Рішення № 13900928, 17.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.11                                                                                 Справа № 28/14/2011

Суддя Семендяєва І.В., при секретарі судового засідання Мартинцевій Н.М., розглянувши матеріали за позовом

Заступника прокурора Старобільського району Луганської області в інтересах держави в особі Старобільської міської ради, м.Старобільськ Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Старобільський консервний завод”, м.Старобільськ Луганської області

про стягнення 50699 грн. 60 коп.

за участю представників сторін:

від заявника: Шидлаускас П.В., посв. № 129 від 09.10.2006; прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави в судах прокуратури області;

від позивача: Липовий Р.О., дов. № 110 від 24.01.2011;

від відповідача: представник не прибув

в с т а н о в и в:

          Суть справи: стягується заборгованість з орендної плати за землю у сумі 47547 грн. 99 коп. та пеня у сумі 3151 грн. 61 коп.

          Листом від 31.01.2011 № 6 відповідач повідомив, що проти позову заперечень не має, з сумою позову погодився, а тому справу просить розглянути без участі свого представника.

          Розглянувши матеріали справи, вислухав доводи представників сторін присутніх у судовому засіданні, суд встановив наступне.

          Рішенням сесії Старобільської міської ради від 27.03.2009 за № 33/138 ТОВ «Старобільський консервний завод»у тимчасове користування було надано земельну ділянку несільськогосподарського призначення загальною площею 4,5135га для обслуговування виробничого комплексу із земель Старобільської міської ради.

          25.05.2009 Старобільською міською радою та ТОВ «Старобільський консервний завод»укладено договір оренди землі (державна реєстрація 25.05.2009 за № 251101/040925100021), відповідно до умов якого відповідачу надано у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 4,5135га терміном на 10 років за адресою: пл. Товарна, б. 3, м. Старобільськ.

Пунктом 8 даного договору передбачено, що орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно 1/12 частину орендної плати орендної плати за землю протягом 30 /тридцяти/ календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного /податкового/ місяця.

Орендна плата складає 55109 грн. 84 коп. /пункт 6 договору від 25.05.5009/.

Відповідно до наданого заявником позову розрахунку заборгованості з орендної плати у відповідача виникла заборгованість за період 25.05.2009 по 31.12.2010 у сумі 47 547 грн. 99 коп.

Дана заборгованість відповідачем не оспорена, доказів відсутності боргу або його перерахування не надано.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про плату за землю” (у редакції чинній на момент виникнення заборгованості) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

За правилами ст.ст.5, 15 Закону України „Про плату за землю” (у редакції чинній на момент виникнення заборгованості) об’єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або у користуванні, у тому числі на умовах оренди, а суб’єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач.

Відповідно до ст.14 Закону України „Про систему оподаткування” (у редакції чинній на момент виникнення заборгованості) плата (податок) за землю належить до загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до преамбули Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (у редакції чинній на момент виникнення заборгованості) цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів).

Статтями 13, 14, 19 Закону України „Про плату за землю” (у редакції чинній на момент виникнення заборгованості) визначено в якості підстав для нарахування земельного податку дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності –договір оренди такої земельної ділянки. Платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку щомісячних декларацій. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Відповідно до ст.ст.13, 14 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі –це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. До істотних умов договору, зокрема, віднесено орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 21 зазначеного Закону передбачено, що розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Стаття 19 цього Закону визначає, що розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Статтею 7 Закону України „Про плату за землю” (у редакції чинній на момент виникнення заборгованості) визначено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах 5-10 цієї статті та ч.2 ст.10 цього Закону.

За приписами статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи вищезазначені умови договору оренди землі, приписи вищевикладених норм земельного та цивільного законодавства, суд дійшов висновку, що відповідач не проводив оплату за користування земельною ділянкою, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 47547 грн. 99 коп., що підтверджується матеріалами справи.

Пунктом 32 договору оренди землі від 25.05.2009 передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору.

Пунктом 10 договору передбачено, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу із розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплати.

Прокурором заявлена до стягнення пеня у розмірі 3151 грн. 61 коп. (а.с. 27).

В той же час заявником позову надано розрахунок пені, згідно якому пеня нарахована за період з 01.08.2009 по 01.12.2010 у сумі 2784 грн. 44 коп. (а.с. 36).

Ні прокурором, ні позивачем пояснень щодо розбіжностей у сумах пені, зазначених у позові та у розрахунках, не надані.

Вказаний розрахунок пені відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

За таких обставин, до стягнення підлягає пеня, зазначена у розрахунку заявника позову, у сумі 2784 грн. 44 коп., нарахована за період 01.08.2009 по 01.12.2010 (а.с. 36).

Таким чином, вимоги прокурора про стягнення суми заборгованості з орендної плати у розмірі у сумі 47547 грн. 99 коп. підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, тому підлягають до задоволення, вимоги про стягнення пені задовольняються частково у сумі 2784 грн. 44 коп. У решті позовних вимог про стягнення пені у сумі 367 грн. 17 коп. слід відмовити.

          Відповідно до статей 44, 49 ГПК України витрати на державне мито, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні 17.02.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

          На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з ТОВ «Старобільський консервний завод», 92700, м. Старобільськ, пл. Товарна, 3, ідентифікаційний код 31950786, на користь Старобільської міської ради, 92700, м. Старобільськ, вул. Комунарів, 36, ідентифікаційний код 04051833, заборгованість з орендної плати у сумі 47547 грн. 99 коп., пеню у сумі 2784 грн. 44 коп., видати наказ позивачу.

3. Стягнути з ТОВ «Старобільський консервний завод», 92700, м. Старобільськ, пл. Товарна, 3, ідентифікаційний код 31950786, в доход Державного бюджету України:

- на поточний рахунок 31118095700006, МФО 804013, ОКПО 24046582, одержувач –УДК у м. Луганську ГУ ДКУ у Луганській області, банк –ГУДКУ в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095 - державне мито в сумі 503 грн. 32 коп.;

- в доход Державного бюджету України на р/р 31217264700006, банк ГУДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську, МФО 804013, ОКПО 24046582, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності банку 264 - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234 грн. 29 коп., видати наказ Державній податковій інспекції у м. Старобільську.

4. У задоволенні позову про стягнення пені у сумі 367 грн. 17 коп. відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 22.02.2011.

Суддя                                                                                          І.В. Семендяєва