Рішення № 139013526, 25.06.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/10017/25

Провадження № 2/359/1048/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Кулакевич В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

22.08.2025 до Бориспільського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача Лисенко О.С. надійшла вищезазначена позовна заява, з проханням : стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 02.02.2025-100001063 від 02.02.2025 у розмірі 61000 грн. 00 коп. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. (а.с.2-16).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02.02.2025 позивач уклав з відповідачем ОСОБА_1 кредитний договір № 02.02.2025-100001063, за яким надано кредит у розмірі 20000 гривень на строк 140 днів на визначених договором умовах. Дата надання/видачі кредиту - 02/02/2025. Сума Кредиту: 20000 грн. 00 коп. Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання. Дата повернення (виплати) кредиту - 21.06.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит (надалі «процентна ставка»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Комісія, пов`язана з наданням Кредиту (надалі «Комісія», економічна сутність плата за надання Кредиту) 15% від суми Кредиту та дорівнює 3000 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується Кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка: 200 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим, станом на дату подання позовної заяви, утворилась заборгованість у розмірі 61000,00 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20000,00 грн., по процентам в розмірі 28000,00 грн., по комісії 3000,00 грн. , по неустойці за коден день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, у розмірі 10000,00 грн..

11.04.2026 до суду в системі «Електронний суд» від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.92-95), за змістом якого відповідач заперечує проти позовних вимог ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.02.2025 № 02.02.2025-100001063 у розмірі 61000 грн. Зазначає, що з 24.02.2022 є військовослужбовцем, призваною на військову службу під час мобілізації, та бере безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, що підтверджується військовим квитком, довідкою форми 5, посвідченням учасника бойових дій та іншими документами. Посилається на частину 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідно до якої визначеним законом військовослужбовцям не нараховуються проценти за користування кредитом, а також штрафні санкції та пеня. Вважає, що всі нарахування за кредитним договором, крім тіла кредиту, підлягають списанню. Також зазначає, що після пред`явлення позову сплатила 20000 грн. основного боргу, у зв`язку з чим станом на 11.04.2026 вважає заборгованість за кредитним договором відсутньою.

Крім того, відповідач вказує, що не отримувала ухвалу про відкриття провадження у справі та дізналася про її існування лише наприкінці березня 2026 року через сервіс «Дія», після чого ознайомилася з матеріалами справи в системі «Електронний суд». У зв`язку з цим просить поновити строк на подання відзиву, якщо суд вважатиме його пропущеним.

16.04.2026 в системі «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив (а.с.107-110), У відповіді на відзив позивач заперечує проти доводів відповідача щодо неправомірності нарахування комісії. Зазначає, що комісія є платою за послугу з перерахування кредитних коштів на рахунок, зазначений позичальником, із використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу. Вказує, що відповідач мала можливість отримати кредит у відділенні ТОВ «Споживчий центр» без сплати такої комісії, а законодавством не встановлено безоплатності відповідної послуги. Посилається на положення статей 1, 8 Закону України «Про споживче кредитування» та правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, зазначаючи, що комісії можуть включатися до загальних витрат за споживчим кредитом. Також позивач посилається на те, що відповідач, підписавши кредитний договір, погодилася з його умовами, зокрема щодо порядку та строків повернення кредиту і сплати платежів. Зазначає, що умова договору про встановлення комісії є оспорюваною, а не нікчемною, і за відсутності доказів її оскарження відповідачем вважає відсутніми підстави для відмови у стягненні комісії. Позивач просить задовольнити позовні вимоги та розглянути справу без участі його представника.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 19 вересня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а. с. 59-60).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомила, додаткових заяв та клопотань до суду не направила.

З урахуванням вимог ст.223,280 ЦПК України та поданого відзиву суд вважав за можливе розглядати справу за відсутності сторін.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що 02.02.2025 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 02.02.2025-100001063, сума кредиту 20000 грн., строком на 140 днів, дата повернення кредиту 21.06.2025, процентна ставка фіксована - 1 % за один день користування кредитом (застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит), комісія , пов`язана з наданням кредиту 15% від суми Кредиту, що становить 3000 гривень - що підтверджується пропозицією про укладення кредитного договору (оферта), заявкою до кредитного договору, відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, Додатком до кредитного договору інформаційним повідомленням позивальника, паспортом споживчого кредиту (а. с. 26-42).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитним договором становить 6469,13%. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача 43079,63 грн. Загальні витрати за споживчим кредитом 23079,63грнн. (п.14 Кредитного Договору).

Зазначені в договорі реквізити належного позичальнику електронного платіжного засобу для надання коштів Позичальнику : 4441-11ХХ-ХХХХ-6856.

Згідно із графіком платежів (п.12. Кредитного договору) сплата кредиту, процентів та комісії мала здійснюватися ануїтет ними платежами з 15.02.2025 по 21.06.2025 (по 4307,97грн.) (а.с.33).

За змістом п.15 Кредитного договору встановлена неустойка - 200,00грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

Встановлено, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, надало відповідачу кошти в сумі 20000 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих. №5-2008 від 20.08.2025, відповідно до якого 02.02.2025 13:11:57 суму 20000 грн. зараховано на картку НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 641508210, призначення платежу : видача за договором кредиту № 02.02.2025-100001063 (а. с. 55), а також укладеним між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР » та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Договором про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 від 04 січня 2024 року (а.с.43-54).

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що кредитний договір № 02.02.2025-100001063 від 02.02.2025 укладений сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч. 12 ст. 11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Згідно зі статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною другою цієї статті встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Так, в силу вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Також суд враховує, що відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку (фінансової установи) встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 частини першої ст. 1 та частини другої ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 11 лютого 2021 року № 16 затвердило Правила розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

Відповідно до пункту 5 вище зазначених Правил кредитодавець надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит у додатку 2 до цих Правил.

Отже, така форма витрат, як комісія за надання кредиту, існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як стверджує позивач, відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконала, у результаті чого станом на дату звернення до суду за відповідачем рахувалася заборгованість у розмірі 61000,00 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 20000,00 грн., по процентам в розмірі 28000,00 грн., 3000,00грн. комісія за надання, 10000,00грн. неустойка. Проценти по кредиту нараховані за період з 02.02.2025 по 21.06.2025, що підтверджується довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором (а. с. 22).

Зазначений позивачем розмір процентів відповідає визначеній умовами договору процентній ставці 1 % за день та строку кредитування 140 днів (20 000,00 грн ? 1 % ? 140 днів = 28 000,00 грн).

Разом із з тим, відповідно до ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (в чинній редакції, яка була також чинної на дату укладенні договору) військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідач зазначає, що є діючим військовослужбовцем та була призвана на військову службу під час мобілізації, а також учасником бойових дій, на підтвердження чого надала відповідні документи, а саме: копію військового квитку Серія НОМЕР_2 з відміткою про призов на військову службу у Збройні Сили України з 24.02.2022 на підставу Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 та відмітною про безпосередню участь у заходах, необхідних для оборони, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України у м.Костянтинівка Донецької області з 24.09.2023 по 04.12.2023 (а.с.96-100), копію довідки військової частини НОМЕР_3 від 28.02.2026 №1352/4458 (а.с.101), копію посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_4 (а.с.102), копію свідоцтва про шлюб та зміну дошлюбного прізвища « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » серія НОМЕР_5 (а.с.103).

З огляду на викладене, відповідач в силу вищенаведених вимог ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» звільняється від обов`язку сплачувати проценти за користування кредитом, а також неустойку.

Крім того, нарахування неустойки не відповідає положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого позичальник звільняється від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань, визначеної статтею 549 цього Кодексу, у період дії воєнного стану в Україні.

Крім того, як стверджує позивач, що підтверджується квитанцією monobank №3М6М-МАРК-0ЕВМ-3594 від 30.11.2025 (а.с.104), в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перерахувала на рахунок позивача із застосуванням ідентифікатора платіжного пристрою IPAY_SGROSHI2_C2A 20000,00грн. (а.с.104).

Ця обставина свідчить про те, що після звернення з позовом до суду відповідач частково виконала свої зобов`язання з повернення кредиту.

З огляду на те, що відповідач звільнена від сплати процентів та неустойки, розмір невиконаних зобов`язань складається з комісії за надання кредиту в сумі 3000 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як встановлено судом, на момент звернення до суду за відповідачем обліковувалася заборгованість за кредитним договором у розмірі 61000,00 грн. Після пред`явлення позову відповідач сплатила позивачу 20000,00 грн. у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, що підтверджується відповідною квитанцією (а.с. 104).

Отже, часткове погашення відповідачем заборгованості після звернення позивача до суду не є наслідком необґрунтованого звернення позивача до суду, оскільки на момент пред`явлення позову відповідна заборгованість існувала, а її погашення відбулося вже після відкриття судового провадження. Крім того, суду не надано належних і допустимих доказів того, що до звернення позивача до суду відповідач зверталася до ТОВ «Споживчий центр» із заявою про здійснення перерахунку заборгованості з урахуванням вимог ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у частині нарахованих процентів. Отже, на момент звернення до суду позивач обґрунтовано вважав, що відповідач не виконала зобов`язання в цій частині, що стало підставою для звернення до суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. (а.с.1), що є мінімальною ставкою, визначеною ст.4 Закону України «Про судовий збір» урахуванням понижувального коефіцієнту (0,8), підлягають стягненню на його користь з відповідача, оскільки є як судовими витратами так і прямими збитками позивача, які він був вимушений понести у зв`язку зі зверненням до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,223,258,259,263-265,266,273, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №02.02.2025-100001063 від 02.02.2025 у розмірі 3000 гривень (три тисячі гривень), яка складається із заборгованості за комісією, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 гривні 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 373568833, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду, або через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня проголошення(підписання) судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів