Ухвала суду № 139011055, 31.07.2026, Дарницький районний суд міста Києва

справа № 753/14733/26

провадження № 2/753/13418/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в особі ОСОБА_5 , діючого на підставі ордера адвоката про надання правовох допомоги від 06.07.2026 року, звернувся у електронній формі до суду із заявою від 07.07.2026 року, яка передана судді 31.07.2026 року, в порядку окремого провадження за правилом ст.317 ЦПК України про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме - припинення іпотеки за Договором іпотеки № ZX019521.2805.001, 83 від 18.01.2011, Іпотекодержатель: Публічне акціонерне товариство «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ», Боржник за основним зобов`язанням: ОСОБА_4 , Іпотекодавець: ОСОБА_6 ; Іпотекодавець: ОСОБА_2 ; Іпотекодавець: ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко О.М.

А також цією заявою просить:

- скасувати (припинити) державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у вигляді заборони на нерухоме майно з реєстраційним номером 10724904, зареєстроване 18.01.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. на підставі Договору іпотеки № ZX019521.2805.001, 83 від 18.01.2011, у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна;

- скасувати (припинити) державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у вигляді іпотеки з реєстраційним номером 10725026, зареєстроване 18.01.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. на підставі Договору іпотеки № ZX019521.2805.001, 83 від 18.01.2011 у Державному реєстрі іпотек.

Заява вмотивована тим, що у червні 2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , при відчуженні належної йому частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , дізнався, що на вказаний об`єкт нерухомості накладено обтяження за іпотечним договором укладеним в 2011 року з ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ», що унеможливлює йому таке відчуження.

ОСОБА_1 заперечує наявність підстав для вказаних обтяжень та будь-якої заборгованості ОСОБА_4 перед ПАТ «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ» чи його правонаступниками. Вказані обтяження, що накладені на належне йому та його близькими родичами нерухоме майно позбавляють його можливості розпоряджатись ним, порушують його права та інтереси як законного власника (співвласника) цього майна. В січні 2011 року (тобто, більше 15-ти років тому) було нібито укладено кредитний чи інший договір на забезпечення виконання якого було укладено Договір іпотеки №ZX019521.2805.001, 83, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коваленко (Сазоновою) О.М., за яким було накладено обтяження на належну нині йому та членам його сім`ї квартиру. Йому відомо, що кошти за вказаним кредитним договором не передавались ОСОБА_4 чи іншим особам, а банківською установою Публічне акціонерне товариство «ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ», код ЄДРПОУ 36470620 видавалась відповідна довідка про те, що відсутня будь яка за ним заборгованість. Однак у зв`язку з тим, що йому та членам його сім`ї не було відомо про те, що обтяження на квартиру досі не скасовано, вказана довідка була втрачена. Місцезнаходження гр. ОСОБА_4 та будь-які дані про нього йому невідомо.

Зміст заяви не мість відомостей про мету встановлення факту та не приєднано довідки про неможливість одержання документів - рішення заінтересованої особи про відмову у видачі документа згідно мети встановлення факту й предмету встановлення факту, та не зазначено з яких причин неможливо одержати документ, що посвідчує даний факт,не надано документів - копії паспортних даних із відміткою про місце реєстрації заявника, що надає право звернення до цього суду за територіальністю.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, що встановлюються судом при розгляді справи визначено частиною першою статті 315 ЦПК України, який не є вичерпним. Так, згідно з частиною другою зазначеної статті, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них має залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо).

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким Цивільний процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 ч.1 Перехідних положень ЦПК України у новій редакції справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).

Як вбачається зі змісту частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основною засадою (принципом) цивільного судочинства є верховенство права (пункт 1 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону із дотриманням засад і правил судочинства.

Зважаючи на зміст заяви, мету встановлення факту, що має юридичне значення, суддя вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження по даній справі, оскільки вбачається спір про право, яке розглядається у порядку позовного провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

На підставі вищенаведеного, з урахування ст.ст.2, 293, 315 ЦПК України, керуючись ч.3 ст. 315 ЦПК України, з урахуванням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суддя -

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , - відмовити.

Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику разом із заявою та усіма доданими до неї документами.

Відмова у відкритті провадження у справі перешкоджає повторному зверненню до суду з тими самими вимогами.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п`ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.

Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СУДДЯ: