну інструкцію № 0565950004 від 20.10.2025 про сплату ФОП « ОСОБА_3 » 117000,00 грн за Договором № 02-09/2024-3 про надання правової допомоги від 02.09.2024.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, відповідно до статті 1 якого договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.

Витрати на юридичні послуги, надані стороні у справі іншою, ніж адвокат, особою, не належать до витрат на професійну правничу допомогу та не можуть бути відшкодовані у порядку ч. 4 ст. 137, ч. 7 ст. 139 та ч. 3 ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за кредитним договором № 4057504 від 28.07.2021 в розмірі в розмірі 12835 (дванадцять тисяч вісімсот тридцять п`ять) гривень 47 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судовий збір у розмірі 1264 (одна тисяча двісті шістдесят чотири) гривні 74 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», адреса місцезнаходження: вул. Мечнікова, 3, офіс 306, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 44276926;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя В.В.Хасанова