Єдиний державний реєстр судових рішень
Провадження №2/447/1344/26 Справа №464/2096/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И
17.08.2026 Миколаївський районний суд Львівської області
в складі: головуючої судді Друзюк М.М.,
за участю секретаря судового засідання Пастернак О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
в с т а н о в и в :
Стислий виклад позиції сторін.
Представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №1373-3803 від 30.03.2024.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 30.03.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою «Веб-сайту», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1373-3803. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 20 000 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, знижена процентна ставка 1,20% в день, стандартна процентна ставка 1,50% в день. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме: отримавши кредитні кошти, відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
Станом на 17.02.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №1373-3803 від 30.03.2024 становить 100 953,96 грн. з яких: прострочена заборгованість за кредитом 20 000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 80 760 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 193,96 грн. Повідомив, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності, а саме частково списано заборгованість за нарахованими процентами у сумі 10 480 грн, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 90 473,96 грн. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 20 000 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 70 473,96 грн, що разом становить 90 473,96 грн.
Відповідач порушив умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором, а тому позивач просить суд задовольнити позов.
Процесуальні дії в справі.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 31.03.2026 справу передано за підсудністю до Миколаївського районного суду Львівської області.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.05.2026 справу передано на розгляд судді Друзюк М.М.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 06.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, призначено судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву та заперечень.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово відкладався.
Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити за його відсутності.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що визнає позов в частині заборгованості за тілом кредиту, однак не погоджується з сумою нарахованих відсотків за користування кредитом. Просив суд розстрочити виконання рішення суду, оскільки перебуває в складному матеріальному становищі, сплачує аліменти, нерухомого майна у власності не має. До матеріалів справи додав довідку про доходи, з якої вбачається, що загальна сума доходу ОСОБА_1 на посаді молодшого інспектора відділу нагляду в ДУ «Табір для тримання військовополонених «Захід 1» за період з серпня 2025 року по липень 2026 року становить 225 500,05 грн.
Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить наступного висновку.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Судом встановлено, що 30.03.2024 між позивачем ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1373-3803, за умовами якого відповідачу було надано кредит в сумі 20 000 грн, строк кредитування 300 днів, базовий період 14 днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, знижена процентна ставка 1,20% в день, стандартна процентна ставка 1,50% в день.
За умовами договору, цей договір укладається у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п. 3.3 договору про відкриття кредитної лінії №1373-3803 від 30.03.2024, при поданні інформації відповідно до п.3.2. договору позичальником вперше, відбувається реєстрація позичальника у ІТС кредитодавця через веб-сайт кредитодавця та формується позичальнику його особистий розділу ІТС кредитодавця (Особистий Кабінет). Доступ до особистого кабінету здійснюється позичальником після авторизації шляхом використання одноразового паролю, який надсилається кредитодавцем позичальнику каналом комунікації, що наданий позичальником відповідно до п.3.2 цього договору, зокрема невиключно в один з наступних способів: - у смс-повідомленні; - з використання сучасних сервісів передачі даних; - шляхом здійснення дзвінку та повідомлення одноразового паролю. Використання одноразового паролю має юридичне значення ідентифікації позичальника в розумінні ч. 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту №1373-3803 від 30.03.2024, позивач перерахував кошти у розмірі 20 000 грн. на платіжну картку № НОМЕР_1 за договором №1373-3803 від 30.03.2024, платіж №2443826698.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором №1373-3803 від 30.03.2024, станом на 17.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 100 953,96 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 20 000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 80 760 грн, заборгованість за комісією 193,96 грн.
Норми права, які застосував суд
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, у відповідача виник обов`язок повернути позивачу грошові кошти отримані за кредитним договором у розмірі та на умовах встановлених договором.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитору надані грошові кошти.
Відповідно до ч.1,3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з нормами ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.
Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушив умови договору та оцінюючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов висновку, що вимоги позивача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду за результатами позову.
Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що відповідач ОСОБА_1 в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитора підписав кредитний договір №1373-3803 від 30.03.2024 шляхом введення одноразового ідентифікатора.
Станом на станом на 17.02.2026 заборгованість ОСОБА_1 становить 100 953,96 грн, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 20 000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими відсотками 80 760 грн, заборгованість за комісією 193,96 грн.
Кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності, а саме частково списано заборгованість за нарахованими процентами у сумі 10 480 грн, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором у розмірі 90 473,96 грн. Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 20 000 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 70 473,96 грн, що разом становить 90 473,96 грн.
Нормою статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд дійшов висновку, що кредитний договір, укладений між сторонами у справі, укладений у спосіб визначений ЗУ «Про електронну комерцію» дотриманням вимог щодо їх укладення із зазначенням істотних умов. Факт укладення даного кредитного договору відповідачем не заперечується.
Однак, ОСОБА_1 належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконував, чим допустив заборгованість перед позивачем.
Надаючи оцінку сумі заборгованості наведеній позивачем у розрахунку в частині тіла кредиту в розмірі 20 000 суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.
Щодо нарахування відсотків суд зазначає наступне.
Згідно з п. 4.3 договору про відкриття кредитної лінії № 1373-3803 від 30.03.2024, процентна ставка за користування кредитом не змінюється протягом усього строку користування кредитом, однак позичальнику на умовах вказаних у цьому договорі, може надаватися можливість скористатися кредитом за зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності знижена ставка діє і залишається незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання позичальником умов, за яких позичальнику надається можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою, передбаченою п.10.2 цього договору.
Відповідно до п.10.2 договору про відкриття кредитної лінії №1373-3803 від 30.03.2024, знижена процентна ставка становить 1,20% за кожен день кредитування. Позичальник здійснює сплату процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом за зниженою процентною ставкою з першого дня користування кредитом протягом усього періоду дії договору за умови, якщо позичальник своєчасно і у повному обсязі сплачує проценти за користування кредитом, комісію за видачу кредиту та повертає кредитодавцю отриманий кредит згідно графіка платежів за зниженою процентною ставкою. У разі несплати позичальником нарахованих згідно умов договору процентів за користування кредитом або комісії за видачу кредиту або частини кредиту згідно графіка платежів за зниженою ставкою не пізніше останнього дня будь-якого базового періоду, з наступного дня подальше нарахування процентів за користування кредитом здійснюються за стандартною процентною ставкою до дати повного погашення позичальником заборгованості зі сплати процентів, комісії за видачу кредиту та суми кредиту, включно з тою, обов?язок дострокового погашення якої у позичальника виникає у зв?язку з простроченням сплати процентів та/або комісії.
Відповідно до п.4.6 вищезазначеного договору, стандартна процентна ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання позичальником права користування кредитом за зниженою ставкою).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №1373-3803 від 30.03.2024, проценти за користування кредитом нараховувалися з 30.03.2024 по 23.01.2025. За період з 30.03.2024 по 10.05.2024 проценти нараховувалися за зниженою процентною ставкою 1,20% за кожен кредитування, з 11.05.2024 по 23.01.2025 за стандартною процентною ставкою 1,5% за кожен день кредитування.
Разом із тим, згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Проте, зміни до вказаної статті набрали чинності з 24.12.2023 відповідно до Закону України №3498-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Процентна ставка не змінювалася відповідно до змін у Законі і нарахування процентів з 22.08.2024 здійснювалося всупереч законодавству.
Також суд враховує, що пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.
Враховуючи положення ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та вимоги пункту 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», з 21.08.2025 по 23.01.2025 позивачем неправомірно нараховувалися проценти за ставкою 2,5%.
Таким чином, поточний період слід розділити на три періоди: період з 30.03.2024 по 10.05.2024 (42 дні) за процентною ставкою 1,20% (20 000 грн х 1,20% х 42 дні = 10 080 грн), період з 11.05.2024 по 20.08.2024 (102 дні) за процентною ставкою 1,50% (20 000 грн х 1,50% х 102 дні = 30 600 грн), період з 21.08.2024 по 23.01.2025 (156 днів) за процентною ставкою 1% (20 000 грн х 1% х 156 днів = 31 200 грн). Отже, заборгованість за процентами за весь період користування кредитом становить 71 880 грн (10 080 грн + 30 600 грн + 31 200 грн).
Водночас, враховуючи те, що заборгованість за відсотками, відповідно до розрахунку заборгованості складає 80 760 грн, а сума заборгованості за відсотками, перерахована судом, становить 71 880 грн, а позивач просить стягнути з відповідача не повну заборгованість за кредитним договором, а лише її частину, а саме: прострочену заборгованість за кредитом 20 000 грн, прострочену заборгованість за нарахованими процентами 70 473,96 грн, що разом становить 90 473,96 гривень, відтак, суд не може вийти за межі позовних вимог та доходить висновку щодо стягнення з відповідача заборгованості у визначеному позивачем розмірі.
У судовому засіданні відповідач просив розстрочити виконання рішення, оскільки не має можливості одноразово погасити всю суму заборгованості з огляду на матеріальне становище, сплату аліментів та відсутності у власності нерухомого майна.
Згідно з ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Абзацом 1 частини 3 статті 435 ЦПК України передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів існування таких обставин.
Суд вважає, що існування обставин, наведених відповідачем щодо розстрочення виконання рішення суду, не створює випадок винятковості, який відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України, є обов`язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду.
Таким чином, відповідачем не обґрунтовано винятковості випадку, у зв`язку з яким слід би було розстрочити виконання рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, й про необхідність розстрочення такого. Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1373-3803 від 30.03.2024 у сумі 90 473,96 грн.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно з ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 10,19, 81, 89, 259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість в розмірі 90 473 (дев`яносто тисяч чотириста сімдесят три) грн 96 (дев?яносто шість) коп, з яких:
20 000 (двадцять тисяч) грн прострочена заборгованість за кредитом,
70 473 (сімдесят тисяч чотириста сімдесят три) грн 96 (дев`яносто шість) коп прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повні найменування та ім`я сторін
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місце знаходження за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Друзюк М. М.
Судове рішення № 139012370, Миколаївський районний суд Львівської області було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 464/2096/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: