Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 502/426/25
УХВАЛА
17 серпня 2026 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області
у складі :
головуючого судді Масленикова О.А.
за участю:
секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.
розглянувши в судовому засіданні скаргу
ОСОБА_1
на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області
Щербакова Юрія Сергійовича
В С Т А Н О В И В :
До Кілійського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича, пов`язану з не зупиненням виконавчого провадження НОМЕР_9, відкритого на підставі виконавчого листа №502/426/25, після подання заяви про його зупинення у зв`язку з проходженням військової служби, та зі стягненням коштів із його грошового забезпечення як військовослужбовця.
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича перебуває виконавче провадження № НОМЕР_8, відкрите на підставі виконавчого листа № 502/426/25, виданого Кілійським районним судом Одеської області від 11.09.2025 року про стягнення коштів на користь ТОВ «Кредит-Капітал». По вказаному виконавчому провадженні скаржник є боржником. 12.05.2026 року скаржник був мобілізований до лав Державної прикордонної служби України, на даний момент є військовослужбовцем та проходить базову загальновійськову підготовку у військовій частині НОМЕР_1 ДПСУ ( АДРЕСА_1 ) під час дії воєнного стану. Факт проходження військової служби підтверджується Довідкою військової частини НОМЕР_1 № 08460 від 01.06.2026 року.
12.07.2026 року ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу приватного виконавця ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) було направлено заяву про зупинення виконавчого провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». Вказана заява разом із довідкою про службу були підписані Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) та успішно доставлені на електронну скриньку суб`єкта оскарження.
Згідно з частиною 2 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний винести постанову про зупинення виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви та відповідних документів. Проте приватний виконавець Щербаков Ю.С. законні вимоги проігнорував, постанову про зупинення провадження не виніс та припустився протиправної бездіяльності.
Крім того, в межах провадження продовжує діяти арешт на рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» (картка для виплат грошового забезпечення), що позбавляє скаржника, як військовослужбовця, законних засобів для існування та грубо порушує норми ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження».
На підставі викладеного скаржник просив суд:
-визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Щербакова Юрія Сергійовича щодо не винесення постанови про зупинення виконавчого провадження НОМЕР_9 після отримання заяви боржника від 12.07.2026 року;
-зобов`язати приватного виконавця Щербакова Юрія Сергійовича усунути порушення закону та винести постанову про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_8 на підставі пункту 2 частини 1 статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»;
-зобов`язати приватного виконавця Щербакова Юрія Сергійовича скасувати прешт та зняти обмеження з рахунку боржника в АТ КБ «ПриватБанк», що призначений для виплат грошового забезпечення військовослужбовця.
-зобов`язати приватного виконавця Щербакова Юрія Сергійовича відкликати постанови про звернення стягнення на доходи боржника, якщо такі направлялися за місцем проходження служби (до військової частини).
Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 07.08.2026 року прийнято до розгляду скаргу та призначено розгляд у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання скаржник ОСОБА_1 не з`явився, надав на адресу суду заяву, згідно якої просив розглянути справу без його участі, просив скаргу задовольнити.
В судове засідання представник ТОВ «Кредит-Капітал» не з`явився, про розгляд скарги повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв, клопотань на адресу суду не надходило.
Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович в судове засідання не з`явився, надав на адресу суду заперечення проти скарги, в яких зазначив наступне.
01.10.2025 на адресу приватого виконавця Щербакова Ю.С. надійшла заява про відриття виконавчого провадження стягувача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за виконавчим листом № 502/426/25 від 11.09.2025 Кілійського районного суду Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований в АДРЕСА_1 на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль Стоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «Креді Агриколь Банк», МФО 300614), заборгованість за кредитним договором №9237182 від 30.11.2023 в розмірі 25 854,66 гривень та 2422,40 гривень судових витрат, всього 28 277,06 гривень.
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем 01.10.2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№ НОМЕР_8. Копію постанови направлено боржнику рекомендованим поштовим відправленням за адресою вказаною у виконавчому листі.
13.07.2026 року до приватного виконавця надійшла заява, у якій боржник просив зупинити виконавчі дії на час проходження військової служби, не направляти постанову про звернення стягнення на заробітну плату до військової частини, визначити поточний рахунок для здійснення видаткових операцій, невідкладно надіслати копію постанови про визначення поточного рахунку до банківської установи та боржнику.
Також, 13.07.2026 року до приватного виконавця надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Баталіна С.С., якою було визначено боржнику поточний рахунок для здійснення видаткових операцій.
Крім того, листом приватного виконавця від 13.07.2026 року за вих. № 27677 було відмовлено у задоволенні зазначеної заяви боржника виходячи з наступного.
Щодо зупинення виконавчого провадження. Відповідно до пункту першого статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» зупинення вчинення виконавчих дій здійснюється у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе.
Відповідно до норм чинного законодавства спосіб та порядок виконання вимог вищезазначеного виконавчого документа полягає в стягненні грошових коштів. Відповідно до ч.2 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчим документом звертається в першу чергу на кошти боржника в національній валюті, яке відбувається шляхом списання коштів на підставі платіжної інструкції. Відповідно до позиції Верховного Суду, яка викладена в ухвалі від 06.12.2023 року по справі 583/3097/23 вчинення таких виконавчих дій, як звернення стягнення на заробітну плату боржника з метою забезпечення виконання виконавчих листів про стягнення заборгованості за кредитними договорами, не потребує безпосередньої участі боржника, його постійної присутності або систематичної явки. Такі дії не можуть перешкоджати проходженню військової служби. Також, Верховний Суд дійшов висновку, що саме лише проходження боржником військової служби не є перешкодою для стягнення заборгованості за кредитними договорами та інших коштів за виконавчими листами, є підставними та обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене та з урахуванням загальної суми стягнення, примусове виконання виконавчого документа без безпосередньої участі боржника не унеможливлює проведення виконавчих дій.
Щодо визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій. Відповідно до пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати. У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку. У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа- боржник може здійснювати видаткові операції.
13.07.2026 року до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Баталіна С.С. № 78115846 від 13.07.2026 про визначення поточного рахунку.
Пунктом 4 розділу XIX Інструкції з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 (зі змінами) передбачено, що виконавець відмовляє боржнику у визначенні поточного рахунку в банку для здійснення видаткових операцій у разі, якщо встановлено, що боржнику визначено поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операцій.
Ще одним аргументом скарги є те, що в межах провадження продовжує діяти арешт на моєму рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» (картка для виплат грошового забезпечення), що позбавляє скаржника, як військовослужбовця, законних засобів для існування та грубо порушує норми ст. 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження».
Приватний виконавець зазначив, що боржник ОСОБА_1 із заявою про зняття арешту з рахунку до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. не звертався, виписку із якої вбачалося б зарахування на конкретний рахунок грошового забезпечення військовослужбовця не надавав, у зв`язку з чим у приватного виконавця були відсутні інформація щодо такого рахунку та законні підстави для зняття арешту з рахунку.
На підставі викладеного приватний виконавець просив суд:
-у задоволенні скарги ОСОБА_1 щодо дій та бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. відмовити.
11.08.2026 року від скаржника на адресу суду надійшли додаткові пояснення у справі в яких зазначено, що виконавець заперечує проти задоволення скарги, посилаючись на правову позицію Верховного Суду від 30.11.2023 року у справі № 120/875/23, зазначаючи, що сам факт служби в ЗСУ/ДПСУ не є безумовною підставою для зупинення виконавчих дій, однак скаржник категорично не погоджується із доводами виконавця та вважає їх безпідставними з огляду на наступне.
На відміну від обставин справи № 120/875/23, умови його служби об`єктивно унеможливлюють проведення виконавчих дій. Наказом Начальника НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_5 ) скаржника зараховано до списків особового складу вказаного загону. НОМЕР_6 прикордонний загін (Донецький) є бойовим підрозділом, який безпосередньо виконує завдання на лінії бойового зіткнення та в районах ведення активних бойових дій. Відповідно до умов служби, він залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань із отриманням додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень згідно з Постановою КМУ № 168. Перебування у складі бойового прикордонного загону пов`язане з постійним знаходженням на позиціях (у місцях дислокації підрозділу), суворим розпорядком, обмеженням вільного пересування, відсутністю регулярного доступу до мережі Інтернет, банківських установ та органів примусового виконання. Це повністю позбавляє скаржника можливості брати участь у виконавчих діях, ознайомлюватися з матеріалами провадження чи здійснювати заходи щодо добровільного виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, скаржник просив врахувати дані додаткові пояснення при розгляді скарги на дії (бездіяльність) виконавця, задовольнити скаргу в повному обсязі та зобов`язати виконавця їх виповнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та скарги, надані сторонами письмові пояснення та заперечення, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 08.04.2025 року по справі №502/426/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрований в АДРЕСА_1 на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»(ЄДРПОУ 35234236, адреса: 79018, м. Львів, вул. СмальСтоцького, 1, корпус 28, IBAN: НОМЕР_3 в АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614). заборгованість за кредитним договором №9237182 від 30.11.2023 в розмірі 25 854,66 гривень та 2422,40 гривень судових витрат, всього 28 277,06 гривень. Заочне рішення в законному порядку не оскаржувалось та набрало законної сили 09.05.2025 року /а.с.40-41/.
На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_8 з примусового виконання виконавчого листа № 502/426/25 виданого 11.09.2025 року Кілійським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««Фінансова компанія «Кредит-Капітал», заборгованість за кредитним договором № 9237182 від 30.11.2023 року в розмірі 25854,66 гривень та 2422,40 гривень судових витрат, всього 28277,06 гривень.
Згідно довідки №28/160 від 01.06.2026 року наданої в.о. командира військової частини НОМЕР_1 вбачається, що матрос ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3 та дійсно проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 Державної прикордонної служби України з 12 травня 2026 року.
Згідно Витягу з Наказу №245-ОС від 17.07.2026 року «По особовому складу» виданого начальником навчального центру Морської охорони вбачається, що виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення матроса ОСОБА_1 (НОМЕР_10), призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, курсанта циклу підготовки (перепідготовки) персоналу, який відповідно до наказу Голови Державної прикордонної служби України від 14 липня 2026 року № 1428-ОС зарахований у розпорядження начальника НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби, з 17 липня 2026 року.
Щорічна основна відпустка за 2026 рік не надавалась.
Допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2026 рік не отримав.
Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 та наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 06 січня 2026 року № 19-ОС гідний усіх виплат в повному обсязі. Підстава: наказ Голови Державної прикордонної служби України від 14 липня 2026 pory № 1428-OC.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 1, 5 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців.
Згідно з ч. 1, 2 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії; здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 4 ст. 24 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.
З аналізу п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» випливає, що існують три умови, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій:
1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; або
2) якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; чи
3) на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.
Синтаксичний розбір текстуального змісту цієї норми права дає підстави для висновку, що у цьому випадку словосполучення «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе» застосовується до обох частин речення, які пов`язані сполучником «або». Натомість, сполучник «чи» якраз використаний з метою посилення роздільності перелічуваних підстав. Відповідно, застосовуючи у названій нормі матеріального права сполучник «або», законодавець мав на меті не протиставити одну умову іншій, а вирізнити види проходження боржником військової служби (правовий висновок Верховного Суду, сформований у постановах від 30 листопада 2023 року у справі № 120/875/230, провадження № К/990/15420/23, від 06 грудня 2023 року у справі №583/3097/23, провадження № 61-16360ск23).
Таким чином, конструкція норми пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII полягає у тому, що як до першої підстави, так і до другої, застосовується умова «якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе» (див. висновок Верховного Суду у постанові від 30 листопада 2023 року у справі № 120/875/23.
Отже, існування лише однієї умови проходження військової служби за призовом під час мобілізації для вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій не достатньо.
Крім того, Касаційний цивільний суд Верховного Суду визначив, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку із перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п. 12 Положення проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.
Таким чином, самі по собі довідки та накази про перебування сторони на військовій службі, у складі Збройних Сил України не є достатніми для зупинення провадження.
Суд звертає увагу, що в матеріалах даної цивільної справи відсутні документи на підтвердження того, що згідно з умовами служби боржника, проведення виконавчих дій неможливо та в ході розгляду скарги таких документів скаржником надано не було.
При цьому, у разі винесення постанови про зупинення виконавчих дій на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» з посиланням лише на те, що боржник перебуває на військові службі, не встановивши чи дійсно, згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливо, - буде порушувати законні інтереси та права стягувача та такою, що не ґрунтується на вимогах Закону.
Суд погоджується із твердженнями приватного виконавця про те, що вказана норма встановлює два сукупних елементи: факт проходження боржником військової служби та неможливість проведення виконавчих дій згідно з умовами такої служби. Сам лише факт мобілізації не є безумовною підставою для зупинення всіх виконавчих дій. Отже, приватний виконавець правомірно не зупинив виконавче провадження на прохання боржника, підстав для його зупинення немає, тому скарга в цій частині не підлягає задоволенню.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану» від 11.04.2023 № 3048-IX визначено особливості примусового виконання рішень під час дії воєнного стану, закріплені у розділі XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону. Зокрема, зазначеним Законом встановлено: припинення звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім окремих категорій справ) (п. 10-2 розділу XIII Закону); зупинення виконавчих дій щодо підприємств ОПК, органів військового управління тощо (п. 10-2 розділу XIII Закону). Водночас, не включено до переліку обмежень заборону на звернення стягнення на заробітну плату (грошове забезпечення) мобілізованих боржників. Це підтверджує, що таке стягнення є допустимим.
Відповідно до ст. 72 Закону, стягнення не здійснюється із сум вихідної допомоги при звільненні (виходу у відставку) з військової служби та грошового забезпечення, що не має постійного характеру. Щомісячне грошове забезпечення військовослужбовця має постійний характер і не входить до переліку коштів, на які не може бути звернено стягнення.
Ч.4 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей протягом строку, на який виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, не знімається, крім випадків, передбачених пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону. У період зупинення вчинення виконавчих дій виконавець має право звертатися до суду в порядку, встановленому цим Законом, а також вживати заходів до розшуку боржника (його майна) або проведення перевірки його майнового стану.
З аналізу положень Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що підставою для зняття арешту з майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні є: закінчення виконавчого провадження; повернення виконавчого документа до суду, який його видав; надходження на рахунок виконавця суми коштів, стягнених із боржника, необхідної для задоволення вимог стягувача, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника за завершеним виконавчим провадженням.
З урахуванням того, що боржник не звертався до приватного виконавця Щербакова Ю.С. щодо зняття арешту з рахунку призначеного для виплат грошового забезпечення військовослужбовця, підстав для скасування арешту коштів боржника під час розгляду даної скарги судом не встановлено.
Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Положеннями статті 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність не правомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення(поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За наведених обставин, суд доходить висновку, що оскаржувані дії приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Ю.С. відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», прийняті в межах наданих законом повноважень, будь-яких доказів на підтвердження того, що виконавчі дії згідно з умовами військової служби боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_9 не могли вчинятися скаржником не надано і таких обставин судом не встановлено.
Таким чином, встановивши, що скаржником не було надано до суду доказів на підтвердження наведених обставин для зупинення виконавчого провадження, зокрема, доказів існування виняткових обставин, з якими закон пов`язує можливість зупинення виконавчого провадження з виконання рішення суду, суд на підставі ч. 3 ст. 451 ЦПК постановляє ухвалу про відмову в задоволені скарги.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст. ст. 447-451 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Щербакова Юрія Сергійовича та зобов`язати вчини певні дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 (п`ятнадцяти) днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников
Судове рішення № 139011882, Кілійський районний суд Одеської області було прийнято 17.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 502/426/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: