Рішення № 139012714, 17.08.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1886/26

Провадження № 2/750/1737/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Слісаря А.В.,

за участю секретаря Примак Т.В.,

позивача, третьої особи - ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Чернігівської міської ради, ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, треті особи приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Белова Ольга Степанівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 ,

в с т а н о в и в:

у лютому 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визначення додаткового строку на прийняття спадщини. Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігові померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проживала за адресою: АДРЕСА_1 , після якої, залишилася спадщина. Спадкоємців першої черги за законом не має. За життя ОСОБА_5 було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори, відповідно до якого все своє майно заповідала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах кожному. Після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_3 написала заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Беловій О.С., в якої заведена спадкова справа. 21.11.2022 вироком Деснянського районного суду м. Чернігова позивач був засуджений до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Відбував покарання в Чернігівському слідчому ізоляторі. На підставі ухвали Новозаводського районного суду м. Чернігова від 23.05.25 року позивач був звільнений 31 травня 2025 року від відбування покарання умовно - достроково на підставі ст.81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом. Позивач звернувся до нотаріуса та виявилося, що пропустив встановлений строк на прийняття спадщини. Просив визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними та визначити додатковий 3-місячний строк для прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 10 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

30 березня 2026 року до суду надійшов відзив представника Чернігівської міської ради на позовну заяву у якому представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні, вказуючи, що посилання позивача, як на поважну причину пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, на відбування покарання в Чернігівському слідчому ізоляторі, не може бути прийнято до уваги оскільки позивач протягом строку визначеного для прийняття спадщини, через власну пасивну поведінку не вчиняв жодних дій, що свідчать про намір прийняти спадщину після померлої ОСОБА_5 , що вказує на відсутність волевиявлення для прийняття спадщини. Позивачем не доведено обєктивних, непереборних, істотних труднощів, які заважали йому подати заяву про прийняття спадщини та не надано доказів неможливості направлення нотаріусу відповідної заяви поштою, як це регламентовано відповідними нормативно-правовими актами України.

Протокольною ухвалою суду від 30.04.2026 в якості третьої особи по справі залучено ОСОБА_1 .

20.05.2026 року ОСОБА_1 подав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позивач постійно проживав разом із своєю бабусею ОСОБА_5 тому він є спадкоємцем першої черги. Позивач перебуваючи навіть у слідчому ізоляторі мав змогу подати заяву через керівника установи. Позивач був звільненим від відбування покарання та направлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 31.05.2025 для проходження служби за контратком, а не строкової війської служби.

Протокольною ухвалою суду від 17.06.2026 до участі в розгляді справи в якості третьої особи залучено ОСОБА_4 .

У судовому засіданні позивач позов підтримав та просив задовольнити. Додатково пояснив, що дійсно був позбавлений можливості подати заяву через об`єктивні та незалежні від нього причини, оскільки на час смерті бабусі відбував покарання у місцях позбавлення волі та не знав, що бабуся склала заповіт та вказала і його спадкоємцем. Про смерть бабусі йому було відомо зі слів сестри. Вказав, що його мати, яка є дочкою його бабусі ОСОБА_5 померла раніше за бабусі.

Представник Чернігівської міської ради в судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, додатково зазначила, що належним відповідачем по справі є ОСОБА_3 , оскільки вона прийняла спадщину.

ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, 18.05.2026 ОСОБА_3 подала письмову заяву в якій просила відмовити в задоволенні позову, оскільки вважає, що позов є безпідставний та складений на вигаданих підставах. Додатково зазначила, що вона та позивач є рідними сестрою та братом, померла ОСОБА_5 є їх рідною бабусею. Коли позивач був у СІЗО ОСОБА_3 повідомила йому про відкриття спадщини і у нього було достатньо часу для прийняття спадщини.

Приватний нотаріус Бєлова О.С. подала заяву про розгляд справи без її участі.

ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з указаних у відзиві підстав.

ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним за адресою реєстрації місця проживання.

Суд, заслухавши вступні слова учасників справи, з`ясувавши обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є рідними братом і сестрою. ОСОБА_5 є їх бабусею. Даний факт учасниками справи не заперечується.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігові померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.5).

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.50 на звороті).

За життя ОСОБА_5 було складено заповіт, посвідчений державним нотаріусом Другої чернігівської державної нотаріальної контори, відповідно до якого все своє майно заповідала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частинах і кожному (а.с. 6).

Після смерті ОСОБА_5 , ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу Чернігівського міського нотаріального округу Беловій О.С.(а.с.46) та 13.02.2026 року приватний нотаріус видав їй свідоцтво про право на спадщину за законом та заповітом на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.83 на звороті, 85).

У матеріалах справи наявна копія довідки ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» згідно якої, 21.11.2022 вироком Деснянського районного суду м. Чернігова позивач був засуджений до 5 років 6 місяців позбавлення волі. Відбував покарання в Чернігівському слідчому ізоляторі. До державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» прибув 23.11.2021. За власним бажанням у відповідності до вимог ст. 89 КВК України, після набрання вироком законної сили був залишений в слідчому ізоляторі для відбування покарання у відділенні засуджених, залишених для господарського обслуговування. На підставі ухвали Новозаводського районного суду м.Чернігова від 23.05.25 року позивач був звільнений 31 травня 2025 року від відбування покарання умовно - достроково на підставі ст.81-1 КК України для проходження військової служби за контрактом(а.с.10).

Відповідно до листа приватного нотаріуса Бєлової О.С. від 24.12.2025 р. № 388/01-16, ОСОБА_2 24.12.2025 р. звертався до нотаріуса з питань подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті його бабусі ОСОБА_5 та враховуючи, що на день звернення до нотаріуса він пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, йому було роз`яснено право звернутися до суду за встановленням додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини(а.с.11).

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частинами 1, 3 ст. 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У відповідності до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви або ці обставини суд визнав поважними.

З аналізу наведених норм ЦК України вбачається, що суд може визначити саме спадкоємцю за законом або заповітом строк достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, якщо такий строк пропущений з поважних причин.

Згідно частин 1, 2 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Судом встановлено, що позивач пропустив встановлений законодавством строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутися до суду з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Постановою Верховного Суду України від 23.08.2017 у справі № 6-1320цс17 зазначено, що правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Аналогічний правовий висновок висловив і Верховного Суду у постанові від 26.06.2019, справа №565/1145/17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Позивач вказує, що на день смерті своєї бабусі, він відбував покарання у місцях позбавлення волі і хоча про смерть бабусі йому повідомляла сестра, але він не знав про існування заповіту складеного на його користь, тому не звертався до нотаріуса, а після звільнення з місць позбавлення волі, він проходив військову службу і лише після звільнення з військової служби дізнався про наявність заповіту на свою користь, тому вказує що пропуск ним шестимісячного строку стався з вказаних причин, які на його думку є поважними.

Вирішуючи дану справу, суд враховує висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25.02.2021 року у справі № 712/4362/18 у якій колегія суддів погодилася з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність у позивача об`єктивних, непереборних і істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини після смерті батька. Суди правильно вказували, що позивачем не було доведено наявності підстав для задоволення його позову. В період перебування в місцях позбавлення волі позивач мав можливість вчинити дії щодо прийняття спадщини шляхом надіслання заяви поштовою кореспонденцією до нотаріуса за місцем відкриття спадщини. Аналогічний правовий висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/2051/16-ц (провадження № 61-10307св18)».

Отже, позивач у даній справі знав про смерть бабусі та суду не надав доказів на підтвердження перешкод звернутися із письмовою заявою до нотаріуса шляхом направлення письмовою кореспонденцією.

Крім того, незнання про заповіт також не може бути поважною причиною для поновлення позивачу строку для прийняття спадщини, оскільки його мати померла раніше за бабусі, а позивач є онуком померлої ОСОБА_5 , тобто за правом представлення він міг би звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини направивши поштовим зв`язком незважаючи на відбування покарання у місцях позбавлення волі.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів поважності причин не звернення ним до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини протягом шести місяців від дня відкриття спадщини після смерті ОСОБА_5 , суд приходить до висновку, що позов є необгрунтованим та не підлягає задоволенню.

Крім того, у п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» вказано, що при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом,

усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а

також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні

громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за

місцем відкриття спадщини.

Позивач у даній справі визначим відповідачами ОСОБА_3 та Чернігівську міську раду, але враховуючи що ОСОБА_3 прийняла спадщину після померлої ОСОБА_5 , тому належним відповідачем у даній справі є ОСОБА_3 , а Чернігівська міська рада не є належним відповідачем, що також є підставою для відмови у позові до Чернігівської міської ради.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

у задоволенні позову ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чернігівської міської ради вул. Магістратська, 7, код ЄДРПОУ 34339125), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, треті особи приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Белова Ольга Степанівна, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Слісар