Рішення № 139009935, 14.08.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1509/26Провадження № 2/724/851/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М? ? У К Р А Ї Н И

14 серпня 2026 року Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Ковальчук Т.М.

за участі:

секретаря судових засідань: Копайгородського Д.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог? ?

У травні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - ТОВ «Бізнес позика») звернулося до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02 березня 2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту №527865-КС-001, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію». 02.03.2025 ТОВ «Бізнес позика» направлено відповідачу пропозицію (оферту) укласти Договір №527865-КС-001 про надання кредиту, яку 02.03.2025 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №527865-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Позивачем відповідачу направлено через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0095 на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначений відповідачем в анкеті у електронному кабінеті. Таким чином, 02.03.2025 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено Договір №527865-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у фіксованому розмірі 1 процент за кожен день користування кредитом. Позивач свої зобов`язання за Договором кредиту виконав, перерахувавши на банківську картку позичальника грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн.

Також 11.03.2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання кредиту №527865-КС-001, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої позивач додатково надав відповідачу кредит в сумі 4 000 грн.

Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, лише частково сплачувала заборгованість,у зв`язку із чим станом на 05.05.2026 має заборгованість у загальному розмірі 30 490,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту у сумі 12 000,00 грн., суми прострочених платежів по процентах у сумі 11 760,00 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст.625 ЦК України у розмірі 5880,00 грн, суми прострочених платежів за комісією у сумі 850,00 грн, котру позивач просить стягнути з відповідача та судові витрати.

Процесуальні дії суду. Аргументи учасників справи, подані заяви (клопотання).

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 15.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Витребувано, за клопотанням представника позивача, з АТ «Універсал Банк" інформацію щодо банківської картки № НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 (а.с.119-120).

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України роз`яснено учасникам справи про її розгляд без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, також було надано строк для подання відповідачем відзиву на позов.

Ухвалу суду від 15.06.2026 року та копію позовної заяви відповідач отримала 27.06.2026, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення кореспонденції (а.с.132), однак станом на 14.08.2026 відзив на позов не подала, будь-яких клопотань не надіслала.

22.06.2026 року на адресу суду надійшли з АТ «Універсал Банк» витребувані документи (а.с.125-131).

Фактичні обставини встановлені судом

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов до наступного висновку, встановивши наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 02 березня 2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту №527865-КС-001, згідно з умовами якого останній надано кредит в розмірі 8 000,00 грн строком на 16 тижнів, до 22.06.2025, зі стандартною процентною ставкою 1% в день, фіксована, (реальна річна ставка 9 750, 52 %), комісією за надання кредиту 1 600,00 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту 16 270,47 грн. (а.с.23-32).

11 березня 2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання кредит №527865-КС-001 від 02.03.2025 (а.с.59-60), згідно умов якої товариство надає позичальнику додатково кредит в сумі 4000 грн, отже загальний розмір отриманого кредиту складає 12 000 грн. Комісія за надання додаткової суми кредиту: 800 грн.

Після укладення цієї Додаткової угоди та збільшення розміру кредиту змінені умови кредитування за Договором, а саме: загальний розмір кредиту становить: 12 000 грн.; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 22885,37 %; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 23 883,27 грн.; загальні витрати за кредитом: 11 883,27 грн.; кількість днів користування кредитом, що залишається після укладення Додаткової угоди становить 104 календарних днів; денна процентна ставка - 0,95 %.

Договір про надання кредиту №527865-КС-001 від 02.03.2025 та Додаткова угода №1 від 11.03.2025 були укладені з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця, що підтверджується візуальною формою послідовності дій щодо укладення електронного договору про надання кредиту №527865-КС-001 від 02 березня 2025 року, Додаткової угоди №1 від 11.03.2025 до договору №527865-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) та паперовими копіями з текстів пропозицій (оферти) укласти договір (додаткову угоду), прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) укласти договір (додаткову угоду), Договору про надання кредиту №527865-КС-001 від 02.03.2025 (Споживчий кредит. Електронна форма), Додаткової угоди №1 від 11.03.2025, анкети клієнта, а також паспорту споживчого кредиту, яким проінформовано позичальника про умови договору та додаткової угоди, що підписані відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора (а.с.19-65).

02.03.2025 та 11.03.2025 позивач перерахував на вказану відповідачем картку № НОМЕР_3 АТ «Універсал Банк» грошові кошти в загальній сумі 12 000,00 грн, що підтверджується копіями довідок ТОВ «Профіт Гід» (в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020) та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника), про проведені успішні транзакції перерахування коштів ОСОБА_1 за договором №527865-КС-001 від 02 березня 2025 року: номер платіжної інструкції - b8debc68-f752-11ef-b90e-000c29d57ed2_1, номер транзакції -44091-20404-78413, сума переказу - 8000 грн., призначення переказу - переказ коштiв ОСОБА_1. ІПН НОМЕР_4 згідно кредитного договору №527865-КС-001 від 02.03.2025 Без ПДВ та номер платіжної інструкції - 50d69f04-feaf-11ef-b90e-000c29d57ed2_1, номер транзакції - 44172-14718-50853, сума переказу - 4000 грн., призначення переказу - переказ коштiв ОСОБА_1., ІПН НОМЕР_4 згідно Додаткової угоди від 11.03.2025 до кредитного договору від 02.03.2025 №527865-КС-001 від 02 березня 2025 року Без ПДВ (а.с.66-67).

За повідомленням Акціонерного товариства «Універсал Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів від 15.06.26, на ім`я ОСОБА_1 банком відкрито банківський рахунок до якого емітовано банківську картку№ НОМЕР_2 , 02 березня 2025 та 11 березня 2025 року були зарахування на карту на суму 8 000 грн та 4000 грн відповідно, що підтверджується випискою по рахунку(а.с.126-131).

Відповідач ОСОБА_1 у рахунок погашення отриманого кредиту та сплати процентів за користування кредитом частково здійснила оплату за договором на загальну суму 3 110,00 грн., з яких: 1 440 грн. - відсотки за користування кредитом, 1 550 грн. - комісія, 120 грн. - проценти за ст. 625 ЦК україни (а.с.14).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість позичальника перед кредитором ТОВ «Бізнес позика» станом на 07.05.2026 року нарахована в розмірі 30 490 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту -12 000 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом -11 760,00 грн., 850,00 грн. - заборгованість по комісії, 5 880,00 грн. - заборгованість по відсоткам по ст. 625 ЦК України (а.с.14-17), що також підтверджується довідкою ТОВ «Бізнес Позика» про стан заборгованості ОСОБА_1 за договором №527865-КС-001 про надання кредиту від 02 березня 2025 року станом на 19.05.2026 року (а.с.18).

Станом на день подачі позову до суду відповідач борг за кредитним договором добровільно не погасила.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Нормами частини першої статті 1048 ЦК України врегульовано правовідносини щодо сплати процентів саме за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг упродовж певного часу, а саме - упродовж строку кредитування, визначеному в кредитному договорі.

Подібні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Матеріалами справи встановлено, що 02 березня 2025 року між сторонами укладено договір про надання кредиту в сумі 8 000 грн, розмір якого в подальшому додатковою угодою від 11.03.2025 збільшено до 12 000 грн., строком на 16 тижнів, до 22.06.2025 року. За вказаним договором комісія за надання кредиту встановлена в сумі 1 600 грн (п. 2.5. договору) та в розмірі 800 грн за надання додаткової суми кредиту (п. 4 додаткової угоди), а всього на загальну суму 2 400 грн.

Відповідно до п. 2.4. договору стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1%, фіксована.

Реальна річна ставка 9 750,52% була вказана в договорі та узгоджена сторонами на стадії укладення, що не суперечить принципам свободи договору (ст. 627 ЦК України).

Згідно п.10.2 договору позичальнику здійснюється нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою, починаючи з першого дня користування кредитом. Знижена процентна ставка за кредитом 1%, фіксована.

За умовами п. 4.2. договору позичальнику здійснюється нарахування процентів за зниженою ставкою, вказаною у п.10.2 договору, починаючи з першого дня користування кредитом. Позичальник зберігає можливість сплати процентів за зниженою процентною ставкою протягом усього строку дії договору за умови сплати позичальником своєчасно і у повному обсязі процентів, комісії та частини суми наданого кредиту в порядку та розмірах, зазначених в графіку платежів, що вказаний в п.4.2.2. та додатку №1 до договору. У разі несплати позичальником у повному обсязі платежу, передбаченого графіком платежів та не погашення заборгованості із внесення платежу, передбаченого графіком платежів протягом наступних 7 діб, починаючи з 8 дня прострочення внесення платежу, передбаченого графіком платежів, подальше нарахування процентів здійснюється за стандартною процентною ставкою до закінчення строку кредитування за цим договором.

Згідно з п. 4.2.1. договору у разі, якщо погашення кредиту здійснюється згідно з погодженим сторонами графіком платежів, що наведений в п. 4.2.2. та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п.2.4. договору.

Відповідно до умов п. 4.2.4. договору сторони домовились, що у разі неповернення будь- якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, зокрема, враховуючи те, що в такому разі умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою, починаючи з 8 дня прострочення внесення платежу, передбаченого графіком платежів надалі не застосовуються, водночас, проценти за користування кредитом на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти мають бути сплачені не пізніше дати кожного з наступних чергових платежів, водночас, сторони погодили, що кредитодавець за аналогією з порядком, визначеним в абз. 2 п.1 ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування» надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника.

Позивач зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а відповідач, всупереч викладеним у кредитному договорі умовам, в установлені терміни не повернула належні до сплати грошові суми, тим самим порушила встановлений графік обов`язкових платежів.

ТОВ «Бізнес позика», заявляючи позов про стягнення кредитної заборгованості, просило у тому числі, крім заборгованості за неповернутим кредитом, стягнути складову його повної вартості, зокрема й заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом, що нараховані у межах строку дії договору, який був установлений умовами договору №527865-КС-001 про надання кредиту від 02 березня 2025 року та закінчувався 22 червня 2025 року.

Матеріалами цивільної справи підтверджується, що у підписаному позичальником договорі визначені тип та розмір процентних ставок плати за користування кредитом: фіксована стандартна процентна ставка у розмірі 1% за кожен день користування кредитом та є незмінною протягом усього строку кредитування.

Включення до тексту кредитного договору умов про сплату відповідачем процентів за користування кредитом, а також і подальше нарахування позивачем зазначених процентів та витребування їх від відповідача, в тому числі і за ставкою як зниженою так і стандартною, є законним та обґрунтованим, оскільки базується на чинних нормах спеціального законодавства України, які регламентують питання щодо надання споживчих кредитів, яким і є за своєю правовою сутністю спірний кредитний договір.

Зважаючи на зазначене, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору та не спростовано будь-якими доказами правильність розрахунку заборгованості за кредитним договором, суд вважає, що заборгованість за процентами за користування кредитом підлягає стягненню в розмірі 11 760, 00 грн.

Щодо нарахування комісії у розмірі 850 гривень, суд зазначає наступне.

За умовами кредитного договору №527865-КС-001 від 02.03.2025 та Додаткової угоди до нього, а саме п.4.2.2 передбачено повернення кредиту згідно графіку платежів в тому числі і сплату комісії за надання кредиту в розмірі 1 600 грн, протягом першого місяця, яку позичальник повинна сплатити 16.03.2025 року в розмірі 830,00 грн та 30.03.2025 в розмірі 770 грн.

Крім того, п. 4. Додаткової угоди передбачено комісію в розмірі 800 грн за надання додаткової суми кредиту.

Отже, загальний розмір комісії за надання кредиту становить 2400 грн.

Пунктом 11.4.4 вище зазначеного договору передбачено, що позичальник підтверджує, що вона ознайомлена з договором про надання кредиту та Правилами, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань, вважає їх справдливими та погоджується неухильно дотримуватись їх, та відповідно, уклала договір з вільним волевиявленням.

Згідно з пунктами 5.4, 5.5 Правил надання споживчих кредитів Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» передбачено, що позичальнику нараховується і позичальник повинен сплатити кредитодавцю комісію у розмірі, який зазначено в Договорі та комісію за видачу додаткових грошових коштів у кредит, у розмірі, який зазначено в договорі (додатковій угоді) про внесення змін до Договору. Комісія за видачу кредиту позичальнику є іншою складовою плати за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних Кредитодавцю. Позичальник повинен сплатити Комісію, яка нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту (включаючи, і у випадку видачі додаткових грошових коштів у Кредит).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

За приписами частини другої статті 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Аналізуючи умови кредитного договору №527865-КС-001 від 02.03.2025, суд приходить до висновку про правомірність дій товариства щодо нарахування заборгованості за комісією, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів.

Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19.

Відповідач ОСОБА_1 у рахунок погашення отриманого кредиту частково здійснила оплату за договором, у т.ч. комісію в розмірі 1550 грн (а.с.14). Отже розмір заборгованості по комісії становить 850 грн (2400- 1550=850).

Щодо вимог про стягнення процентів в порядку ст. 625 ЦК України суд зазначає таке.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Умовами кредитного договору встановлено, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700000 % (сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 1 (один) відсоток від неповернутої позичальником суми кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту Договору на суму заборгованості, яка є меншою ніж 100 (сто) гривень 00 копійок. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту Договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми Кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін (п.7.5 договору).

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

Нараховані позивачем проценти в порядку ст. 625 ЦК України в розмірі 5 880 грн., суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 процентів, нарахованих в порядку ст. 625 ЦК України, в розмірі 5 880,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.

З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 24 610 грн., з яких: 12 000 грн. - заборгованість за кредитом, 11760,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 850,00 грн. - заборгованість за комісією.

Розподіл судових витрат

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач ТОВ «Бізнес позика» при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 20.05.2026 (а.с. 13).

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» підлягають задоволенню частково на загальну суму 24 610 грн, що становить 80,71% від ціни позову (30490,00), тому на користь позивача з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, в сумі 2 148,82 грн (2662,40х80,71%).

Щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. на користь позивача ТОВ «Бізнес Позика», то суд зазначає наступне.

Так, згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.

Судом встановлено, що 15.05.2026 року між адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс» та ТОВ «Бізнес Позика» був укладений договір про надання правової допомоги (а.с.101-103).

Відповідно до рахунку-фактури №05-527865-КС-001 від 15.05.2026 року адвокатським об`єднанням «Правовий Баланс» надано правову допомогу згідно розділу 2 Договору про надання правової допомоги від 15.05.2026 року, а саме: підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 вартість якої становить 10000,00 гривень (а.с. 104).

При цьому, пунктом 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справ №755/9215/15-ц, зазначено що, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальних адвокатських витрат (встановлення їхньої доцільності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

До аналогічних висновків прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

Ураховуючи складність справи та виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, обсяг наданих послуг та виконаних робіт, реальність надання адвокатських послуг (їх дійсності та необхідності), виходячи з конкретних обставин справи, зокрема ціни позову, а також за відсутності клопотання про зменшення судових витрат з обґрунтуванням неспівмірності заявлених вимог, суд вважає, що визначений ТОВ «Бізнес позика» розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн є завищеним, тому слід обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для справи до 5000 грн.

Разом з тим, указаний розмір витрат на правову допомогу підлягає перерахунку, пропорційно задоволеним вимогам.

Отже, стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог (80,71%) у розмірі 4035,50 грн (5 000 грн х 80,71 %).

Керуючись ст. 526,625,626,628,1049,1050,1054 ЦК України та ст. ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (місцезнаходження за адресою: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором №527865-КС-001 від 02.03.2025 року в розмірі 24 610 (двадцять чотири тисячі шістсот десять) гривень 00 копійок, яка складається з наступного: 12 000 гривень - заборгованість за основним боргом; 11 760 гривень - за нарахованими процентами; 850 гривень - за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (місцезнаходження за адресою: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 148 (дві тисячі сто сорок вісім) гривень 82 копійки та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4035 (чотири тисячі тридцять п`ять) гривня 50 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місцезнаходження за адресою: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Повне судове рішення складено 14.08.2026 року.

Суддя: Т.М.Ковальчук