Рішення № 139009937, 17.08.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1535/26Провадження № 2/724/864/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 серпня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судового засідання: Копайгородського Д.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»(далі - ТОВ «ФК «Позика») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 29 вересня 2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» (далі - ТОВ «ФК «Ірбіс») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №44932589, за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 5 200,00 грн, які остання зобов`язувалася повернути у встановлений строк, сплатити проценти за користування ними та інші платежі, передбачені договором.

Також 18.10.2021, 13.11.2021, 13.12.2021 та 07.01.2022 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено ряд Додаткових договорів №1, №1, №3 та №4 до договору про надання фінансового кредиту №44932589 від 29.09.2021 року, згідно якого сторони домовились продовжити строк кредитування до 13.03.2022 року.

01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено Договір факторингу № 01092025/1, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Ірбіс» відступив ТОВ «ФК «Позика» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Позика» набуло право вимоги за договором про надання фінансового кредиту №44932589 від 29.09.2021 року у розмірі 9 000 гривень, яка складається з наступного: 5 200 гривень сума заборгованості за кредитом; 3 800 гривень заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Оскільки до теперішнього часу на вимоги позивача відповідач заборгованість не погасила, від виконання своїх зобов`язань ухиляється, тому, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Позика» заборгованість за кредитним договором у розмірі 9000 гривень, яка складається з наступного: 5 200 гривень сума заборгованості за кредитом; 3 800 гривень заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, а також судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Процесуальні дії по справі. Аргументи учасників справи, подані заяви (клопотання)

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 17.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.53).

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Ухвалу суду від 17.06.2026 року та копію позовної заяви відповідач отримала 29.06.2026, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення кореспонденції (а.с.57), однак станом на 17.08.2026 відзив на позов не подала, будь-яких клопотань не надіслала.

Фактичні обставини встановлені судом та застосовані норми права

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку, встановивши наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 29 вересня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №44932589 (а.с.19-24).

Згідно п. 2.4. договору, пільговий період це період, який обирає Клієнт на сайті Товариства.

При цьому, строк пільгового періоду починається з 1 дня строку кредитування та закінчується останнім днем, обраного Клієнтом строку пільгового періоду. Пільговий період не може перевищувати 30 календарних днів.

За п. 2.5. договору, наступний пільговий період це період, який повторно обирає Клієнт на сайті Товариства. Для того, щоб Клієнт міг скористатися наступним пільговим періодом, він має погасити проценти за користуванням Кредитом не пізніше 3-ох днів після останнього дня попереднього Пільгового періоду та укласти з Товариством Додатковий договір до цього Договору щодо нового строку кредитування. Строк повторного пільгового періоду починається з 1 дня нового строку кредитування та закінчується останнім днем, обраного Клієнтом строку наступного пільгового періоду. Наступний пільговий період не може перевищувати 30 календарних днів.

Згідно з п.3.1. договору товариство надає кредит клієнту у розмірі 5 200,00 грн., з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2. цього договору, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору.

За користування кредитом клієнт зобов`язаний сплатити товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою клієнта (п.3.2 договору).

Відповідно до умов договору пільговий період становить 19 календарних днів з 29.09.2021 р. по 18.10.2021р., пільгова процентна ставка (знижка) 2%; стандартний період становить 71 календарний день з 19.10.2021р. по 28.12.2021р., стандартна процента ставка - 3%.

Мета кредитування задоволення власних потреб клієнта, що не пов`язані з підприємницькою діяльністю (п.3.4.).

Відповідно до п. 4.2. договору клієнт зобов`язується повністю повернути кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за кредитом до 28.12.2021 року.

Згідно п. 4.4. договору, клієнт має право скористатись пільговою процентною ставкою повторно, якщо він сплатив проценти за користуванням кредиту не пізніше 3-ох днів після останнього дня попереднього пільгового періоду. У такому випадку клієнт на сайті товариства обирає наступний пільговий період, у значенні від 1 до 30 днів.

Після обрання клієнтом наступного пільгового періоду, між товариством та клієнтом підписується Додатковий договір до цього Договору, в якому зазначають строк наступного пільгового періоду та оновлений загальний строк кредитування. У цьому випадку зміни істотних умов Договору набирають чинності з моменту підписання сторонами Додаткового договору до цього Договору та Додатку № 1 до цього Договору в новій редакції. На наступний пільговий період розповсюджуються ті самі правила, що і на пільговий період, визначений в п.3.2.1. п. 3.2. цього Договору. Після закінчення строку пільгового періоду нараховується стандартна процентна ставка, зазначена у п. 3.2.2. цього Договору.

Також 18 жовтня 2021, 13 листопада 2021, 13 грудня 2021 та 07 січня 2022 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено ряд Додаткових договорів №1, №1, №3 та №4 до договору про надання фінансового кредиту №44932589 від 29.09.2021 року, згідно з умовами яких сторони домовились продовжити строк кредитування до 13.03.2022 року, та узгодили порядок сплати процентів у продовжених пільгових періодах та стандартних періодах (а.с.25-31).

Додатком № 1 до договору про надання фінансового кредиту № 44932589 від 29.09.2021 р. з урахуванням Додаткових договорів, є таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, зокрема визначено період з 29.09.2021р. по 13.03.2022р., сума кредиту 5 200,00 грн., проценти за користування кредитом 7 280,00 грн, загальна вартість кредиту 12 480 грн. (а.с.31 зворот).

Довідкою про ідентифікацію підтверджено, що клієнт ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «ФК «Ірбіс», та нею здійснено акцепт оферти позичальником (підписання договору одноразовим ідентифікатором 895949) для укладення договору №44932589, номер картки позичальника НОМЕР_1 , номер телефону, на який відправлено персональний ідентифікатор 0995529386 (а.с.15).

Листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 23.10.2025 року №3152_251023173445, підтверджується, що між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ "ФК "Ірбіс» укладено договір на переказ коштів ФК342 від 02.10.2012. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 29.09.2021 12:20:23 на суму 5200,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 111276860, призначення платежу: Зарахування 5200,00 грн. на карту НОМЕР_1 (а.с.38).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 44932589 від 29.09.2021 року, станом на 01.09.2025 року становить у загальному розмірі 9 000,00грн., що складається із заборгованості за кредитом 5 200,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами 3800,00грн. (а.с.44-46).

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» було укладено договір факторингу № 01092025/01. Згідно з умовами договору клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим договором (а.с.32-34).

Відповідно до витягу із додатку № 1 до договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 44932589 від 29.09.2021 у розмірі 9 000 грн., що складається із заборгованості за кредитом 5200 грн., заборгованості за нарахованими процентами 3800 грн. перейшло до ТОВ «ФК «Позика» (а.с.13).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

У статті 3 цього Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, між сторонами досягнуто згоду щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно статті 1056 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

З огляду на викладені норми права, у позичальника виникає зобов`язання повернути кредитодавцю позику (кредит) в порядку, на умовах та в строк, що передбачені кредитним договором та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Згідно зі статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання нею кредитних коштів, а також неналежне виконання ОСОБА_1 умов договору. Розрахунок заборгованості по кредитному договору підтверджує існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, яка відповідачем не спростована жодними доказами.

Доказів того, що ОСОБА_1 сплатила заборгованість за кредитним договором, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

Згідно з ч.3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Також судом встановлено, що за наявним у матеріалах справи, за кредитним договором право вимоги перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика», що підтверджується договором факторингу укладеного між первісним кредитором та позивачем.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що між сторонами існують зобов`язальні правовідносини, які виникли за кредитним договором №44932589 від 29.09.2021 року, укладеним між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 після відступлення права вимоги за цим договором ТОВ «ФК «Ірбіс» позивачу на умовах договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025.

Внаслідок невиконання зобов`язання за кредитним договором № 44932589 від 29.09.2021 року, заборгованість відповідача становить 9 000 гривень, яка складається з: 5200 гривень прострочена сума заборгованості за кредитом; 3 800 гривень прострочена заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом.

Доказів виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором № 44932589 від 29.09.2021 матеріали справи не містять і відповідачем суду не надано.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №44932589 від 29.09.2021 року, укладеним між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 , право вимоги за яким за договором факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 перейшло до ТОВ «ФК «Позика», позивачу у справі, у вказаному розмірі є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 14.05.2026 (а.с.7).

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено повністю, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачені та документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2662,40 гривень.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 гривень, то суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Подібні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду, зокрема у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ТОВ «ФК «Позика» витрат на правничу допомогу у розмірі 5 500 гривень до позовної заяви додано:

- договір про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року №39493634/01, укладеного між ТОВ «ФК «Позика» та ФОП Лівак Іванна Миколаївна з додатковою угодою до нього від 08.05.2026 (а.с.16-18,37);

- акт надання послуг від 08.05.2026 року ФОП ОСОБА_2 було надано послуги згідно Договору про надання правової допомоги №39493634/01 від 02.01.2026 року, Додаткової угоди. Сума наданих послуг відповідно до договору складає 5500,00 грн (а.с.11);

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої допомоги за позовом ТОВ «ФК «Позика» щодо стягнення кредитної заборгованості за договором про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02.01.2026 року, зокрема, письмова консультація клієнта щодо спірних правовідносин (0,5 години) 500 грн.; правовий аналіз спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів (1 година) 1500 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (2 години) - 3000 грн, формування додатків до позовної заяви (05 год.)- 500 грн., всього 5 500 гривень (а.с. 14).

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю видане на ім`я Лівак І.М. (а.с.47).

Верховний Суд вже неодноразово висловлював правову позицію щодо порядку та критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу та їх розподілу, зокрема в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 року у справі № 922/1964/21 вказано, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Клопотань від відповідача щодо зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу з підстав не співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, до суду не надходило.

Суд вважає, що надані позивачем докази підтверджують витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката та є обґрунтованими.

Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, їх характер та необхідність, а також критерій розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат з розглядом справи, відсутність аргументованого клопотання відповідача про зменшення розміру заявлених витрат, суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500 грн.

Керуючись ст. 526,625,626,628,1049,1050,1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (місцезнаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, Київської області, код ЄДРПОУ 39493634) заборгованість за кредитним договором №44932589 від 29.09.2021 року у розмірі 9 000 (дев`ять тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з: 5200 грн заборгованість за тілом кредиту, 3 800 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (місцезнаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, Київської області, код ЄДРПОУ 39493634) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», місцезнаходження: 07406, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, Київської області, код ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 17.08.2026 року.

Суддя: Т.М.Ковальчук