Рішення № 139012963, 17.08.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/7191/26

Номер провадження № 2/521/5907/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2026 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді: Шевчук Н.О.,

секретаря судового засідання: Жекової А.О.

за участю учасників, представників учасників справи:

від ОСОБА_1 не з`явилася;

від Одеської міської ради не з`явився;

від ОСОБА_2 не з`явилася.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Одеської міської ради (м. Одеса, пл. Біржова, 1, ЄДРПОУ:26597691), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий) визначення додаткового строку для прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви.

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Хаджибейського районного суду міста Одеси з позовом до Одеської міської ради, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про поновлення строку на прийняття спадщини, у якому позивач просить суд визначити ОСОБА_1 строк в термін 6 (шість) місяців з дня набрання рішення суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_3 за заповітом.

Позовна заява обґрунтована тим, що за життя ОСОБА_3 було придбано квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , та від імені якої було складено заповіт на користь ОСОБА_1 , посвідчений Державним нотаріусом Київської нотаріальної контори у місті Одесі Барановою О.В. від 13.04.2019 року, за реєстровим №2-214, що підтверджено Витягом №55848195 від 13.04.2019 року про реєстрацію у спадковому реєстрі.

За доводами позивача, відповідно до заповіту ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на випадок смерті зробила таке розпорядження: все майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що на день смерті буде належати їй, та на що вона за законом матиме право, заповідалось ОСОБА_1 .

В подальшому, як зазначено позивачкою, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер дідусь ОСОБА_4 , тобто майже через 3 місяці після смерті її бабусі.

Як зазначила позивачка, наприкінці квітня 2026 року вона розбирала речі бабусі та знайшла нотаріально посвідчений заповіт на її ім`я, що стало для неї несподіванкою.

Позивачка звернулася до нотаріуса, надала заповіт для відкриття спадкової справи та отримання свідоцтва про право на спадщину, проте їй було роз`яснено, що строк на прийняття спадщини пропущено та нотаріусом рекомендовано звернутися до суду для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

Позивачка зауважила, що вона не сподівалась на отримання спадщини, оскільки у бабусі та її дідуся є донька ОСОБА_2 , яка є її матір`ю, та фактично її мати є спадкоємицею першого ступеня споріднення, саме тому позивачка вважала, що до спадкового майна вона не має жодного відношення.

Рух справи; вирішення судом клопотань, поданих сторонами, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Після надходження позовної заяви, головуючого суддю визначено автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до ст. 14, 33 ЦПК України.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 05.05.2026 року у справі №521/7191/26 було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження, призначено дату підготовчого засідання.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 19.05.2026 року у справі 521/7191/26 клопотання представника Одеської міської ради Нечепуренко Ганни Олексіївни від 19.05.2026 року (вх.№35353) про витребування доказів задоволено; витребувано у Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лукашевої Наталії Анатоліївни інформаційну довідку зі Спадкового реєстру про наявність (відсутність) заведеної спадкової справи та виданого свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; витребувано у Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лукашевої Наталії Анатоліївни належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (у разі заведення спадкової справи до майна ОСОБА_3 (у разі наявності (відсутності) такої спадкової справи).

22.05.2026 року (вх.№36648) від ОСОБА_2 до Хаджибейського районного суду міста Одеси надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , та подальший розгляд справи проводити за її відсутності, що судом долучено до матеріалів справи.

29.05.2026 року до Хаджибейського районного суду міста Одеси від Приватного нотаріуса надійшла витребувана судом інформація (вх. №38682), а саме, про відсутність заведеної спадкової справи та надання її копії після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки спадкова справа заведена не була.

Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси від 04.06.2026 року у справі №521/7191/26 закрито підготовче засідання, призначено справу до судового розгляду по суті позовних вимог.

Відзиву на позовну заяву від представника Одеської міської ради до суду не надійшло, що в розумінні вимог ЦПК України не є перешкодою для розгляду даної справи за наявними в ній матеріалами.

В судове засідання учасники справи та їх представники не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно. Представник позивача скерувала 17.08.2026 року до суду заяву про розгляд справи без її участі, що судом розглянуто та задоволено, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Від представника Одеської міської ради до суду будь-яких заяв або клопотань не надходило. Зокрема матеріали справи містять заяву представника Одеської міської ради від 01.06.2026 року (вх.№39149) про ознайомлення із матеріалами справи та 01.06.2026 року, представник ОМР Нечепуренко Г.О. ознайомлена із матеріалами цивільної справи №521/7191/26.

ОСОБА_2 за доводами заяви від 22.05.2026 року також просила суд розглядати справу без її участі, не заперечувала щодо позовних вимог.

Згідно із ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, у зв`язку із тим, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

У зв`язку із неявкою сторін учасників справи, згідно приписів до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд зазначає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 визначення додаткового строку для прийняття спадщини потребують часткового задоволення, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 13.10.2005 року, вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася ОСОБА_1 , батьками якої є: батько ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_2 .

Згідно копії Договору купівлі-продажу від 31.03.2011 року, наявного у матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_3 придбала у ТОВ «СТІКОН» квартиру АДРЕСА_3 .

Згідно копії Витягу з Державного реєстру правочинів №9735865 від 31.03.2011 року вбачається, що набувачем квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_3 .

Згідно копії Витягу про державну реєстрацію прав №29619927 від 11.04.2011 року, виданого КП «ОМБТІ та РОН» вбачається, що ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу від 31.03.2011 року є власником квартири АДРЕСА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видане відповідне свідоцтво про смерть НОМЕР_3 , актовий запис №2635.

За життя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.04.2019 року залишила на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 заповіт на все майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, посвідчений 13.04.2019 року Державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Барановою О.В. за №2-214.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13.04.2019 року №55848195, від заповідача ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 було зареєстровано заповіт за № 64055457 у спадковому реєстрі, місце посвідчення: Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі.

З відповіді Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лукашевої Н.А. від 29.04.2026 року №36/01-16 вбачається, що заявником, яка звернулася до нотаріуса для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 пропущено строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, з огляду на що, заведення спадкової справи є неможливим, оскільки заявниця є такою, що не прийняла спадщину. Нотаріусом рекомендовано звернутися заявниці до суду для захисту порушених прав.

З відповіді Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лукашевої Н.А. від 27.05.2026 року 48/01-16 вбачається, що заявником, яка звернулася до нотаріуса для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 пропущено строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, з огляду на що, заведення спадкової справи є неможливим, оскільки заявниця є такою, що не прийняла спадщину. Нотаріусом рекомендовано звернутися заявниці до суду для захисту порушених прав.

Інших належних та допустимих письмових доказів стосовно спірних правовідносин між сторонами, матеріали справи не містять.

Предметом спору у даній справі є встановлення обставин на підтвердження або спростування підстав для визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права під час вирішення справи по суті позовних вимог.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до змісту ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно із ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст. 1220, 1222, 1270 ЦК України).

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

Згідно із ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини вважаються причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій для прийняття спадщини.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року зазначено, що при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватися правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Відповідно до ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, вказаний Протокол є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

При цьому, суд зазначає, що вимоги ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Законодавство не встановлює перелік поважних причин, тому вони визначаються поважними на думку суду в кожному конкретному випадку. Головною ознакою поважних причин є те, що вони роблять своєчасне звернення про прийняття спадщини неможливим.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Одночасно дотримання принципу «пропорційності», визначено практикою застосування норм права Європейським судом з прав людини передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

Відповідно до позиції, сформованої Верховним судом України при розгляді справи № 6-1486цс15, визначено, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно із п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30. 05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

В разі не визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, вказане зумовить перехід права власності на спадкове майно до держави в особі органу місцевого самоврядування на території якого воно знаходиться.

У даній справі судом встановлено, що ОСОБА_3 на підставі Договору купівлі-продажу від 31.03.2011 року є власником квартири АДРЕСА_3 .

11.04.2011 року право власності на вказану вище квартиру зареєстровано КП «Одеським міським бюро технічної інвентаризації за №3817, кн. 201дпо-122.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видане відповідне свідоцтво про смерть НОМЕР_3 , актовий запис №2635.

За життя ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 13.04.2019 року залишила на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 заповіт на все майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося, посвідчений 13.04.2019 року Державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одесі Барановою О.В. за №2-214.

Відповідно до Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 13.04.2019 року №55848195, від заповідача ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 було зареєстровано заповіт за № у спадковому реєстрі 64055457, місце посвідчення Київська державна нотаріальна контора у місті Одесі.

З відповіді Приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лукашевої Н.А. від 27.05.2026 року 48/01-16 вбачається, що заявником, яка звернулася до нотаріуса для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 пропущено строк для прийняття спадщини, встановлений ст. 1270 ЦК України, з огляду на що, заведення спадкової справи є неможливим, оскільки заявниця є такою, що не прийняла спадщину. Нотаріусом рекомендовано звернутися заявниці до суду для захисту порушених прав.

При цьому, звертаючись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивачка вказала, що взагалі не знала про наявність заповіту, складеного бабусею на її ім`я.

У даній справі, враховуючи ті обставини, що позивачка не знала про складення заповіту та заповідання всього майна саме їй, відсутність інших спадкоємців та відсутність факту заведення спадкової справи відносно майна померлої ОСОБА_3 , суд приходить до переконання про наявність підстав для поновлення пропущеного позивачкою строку для звернення позивачці до нотаріуса із відповідною заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, причини пропуску до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини є поважними, тому суд вважає можливим визначити позивачу тримісячний строк, який є достатнім для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, який просила позивач у позовних вимогах, у даному разі є надмірним.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі ст. 16, 1220, 1222, 1223, 1227, 1258, 1261, 1268, 1270, 1272, ЦК України, керуючись ст. 5, 16, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 282, 352, 354 ЦПК України, Хаджибейський районний суд міста Одеси

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Одеської міської ради (м. Одеса, пл. Біржова, 1, ЄДРПОУ:26597691), Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: невідомий) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задовольнити частково.

Визнати причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом поважними та визначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті бабусі ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , останнє місце проживання: АДРЕСА_4 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , - три місяці з дня набрання рішенням у даній справі законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 17.08.2026 року.

Суддя Н.О. Шевчук