Рішення № 139009581, 13.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4796/26

Провадження № 2/638/6226/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

13 серпня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого судді Малахової О. В., за участю секретаря судового засідання Дрозденко У.С., розглянувши позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (далі Позивач, ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС») звернулося з позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідачка, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 31469,18 грн, а також просить стягнути витрат зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9200,00 грн. В якості правових підстав звернення до суду Позивач зазначає, зокрема, статті 512, 516 Цивільного кодексу України.

Ухвалою від 15.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням Сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Представник Позивача просить провести розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Відповідачка причини неявки не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

13.08.2026 суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Суд, розглянувши матеріали справи, встановив, що 08.11.2021 ОСОБА_1 підписала заяву-договір про приєднання до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №603/12455639-CL, у якій зазначено поточний рахунок, який вона просить відкрити.

08.11.2021 АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 уклали додатковий договір до заяви-договору про приєднання до публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб №603/12455639-CL відповідно до умов якого остання отримує кредит у розмірі 20000,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту, строком 12 місяців з автоматичною пролонгацією та сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 34,8 % річних.

З виписки по рахунку АТ «ТАСКОМБАНК» вбачається, що ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами.

02.12.2024 між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» укладено договір факторингу № НІ/11/25-Ф, відповідно до умов якого АТ «Таскомбанк» передало (відступило) ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» належні йому права вимоги до боржників.

Згідно із пунктом 2.3. вказаного договору факторингу, відступлення права вимоги і всіх інших прав та їх перехід відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру прав вимог згідно додатку №2.

02.12.2024 АТ «Таскомбанк» та ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» складено казаний акт.

З витягу із Реєстру Прав Вимог вбачається, що ТОВ «ФК «ЕЛІТ ФІНАНС» набуло права вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №603/12455639-CL від 08.11.2021 у розмірі 31469,18 грн.

З розрахунку заборгованість встановлюється, що Відповідачка не сплатила заборгованість у розмірі 31469,18 грн, з яких 22745,86 грн заборгованість за тілом кредита, 8723,32 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до норм статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 656 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов`язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.

Частиною першою статті 1077 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Аналогічний висновок викладено в постановах Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61-9618св19), від 28 серпня 2023 року у справі № 206/3009/15 (провадження № 61-5576св23).

Оскільки матеріали справи підтверджують, що фактично отримані та використані Відповідачкою кошти в добровільному порядку Позивачу не повернуті, доказів, які б спростовували наявність заборгованості не надано та в матеріалах справи не міститься, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Витрати зі сплати судового збору, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, покладаються на Відповідачку.

Згідно з вимогами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження надання правової допомоги позивач надав копії договору про надання правової допомоги №03-07/24 від 03.07.2024, акт №4 приймання-передачі наданих послуг від 02.06.2025 згідно з якии загальна вартість наданих послуг становить 9200,00 грн (первинна консультація 0,5 годин 1000,00 грн, правовий аналіз наявних документів у замовника 2 години 4000,00 грн, підготовка та подання позову 2,1 година 4200,00 грн).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

З урахуванням складності та категорії справи (стягнення заборгованості за кредитним договором), обсягу доказів, складення позовної заяви, клопотання про витребування доказів та адвокатського запиту, не потребувало від професійного адвоката значних зусиль та витрат часу. Послуги з вивчення матеріалів справи та складенні позовної заяви фактично охоплюються послугою зі складення позовної заяви. При цьому, суд бере також до уваги, що у провадженні адвоката перебувають аналогічні справи за позовами товариства до інших осіб, що передбачено додатковою угодою до договору про надання правничої допомоги, тобто процесуальні документи у таких справах є типовими.

Враховуючи принципи співмірності та необхідності судових витрат, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача 3000,00 грн відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, надану протягом розгляду справи.

Керуючись статтями 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 264, 265, 274-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом`янська, 2) заборгованість за кредитним договором у розмірі 31469,18 грн.

Стягнути з з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом`янська, 2) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛІТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 40340222, місцезнаходження: м. Київ, пл. Солом`янська, 2);

Відповідачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 17.08.2026.

Суддя О.В. Малахова