Рішення № 13900924, 15.02.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.11                                                                                 Справа № 1/57.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Сучасні брокерські послуги”, м. Луганськ

до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія "Оранта-Лугань”, м. Луганськ

за участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство “Банк Камбіо” в особі Відділення “Луганська дирекція ПАТ “Банк Камбіо”, м. Луганськ

про стягнення 163988 грн. 63 коп.

Суддя Н.М.Зюбанова

П р е д с т а в н и к и:

від позивача –Мещеряков В.І., директор;

від відповідача –Анненкова А.А., дов. № 02-07/1089 від 20.07.10;

до перерви у засіданні був присутній представник від 3-ї особи – Бабарикін Д.М., дов. від 12.01.11 № 25/36/1;

Суть спору: про стягнення 163988 грн. 63 коп. страхового відшкодування /у відповідності до уточнених вимог позивача за заявою від 05.05.10/.

Позивачем надані належні докази надіслання копії заяви відповідачу та доплати державного мита зі збільшеної частини позову у сумі 226 грн. 28 коп. за платіжним дорученням від 05.05.10 № 1352, тому заяву прийнято до розгляду.

На підставі ст.77 ГПК України у судовому засіданні протягом дня оголошувалась перерва до 16-00, 15.02.11.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 26.03.10 № 02-07/522 проти задоволення позову заперечує, оскільки на його думку додаткова угода від 28.03.07 до договору доручення за № 4/0-7Ю від 28.03.07 підписана особою, яка не мала на це повноважень та її не могло бути укладено у день підписання основного договору доручення від 28.03.07 № 4/0-7Ю. Зазначені доводи відповідач обгрунтовує тим, що :

- за своїм змістом додаткова угода від 28.03.07 кардинально відрізняється від предмету договору доручення характером прав та обов‘язків, їх обсягом, порядком виконання зобов‘язань та по суті є договором страхування;

- відповідно до п. 4 додаткової угоди сторони мають користуватися Правилами страхування фінансових ризиків АСК "Оранта-Лугань" від 08.08.06, зареєстр. Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України за № 1862204, але таких правил не існує, оскільки Правила добровільного страхування фінансових ризиків № 2 у новій редакції бути затверджені генеральним директором компанії 14.08.06 та зареєстровані Держфінпослуг 03.10.06 за № 1862207;

- на дату укладання додаткової угоди страхування майнових інтересів страхувальника здійснювалось на підставі зовсім інших правил, а саме Правил добровільного страхування кредитів № 13;

- жодного разу у своїх листах та претензіях позивач не посилався на умови додаткової угоди від 28.03.07, у т.ч. у скарзі на дії АСК "Оранта-Лугань" до Держфінпослуг.

Тому за твердженням відповідача між сторонами у справі не існує правовідносин, які б встановлювали обов‘язки АСК "Оранта-Лугань" по здійсненню страхових виплат ТОВ "Сучасні брокерські послуги".

У запереченнях на відзив відповідача позивач доводи останнього відхиляє та зазначає, що договір доручення № 4/0-7Ю від 28.03.07 є договором рамочного типу, у якому мають обумовлюватися загальні принципи взаємовідносин сторін, тому в один день було підписано й додаткову угоду від 28.03.07, за змістом якої страхувальником виступив сам банк, а не конкретні позичальники кредитів, що є більш прогресивною формою страхування тощо.

За листом від 05.05.10 № 02-07/744 відповідачем подане клопотання про призначення судової експертизи додаткової угоди від 28.03.07, яке обгрунтоване тим, що за твердженням АСК "Оранта-Лугань" додаткову угоду було виготовлено та підписано значно пізніше, після виникнення спору між сторонами /не у судовому порядку/.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача та відповідача, суд дійшов до наступного.

Так, як вбачається зі змісту позовної заяви, в обгрунтування позовних вимог про стягнення 163988 грн. 63 коп. страхового відшкодування позивач посилається на те, що 03.03.07 між ТОВ "Сучасні брокерські послуги" та ТОВ "Універсальний банк "Камбіо" /третьою особою/ було укладено генеральний договір № 07/06-ф по здійсненню страхування фінансових ризиків, предметом якого є здійснення брокером /позивачем/ дій щодо забезпечення страхування фінансових зобов‘язань позичальників перед страхувальником по кредитних договорах, включених до бордеро в порядку черговості, від імені та за рахунок страхувальника. Дія цього договору розповсюджується на кредити, які видані філією "Луганська дирекція ТОВ УКБ "Камбіо".

За змістом розділу "Визначення термінів" вказаного генерального договору бордеро –це перелік кредитних договорів, укладених страхувальником за звітний період та які підпадають під дію цього договору страхування; бордеро, підписане брокером та страхувальником, дає підстави для брокера прийняти на страхування ризики за кредитними договорами, зазначеними у бордеро. Бордеро брокера –перелік договорів страхування, які укладені брокером від імені та за дорученням страхувальника з страховими компаніями, по розміщенню ризиків страхувальника.

При розгляді справи господарським судом встановлено наступне :

28.03.07 між страховиком - Акціонерною страховою компанією "Оранта-Лугань", м. Луганськ /відповідачем/ та агентом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні брокерські послуги" /позивачем/ було укладено договір доручення № 4/0-7Ю про , за умовами якого позивач виконує від імені і за рахунок страховика дії, пов‘язані зі страхуванням, лише по тих видах страхування, на які страховик має ліцензію або договори доручення /агентські угоди/, укладені з іншими страховими компаніями і які зазначені у договорі.

Агент є представником страховика, але будучи страховим брокером може діяти як в його інтересах, так і в інтересах страхувальника, у відповідності з вимогами чинного законодавства України, умовами цього договору, довіреності та Правилами

Як передбачено умовами п. 1.4, п. 2.1 договору доручення страховик сплачує агенту комісійну винагороду в порядку і на умовах, передбачених договором.

Окрім вказаних пунктів більше договір не містить умов щодо розрахунків сторін за провадження агентської діяльності.

Також в матеріалах справи є додаткова угода до договору доручення № 4/07Ю від 28.03.07, яка має дату документу також 28.03.07 та яка була предметом дослідження судової експертизи.

Слід зазначити, що за матеріалами справи договір доручення про надання страхових агентських послуг від 28.03.07 має номер 4/0-7Ю, а у назві додаткової угоди від 28.03.07 зазначено, що вона до договору доручення № 4/07Ю від 28.03.07, але у зв‘язку з тим, що між сторонами існує тільки один договір доручення, слід вважати, що йдеться про додаткову угоду саме до договору з номером 4/0-7Ю, однак у назві документу суд використовує оригінальну назву правочину - додаткова угода до договору доручення № 4/07Ю від 28.03.07.

Як вбачається з матеріалів справи, після ознайомлення з останніми відповідач категорично заперечив факт укладання додаткової угоди до договору доручення, у зв‘язку з чим подав клопотання про призначення судово-технічної експертизи документу, яке господарським судом було задоволено.

          Для роз‘яснення судовим експертом суд поставив наступні питання:

- чи виготовлено додаткову угоду від 28.03.07 до договору доручення № 4/07Ю від 28.03.07 у 2007 році ?

          - чи відповідають час вчинення печатки АСК "Оранта-Лугань" та час вчинення підпису О.Г.Єненко часу виготовлення додаткової угоди від 28.03.07 до договору доручення № 4/07Ю від 28.03.07 ?

          У висновку експерта судово-технічної експертизи документів № 3758/03 від 22.11.10 /арк. справи 105-110, т. 3/ зазначено, що час нанесення текстів, виконаних за допомогою копіювально-множинної техніки встановити не уявляється можливим у зв‘язку з відсутністю розробленої та рекомендованої до експертної практики наукової методики по встановленню часу нанесення текстів, виконаних за допомогою копіювально-множинної техніки;

          - відтиск печатки АСК "Оранта-Лугань" на додатковій угоді до договору доручення № 4/07Ю від 28.03.07 нанесений не в той час, яким датований документ –28.03.07, а в період часу з 31 жовтня 2008 року по 11 листопада 2008 року /у межах наданого порівняльного матеріалу/;

          - питання про час нанесення підписів, виконаних кульковими ручками, зв‘язаний з встановленням абсолютного віку складання документів. В Донецькому НДІ судових експертиз експертизи по встановленню абсолютної давності складання документів не проводяться внаслідок відсутності в інституті спеціального обладнання та фахівців.

Після ознайомлення з результатами судової експертизи відповідачем за листом від 27.01.11 № 02-07/127 подане клопотання про визнання судом додаткової угоди до договору доручення № 4//07Ю від 28.03.07 недійсною на підставі застосування судом ч. 1 ст. 83 ГПК України.

У якості нормативно-правових підстав поданого клопотання відповідач посилається на те, що на момент укладання додаткової угоди до договору доручення був відсутній відтиск печатки АСК "Оранта-Лугань", у той час, як ст. 207 ЦК України передбачено скріплення печаткою правочину, який вчиняє юридична особа.

Крім цього, відповідач вважає, що додатковою угодою до договору доручення порушені приписи ст. ст. 604, 980, 1000 ЦК України з огляду на встановлення даним правочином таких прав та обов‘язків, які за своїм змістом і характером притаманні договору страхування, а не доручення; на момент проставлення печатки АСК "Оранта-Лугань" /за даними судової експертизи/ закінчився строк дії договору доручення, встановлений п. 9.1 на один рік, тобто до 28.03.08 /за відсутності угоди про пролонгацію/.

Позивач та третя особа проти клопотання відповідача заперечують з підстав, викладених у відповідних письмових поясненнях.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Так, правове регулювання правовідносин сторін здійснюється главою 68 ЦК України, яка регулює доручення. Зокрема, згідно ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона /повірений/ зобов‘язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони /довірителя/ певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов‘язки довірителя. За ст. 1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов‘язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначалось вище, за умовами п. 1.4, п. 2.1 договору доручення страховик сплачує агенту комісійну винагороду в порядку і на умовах, передбачених договором.

Але позивачем заявлено до стягнення страхове відшкодування, а не комісійна винагорода.

За розрахунком ціни позову, зробленим позивачем на вимогу суду /арк. справи 70-71, т. 3/ дійсно йдеться про суму страхового відшкодування станом на 30.04.10, визначену позивачем з урахуванням дат підписання бордеро, які складають платежі за кредитами у сумі 118986 грн. 37 коп. та 45002 грн. 26 коп. процентів, а всього 163988 грн. 63 коп.

Але умови договору доручення № 4/0-7Ю про надання страхових агентських послуг не містять умов про встановлення обов‘язку відповідача сплатити страхове відшкодування.

          Щодо правовідносин страхування, то вони регулюються главою 67 Цивільного кодексу України, Законом України "Про страхування" № 85/96-ВР від 07.03.96.

Зокрема, ст. 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона /страховик/ зобов‘язується у разі настання певної події /страхового випадку/ виплатити другій стороні /страхувальникові/ або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму /страхову виплату/, а страхувальник зобов‘язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності до ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

          Згідно зі ст. 2 вказаного Закону страховиками визнаються фінансові установи, які створені у формі акціонерних, повних, командитних товариств або товариств з додатковою відповідальністю згідно з Законом України "Про господарські товариства" з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом, а також одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

          Страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України. Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування /ст. 3 Закону України "Про страхування"/.

Страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

          Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством сум /ст. 9 Закону України "Про страхування"/.

Щодо порядку та умов здійснення страхових виплат та страхового відшкодування, то вони передбачені ст. 25 Закону України "Про страхування" та полягають у тому, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Таким чином, у відповідності до діючого законодавства зобов‘язання по страховому відшкодуванню виникає на підставі договору страхування.

Щодо зобов‘язань за додатковою угодою від 28.03.07 до договору доручення № 4/07Ю від 28.03.07, підписаної між АСК "Оранта-Лугань", м. Луганськ та ТОВ "Сучасні брокерські послуги", м. Луганськ, то суд дійшов висновку про задоволення клопотання відповідача та визнання даного правочину недійсним на підставі нижчевикладеного.

По-перше, у відповідності до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно зі ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов‘язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.

У ході розгляду справи, при вивченні її матеріалів, суд звернув увагу на той факт, що при підписанні сторонами в один день –28.03.07 - двох документів –договору доручення № 4/0-7Ю та додаткової угоди до нього, кожні сторінки останньої у відмінності від договору не засвідчені печатками та не підписані повноважними особами.

Тому господарським судом було призначено судову технічну експертизу додаткової угоди до договору доручення № 4/07Ю від 28.03.07.

У висновку судового експерта зазначено, що відтиск печатки АСК "Оранта-Лугань" на додатковій угоді до договору доручення № 4/07Ю від 28.03.07 нанесений не в той час, яким датований документ –28.03.07, а в період часу з 31.10.08 по 11.11.08.

По-друге, у відповідності до ст. 511 ЦК України зобов‘язання не створює обов‘язку для третьої особи; у випадках, встановлених договором, зобов‘язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Як вбачається зі змісту оспорюваної відповідачем додаткової угоди до договору доручення № 4/07Ю від 28.03.07, у ній йдеться про особу "Страхувальника" –філії Луганської дирекції ТОВ "УКБ "Камбіо" –третя особа по справі, яка не є стороною додаткової угоди до договору доручення, але для неї за змістом п. 3 визначено обов‘язок сплатити страховику /відповідачу по справі/ належний за страхування страховий платіж на протязі 5 робочих днів після складання бордеро, що є порушенням ст. 511 ЦК України.

По-третє, суд погоджується з доводами відповідача, що додатковою угодою до договору доручення № 4/07Ю від 28.03.07 фактично врегульовано правовідносини страхування /без участі страхувальника/, у той час, як договором доручення № 4/0-7Ю регулюються правовідносини повіреного та довірителя.

Зазначені обставини дають господарському суду підстави для тверджень про велику вірогідність дійсної можливості укладання угоди не разом з договором доручення 28.03.07, що підтверджується висновком судової експертизи.

Час вчинення печатки АСК "Оранта-Лугань" на додатковій угоді до договору доручення з 31.10.08 по 11.11.08 знаходиться поза межами строку дії договору доручення згідно умов п. 9.1 останнього в один рік до 28.03.08 /за відсутності доказів пролонгації сторонами/, що також є порушенням ст. 631 ЦК України.

Правове регулювання загальних вимог до правочинів здійснюється ЦК України, зокрема, ст. 203 ЦК України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недісним /оспорюваний правочин/.

          Згідно зі ст. 207 ЦК України, яка визначає вимоги до письмової форми правочину, право чин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/. Право чин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

          На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у позові про стягнення з відповідача 163988 грн. 63 коп. страхового відшкодування, оскільки між позивачем та відповідачем у справі відсутні правовідносини страхування.

          У відповідності до ст. 83 ч. 1 ГПК України, яка визначає права господарського суду щодо прийняття рішення, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов‘язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

          На підставі ст. ст. 511, 631, 207, ч. 1 ст. 203, ч. ч. 1, 3 ст. 215 господарський суд визнає недійсною з моменту укладання додаткову угоду від 28.03.07 до договору доручення № 4/07Ю від 28.03.07, підписану між Акціонерною страховою компанією "Оранта-Лугань", м. Луганськ, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні брокерські послуги", м. Луганськ.

          Заперечення позивача та третьої особи про дійсність додаткової угоди до договору доручення судом відхиляються за необґрунтованістю, у т.ч. з огляду на те, що факт перерахування коштів страховику не робить угоду дійсною за відсутністю встановлених на підставі договору правовідносин страхування.

Судові витрати покладаються на позивача у відповідності до ст. 49 ГПК України, у т.ч. щодо витрат по проведенню експертизи, які сплачені відповідачем у сумі 4031 грн. 04 коп. за платіжним дорученням від 01.10.10 № 201на користь експертної установи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 42, 43, 44, 49,77, 82, п. 1 ст. 83, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Визнати недійсною з моменту укладання додаткову угоду від 28.03.07 до договору доручення № 4/07Ю від 28.03.07, підписану між Акціонерною страховою компанією "Оранта-Лугань", м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 20, ідент. код 02305867 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сучасні брокерські послуги", м. Луганськ, вул. Советська, 75/501, ідент. код 32797580.

2. У задоволенні позову відмовити.

3. Судові витрати покласти на позивача.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні брокерські послуги", м. Луганськ, вул. Советська, 75/501, ідент. код 32797580 на користь Публічного акціонерною товариства "Страхова компанія "Оранта-Лугань", м. Луганськ, вул. Оборонна, б. 20, ідент. код 02305867 - 4031 грн. 04 коп. витрат по проведенню судової експертизи, видати наказ відповідачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного рішення –22.02.11.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді Г.А.Кравцова