Рішення № 139013523, 16.10.2025, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/5030/25

Провадження № 2/359/2691/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,

при секретарі - Ліман А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

01 травня 2025 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області через систему «Електронний суд» від представника позивача Ларіонова К.О. надійшла вищезазначена позовна заява, з проханням : стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 25.06.2024-100000415 від 25.06.2024 у розмірі 19920 грн. та суму сплаченого судового збору у розмірі 2 422 грн. 40 коп..

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.06.2024 позивач уклав з ОСОБА_1 кредитний договір № 25.06.2024-100000415, за яким надано кредит у розмірі 6000 гривень строком на 124 днів. Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі надавши відповідачу обумовлену суму кредитних коштів. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим, станом на 26.10.2024, утворилась заборгованість у розмірі 19920 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., по процентам в розмірі 9300 грн., комісія 540,00 грн. додаткова комісія 1 080,00 грн. по неустойці за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання, у розмірі 3 000,00 грн..

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 червня 2025 року було відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження ( а. с. 41-42).

У судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, а також заяви про розгляд справи за її відсутності та відзиву на позов не подала.

Відповідно до вимог ст. ст. 223, 280, 281 Цивільного процесуального кодексу України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У судовому засіданні встановлено, що 25.06.2024 між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 25.06.2024-100000415, сума кредиту 6000 грн., строк кредиту - 124 дні, дата повернення кредиту 26.10.2024, процентна ставка «Економ» - 1,5 % за один день користування кредитом (застосовується протягом першого чергового періоду 14 днів), процентна ставка «Стандарт» - 1 % за один день користування кредитом (застосовується протягом всього строку користування кредитом), комісія, пов`язана з наданням кредиту 540 грн. (нараховується в день видачі кредиту), комісія за обслуговування кредитної заборгованості 540 грн. (нараховується в перший день кожного з 2 чергових періодів, наступних за першим черговим періодом кожні 31 день), - що підтверджується заявкою, додатком до анкети позичальника, пропозицією про укладення кредитного договору (оферта), підтвердженням укладення кредитного договору, паспортом споживчого кредиту та квитанцією про зарахування коштів (а. с. 25-37).

Рахунок позичальника НОМЕР_1 .

Встановлено, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, надало відповідачу кошти в сумі 6000 грн., що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» (а. с. 18), відповідно до якого 25.06.2024 суму 6000 грн. зараховано на картку НОМЕР_2 за договором кредиту № 25.06.2024-100000415.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Судом встановлено, що кредитний договір № 25.06.2024-100000415 від 25.06.2024 укладений сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року № 675-VIII.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3, ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно із вимогами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом ч. 12 ст. 11 цього Закону України електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Факт укладення договору та отримання кредитних коштів відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суду не надано належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання

Згідно із ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Встановлено, що відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла у розмірі 19920 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6000 грн., по процентам в розмірі 9300 грн., комісія 1620,00 грн. (540грн.х3), неустойка 3000 грн.. Проценти по кредиту нараховані за період з 25.06.2024 по 26.10.2024 (а. с. 19).

Правильність розрахунку не викладає у суду сумнівів. Будь-яких заперечень щодо правильності нарахованої заборгованості, а також доказів, які це підтверджують, відповідачем не надано та не зазначено джерел їх здобуття.

Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Тому неустойка в розмірі 3000,00 гривень підлягає виключенню із загального боргу за кредитним договором.

З огляду на це суд вважає, що позов є частково обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» належить стягнути борг за кредитним договором Кредитним договором №255.06.2024-100000415 від 25.06.2024 у розмірі 16920 гривень, з яких: 6000 гривень заборгованість по тілу кредиту, 9300 гривень заборгованість за процентами, 540 гривень - заборгованість за комісією, 1080 гривень заборгованість за додатковою комісією.

Відповідно до вимог ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем (а. с. 1), у розмірі 2422,40 грн., підлягають стягненню на його користь з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2,12,13,81,82,89,141,223,258,259,263-265,266,273, 280-284 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором №255.06.2024-100000415 від 25.06.2024 у розмірі 16920 гривень (шістнадцять тисяч дев`ятсот двадцять гривень), з яких: 6000 гривень заборгованість по тілу кредиту, 9300 гривень заборгованість за процентами, 540 гривень - заборгованість за комісією, 1080 гривень заборгованість за додатковою комісією, - а також судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 373568833, юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Бориспільським міськрайонним судом Київської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його підписання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його підписання (проголошення), має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга Київському апеляційному суду через Бориспільський міськрайонний суд протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня виготовлення повного тексту рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст судового рішення виготовлено 31.10.2025.

Суддя: І. В. Муранова-Лесів