Рішення № 139012482, 29.07.2026, Теребовлянський районний суд Тернопільської області

Справа № 606/846/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Марціцкої І.Б.

з участю секретаря Пазірович Д.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Теребовля у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої звернувся адвокат Пацула В.О. до Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом , -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Пацула В.О. звернувся в суд із позовом в інтресах ОСОБА_1 до Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, про визнання права власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування вимог представник позивача вказує, що ОСОБА_3 належав будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 . 19.07.1988 ОСОБА_3 склала заповідальне розпорядження, згідно якого заповіла ОСОБА_4 належний їй садовий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 . ОСОБА_4 в порядку передбаченому ст. 549 ЦК УРСР прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , однак не оформив спадкові права. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно яке в установленому законом порядку прийняла дружина ОСОБА_2 , однак не оформила спадкових прав. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняла донька ОСОБА_1 в установленому законом порядку. Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Гордєєвої Л.І. їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок садибного типу, у зв"язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

В судове засідання представник позивача не з"явився, однак просив розгляд срави проводити за його відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Представник відповідача Микулинецької селищної ради в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений в установленому законом порядку, попередньо подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає.

Відповідно до вимог ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем

За вказаних обставин, з підстав передбачених ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини.

Згідно свідоцтва про право особистої вланості на домоволодіння від 18.04.1962 року ціле домоволодіння яке розташоване в АДРЕСА_2 дійсно належить колгоспному двору, головою якого є ОСОБА_3 на права особистої власності. Свідоцтво видано на підставі рішення виконкому Микулинецької районної ради депутатів трудящих №136 від 12.04.1962 в зв`язку із приєднанням бувшого села Воля до селища Микулинці.

Згідно архівного витягу від 05.03.2019 №03-11/К-224 з протоколу №24 засідання виконавчого комітету Микулинецької селищної ради депутатів трудящих Теребовлянського району Тернопільської області від 27.12.1967 року. в АДРЕСА_3 , початок якої встановлено від будинку гр. Земляного до будинку гр. Пласконь.

19.07.1988 ОСОБА_3 склала заповідальне розпорядження, згідно якого заповіла ОСОБА_4 належний їй будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 , заповіт посвідчений секретарем виконкому Микулинецької селищної ради народних депутатів та зареєстрвоано в реєстрі за №45.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 21.11.1988.

ОСОБА_4 в порядку передбаченому ст. 549 ЦК УРСР прийняв спадщину після смерті матері ОСОБА_3 , однак не оформив спадкові права.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 25.05.1954 зареєстрували шлюб.

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 виданим 11.08.2011. Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина на належне йому майно яке в установленому законом порядку прийняла дружина ОСОБА_2 , однак не оформила спадкових прав, що підтверджується довідкою виданою Микулинецькою селищною радою Теребовлянського району Тернопільської області 08.04.2013 №388.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 виданого 11.10.2012.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , в графі мати вказана ОСОБА_2 .

Як вбачається із свідоцтва про одруження НОМЕР_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 23.11.1980 зареєстрували шлюб.

Постановою нотаріуса приватного нотаріального округу Гордєєвої Л.І. №50/02-31 від 05.03.2026, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів. ОСОБА_2 склала заповіт на все майно в користь ОСОБА_9 , ОСОБА_10 . 05 квітня 2013 року ОСОБА_10 подала заяву про відмову від спадкування та 29 травня 2013 року ОСОБА_9 подав заяву про небажання спадкувати. 05 квітня 2013 року ОСОБА_1 подала заяву про прийняття спадщини за законом (спадкова справа №50/2013). Згідно ст. 1261 ЦК України крім неї інші спадкоємці за законом -донька померлої ОСОБА_11 , яка подала заяву про відмову від спадкування; чоловік померлої ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як слідує з інформаційної довідки, виданої Теребовлянським бюро Технічної інвентаризації №118 від 16.04.2019 року, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 належить колгоспному двору головою якого є ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності виданого 18.04.1962 року, яке зареєстроване Теребовлянським БТІ 18.04.1962 р. за №398.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина за законом, у тому числі на належний їй садовий будинок.

Спадкоємцями першої черги за законом є донька ОСОБА_1 .

Суд, розглянувши справу, дослідивши та оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В силу вимог ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що єдиним спадкоємцем за законом першої черги спадкування є ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину після смерті матері ОСОБА_2 . Інших спадкоємців за законом чи за заповітом, які б прийняли спадщину не має, що стверджується матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведенівимоги законута встановленні обставини справи, суд приходить до переконання, що за позивачем слід визнати право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 3,4, 12,81, 259, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 392, 1218, 1261, 1268-1270 Цивільного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 в інтересах якої звернувся адвокат Пацула В.О. до Микулинецької селищної ради Тернопільського району Тернопільської області , про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування за законом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами, який знаходиться по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.Б. Марціцка