Рішення № 139013866, 13.08.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/3354/26

Провадження 2-о-92/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Проць Т.В.

при секретарі Лимаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, заінтересована особа Київська міська рада,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2026 року адвокат Корзаченко Володимир Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Обухівського районного суду Київської області із заявою про встановлення факту родинних відносин. Заяву мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка доводиться заявнику двоюрідною тіткою. У встановленому законом порядку, заявник звернувся до Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті тітки, однак йому було відмовлено, у зв`язку з тим, що відсутній факт родинних відносин. Оскільки самостійно відшукати докази родинних відносин в повній мірі не вдалося, заявник звернувся до суду з вказаною заявою.

04.06.2026 року постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви та відкрито провадження у справі за правилами окремого провадження.

Заявник та його представник у судове засідання не з`явилися, останній подав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, направив суду заяву про розгляд справи без його участі та просив прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.

Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 .

05.03.2026 року державним нотаріусом Першої Київської державної нотаріальної контори Кароєвою-Яремчук Т.М. видано заявнику постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, так як відсутній факт родинних відносин із спадкодавцем, а саме: відсутні свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 (прізвище до шлюбу ОСОБА_4 , сестра ОСОБА_5 ) тітки померлої та бабусі спадкоємця.

Згідно свіоцтва про народження заявника, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 його батьками зазначені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

Відповідно до посвідки про народження № НОМЕР_1 ОСОБА_8 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в с.Озірно Білоцерківського району Київської області та її батьками були ОСОБА_9 та ОСОБА_3 ....

З відповіді Центрального державного історичного архіву України за № 02-2662 від 27.10.2016 рок увбачається, що в метричній книзі римо-католицького костьолу м. Біла Церква Васильківського повіту Київської губернії за 1907 рік було виявлено запис про народження ОСОБА_10 , батьками якої вказані ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Такий самий запис виявлено і щодо народження ОСОБА_13 , яка проживала у домогосподарстві АДРЕСА_2 разом з іншими членами родини ОСОБА_14 та вказана була як тітка, про що свідчить відповідь Маловільшанської сільської ради разом з архівним витягом погосподарської книги.

З відповіді архівного відділу Маловільшанської сільської равди №13-06-01/61 від 17.03.2026 року вбачається, що в 1944-1946 рр. у домогосподарстві №352 проживали ОСОБА_15 ,1871 р.н., як голова сім"ї, ОСОБА_16 , 1906 р.н дочка та ОСОБА_5 , 1919 р.н.

На підставі вказаного, суд доходить висновку, що ОСОБА_17 та бабуся заявника ОСОБА_10 були рідними сестрами.

Згідно копії свідоцтва про народження НОМЕР_2 батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_5 та ОСОБА_18 .

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Cімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у цій категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують доводи сторони, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів.

Згідно роз`яснення п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо твердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину та інше.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо.

Відповідно до Роз`яснення Міністерства Юстиції України від 11.10.2011 «Окремі питання спадкування», "Ступінь споріднення", тобто кількість народжень, що пов`язують між собою двох осіб, які перебувають у родинних зв`язках, до родичів четвертого ступеня споріднення належать діти рідних племінників та племінниць спадкодавця (двоюрідні онуки та онучки) і рідні брати та сестри його діда та баби (двоюрідні дід та баба). До родичів п`ятого ступеня споріднення - діти його двоюрідних онуків і онучок (двоюрідні правнуки та правнучки), діти його двоюрідних братів та сестер (двоюрідні племінниці та племінники), діти його двоюрідних дідів та бабок (двоюрідні дядьки та тітки). Родичі шостого ступеня споріднення це - діти його двоюрідних правнуків та правнучок (двоюрідні праправнуки та праправнучки), діти його двоюрідних племінників та племінниць (троюрідні онуки та онучки), діти його двоюрідних дядьків та тіток (троюрідні брати та сестри). У п`яту чергу право на спадкування мають родичі четвертого - шостого ступеня споріднення, якщо відсутні спадкоємці перших чотирьох черг.

Зазначене цілком узгоджується із викладеними у Листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`ясненням суті спадкування за правом представлення, яке полягає в тому, що хоча деякі родичі спадкодавця (його внуки, правнуки, прабаба, прадід, племінники, двоюрідні брати та сестри спадкодавця) не включаються до складу жодної з черг спадкоємців за законом, про те вони не усуваються повністю від спадкування і за певних умов набувають права спадкування.

Згідно з п. 6 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як ст. 3 ЦК України загалом, так і п. 6 ст.3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

При цьому для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Наведені обставини, з урахуванням принципу розумності, свідчать, що ОСОБА_1 є двоюрідним племінником ОСОБА_2 , проте відсутність відповідних підтверджуючих документів позбавляють заявника можливості встановити факт родинних відносин між ними, тому цей факт підлягає встановленню у судовому порядку.

Можливість довести цей факт іншим способом у позивача відсутня.

Враховуючи зазначене вище, а також те, що заява про встановлення факту родинних відносин породжує юридичні наслідки для позивача, а встановити його іншим шляхом неможливо, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст.2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 259, 263-265, 280-282, 315 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є двоюрідним племінником ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Проць