Рішення № 139009208, 13.08.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/9250/26

2/212/6295/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: Головуючого судді - Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання - Машошиної Ю.О., розглянувши відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України без участі осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Колектор до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

В червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю Новий Колектор (далі ТОВ Новий Колектор) звернулось до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого вказали, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Селфі кредит (далі ТОВ Селфі кредит) та відповідачем укладено кредитний договір № 2286922 від 07 травня 2025 року за умовами якого позичальнику надано кредит у розмірі 7300 грн. строком на 360 днів, тип процентної ставки фіксована, періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів.

Відповідно до кредитного договору № 2286922 від 07 травня 2025 року кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 7300 грн., а відповідачем отримано кредитні кошти, що підтверджується доказами про перерахунок коштів, а отже кредитором виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі. Між ТОВ Селфі кредит та ТОВ Новий Колектор укладено Договір факторингу № 261125/1 від 26 листопада 2025 року, за яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором № 2286922 від 07 травня 2025 року на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом та інших, передбачених договором платежів. Станом на 26 листопада 2026 року заборгованість відповідача перед новим кредитором становить 36719 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 7300 грн., заборгованість за відсотками 14819 грн., штраф 14600 грн., які позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,20 грн. та витрати на відправлення копії позову з додатками відповідачу у розмірі 230,58 грн.

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилась, у позовній заяві просила здійснювати розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, шляхом направлення поштової кореспонденції на останнє відоме місце реєстрації, а також відповідно до ч.10 ст.187 ЦПК України шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, клопотань про відкладення розгляду справи або розгляду справи без його участі на адресу суду не надходило. Відзиву надано не було.

Суд, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 07 травня 2025 годині між ТОВ Селфі Кредит та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 2286922, за умовами якого, товариство надає споживачу кошти у кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Сума кредиту (загальні розмір) складає 7300 грн., тип кредиту - кредит. Строк кредиту (строк дії договору) 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 15 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою (якщо споживач є учасником програми лояльності), виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором.

Згідно п.1.5 договору про надання споживчого кредиту, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти в наступному порядку та на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього договору.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2899,03 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 33580 грн. (п.1.9-1.10 договору).

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_1 (п.2.1 договору).

Згідно п.5.1 договору, сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів, крім випадку, визначеного в п.5.3 цього договору.

Також, відповідачем погоджено Графік платежів, що є Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 2286922 від 07 травня 2025 року, яким визначено: дату платежу, суму кредиту та суму процентів за користування кредитом, реальну річну процентну ставку та загальну вартість кредиту.

Крім того, відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту, у якому зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту - кредит, сума/ліміт кредиту - 7300 грн., строк кредитування 360 днів, мета отримання кредиту на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника, спосіб та строк надання кредиту - шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки зазначеної споживачем не пізніше 2-х календарних днів від дати підписання договору; інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка, стандартна процентна ставка 365 % річних (1,00 % в день), тип процентної ставки - фіксована, загальні витрати за кредитом за стандартною процентною ставкою - 26280 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 33580 грн.; порядок повернення кредиту, тощо.

Згідно довідки про ідентифікацію ТОВ Селфі кредит, ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 2286922 від 07 травня 2025 року ідентифікований ТОВ Селфі кредит. Акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора К283).

Згідно листа ТОВ Пейтек Вих. № 20251126-841 від 26 листопада 2025 року, ТОВ Пейтек є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Між підприємствами ТОВ Селфі Кредит та ТОВ Пейтек укладено договір про організацію переказу грошових коштів № 01042024-2 від 01 квітня 2024 року, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 07 травня 2025 року о 12.05 годині на суму 7300 грн., призначення платежу зарахування на картку ЕПЗ НОМЕР_1 .

26 листопада 2025 року між ТОВ Селфі Кредит та ТОВ Новий Колектор було укладено договір факторингу № 261125/1, згідно якого ТОВ Селфі Кредит відступає (передає) ТОВ Новий Колектор права вимоги, а ТОВ Новий Колектор набуває права вимоги від ТОВ Селфі Кредит та сплачує ТОВ Селфі Кредит за відступлення прав вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Відповідно до Витягу боржників до договору факторингу № 261125/1 від 26 листопада 2025 року, ТОВ Новий Колектор набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 36719 грн., з яких: 7300 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 14819 грн. сума заборгованості за відсотками, 14600 грн. штраф.

Факт оплати за договором факторингу № 261125/1 від 26 листопада 2025 року ТОВ Новий Колектор на користь ТОВ Селфі Кредит підтверджується платіжною інструкцією.

Положеннями частини 1 статті 6 ЦК України визначено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом норм ст.627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.634 ЦК договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підставі ст.610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст.625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6 статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII.

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наданими позивачем доказами підтверджено, що між ТОВ Селфі Кредит та відповідачем укладено договір про надання споживчого кредиту № 2286922 від 07 травня 2025 року, який підписано відповідачем електронним підписом, відповідно до ч.ч.6, 8 ст.11, ст.12 Закону України Про електронну комерцію, а також підтвердженим факт відступлення ТОВ Селфі Кредит позивачу право грошової вимоги до відповідача щодо грошових та інших зобов`язань (включаючи проценти, пеню та інші платежі) за вказаним договором.

Всупереч умов кредитного договору відповідач не виконав свої зобов`язання по поверненню кредитних коштів та сплаті відсотків.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, провадження № 4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18.

Так, згідно умов п.1.3 договору про надання споживчого кредиту № 2286922 від 07 травня 2025 року, строк кредиту (строк дії договору) 360 днів, тобто до 02 травня 2026 року, а тому у первісного кредитора та позивача право нараховувати проценти за користування кредитом було наявне у строк до 02 травня 2026 року.

Згідно розрахунку заборгованості за договором про споживчий кредит № 2286922 від 07 травня 2025 року, первісним кредитором проценти були нараховані за період з 07 травня 2025 року по 25 листопада 2025 року за стандартною процентною ставкою 1 %, розмір яких складає 14819 грн. (7300 грн. * 1 % / 100) * 203 календарних дні.

Доказів погашення заборгованості або спростування розрахунку відповідачем надано не було.

Таким чином, суд вважає, що відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту № 2286922 від 07 травня 2025 року у розмірі 22119 грн., з яких: 7300 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 14819 грн. заборгованість по відсотках, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд зазначає, що вказана сума тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами не виходить за межі, які погоджено сторонами у паспорті споживчого кредиту та графіку платежів та нараховані первісним кредитором у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача штрафу, суд зазначає наступне

Частиною 1, 3 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні установлено з 24 лютого 2022 року на всій території України воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжувався і триває на теперішній час.

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 07 травня 2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за штрафом, який нарахований первісним кредитором у період з 25 травня 2025 року по 26 липня 2025 року у розмірі 14600 грн., задоволенню не підлягають.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити судові витрати між сторонами.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1603,79 грн., виходячи з розрахунку (22119 грн. * 2662,40 грн. / 36719 грн.).

Також, пунктом 4 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

На підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуг поштового зв`язку до позовної заяви додано: квитанцію № 2107078 від 12 червня 2026 року поштової служби Е-Пост та опис вкладення на ім`я ОСОБА_1 , з яких вбачається, що позивачем на виконання вимог абз.2 ч.1 ст.177 ЦПК України направлено на поштову адресу відповідача пакет документів, плата за пересилання документів становить 230,58 грн.

Оскільки надіслання позовної заяви з додатками відповідачу є обов`язком позивача у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, то суд вважає, що витрати позивача на пересилання позивачу позовної заяви з додатками є процесуальними витратами, які відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача в користь позивача.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача всього судові витрати на загальну суму 1834,37 грн. (1603,79 грн. + 230,58 грн.).

Керуючись ст.ст.6, 207, 252-258, 261, 267, 512, 514, 525-526, 530, 611, 626-629, 634, 639 ЦК України, ст.ст. 2, 11, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 263-265, 268, 273, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Колектор до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Колектор заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2286922 від 07 травня 2025 року у загальному розмірі 22119 (двадцять дві тисячі сто дев`ятнадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Новий Колектор судові витрати на загальну суму 1834 (одна тисяча вісімсот тридцять чотири) гривні 37 копійок.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Новий Колектор, код ЄДРПОУ 43170298, юридична адреса: м. Київ, вул. Генерала Алмазова, буд. 13, офіс 601.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 17 серпня 2026 року.

Суддя: М.Д. Власенко