Рішення № 13901016, 09.02.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2011 р. Справа № 47/315-10

вх. № 10912/4-47

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судовогозасідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Абросімова О.Б. довіреність б/н від 07.02.11 р., Огієнка Д.В. довіреність б/н від 07.12.10 р.;

відповідача - Радигіна Є.С. довіреність б/н від 30.08.10 р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКА", м. Харків

до Дочірнього підприємства Санаторія "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця", с. Березівське

про стягнення 1209680,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АКА" (позивач) звернулося з позовом щодо стягнення з відповідача Дочірнього підприємства Санаторія "Березівські мінеральні води" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" основної заборгованості у розмірі 848 340,45 грн., збитків у розмірі 116 794,12 грн., штрафу за ненадання робочого фронту у розмірі 184 325,55 грн., пені у розмірі 49 054,76 грн. та індексу інфляції у розмірі 11 165,62 грн., які виникли внаслідок несплати відповідачем отриманого товару на підставі договору будівельного підряду №08/12/09 від 08.12.2009 р. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у розмірі 12096,81 грн., витрати на послуги адвоката у розмірі 1200,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 грудня 2010 року позовну заяву прийнято судом до розгляду, порушено провадження у справі та призначено ії до розгляду у судовому засіданні на 26 січня 2011 року о 10-15.

Представник відповідача у судове засідання 26 січня 2011 року надав відзив на позовну заяву (вх.№2166) в якому проти позову заперечує в частині основного боргу у розмірі 186 763,71 грн. та просить провадження припинити згідно п.1.1 ст. 80 ГПК України. Крім того, відповідач вважає безпідставним нарахування позивачем штрафу за ненадання фронту робіт у розмірі 184 325,55 грн. Також відповідачем у відзиві на позов викладене клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи, яке було прийнято судом до розгляду.

У судовому засіданні 26 січня 2011 року оголошувалась перерва до 07 лютого 2011 року о 11-45.

02 лютого 2011 року позивач по справі надав через канцелярію господарського суду Харківської області пояснення щодо відзиву на позов (вх.№2999), які долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засідання, яке відбулося 07 лютого 2011 року позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав викладених ним у відзиві на позов. Також відповідачем заявлено клопотання про зменьшення розміру пені в порядку ст.83 ГПК України, повідомив про скрутне матеріальне становище у якому знаходиться відповідач, проте, що він має заборгованість з виплати заробітної плати, податків та зборів, за енергоносії та продукти харчування у розмірі 2 246,6 тис. грн., про що надав довідку Дочірнього підприємства Санаторія "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" від 07.02.2011 року. За таких обставин, у разі задоволення позовних вимог, відповідач просив розстрочити виконання рішення відповідно до наступного графіку погашення: 15% задоволеної суми підлягають сплаті відповідачем у лютому 2011 року, 5% у березні 2011 р., 5% - у квітні 2011 р.,5% у травні 2011 року, 20% у червні 2011 року, 25 % - у серпні 2011 року.

У судовому засіданні 07 лютого 2011 року оголошувалась перерва до 09 лютого 2011 року .

Присутній представник позивача у судовому засіданні 09 лютого 2011 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив, якщо суд дійде до висновку про можливість захисту права позивача в іншій спосіб, ніж зазначено у позовній заяві, при постановленні судового рішення по справі вийти за межі позовних вимог в порядку ст. 83 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

08 грудня 2009р. між Позивачем та Відповідачем було укладено договір будівельного підряду на виконання капітальних ремонтно - будівельних робіт корпусу №5 на території ДП "Санаторій "Березівські мінеральні води" №08/12/09 (далі - Основний Договір). Датою початку робіт за Основним Договором визначено 28.12.2009р., закінчення 29.12.2010р. Договірна ціна визначено відповідно кошторису, є твердою та складає 3 333 004 грн.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Вищевказаний договір затверджено 26.02.2010р. головою правління власника Відповідача - ЗАТ "Укрпрофздоровниця". Особливі умови цього договору визначено сторонами в Додатку №1 до Основного Договору. Протягом терміну дії Основного Договору сторонами, в межах ціни Основного Договору, укладалися додаткові договори на виконання окремих видів робіт. Зокрема, договір від 11.01.2010р. №11/01/10 на виконання електромонтажних робіт; договір від 21.01.2010р. №21/01/10 на виконання робіт по складанню висновку про технічний стан несучих та огороджуючих конструкцій та проектно - кошторисної документації; договір від 25.01.2010р. №25/01/10 на виконання робіт по складанню проектно - кошторисної документації; договір від 02.04.2010р. №02/04/10 на виконання електромонтажних робіт.

Враховуючи, що всі ці договори було укладено в межах Основного Договору, проміжні акти виконаних робіт виконано в поточній нумерації від №1 до №20. Також, для забезпечення виконання робіт по Основному Договору було залучено субпідрядну будівельну організацію - ТОВ "Харбудкомплекс", з яким 05.06.2010р. було укладено договір № 05/06/10 на суму 400 000,00 грн.

Позивач належним чином виконував свої зобов"язання згідно основного договору, а саме загальна вартість виконаних позивачем робіт складає 1489748,54 грн.

Відповідач свої зобов"язання виконував не належним чином, а саме оплатив виконані позивачем роботи у розмірі, унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 848 340,45 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 848 340,45 грн.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь збитки у розмірі 116 794,12 грн., штраф за ненадання робочого фронту у розмірі 184 325,55 грн., пеню у розмірі 49 054,76 грн. та інфляційні у розмірі 11 165,62 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Позивач вказує у позовні заяві, що з метою належного виконання Основного Договору Позивачем 28.12.2009р. було укладено договір кредитної лінії №1/2009-К з ПАТ АБ "Укргазбанк", за яким отримано протягом 2010р. 596564 грн. позикових коштів. Позивачем заявлені до стягнення збитки у розмірі 116 794,12 грн., які складаються зі: збитків, що позивач поніс по договору кредитної лінії від 28.12.2010 р. в розмірі сплаченої комісії та відсотків по кредиту в сумі 107 105,07 грн. та вартість матеріалів, що залишено у незавершених роботах на об"єкті у розмірі 9 689,05 грн. та штрафу за ненадання фронту робіт у розмірі 184325,55 грн. Стосовно даних нарахувань позивача слід зазначити наступне:

11.11.2010 р. Відповідачем було видано наказ за №248-В "Про консервацію палат в корпусі №5, що знаходяться в стадії капітального ремонту" в зв'язку з несвоєчасним фінансуванням Відповідача Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (основним Замовником санаторно-курортних послуг Відповідача). Між Відповідачем та Виконавчою дирекцією ФСС з ТВП було укладено додатковий договір №3 від 28.07.2010р. про придбання санаторно-курортних послуг (путівок) на ІП-ІУ квартали 2010 року, (Додаток № 6 до відзиву) яким передбачена оплата за послуги 4 кварталу 2010 року: до 15 листопада 2010 кварталу аванс у розмірі 50% вартості послуг, та до 20 січня 2011 року остаточний розрахунок, (п.3.2.7 та 3.2.8 додаткового договору). Однак оплата авансу надійшла лише 30 грудня 2010 року, що підтверджує виписка банку від 30.12.2010р., те що Відповідач не міг передбачити. Надходження грошових коштів від інших замовників або фізичних осіб у між-сезонний період настільки незначні, що їх недостатньо для покриття заборгованості за договором підряду №08/12/09 від 08.12.2009р.

Відповідно до Положення про порядок консервації та розконсервації об'єктів будівництва, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.10.2005р. N 2, консервація об'єкта (будови) - комплекс робіт та заходів, пов'язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час об'єкта (будови), на якому припинено будівництво, що включає тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації об'єкта (будови).

Здійснюючи консервацію Відповідач ставив метою не обмеження або ненадання фронту робіт (будівельного майданчика) Позивачу, а тимчасове призупинення цих робіт до отримання фінансування, а також збереження майна Відповідача, оскільки Позивач постійно відмовлявся від проведення будівельних робіт без їх оплати, та фактично залишив об'єкт будівництва.

Отже враховуючи наведене консервація об'єкту будівництва не може бути визнана як ненадання Позивачу фронту робіт (будівельного майданчика), оскільки метою консервації є зовсім інші цілі, направлені на збереження об'єкту будови. До того ж консервація об'єкту будівництва є тимчасовим заходом. Після отримання фінансування від Виконавчої дирекції ФСС з ТВП Відповідач планував здійснити заходи з розконсервації об'єкту та відновлення будівельних робіт Позивачем, але на той час Позивачем вже була направлена позовна заява до суду, що зумовило зупинення будь-яких доброзичливих стосунків між сторонами.

Крім того у позовній заяві Позивач не обґрунтовує чому при визначенні розміру штрафу, для його розрахунку він вважає, що недовиконаний обсяг робіт складає 1843255,46 грн. Тоді як загальний обсяг робіт за договором №08/12/09 від 08.12.2009р., який був виконаний Позивачем за 10 місяців 2010 року, значно менший та складає суму у розмірі 1287467 грн., що відповідає середньому виконанню робіт Позивачем за місяць на суму 128746,7 грн., а з урахуванням викладеного у п.2 цього відзиву взагалі 865916,60 грн.. (тобто 86591,66 грн.. на місяць).

Будь-якого графіку або календарного плану стосовно виконання робіт, передбачених договором №08/12/09 від 08.12.2009р., між сторонами не укладалось, тобто слід зазначити, що обсяг виконання робіт за місяць можна встановити лише за фактичним їх виконання.

Також Позивач не пояснює та не обґрунтовує, чому він не виконав вказаний обсяг робіт раніше, а залишив їх виконання на останній місяць, тоді як згідно з особливими умовами до договору №08/12/09 від 08.12.2009р., Позивач зобов'язався оформити з банком кредит на один мільйон гривень для забезпечення виконання зобов'язань по договору №08/12/09 від 08.12.2009р., а оформив кредит лише на 466564 грн.

Таким чином Позивач не зазначає в чому полягає вина Відповідача при здійсненні консервації об'єкту будівництва, яку шкоду завдав Відповідач Позивачу в результаті консервації об'єкту будівництва (при наймі Відповідач готовий розконсервувати об'єкт будівництва, якщо Позивач погодиться виконувати роботи), не пояснює чи є консервація об'єкту будівництва ненаданням фронту робіт, а також не зазначає який зв'язок між консервацією об'єкту будівництва та нарахуванням штрафу.

Тому Відповідач вказує на той факт, що при вище вказаних обставинах він не повинен нести господарську відповідальність, тому як притягнення до господарсько-правової відповідальності можливе лише при наявності визначених законом умов, а саме: противоправної поведінки особи; шкідливого результату такої поведінки; причинного зв'язку між поведінкою і шкодою та вини особи, яка заподіяла шкоду. їх сукупність складає склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько-правової відповідальності.

За таких обставин суд приходить до висновку про відмову в стягненні з відповідача збитків за сплачені позивачем комісії та відсотків по кредиту в сумі 107 105,07 грн. та штрафу за ненадання фронту робіт у розмірі 184325,55 грн., та стягнути з відповідача вартість матеріалів, що залишено у незавершених роботах на об"єкті у розмірі 9 689,05 грн.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Оскільки у відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних витрат інфляційні в сумі 11 165,62 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п.17.2. Договору за невиконання умов договору підряду встановлено штрафні санкції не нижче облікової ставки НБУ. Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”. Але, оскільки обставини справи (подані відповідачем докази) свідчать про те, що станом на 07.02.2011 р. загальна сума заборгованості відповідача з виплати заробітної плати, податків та зборів, за енергоносії та продукти харчування у розмірі 2246,6 тис. грн., суд вважає можливим задовольнити клопотання відповідача частково, у відповідності до п.3 ст.83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити розмір пені до 30 000,00 грн. пені.

Також відповідачем по справі заявлено клопотання про розстрочення виконання судового рішення до серпня 2011 року.

Присутній представник позивача проти задоволення даного клопотання не заперечував.

Згідно п.6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно п.2 роз"яснення Вищого господарського суду України від 12.09.96 р. №02-5/333 "Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України" вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду до серпня 2011 року, враховуючи важкий фінансовий стан підприємства відповідача, з метою недопущення зупинки підприємства відповідача, збереження робочих місць та своєчасного виконання зобов"язань перед кредиторами та бюджетом, дійшов до висновку про його задоволення, оскільки викладені відповідачем у клопотанні обставини підтверджуються матеріалами справи, крім того, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

За таких обставин, клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення підлягає задоволенню, у зв'язку з чим розстрочити виконання рішення на шість місяців рівними частинами з березня по серпень включно, тобто 152 880,28 грн. на місяць.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про призначення будівельно - технічної експертизи, визнав за необхідне в його задоволенні відмовити, як необгрунтованому.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката у розмірі 12 000,00 грн.

Приписами статті 44 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті у тому випадку, якщо є угода, яка свідчить про надання послуг з ведення справи у суді, послуги за надання правової допомоги оплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, та даний факт підтверджується відповідними фінансовими документами.

Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум в якості судових витрат, які були сплачеш стороною за отримання послуг, саме адвокатам. Відповідно до норм процесуального законодавства відшкодуванню підлягають фактичні витрати, тобто витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення. При цьому, витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Як вбачається з матеріалів справи, адвокат ОСОБА_1, який діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №НОМЕР_1 від 17.05.2004 року, згідно адвокатської угоди від 03 грудня 2010 року (яка міститься в матеріалах справи) та заключена між ним та позивачем, взяв на себе зобов"язання по підготовці та поданні позову до господарського суду Харківської області, а разі необхідності - апеляційної та касаційної скарг та участі в якості представника в господарськогому процесі проти ДП"Санаторій "Березівські минеральні води" щодо стягнення заборгованості за договором будівельного підряду від 08.12.2009 р. №08/12/09. Оскільки, адвокатом виконані зобов"язання за договором, по підготовці позовної заяви та присутності у всіх судових засіданнях протягом розгляду справи та платіжне доручення №379 від 07.12.10 р. на суму 12 000,00 грн. про отримання адвокатом від позивача даної суми.

Таким чином у матеріалах справи містяться докази фактичного надання ОСОБА_1, послуг адвоката по справі №47/315-10, отже вбачаються підстави для стягнення з відповідача 9 099,41 грн. (оскільки позов підлягає частковому задоволенню), так як ці кошти є витратами на послуги адвоката.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 9 172,82 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 178,95 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1258, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання відповідача про призначення будівельно - технічної експертизи - відмовити.

2. Клопотання відповідача про зменьшення розміру пені задовольнити.

3. Клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення задовольнити.

4.. Позов задовольнити частково.

5. Стягнути з Дочірнього підприємства Санаторія "Березівські мінеральні води" Закритого акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця" (62363, Харківська область, Дергачівський район, с. Березівське, рахунок №26007013070 у філії №6 ПАТ БАНК "ГРАНТ", м. Харків, МФО 351607, код ЄДРПОУ 02648432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКА" (61045, м. Харків, вул. 23-го Серпня, буд. 7-а, рахунок №260076334 в ХФ АБ "Укргазбанк"" в м. Харкові, МФО 350448, код ЄДРПОУ 21236037) суму основного боргу у розмірі 848 340,45 грн., збитки у розмірі 9 689,05 грн., пеню у розмірі 30 000,00 грн., інфляційні у розмірі 11 165,62 грн., витрати на послуги адвоката у розмірі 9 099,41 грн., державне мито у розмірі 9 172,82 грн., витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 178,95 грн.

Розстрочити виконання рішення на шість місяців рівними частинами з березня 2011 року по серпень 2011 року включно, тобто по 152 880,28 грн. на місяць.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Суддя Светлічний Ю.В.

Справа №47/315-10

Повне рішення складене 14 лютого 2011 року.