Рішення № 139011180, 23.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 279/49/23-ц

пр. 2-1755/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Соколова О.М.

при секретарі судових засідань - Птащуку Є. В.,

розглянувши у в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевчук Олександр Сергійович, до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2022 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шевчук О.С., звернулася в суд з даним позовом.

В обґрунтування позовних вимог вказувала, що з 01.09.1993 року і по теперішній час перебуває у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця».

26 грудня 2014 року позивачеві був виданий ордер №155 серії СЖ, на зайняття службового приміщення жилою площею 19,2 кв.м, яке складається з однієї кімнати у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначав, що 19.06.2017 на питання позивача щодо особистого прийому головою правління товариства з приводу виведення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_2 їй було повідомлено про необхідність надання письмового обґрунтування.

Як стверджує позивач, 25.03.2019 АТ «Українська залізниця» проінформувало позивача про те, що філією направлений до АТ «Українська залізниця» відповідний пакет документів для винесення на засідання правління з питання виключення житлових приміщень з числа службових, на якому і буде вирішуватись її питання.

14.05.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про виключення вказаної квартири із переліку службового житла, на яку 31.05.2021 АТ «Українська залізниця», філією «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» була надана відповідь, у якій було зазначено, що прийняття рішення щодо виключення квартир працівників Товариства із числа службових відноситься до компетенції Товариства та було визначено перелік документів, необхідних надати позивачеві для підготовки рішення проекту рішення правління про виключення зазначеної квартири із числа службових.

25.11.2021 позивач подала заяву до АТ «Українська залізниця», філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», про виключення спірної квартири з переліку службового житла, з додатками відповідно до вимог, визначених у листі №ФБМЕС-01/1140 від 31.05.2021.

08.06.2022 АО «Лігал Фокс» до АТ «Українська залізниця», філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» був поданий адвокатський запит з проханням надати інформацію про результат розгляду заяви 01/1140 від 31.05.2021.

Згідно відповіді від 16.06.2022, наданої АТ «Українська залізниця», філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд» на адвокатський запит від 08.06.2022 слідує, що для підготовки філією БМЕС проекту рішення правління про виключення спірної квартири із числа службових ОСОБА_1 необхідно додатково подати інформацію про оціночну вартість даної квартири, а також направити весь пакет документів у сканованому вигляді на електрону пошту, вказану в листі.

18.07.2022 АО «Лігал Фокс» була надана відповідь на вказаний лист, до якого було долучено довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості - вказаної вище квартири, та було повідомлено, що повторно документи подати в сканованому вигляді не має можливості з підстав того, що вони були подані в оригіналі та в копіях, які були засвідчені нотаріально. Однак, відповідачем не було розглянуто вказану заяву позивача.

Посилаючись на те, що документи, подані позивачем про виключення із переліку службових квартири, у якій проживає ОСОБА_1 , відповідачем розглянуті не були з підстав бездіяльності відповідача, внаслідок чого позивач обмежений використати своє право на приватизацію спірної квартири, просив задовольнити позов та зобов`язати АТ «Українська залізниця» розглянути заяву позивача про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з переліку службового житла, стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп., а також витрати на професійну правову допомогу в розмірі 13 500 грн.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.01.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити дії направлено для розгляду за територіальною підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року відкрито провадження у вказаній справі для її розгляду за правилами загального позовного провадження, з повідомленням сторін. Підготовче засідання у справі призначено на 15 год. 00 хв. 21 березня 2023 року в приміщенні Печерського районного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 15, каб. 312.

04.04.2023 року від представника відповідача - адвоката Мерженко Т.П. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник вказувала, що чинним законодавством не встановлена участь квартиронаймача у процедурі виключення житла з переліку службових ні у формі звернення до органів місцевого самоврядування, ні у формі звернення до АТ «Укрзалізниця». Крім того, Товариство, за результатами розгляду звернення позивача стосовно виключення житла з переліку службових, не зобов`язане приймати жодного рішення, у той же час, розглянувши звернення позивача в порядку звернень громадян, відповідач повідомив позивача про документи, які потрібно додаткового надати, що позивачем зроблено не було.

Зазначала, що станом на сьогодні позивач безоплатно користується наданим відповідачем службовим приміщенням, а тому його право на житло порушено не було. Враховуючи наведене, просила відмовити у задоволенні позову, як безпідставному та необґрунтованому.

24.04.2023 від представника позивача - адвоката Шевчука О.С. надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

22.05.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вона, заперечуючи проти доводів представника Товариства, просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 05 липня 2023 року цивільну справу № 279/49/23-ц за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити дії прийнято до провадження судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М.

28.09.2023 від представника позивача -адвоката Шевчука О.С. надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

28.09.2023 від представника позивача -адвоката Шевчука О.С. надійшли письмові пояснення, у яких адвокат зазначає, що АТ «Українська залізниця» зловживає та не розглядає заяву ОСОБА_1 на предмет виключення квартири з переліку службового житла.

24.07.2024 від представника позивача -адвоката Шевчука О.С. надійшла заява про зупинення провадження у справі до опублікування постанов суду касаційної інстанції у справах № 279/122/23 та № 279/115/23.

Протокольною ухвалою від 01.07.2025 у задоволенні заяви представника позивача - адвоката Шевчука О.С. про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01 липня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату та час проведення засідання були повідомлені належним чином.

Від представника позивача - адвоката Шевчука О.С. неодноразово надходили клопотання про розгляд справи без участі позивача.

23.06.2026 від представника відповідача адвоката Лугової О.В. надійшло клопотання про долучення постанов суду касаційної інстанції у справах № 279/122/23 та № 279/115/23.

Суд, всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає встановленими такі факти та відповідні їм правовідносини та приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.09.1993 року і по теперішній час перебуває у трудових відносинах з АТ «Українська залізниця».

Рішенням виконавчого органу Коростенської міської ради Житомирської області від 25 грудня 2014 року включено до складу службового житла по відокремленому підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень, зокрема і квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , та затверджено рішення спільних засідань адміністрації і профкому підприємств, організацій та установ про виділення службових жилих приміщень по відокремленому підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень по працівникам відокремленого підрозділу ремонтно вагонного депо Коростень, за яким службову двокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , 19,2 кв.м, надано ОСОБА_1 , склад сім`ї дві особи.

26 грудня 2014 року позивачеві був виданий ордер №155 серії СЖ на зайняття вказаного службового приміщення.

19.06.2017 на питання позивача щодо особистого прийому головою правління товариства з приводу виведення з числа службових квартири за адресою: АДРЕСА_2 їй було повідомлено про необхідність надання письмового обґрунтування.

Листом 25.03.2019 Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" проінформувала позивача про те, що філією направлений до АТ «Українська залізниця» відповідний пакет документів для винесення на засідання правління з питання виключення житлових приміщень з числа службових, на якому і буде вирішуватись її питання.

14.05.2021 року позивач звернулася із заявою до голови правління АТ "Українська залізниця", Регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" із заявою, в якій просила прийняти рішення про виключення виділеної їй квартири з переліку службового житла, направити до Виконавчого комітету Коростенської міської ради клопотання, яким надати дозвіл виключити вказану квартиру з переліку службового, подавши копії ряду документів.

Листом від 31.05.2021 року Філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Українська залізниця" (далі - філія БМЕС) позивачеві було запропоновано додатково надіслати до філії БМЕС певний перелік документів для підготовки проекту рішення правління про виключення квартири із числа службових.

На вказаний лист позивачем до заяви від 25 листопада 2022 року було подано додаткові документи.

У листі філії БМЕС від 16.06.2021 № ФБМЕС-01/282 зазначено, що позивачеві необхідно додатково подати інформацію про оціночну вартість об`єкта, що пропонується до виключення з числа службового, а також направити весь пакет документів у сканованому вигляді на електронну пошту.

Листом філії БМЕС від 01.07.2021 № ФБМЕС-01/320 позивача додатково повідомлено про відсутність інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на всіх членів сім`ї позивача.

18.07.2021 року представником позивача на адресу філії БМЕС було направлено довідку про оціночну вартість майна та повідомлено про неможливість подання пакету документів в сканованому виді.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Стаття 47 Конституції України гарантує кожному мати право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вказувала, що вона зі своєю родиною тривалий час проживають у спірній службовій квартирі, а відмова відповідача виключити цю квартиру зі службового фонду порушує житлові права позивача.

Суд враховує, що відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про основні засади житлової політики» № 4751-IX від 13.01.2026 Житловий кодекс України втратив чинність, крім статей 31-42, 43-46, 47-49, 51-53, 57-60, 71, 72, 127-132-2, які продовжують діяти до дня початку функціонування Єдиної інформаційно-аналітичної житлової системи.

Відповідно до частини першої статті 31 ЖК України, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими актами законодавства України. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством України), як правило, у вигляді окремої квартири на сім`ю.

Частиною першою статті 118 ЖК України (в редакції, чинній до 15.02.2026) передбачено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службового рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Статтею 122 ЖК України (в редакції, чинній до 15.02.2026) передбачено, що на підставі рішення про надання службового жилого приміщення виконавчий комітет районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення у надане службове жиле приміщення.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст. 30 Закону України «Про основні засади житлової політики» службове житло, що належить до державного житлового фонду або житлового фонду територіальної громади, надається особам у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Службове житло з державного житлового фонду надається особам на підставі рішення відповідного органу державної влади або уповноваженого ним суб`єкта.

Службове житло з житлового фонду територіальної громади надається особам на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування або уповноваженого ним суб`єкта.

Відповідно до ст. 12, 13 Закону України «Про основні засади житлової політики» житло житлового фонду територіальних громад не підлягає обміну, поділу, використанню для вселення інших осіб без згоди власника, приватизації, продажу та іншому відчуженню, крім передачі в оренду з правом викупу та інших випадків, передбачених законом. Житло державного житлового фонду не підлягає обміну, поділу, використанню для вселення інших осіб без згоди власника, приватизації, продажу та іншому відчуженню, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до положення частини другої статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» квартири, віднесені у встановленому порядку до числа службових, не підлягають приватизації.

Відповідно до п.6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Україні, затвердженого постановою Ради Міністрів України від 04.02.1988 року № 37, жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку воно виключено з числа жилих. Сам по собі факт проживання в службових жилих приміщеннях робітників і службовців, які припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадян, яких виключено з членів колгоспу, або тих, які вийшли з колгоспу за власним бажанням, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться на підставі клопотання підприємства, установи, організації рішенням виконавчого комітету відповідної районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

У постанові Верховного Суду від 29 серпня 2024 року у справі № 757/30286/22-ц (провадження № 61-12228св23) зазначено, що питання про виключення жилого приміщення із числа службових є правом, а не обов`язком роботодавця.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, подана ОСОБА_1 заява про прийняття рішення про виключення виділеної їй квартири з переліку службового житла та направлення до Виконавчого комітету Коростенської міської ради клопотання, яким надати дозвіл виключити вказану квартиру з переліку службового, від 25 листопада 2021 року була розглянута в межах Закону України «Про звернення громадян», а саме було надано відповідь про те, який перелік документів необхідний для того, щоб керівництво відповідного підрозділу розглянуло можливість виключення житла із переліку службових.

Судом встановлено, не спростовано матеріалами справи і сторонами те, що спірна квартира є службовою.

ОСОБА_1 , звертаючись до суду із позовом про зобов`язання АТ "Українська залізниця" розглянути її заяву про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з переліку службового житла, посилалася на гарантоване Конституцією України право на житло та положення статті 125 ЖК України. Однак була обізнана, що спірна квартира є службовою.

Суд констатує, що фактично метою звернення до суду ОСОБА_1 з даним позовом було отримання рішення про виключення квартири за адресою: АДРЕСА_1 з переліку службового житла, прийняття якого не належить до компетенції суду.

При цьому, суд звертає увагу на те, що в судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Суд не може підміняти орган, рішення чи бездіяльність якого оскаржується, давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Враховуючи вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Шевчук Олександр Сергійович, до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про зобов`язання вчинити дії - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справу, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 23.06.2026 року.

Суддя: О.М. Соколов